Справа № 359/12603/25
Провадження № 3/359/4983/2025
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
14 листопада 2025 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., розглянувши в судовому засіданні, за участі особи, яка притягуються до адміністративної відповідальності, адміністративний матеріал, що надійшли від Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,
по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_1 ,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 488201, 19.10.2025 о 19 год. 40 хв. в с. Глибоке, автодорога Т1016, водій керуючи транспортним засобом «Jaguar I-Pace» д.н.з. НОМЕР_2 не обрала безпечної швидкості під час руху виникнення перешкоди, не прийняла міри для зупинки транспортного засобу або об'їзду перешкоди в наслідок чого скоїла наїзд на тварину, а саме лисицю, яка раптово вибігла на проїзну частину дороги, чим порушив п. 12.1 України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, не визнала та пояснила, що 19.10.2025 року, вона їхала по трасі в бік с. Рогозова. На вулиці йшов дощ та було темно. За селом Глибоким приблизно о 19 год. 40 хв. з ліва від її автомобіля вибігла лисиця, та потрапила під її автомобіль. Коли вона зупинила автомобіль, вийшовши з нього то побачила сліди удару, було пошкоджено нижню частину бамперу та підкрилок. Просила провадження по справі закрити.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ознайомившись з матеріалами справи, встановив, що вина ОСОБА_1 у порушенні вимог Правил дорожнього руху України, не знайшла свого підтвердження, а склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, судом не встановлений, виходячи з наступного.
За змістом ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування всіх обставин справи. Підлягають з'ясуванню питання про те, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Рішення по справі приймається на підставі доказів досліджених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зміст постанови судді про притягнення особи до адміністративної відповідальності має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283-284 КУпАП. В постанові потрібно зазначити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, який є одним з основних джерел доказів і документом, що офіційно засвідчує факт неправомірних дій, має бути складений уповноваженою на те особою та має містити поряд з даними про особу правопорушника і інші відомості необхідні для вирішення справи.
У відповідності до наданих пояснень ОСОБА_1 , дійсно, вбачається, що ОСОБА_1 здійснила наїзд на лисицю, яка раптово вибігла на проїзну частину дороги.
За змістом положень п.12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
У зв'язку з вищевказаним, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а звинувачення, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 488201 від 19.10.2025 року є необґрунтованими, оскільки, на думку суду відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт порушення саме п. 12.1 ПДР України.
З дослідженої в судовому засіданні схеми місця ДТП, яка приєднана до матеріалів справи, місця зіткнення транспортного засобу та тварини на дорозі, характеру та локалізації пошкоджень на транспортного засобу вбачається, що дорожньо транспортна пригода сталась не з вини водія ОСОБА_1 .
Встановлено, що відомості викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1№ 488201 від 19.10.2025 р., суперечать фактичним обставинам справи, а тому даний протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , складений сержантом поліції ВРПП Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області Лазаренко Р.Ю., без врахування та належної перевірки всіх обставин справи щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Таким чином, даний протокол про адміністративне правопорушення не є достатнім доказом його вини.
Інших обставин в протоколі та матеріалах справи не відображено, у зв'язку з чим відсутні підстави для висновку про наявність в діях особи порушень правил дорожнього руху, про які вказано в протоколі.
Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні вимог п.12.1. ПДР України, що призвело до зіткнення транспортного засобу з твариною та його пошкодження, не доведена належними та допустимими доказами, а тому суд не має підстав для визнання особи винуватої.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Будь які сумніви та протиріччя, які виникають при розгляді адміністративного позову про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення суд тлумачить на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дотримуючись приписів ст. 62 Конституції України. У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
З огляду на положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України», «Малофєєва проти Росії», суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення нею адміністративного правопорушення, визначеного ст. 124 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді, - не здобуто, а ті що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, - суд оцінює критично з наведених вище обставин.
Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин та враховуючи зазначені норми Закону, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП слід закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 124, 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 251, 280, 283-285 КУпАП, суддя
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова суду набрала законної сили ___________________.
Суддя С.М. Вознюк