Справа № 364/657/25
Провадження № 2/364/363/25
18.11.2025 , Володарський районний суд Київської області в складі:
головуюча суддя Моргун Г. Л.,
за участю секретаря судового засідання Сіваченко Л.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом
ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" (ЄДРПОУ 38548598 , адреса Україна, 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, ел. пошта: esud@creditkasa.ua, тел. 0800200221, наявний електронний кабінет)
представник позивача Підлетейчук Мирослав Миколайович (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: бульвар Лесі Українки, 26, оф. 407, м. Київ, 01133, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , № тел. НОМЕР_2 )
до
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_4 , відомості про наявність або відсутність електронного кабінету не відомі,
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
21.07.2025 представниця позивача звернулася до суду через електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд». У позовній заяві зазначає, що відповідачка порушує умови електронного договору про відкриття кредитної лінії № 1265-0504 та посилаючись на обставини викладенні у позові і на ст. ст. 11, 13, 15, 16, 509, 525, 526, 543, 549, 550, 554, 572, 583, 585, 589, 590, 610-612, 624, 625, 629, 1049, 1050, 1054 Цивільного Кодексу України, статті 1-3, 12-14, 21 Закону України «Про споживче кредитування», та у відповідності до положень ст. ст. 2 - 6, 10-13,18, 19, 23, 27, 28, 42, 43, 46-49, 58, 60, 62, 64,76-81, 83, 89, 95, 120, 122-124, 133, 134, 137, 141, 174-177, 182-184, 187, 209, 229, 237, 258-260, 263-265, 274-277, 279 Цивільного Процесуального Кодексу України, просить суд:
- прийняти позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення (виклику)) сторін;
- задовольнити позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1265-0504 від 01.09.2023 у розмірі 22500,00 гривень;
- судові витрати у розмірі 2 422,40 гривень.
25.07.2025 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та призначено судовий розгляд справи на 25.09.2025. Одночасно суд зобов'язав позивача надати до канцелярії суду не пізніше ніж за три дні до часу розгляду даної справи оригінали документів (електронні докази, що відповідають вимогам чинного законодавства), які містяться у кредитній справі відповідачки на ствердження позовних вимог. Відповідачці запропоновано надати відзив у визначені строки.
12.08.2025 представниця позивача на виконання ухвали суду від 25.07.2025 про витребування доказів надала до суду: USB - носій Wibrand4GB на якому міститься оригінал кредитного договору № 1265-0504 від 01.09.2023, окрім того оригінал довідки про перерахування суми кредиту№ 1265-0504 від 01.09.2023, оригінал розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1265-0504 від 01.09.2023 (а.с. 60-61). Одночасно просила суд витребувати від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію, щодо зарахування кредитних коштів на рахунок відповідачки( а.с.132).
Судовий розгляд справи 25.09.2025 не відбувся та був відкладений на 18.11.2025 у зв'язку із заявленим позивачем клопотанням про витребування інформації, щодо зарахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідачки.
20.10.2025 Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» надав інформацію, що на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 не імітовано картку № НОМЕР_6 ( а.с. 160).
Про час та місце розгляду справи позивач та його представниця повідомлені належним чином, шляхом отримання відповідних процесуальних документів у електронному кабінеті в підсистемі ЕСІТС «Електронний суд» ( а.с.57, 58, 157, 158).
Відповідачка повідомлялася шляхом направлення на адресу її зареєстрованого місця проживання ухвали про відкриття провадження у справі та судового повідомлення про час та місце розгляду справи та одночасно судом розміщено оголошення на офіційному вебсайті «Судова влада України» ( а.с. 151, 162).
У відповідності до ст.178 ЦПК України, відповідачка не скористалася своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
Так, Верховний Суд у постанові від 27.07.2022 у справі №908/3468/13 зробив висновок, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 04.03.2021 у справі № 910/6835/20).
Наведене свідчить, що відповідачка належним чином повідомлена про відкриття провадження у справі та про час і місце розгляду, також слід відмітити, що в Україні діє система публікації відомостей про час та місце розгляду справи в мережі інтернет на вебсайті «Судова влада України» і відповідачка мала усі можливості з отримання інформації про розгляд її справи, щодо виниклих правовідносин.
Від позивача також не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходило.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, ознайомившись із позовною заявою, взявши до уваги позицію позивача, за відсутності заперечень відповідачки, оглянувши оригінали письмових доказів, які надав позивач, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних міркувань.
Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що 01.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1265-0504 (а.с. 11-25). Оригінал зазначеного договору досліджено судом на наданому суду носії.
На офіційному вебсайті (https://creditkasa.com.ua) у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: договір кредиту (примірний договір на момент укладення); правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); згода на обробку персональних даних; публічна інформація; положення про конфіденційність.
Крім того, на вебсайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розміщена довідкова інформація з надання розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.
Відповідачці було надано наступний одноразовий ідентифікатор A6009, для підписання кредитного договору № 1265-0504 від 01.09.2023, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачці кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах:
-сума кредиту - 4500,00 грн;
-строк кредитування - 300 днів;
-базовий період* - 14 днів;
-знижена % ставка - 2,50 % в день;
-стандартна % ставка - 3,00 % в день.
Відповідно до умов укладеного кредитного договору, відповідачка підтвердила виникнення своїх зобов'язань, шляхом прийняття виконання зобов'язання ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме отримавши кредитні кошти, відповідачка не скористалася своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин.
Так, позивач на ствердження виконання переказу кредитних коштів відповідачці, надав довідку про перерахування суми кредиту за допомогою системи LiqPai, платіж: 2359319119, дата: 01.09.2023 , № платіжної карти НОМЕР_7 , сума: 4500,00 грн (а.с. 29-31, 32).
Позивач стверджує, що відповідачка порушила визначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернула кредит кредитодавцю, тобто не виконала грошове зобов'язання, у зв'язку з чим і виникла заборгованість у розмірі 44685,00 гривень( а.с. 33-36), що складається з:
-прострочена заборгованість за кредитом 4500 грн 00 коп.;
-прострочена заборгованість за нарахованими процентами 40185 грн 00 коп.
Одночасно позивач зазначає, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» прийняло рішення про застосування відносно відповідачки програми лояльності за умовами якої відбувається часткове списання заборгованості за процентами позичальниці у розмірі 22185,00 гривень за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 22500,00 гривень.
У зв'язку з чим, позивач просив суд стягнути з відповідачки не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, а саме:
-прострочена заборгованість за кредитом 4500 грн 00 коп.;
-прострочена заборгованість за нарахованими процентами 18000 грн 00 коп.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Суд перевіряючи зазначені у позовній заяві обставини з дослідження наданих позивачем матеріалів, встановив, що доказів того, що видані за цим кредитним договором кошти, були зараховані саме на рахунок відповідачки - матеріали справи не містять.
Так, в матеріалах справи відсутні первинні документи та виписки з особових рахунків відповідачки, які підтверджують існування певних банківських операцій, зарахування позичальнику кредитних коштів, зокрема як то меморіальний ордер про перерахування коштів.
Окрім того, 20.10.2025 Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» надав інформацію, що на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 не було імітовано картку № НОМЕР_6 (а.с. 160) на яку як зазначав позивач у позові було зараховано кредитні кошти за договором № 1265-0504 від 01.09.2023.
Законом визначено, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Однак матеріали справи, що є предметом розгляду, не містять виписки за рахунком відповідачки, на який за умовами кредитного договору № 1265-0504 від 01.09.2023 позикодавець зобов'язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк.
Саме по собі укладання договору № 1265-0504 від 01.09.2023 не свідчить про те, що він був виконаний (реалізований).
ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не надало суду жодних первинних бухгалтерських документів на підтвердження переказу коштів на рахунок ОСОБА_1 на підставі договору про споживчий кредит № 1265-0504 від 01.09.2023, а також документів, які б надавали можливість ідентифікувати належність відповідного рахунку відповідачці.
З урахуванням того, що на підтвердження позовних вимог позивач не надав виписки з особового рахунку відповідача, а розрахунок заборгованості, складений позивачем, та довідка про перерахування суми кредиту за допомогою системи LiqPai . Проте, вказані документи не є належними та допустимими доказами здійснення фінансової операції щодо переказу грошових коштів відповідачу. Вони не є первинними бухгалтерськими документами, не містять даних щодо власника банківської картки, на яку були перераховані кошти, повного номеру картки, що позбавляє можливості вважати доведеним факт переказу ТОВ «Укр Кредит Фінанс» коштів в сумі 4500,00 грн на картковий рахунок, який належить саме ОСОБА_1 . Довідка про перерахування суми кредиту ( а.с.32) була сформована та підписана самим директором ТОВ «Укр Кредит Фінанс». Первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували переказ коштів ОСОБА_1 на підставі договору про відкриття кредитної лінії №1265-0504 від 01.09.2023 позивач не надав. Долучені документи доказом не є, оскільки не підтверджує здійснення фінансових операцій саме банківською установою, суд дійшов висновку про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами виконання своїх зобов'язань за кредитним договором № 1265-0504 від 01.09.2023.
Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Таким чином, надані банком виписки за рахунками позичальника повинні бути досліджені судами з наданням оцінки у сукупності з іншими зібраними у справі доказами на предмет обставин видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у розрахунку позивача (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12.12.2024 у справі № 298/825/15-ц, провадження № 61-998св24).
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом.
Отже, доводи позивача щодо виконання умов договору, щодо зарахування кредитних коштів на рахунок відповідачки не підтверджені жодними належними доказами, хоча навіть операції в електронному виді можуть та мають бути підтверджені певними доказами, а правових підстав приймати бездоказово позицію позивача як апріорі істинну тільки тому, що позивачем є банківська установа, законом не встановлено і у суду таких повноважень немає.
При цьому обов'язок доказування покладений на учасників справи.
Так, правилами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 5 цієї статті докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 7 наведеної статті суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи і згідно з ч. 2 ст. 13 ЦПК України це не є обов'язком суду.
Тобто, стверджуючи про факт надання відповідачу кредитних коштів, позивач не надав до суду жодного належного доказу, яким би підтвердив викладені обставини. За таких умов в ході розгляду справи позивачем не було доведено факту видачі відповідачу коштів у заявленому позивачем розмірі, тому відсутні підстави їх стягнення.
До того ж, сам по собі розрахунок заборгованості, складений позивачем, не є доказом наявності заборгованості.
Згідно Закону України «Про споживче кредитування» - максимальна сукупна сума штрафів і пені за порушення споживачем виконання його зобов'язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розмір подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що будь-яких належних та допустимих доказів фактичної видачі кредиту відповідачу матеріали справи не містять.
Таким чином, не вбачається підстав для стягнення з відповідача на користь позивача в порядку повернення кредиту будь-яких коштів. З огляду на наведене позов задоволенню не підлягає.
З огляду на те, що суд відмовляє у позові, а судові витрати понесені лише позивачем, на підставі статті 141 ЦПК України їх розподіл не здійснюється.
Керуючисьст.ст. 11, 16, 215, 216, 509, 525, 526, 530, 546, 610, 625, 629, 638, 639, 1052, 1054 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 211, 223, 263,265, 285,289 ЦПК України, суд,
Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г. Л. Моргун