Справа № 367/12975/24
Провадження №6/369/250/25
06.11.2025 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Пінкевич Н.С.,
секретаря Осіпова В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича про звернення стягнення на частку в статутному капіталі, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку, заінтересовані особи ОСОБА_1 (боржник), ОСОБА_2 (стягувач), приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу у Київській області Ласкаржевська Ія Зігмундівна -
У листопаді 2024 року приватний виконавець Говоро П.В. звернувсь до Ірпінського міського суду Київської області з даним поданням. Свої вимоги мотивував тим, що у нього з квітня 2024 року на виконанні перебуває виконавче провадження 74479149 щодо примусового виконання виконавчого листа №369/14080/24, виданого Києво-Святошинським районним судом про звернення стягнення на майно, яке належало ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , успадковане ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Боржник повідомлений про відкриття виконавчого провадження у порядку ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», також його представник ознайомлювався з матеріалами виконавчого провадження.
Після відкриття виконавчого провадження ним встановлено, що спадкоємцями до майна померлого ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) є його сина ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_4 . Нотаріусом видане свідоцтво про право на спадщину на: 100% частки статутного капіталу ТОВ «Арвівана», номінальною вартістю 1500 грн.; на 100% частки статутного капіталу ТОВ «Юність-1» номінальною вартістю 25 000 грн.; на 73,69% частки у статутному капіталі ТОВ «Оздоровчий комплекс «Юність» номінальною вартістю 29 400 грн.
На виконання вимог ст.22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» накладено арешт на частки в статутних капіталах вищевказаних товариств та направлено товариствам відповідні повідомлення. Але відомості про перереєстрацію права власності на спадщину на часту у статутних капіталах товариств не внесені до ЄДРЮСФОПГФ. Тому для реального виконання судового рішення, є необхідним вирішення в судовому порядку питання про звернення стягнення на майно боржника, яке не зареєстроване в судовому порядку.
Просив суд:
звернути стягнення на нерухоме майно, а саме: 1/3 частки в спадщині- частки у статутному капіталі ТОВ «Арвівана» в розмірі 100%, номінальною вартістю 1500 грн., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ 37910890, та належить боржнику ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 січня 2022 року, спадкова справа 01/2021, зареєстрованого в реєстрі за №35;
звернути стягнення на нерухоме майно, а саме: 1/3 частки в спадщині- частки у статутному капіталі ТОВ «Юність-1» в розмірі 100%, номінальною вартістю 25000 грн., яке знаходиться за адресою: Київська область, м.Ірпінь, смт. Ворзель, вул.Соснова, 27, ЄДРПОУ 42092544, та належить боржнику ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 січня 2022 року, спадкова справа 01/2021, зареєстрованого в реєстрі за №31;
звернути стягнення на нерухоме майно, а саме: 1/3 частки в спадщині- частки у статутному капіталі ТОВ «Арвівана» в розмірі 73,69%, номінальною вартістю 29400 грн., яке знаходиться за адресою: Київська область, м.Ірпінь, смт. Ворзель, вул.Ворошилова, 27, ЄДРПОУ 35023807, та належить боржнику ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 січня 2022 року, спадкова справа 01/2021, зареєстрованого в реєстрі за №1120.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 16 грудня 2024 року подання направлено для розгляду за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
У судове засідання приватний виконавець Говоров П.В. не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду подання до суду не надходило.
П. 11 ст.440 ЦПК України суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У статті 5 ЦПК України вказано, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій реалізації права на доступ до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.1 ст.18 вказаного Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною 2 вказаної норми передбачено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
При розгляді подання судом встановлено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова П.В. від 19 березня 2024 року відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №369/14080/21, виданого 22 грудня 2023 року: «У рахунок погашення боргу перед ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) доларів США, звернути стягнення на майно, яке належало ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , успадковане ОСОБА_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 РНКОПП НОМЕР_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 РНКОПП НОМЕР_3 ; Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2265 (дві тисячі двісті шістдесят п'ять) грн. 00 коп.».
Постанова про відкриття виконавчого провадження направлена приватним виконавцем рекомендованою кореспонденцією. Пунктом 2 вказаної постанови зобов'язано боржника протягом п'яти робочих днів подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Докази направлення рекомендованим листом даної постанови надані суду копії матеріалів подання не містять.
З копії заяви вбачається, що 09 травня 2024 року до приватного виконавця звернувся представник боржника ОСОБА_1 згідно ордеру ОСОБА_5 із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Того ж дня представник ознайомився з матеріалами виконавчого провадження про, що свідчить відмітка представника. Також у цій заяві представник повідомив про мобілізацію боржника ОСОБА_1 та необхідність зупинення виконавчого провадження, додавши відповідні довідки.
Виконавцем не надано суду інформації щодо вирішення заяви про зупинення провадження по виконавчому провадженню.
На виконання рішення суду виконавцем направлено запити до нотаріальної контори щодо спадкової справи до майна померлого ОСОБА_3 , видачі свідоцтво про право на спадщину.
Частинами 1, 5 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
За ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна, об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якій фактично проживає боржник.
Положеннями частин 3, 4 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Відповідно до вимог ч.10 ст.440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстроване в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що нею чітко визначена умова, за якої суд вирішує питання звернення стягнення на нерухоме майно боржника, це відсутність державної реєстрації права власності за боржником в установленому законом порядку.
Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Питання про звернення стягнення на майно боржника, що не зареєстроване в установленому законом порядку, вирішується судом в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» та частиною десятою статті 440 ЦПК України, та стосується тих випадків, коли боржник фактично володіє та користується таким нерухомим майном, але право власності на таке майно за ним не зареєстровано в установленому законом порядку.
Зазначене відповідає правовому висновку, наведеному в постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі №947/22930/19 (провадження № 61-9215св20).
Встановлено, що спадкоємцями до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 є його дружина ОСОБА_4 та син ОСОБА_1 .
Приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Ласкаржевською І.З. надано приватному виконавцю інформацію про спадкоємців (дружина ОСОБА_4 - 2/3 частини син ОСОБА_1 - 1/3 частина). Також копії 18-ти виданих свідоцтв про право на спадщину, а саме:
свідоцтво про право на спадщину за законом на гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_3 ;
частки квартири АДРЕСА_4 ;
частки у статутному капіталі ТОВ «Арвівана» в розмірі 73,69%, номінальною вартістю 29400 грн., яке знаходиться за адресою: Київська область, м.Ірпінь, смт. Ворзель, вул.Ворошилова, 27, ЄДРПОУ 35023807;
земельної ділянки площею 0,2500га, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 , з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 0525685500:02:007:0002;
земельної ділянки площею 0,0629га, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 , з цільовим призначенням: для ведення селянського господарства, кадастровий номер 0525685500:02:007:0003;
земельної ділянки площею 0,0500га, розташованої за адресою: АДРЕСА_6 , з цільовим призначенням: для колективного садівництва, кадастровий номер 3222480401:01:021:0037;
автомобіль марки Volvo, модель S90, 1997 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 ;
автомобіль марки Volvo, модель 740 2.3 GLE, 1988 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 ;
частки у статутному капіталі ТОВ «Юність-1» в розмірі 100%, номінальною вартістю 25000 грн., яке знаходиться за адресою: Київська область, м.Ірпінь, смт. Ворзель, вул.Соснова, 27, ЄДРПОУ 42092544;
частки у статутному капіталі ТОВ «Арвівана» в розмірі 100%, номінальною вартістю 1500 грн., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ 37910890.
Звертаючись до суду з даним поданням, відсутнє будь-яке обґрунтування звернення стягнення на частки у статутних капіталах, які не зареєстровані у відповідних реєстрах, при наявності іншого майна. При цьому, на інше майно нотаріусом проведена відповідна державна реєстрація права, але витяги про реєстрацію права власності з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно видані нотаріусом спадкоємцям та у матеріалах спадкової справи не зберігаються. Відсутній аналіз вартості всього успадкованого майна та неможливість звернення стягнення на інше майно. Крім того, виконавець посилається на п.10 ст.440 ЦПК України, яка регулює звернення стягнення саме на нерухоме майно боржника, яке не зареєстровано у встановленому законом порядку.
Відсутні актуальні відомості щодо реєстрації майна на час розгляду подання, у судове засідання виконавець не з'явився, не надав суду матеріали виконавчого провадження для огляду.
На підставі встановлених обставин, суд приходить висновку, що звернення приватного виконавця з поданням про звернення стягнення на майно боржника - частки у статутному капіталі, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку згідно зі статтею 440 ЦПК України є передчасним.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
На підставі зазначеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст.12,81,141,200,206,263-265,447-453ЦПК України, суд
У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича про звернення стягнення на частку в статутному капіталі, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку, заінтересовані особи ОСОБА_1 (боржник), ОСОБА_2 (стягувач), приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу у Київській області Ласкаржевська Ія Зігмундівна - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлений 06 листопада 2025 року.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ