Справа № 369/8673/24
Провадження № 2/369/2362/25
Іменем України
21.11.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Янченка А.В. при секретарі судового засідання Лисяк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу № 369/8673/24 за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги розподілу природного газу,
встановив:
В травні 2024 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільних систем «Київоблгаз» звернулось до суду з даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги розподілу природного газу. Свої вимоги мотивували тим, що відповідач є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .
Розподіл природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, розміщеного на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ, та який укладається з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України. Даний договір є публічним договором та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу з газорозподільної системи.
Між Позивачем та Відповідачем укладено типовий договір розподілу природного газу за фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору), шляхом підписання заяви-приєднання про надання послуг за адресою: АДРЕСА_1 .
В порушення умов договору та вимог чинного законодавства Відповідачем не проведена оплата за розподіл природного газу, внаслідок чого за період з 01.11.2021 р. по 31.08.2023 р. утворилась заборгованість в розмірі 2368,00 грн. У добровільному порядку відповідач борг не погашає, тому вважають своє право порушеним.
Просили суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» заборгованість за послуги з розподілу природного газу в розмірі 2368,00 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.01.2025 року відкрито позовне провадження та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав письмову заяву, в якій на позовних вимогах наполягає, просив розглянути справу без його участі, проти постановлення заочного рішення не заперечує.
У судове засідання Відповідач не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи, відзив на позов до суду не надходили.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою учасників справи фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.
Оскільки, згідно п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.
Відповідно до частини 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до частини 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Згідно ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
У ст. 12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовано Цивільним кодексом України та Кодексом газорозподільних систем, який затверджено постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30.09.2015 року.
Розподіл природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Типовий договір розподілу природного газу, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2498, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1384/27829.
При розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 . Між Позивачем та Відповідачем, укладено Типовий договір розподілу природного газу. Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є підписання заяви-приєднання про надання послуг за адресою: АДРЕСА_1 .
Типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (згідно п.1.1 договору).
Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу ГРМ (згідно п.1.2 договору).
Договір розподілу природного газу побутовим споживачем укладається з урахуванням ст. 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору розподілу природного газу, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Відповідно до пункту 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ та пункту 1.3 Договору передбачено, що фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що між АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» та ОСОБА_1 укладено Типовий договір розподілу природного газу, шляхом підписання заяви-приєднання про надання послуг за адресою: АДРЕСА_1 .
Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачає якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до п. 2.1 Типового договору Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послуги з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі строки та порядку визначені цим Договором.
Згідно положень пунктів 6.1, 6.2 розділу VI Договору розподілу природного газу оплата вартості послуг Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Тариф встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.
Згідно вимог п. 1 глави 6 розділу VI Кодексу розрахунки споживача за послуги розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу здійснюється виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачується споживачем рівномірними частинами протягом календарного року.
Пунктом 6.3 розділу VI Договору встановлено, що величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єкту) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Місячна вартість послуг розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (п.1 глава 6 розділу VI Кодексу).
Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.
Згідно з постановою НКРЕКП від 24.12.2019р. № 3025 з наступними змінами, що внесені постановою НКРЕКП від 24.06.2020 № 1163, тариф на послуги розподілу природного газу: з 01 січня 2020 року до 30 червня 2020 року включно складає 0,78 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ), крім того ПДВ 0,156 грн, разом з ПДВ 0,936 грн; з 01 липня 2020 року до 31 грудня 2020 року складає 0,81 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ), крім того ПДВ 0,162 грн, разом з ПДВ 0,972 грн.
Згідно постанови НКРЕКП № 2452 від 16.12.2020 р. тариф на послуги розподілу природного газу з 01 січня 2021 року складає 1,45 грн. за 1 куб.м на місяць без ПДВ, крім того ПДВ 0,29 грн., що разом становить 1,74 грн. з ПДВ.
Згідно постанови НКРЕКП № 2752 від 22.12.2021 р. тариф на послуги розподілу природного газу з 01 січня 2022 року складає 1,45 грн. за 1 куб.м на місяць без ПДВ, крім того ПДВ - 0,29 грн., що разом становить 1,74 грн. з ПДВ.
Згідно пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу, річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу.
При цьому за приписами п. 4 Глави 6 розділу VI Кодексу для побутових споживачів на об'єктах у яких відсутнє споживання природного газу протягом усього попереднього газового року річна замовлена потужність визначається Оператором ГРМ на рівні планових об'ємів споживання, що розраховуються виходячи з групи споживання побутового споживача відповідно до додатка 1 Кодексу ГРМ.
З 01 січня 2021 року річна замовлена потужність об'єкта (Об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, але не може бути меншою за: 39 куб.м для об'єкта побутового споживача на якому природний газ використовується тільки для приготування їжі; 126 куб.м - для об'єкта побутового споживача на якому природний газ використовується для підігріву води та приготування їжі; 314 куб.м. - для об'єкта побутового споживача на якому природний газ використовується комплексно у тому числі для опалення або об'єкта споживача, що не є побутовим.
Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора ГРМ (абз. 2 та 3 п. 6.6 розділу VI Договору розподілу природного газу).
Згідно пп. 1 п. 7.4 Договору Споживач зобов'язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені Договором.
Відповідно до пункту 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ «припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов'язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об'єкта споживача…».
Згідно п. 8.1 договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України.
Відповідно до ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Ст. ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
З поданого суду розрахунку встановлено, що у порушення умов договору відповідачем не проводилась оплата за розподіл природного газу, внаслідок чого за період з 01.11.2021 р. по 31.08.2023 р. утворилась заборгованість в розмірі 2368,00 грн.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.
У відповідності до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958.
Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги розподілу природного газу - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (08150, Київська обл., Фастівський район, м. Боярка, вул. Шевченка, буд. 178; ідентифікаційний код 20578072) заборгованість за послуги з розподілу природного газу в розмірі 2368,00 грн. (дві тисячі триста шістдесят вісім гривень 00 коп.) та сплачений судовий збір в розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуто Києво-Святошинським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено: 21.11.2025 року.
Суддя: А.В. Янченко