Справа № 368/1749/25
6/368/35/25
"19" листопада 2025 р. Кагарлицький районний суд Київської області
В складі:
Головуючий: суддя Закаблук О.В.
При секретарі: Токовенко Н.О.
- розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик Київської області в залі суду заяву ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УКРФІНСТАНДАРТ», стягувач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІНЕРО», стягувач, - приватний виконавець Шарков Олександр Олександрович, боржник, - ОСОБА_1 , - про заміну сторони у виконавчому провадженні шляхом заміни стягувача його правонаступником, суд, -
15.10.2025 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшла заява ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УКРФІНСТАНДАРТ», стягувач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІНЕРО», стягувач, - приватний виконавець Шарков Олександр Олександрович, боржник, - ОСОБА_1 , - про заміну сторони у виконавчому провадженні шляхом заміни стягувача його правонаступником, в прохальній частині якої заявник просить суд винести судове рішення, на підставі якого:
1. Замінити у виконавчому провадженні № 66903936 щодо примусового виконання виконавчого документу, який видав Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович за № 15646 від 05.07.2021 про стягнення із Боржника, яким є: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованості на користь Стягувана, яким є: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІНЕРО", - сторону виконавчого провадження - Стягувача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІНЕРО" (код ЄДРПОУ: 41350844, адреса місця знаходження: вул. Сурікова буд.3,м. Київ, 03035) на його правонаступника - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ: 41153878, адреса місця знаходження: 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17Б, офіс, 503).
2. Здійснити судовий розгляд справи про заміну сторони виконавчого провадження за відсутності Заявника та його Представника.
3. Всі процесуальні документи у справі направляти Представнику Заявника за адресою для листування АДВОКАТСЬКОГО ОБ'ЄДНАННЯ «СВК ПАРТНЕРС»: а/с 36, місто Київ, 02192 або через електронний кабінет ЄСІТС.
15.10.2025 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для слухання вищевказаної заяви був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В., присвоєно, - справа № 368/1749/25, провадження № 6/368/35/25.
Слухання цивільного провадження було призначено на 09 год. 00 хв. 19.11.2025 року.
В судове засідання, яке відбулося 19.11.2025 року, - сторони не з'явилися, хоча повідомлялися судом належним чином про день, час та місце слухання справи.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає за можливе - на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, - розглянути справу без участі осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, та вимоги, викладені в прохальній частині заяви про заміну сторони виконавчого листа задовольнити, - шляхом винесення рішення у виді ухвали, як окремого процесуального документу, обґрунтовуючи своє рішення наступним.
Фактичні обставини справи, встановлені судом в судовому засіданні та застосування до них норм права:
1. Щодо підсудності справи:
- Велика палата Верховного Суду у Постанові від 12.10.2022р. у справі № 183/4196/21, відступивши від попередніх висновків, зазначила про те, що за вимогами ст. 446 Цивільного процесуальною кодексу України - процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень v цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Врегулювання цвого питання саме нормами Цивільного процесуального кодексу України обумовлено відсутністю спору між стороною виконавчого провадження та виконавцем, що свідчить про відсутність потреби в задіянні суду адміністративної юрисдикції. Адже сторона виконавчого провадження не оспорює його рішень, дій чи бездіяльності, бо вирішення вказаного питання перебуває поза межами компетенції виконавця. Однак саме цивільний суд спроможний кваліфіковано встановити, чи є правонаступником заявник, який просить замінити собою попереднього учасника виконавчого провадження.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 446 ЦК України, процесуальні питання, пов'язані виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення
Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення па підставі таких виконавчих документів: 3) виконавчих написів нотаріусів.
За змістом ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження», яка має назву «Місце виконання рішення», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Отже, законодавець пов'язує місце виконання рішення не з місцем знаходження кабінету/офісу приватного виконавця, а з місцем вчинення виконавчих дій.
Визначення змісту категорії місця виконання рішення, наведене у статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», - за правилами частини першої та другої наведеної статті виконавчі дії проваддяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Паво вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, шо можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Приватий виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Верховний Суд у постанові від 29 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19 зауважив, що - «Виходячи зі змісту статті 24 "Закону» України «Про виконавче провадження», що місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходження його майна. Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.
Із паспорту боржника ОСОБА_2 , - серії НОМЕР_2 , який виданий 19 червня 2008 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, - вбачається, що місцем зареєстрованого проживання боржника є: АДРЕСА_1 , відповідно, - дана справа належить до юрисдикції Кагарлицького районного суду Київської області.
Правове обгрунтування задоволення клопотання:
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків - є договори та інші правочини.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за нравочином (відступлення права вимоги), при цьому, відступлення прав вимоги - є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину та допускається протягом усього часу існування зобов'язання.
Згідно ст. 514 ЦК України до нового Кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не всіановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом: первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ст. 516 ЦК України), водночас, первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги (ст. 519 Цивільного кодексу України).
Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено «Презумпцію правомірності правочину», а отже, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним, оскільки, презумпція правомірності правочину є важливою гарантією реалізації цивільних прав учасниками цивільних відносин та полягає у припущенні, що особа, вчиняючи правочин, діє правомірно, водночас, своїм підґрунтям - встановлення презумпції правомірності правочину має визначальний принцип приватного права «Дозволено все, що прямо не заборонено законом», а також такі засади цивільного права, як свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність цивільного законодавства, а тому, згідно з цими засадами припускається, що особа може, реалізуючи своє право свободи договору (а точніше - право свободи правочину) вчиняти з метою створення, зміни, припинення тощо цивільних прав і обов'язків будь-які правомірні дії, при цьому, не вимагається прямої вказівки на правомірність дій в акті цивільного законодавства: достатньо, що закон не визначає ці дії як заборонені.
Якщо керуватися Європейськими принципами оцінки доказів, то часто в рішеннях Європейського суду з прав людини можна зустріти такий стандарт доказування, як баланс ймовірностей. У справі “J.K. AND OTHERS v. SWEDEN» від 23.08.2016 p. ЄСПЛ зазначає, що на відміну від кримінального процесу, де основним стандартом оцінки доказів є формулювання «поза розумним сумнівом», у цивільному процесі закон не вимагає цього високого стандарту. Суддя повинен вирішити справу з огляду на баланс ймовірностей. Суддя повинен вирішити, чи з огляду на надані докази, а також правдивість тверджень заявника, ймовірно, що вимога цього заявника є достовірною.
Такий підхід позбавляє оцінку доказів абстракції, а її критерії становлять чіткий і злагоджений механізм.
Аналізуючи вищенаведене, на підтвердження вищенаведених фактів - у формі додатку залучені копії належних та допустимих доказів (копії Договорів відступлення права вимоги з додатками), які в повній мірі відповідають нормам чинного законодавства, при цьому, в судовому порядку недійсними не визнані, а так само, не суперечать нормам чинного законодавства України.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним, а тому реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише Фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87), водночас, тенденція недопущення надмірного формалізму при вирішенні судом питань, пов 'язаних із реалізаціє особою свого права на доступ до правосуддя, прослідковується у правових висновках Верховного Суду, зокрема, у Постановах Верховного Суду від 26 грудня 2019р. у справі: №367/8573/17, від 18 грудня 2018р. у справі: №761/5894/17, від 09 липня 2019р. у справі: №826/6479/18.
Згідно ст. 442 ЦПК України підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступниитва, - є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах, а тому, при наявності доказів (належних та допустимих) правонаступниитва, право заміни сторони виконавчого провадження (стягувача) - є беззаперечним.
Окрім наведеного, в Постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018р. (справа: №643/4902/14-ц) наведена аналогічна позиція, з правовим висновком, зокрема, тлумачення ч. 1 ст. 512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, - це правочин, який опосередковує перехід права.
Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору:
- купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст.656 ЦКУ);
- дарування (ч. 2 ст. 718 ЦКУ);
- факторингу (гл 73 ЦКУ).
Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
За своєю суттю заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв'язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч. 5 т.15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи, водночас, такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).
Аналогічний висновок зробив і Верховний Суд України в постанові від 20.11.2013р. у справі №6-122цс13.
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Заміна сторони у виконавчому написі, вчиненому нотаріусом, та заміна сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, - є відмінними правовими категоріями, оскільки заміна сторони у виконавчому провадженні є можливою виключно у разі відкриття відповідного виконавчого провадження, що передбачено спеціальним правилом статті 15 Закону № 1404-VIII.
Виконавчий напис нотаріуса є різновидом виконавчого документа в розумінні статті 3 Закону № 1404-V1II, який є відмінним від виконавчого листа за формою, змістом, а також суб'єктом та процедурою видання, отже, положення частини п'ятої статті 442 Цивільного процесуального кодексу України не можуть бути застосовані за аналогією у випадку заміни сторони у виконавчому написі нотаріуса, виконавче провадження за яким ще не відкрито.
Відповідно до статті 88 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-ХІІ «Про нотаріат» (далі - Закон № 3425-ХІІ) нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Тобто саме нотаріус при вчиненні виконавчого напису перевіряє належність стягувача й у разі зміни сторони правовідношення саме новий учасник і буде стягувачем у новому виконавчому написі за зверненням нової сторони (нового учасника) правовідносин.
За вимогами статті 91 Закону № 3425-ХІІ виконавчий напис може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох років з моменту його вчинення. Поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого напису здійснюється відповідно до Закону № 1404-VIII.
Вчинення виконавчих написів нотаріусами врегульовано у главі 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.
У Правилах професійної етики нотаріусів України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 04 жовтня 2013 року № 2104/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09 жовтня 2013 року за № 1730/24262, зазначено, що професійна поведінка нотаріусів Україні грунтується, зокрема, на принципі незалежності, який передбачає те, що специфіка цілей і завдань нотаріату вимагає належне здійснення нотаріальної діяльності, максимальну незалежність нотаріуса, свободу від будь-якого впливу чи тиску та від неправомірного втручання в його діяльність.
За правилами частини 5 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви (іншої заяви з процесуальних питань) всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються викладені вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
- Отже, - на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Шаркова Олександра Олександровича перебуває виконавче провадження № 66903936 щодо примусового виконання виконавчого документу, який видав Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович за № 15646 від 05.07.2021 про стягнення із Боржника, яким є: ОСОБА_2 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), - заборгованості на користь Стягувача, яким є: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІНЕРО", який змінив своє найменування з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» «ДІНЕРО».
03.04.2025 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІНЕРО" (далі за текстом - Первісний кредитор) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» (далі за текстом - Новий Кредитор, Правонаступник Стягувана) було укладено Договір факторингу № 571/ФК-25, далі за текстом - «Договір факторингу».
Відповідно до Договору факторингу, право грошової вимоги, у тому числі за кредитним договором № AG0951015 в інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора № L1771599, згідно з яким проводиться стягнення заборгованості за виконавчим документом, який видав Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович за № 15646 від 05.07.2021, - у виконавчому провадженні АСВП № 66903936, - відступлено ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ», код ЄДРПОУ: 41153878.
Враховуючи вищевикладені норми, у зв'язку із відступленням права грошової вимоги за кредитним договором, - відбулася заміна Кредитора у зобов'язанні, у результаті чого, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» набуло статусу нового-кредитора/стягувача за виконавчим документом №15646 від 05.07.2021 про стягнення із Боржника, яким є: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), отже виконання вказаного виконавчого документу передбачає задоволення вимог вже не Первісного кредитора, яким було: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІНЕРО", а Нового кредитора, яким є: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ».
№ 1404-VIII від 02.06.2016, - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, іцо визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 та 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016, визначено, що відповідно до цього Закону, виконавчі листи видані на підставі судових рішень, а також виконавчі написи нотаріуса підлягають примусовому виконанню рішення на підставі такого виконавчого документу.
Сторонами виконавчого провадження, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016, є стягувач і боржник.
Відповідно до ч. 2 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Положеннями ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 передбачено, що в разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно ч. 3 ст. 442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Сплата судового збору за подання Заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні Законом У країни «Про судовий збір», - не передбачена.
Враховуючи вищевикладене, керуючись постановою Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року № 6-122цс 13, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 512, 514 Цивільного кодексу України, ст. 55, п. 1 ч. 1 ст. 258, 259 - 261, 263, 268, 442 ЦПК України, суд, -
Заяву ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УКРФІНСТАНДАРТ», стягувач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІНЕРО», стягувач, - приватний виконавець Шарков Олександр Олександрович, боржник, - ОСОБА_1 , - про заміну сторони у виконавчому провадженні шляхом заміни стягувача його правонаступником, - задовольнити.
Замінити у виконавчому провадженні № 66903936 щодо примусового виконання виконавчого документу, який видав Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович за № 15646 від 05.07.2021, - про стягнення із Боржника, яким є: ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець місто Кагарлик Київської області, громадянин України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 19 червня 2008 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), заборгованості на користь Стягувана, яким є: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІНЕРО", - сторону виконавчого провадження - Стягувача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІНЕРО" (код ЄДРПОУ: 41350844, адреса місця знаходження: вул. Сурікова буд.3,м. Київ, 03035) на його правонаступника - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ: 41153878, адреса місця знаходження: 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17Б, офіс, 503, тел.: 098 - 499 - 74 - 10).
Копію ухвали направити сторонам по справі.
Ухвала на підставі п. 28 ч. 1 ст. 353 ЦПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частинісдового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно ч. 2ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скаргаподана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ч. 1 ст. 35 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Згідно п. 15.5) Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редкцією Кодексу.
У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Відповідно, ухвала може бути оскаржена до Київського Апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 19.11.2025 року.
Суддя: О.В. Закаблук