Справа № 759/15817/25
Провадження № 2/364/465/25
20.11.2025 , Володарський районний суд Київської області, у складі:
головуюча суддя Моргун Г. Л.,
за участю секретаря судового засідання Сіваченко Л.В.,
розглянувши в селищі Володарка, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ: 43541163, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, оф.10, № тел.: 380992745183, ел. пошта: ucapital.inbox@gmail.com; unitcapital.fc@gmail.com, наявний зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
представник позивача - Тараненко Артем Ігорович (РНОКПП НОМЕР_1 , адвокат свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4956 від 24.04.2012, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, оф.21, № тел. НОМЕР_2 , ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявний зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
до
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , № тел.: НОМЕР_4 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутній Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
про стягнення заборгованості,
15 липня 2025 року позивач через електронний кабінет в підсистемі ЄСІТ «Електронний суд» звернувся до Святошинського районного суду м. Києва. Ознайомившись з позовом, отримавши інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача, суддя ухвалою від 04 серпня 2025 року передала справу на розгляд іншому суду, до територіальної юрисдикції (підсудності) якого вона відноситься.
Безпосередньо до Володарського районного суду Київської області справа надійшла 25.09.2025. Представник позивача у позовній заяві зазначає, що відповідач порушує зобов'язання за кредитним договором та посилаючись на обставини викладенні у позові і на ст.ст. 84, 4, 15, 133, 134, 137, 141, 175 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 512, 514, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, просить суд:
- прийняти позовну заяву до розгляду;
- розглянути клопотання про витребування доказів в порядку ст. 84 ЦПК України;
- провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін;
- розгляд позовної заяви здійснювати за відсутністю представника позивача, і у випадку неявки в судове засідання відповідача у визначені судом дату та час, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів (позовні вимоги підтримуємо в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечуємо);
- стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 891511411 від 01.02.2021 у розмірі 57 888,00 грн;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
01.10.2025 судом відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 20.11.2025. Одночасно суд витребував та зобов'язав позивача надати до канцелярії суду не пізніше ніж за три дні до часу розгляду справи оригінали документів, які містяться у кредитній справі відповідача, а саме: договір про надання кредиту, додаткові угоди до нього; документи щодо погодження на надання кредиту: кредитний висновок та додатки до нього; умови надання послуг; фінансову бухгалтерську звітність позичальника; картку кредитної справи встановленого зразка в якій міститься загальна інформація про позичальника і т.п.; контрольні документи (інформація щодо моніторингу кредиту): картку контролю виконання позичальником умов кредитного договору; документація з бухгалтерського обліку кредиту та процентів: розпорядження на відкриття кредитного рахунку та рахунку нарахованих процентів, позабалансових рахунків для обліку кредитних зобов'язань, забезпечення, про зміни умов кредитного договору; виписки з кредитного рахунка; розрахунки заборгованості по кредиту (проценти, комісійні, штрафні санкції); статистичну та бухгалтерську звітність; розшифровку дебіторської, кредиторської заборгованості; довідку про рух грошових коштів за рахунком; звіт про фінансові результати ( первинні бухгалтерські документи, які підтверджують існування певних банківських операцій, нарахування позичальнику кредитних коштів, боргу по основній сумі позики та процентам); договори факторингу попередні, тощо. Оригінал договору факторингу, за яким позивачу відійшло право грошової вимоги ( додатки, які є невід'ємною частиною договору), додаткові угоди до нього. Позивачу вказано на наслідки не подання до суду витребуваних доказів, які передбачені п. 9 ч.1 ст.257 ЦПК України. Одночасно задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
Сторонам роз'яснено їх права передбачені ст. 278 ЦПК України, щодо порядку та строків подання відзиву, заперечень тощо.
Станом на час розгляду справи клопотання про розгляд справи у судовому засіданні із викликом сторін до суду не надходило.
27.10.2025 Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» надав інформацію, що містить банківську таємницю щодо відкриття рахунку на ім'я ОСОБА_1 , який обслуговується за допомогою платіжної картки № НОМЕР_5 та щодо зарахування на зазначений рахунок суми 27000,00 грн у визначений період з 01.02.2021 по 06.02.2021 та повідомили фінансовий телефон відповідача ( а.с.132-134).
Позивач та його представник про відкриття провадження та про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать роздруківки з електронного кабінета позивача та його представника про доставку електронного документа ( а.с. 126-129).
Відповідач повідомлялася шляхом направлення на адресу зареєстрованого місця проживання та в електронному кабінеті в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» ухвали про відкриття провадження у справі та судового повідомлення про час та місце розгляду справи, яке повернулося на адресу суду без вручення з відміткою «адресат відсутній» ( а.с. 131).
У відповідності до ст.178 ЦПК України, відповідач не скористався своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
Так, Верховний Суд у постанові від 27.07.2022 у справі №908/3468/13 зробив висновок, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 04.03.2021 у справі № 910/6835/20).
Від позивача не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, ознайомившись із позовною заявою, розглянувши матеріали справи, вважає, що така позовна заява підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного.
Так, станом на 20.11.2025 позивач не виконав ухвалу суду від 01.10.2025, оскільки не надав оригіналів письмових (електронних) доказів на ствердження своїх позовних вимог, які стосуються безпосередньо позовних вимог, зокрема кредитних правовідносин, які перейшли йому за договором факторингу та інші оригінали, які повинні міститися у кредитній справі боржника ОСОБА_1 .
Наразі позивач звернувся до суду в якості стягувача за кредитними зобов'язаннями, на які набув права за договором факторингу № 04/06/25-Ю укладеним 04.06.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем відповідно до умов якого ТОВ «ЮНІТ КАПІТЛ» отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 891511411 укладеним 01.02.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відповідачем , сума заборгованості 27 000,00 грн.
Однак на вимогу суду оригіналів таких позивач не надав. Ненадано позивачем і оригіналів договорів факторингів, за якими до нього відійшли права грошової вимоги за грошовими зобов'язаннями.
Суд зобов'язав позивача надати для огляду оригінали письмових (електронних) доказів на які він посилається у позовних вимогах, однак всупереч наведеному позивач не виконав вимоги суду викладені в ухвалі від 01.10.2025.
Одночасно слід зазначити, що Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» надало інформацію, яка містить банківську таємницю щодо ОСОБА_1 , щодо фінансового номера та про рух коштів на його рахунку у період часу з 01.02.2021 по 06.02.2021 ( а.с. 132-134).
З наведеного випливає, що наразі позивач належних та допустимих доказів про перехід права грошової вимоги за кредитними зобов'язаннями ОСОБА_1 , що позбавляє суд можливості достовірно перевірити, що позивачу було передано право вимоги за кредитними зобов'язаннями відповідача. Не надання позивачем належних і допустимих доказів, щодо переходу права грошової вимоги (договору факторингу (портфеля документів) та належних і допустимих доказів користування відповідачем кредитними коштами, про стягнення яких було заявлено позивачем вказує на не виконання ухвали суду від 01.10.2025 та відсутність можливості доведеності позивачем заявлених ним позовних вимог, а як наслідок неможливості розгляду такої справи по суті.
Одночасно, суд вважає, що слід зазначити, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" стаття 7.
Постанова Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 755/1549/22: зазначає, що отримавши процесуальні документи в електронній формі, суд має здійснити перевірку, чи містить такий документ електронний підпис. Доступ до перевірки електронного підпису є відкритим, а тому суд має можливість та зобов'язаний достовірно встановити, що особа, яка подає процесуальний документ до суду, підписала його електронним підписом, який прирівнюється до власноручного. Апеляційний суд не врахував, що оригіналом є саме документ в електронній формі, а його паперова форма - відтворена на папері копія. Тож передусім суд має досліджувати на предмет підписання електронний документ, а не його паперову копію.
Наразі процесуальний закон оперує трьома поняттями - «оригінал», «електронна копія» та «письмова копія» електронного доказу тощо.
Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» тлумачить «оригінал електронного документа» як електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним чи прирівняним до власноручного підписом автора. У випадку, коли автор створює ідентичні за інформацією та реквізитами електронні документи або коли надсилає електронний документ кільком адресатам чи зберігає його на кількох носіях, то усі вони є оригіналами та мають однакову юридичну силу.
Суд доходить висновку, що за наведених обставин на час розгляду справи, не видається можливим установленим порядком, безспірно, з'ясувати обставини щодо договірних відносин між сторонами та умов, на яких були, як стверджує позивач, отриманні ним права грошової вимоги за кредитними зобов'язаннями відповідача, зокрема, щодо відповідальності за порушення ним грошових зобов'язань.
Одночасно позивач жодним чином не відреагував на ухвалу суду від 01.10.2025, зокрема не навів обґрунтованих, належних причин неможливості виконання ухвали суду та не надав витребуваних судом оригіналів письмових доказів. Слід зазначити, що тягар доведення неможливості належно виконати ухвалу суду лежить на виконавцеві. Позивач не навів жодної обґрунтованої причини, яка би звільнила його від обов'язку щодо доказування правомірності звернення до суду з таким позовом. Стаття 81 ЦПК України закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Згідно ч.2 ст. 100 ЦПК України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Одночасно слід зазначити, що при купівлі права вимоги позивачем, фактор зобов'язується самостійно (без участі клієнта) щодо прав вимоги, стосовно яких здійснюється примусове стягнення заборгованості в судовому порядку або у виконавчому провадженні, підготувати та подати заяви про заміну сторони у таких провадженнях до відповідних інстанцій для здійснення процесуального правонаступництва. Після підписання сторонами реєстру відступлених прав вимоги, в день такого підписання, клієнт передає, а фактор зобов'язаний прийняти документацію, про що сторонами складається Акт приймання-передачі.
Тобто при укладенні договорів факторингу за якими позивачу перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , ТОВ «Юніт Капітал» повинні були отримати і пакет документів, щодо кредитних правовідносин за якими вони отримали право грошової вимоги, а відтак в подальшому при виникненні спору надати їх на ствердження своїх вимог.
Згідно положень визначених ч. 7 ст. 14 ЦПК України, що перегукується з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС визначено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Однак незважаючи на належне повідомлення та отримання позивачем процесуальних документів суду, як вже зазначалося вище, станом на 20.11.2025 ухвала від 01.10.2025 не виконана і як наслідок витребувані судом оригінали письмових доказів на ствердження виниклих кредитних правовідносин позивачем надані не були, належного обґрунтування щодо причин ненадання таких доказів також позивачем не наведено.
Відповідно до статті 6 Європейської конвенції з прав людини, Україна зобов'язана гарантувати дотримання «справедливого і публічного розгляду справ впродовж розумного строку» в судочинстві.
За приписами ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно вимог ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до ч. 10 ст. 84 Цивільного процесуального кодексу України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.92, (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).
З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.98 та "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Суд зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду свідчить не про допущення судом надмірного формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин, тобто є необхідним (позитивним) формалізмом, який сприяє належному здійсненню правосуддя. При цьому, така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, оскільки відповідно до частини 2 статті 257 ЦПК України не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Враховуючи викладене та, що для вирішення такого спору і для прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, не надання позивачем витребуваних письмових ( електронних) доказів, а також не повідомлення про неможливість подання таких доказів у строк встановлений судом, унеможливлює встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а відтак в силу наведених вище положень статті 257 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд,
Залишити без розгляду позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Роз'яснити позивачу право на повторне звернення до суду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Г. Л. Моргун