Справа № 364/995/25
Провадження № 2-а/364/9/25
17.11.2025 року, суддя Володарського районного суду Київської області Ткаченко О.В., розглянувши заяву про самовідвід судді Володарського районного суду Ткаченка Олександра Васильовича у справі за позовом
ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання : АДРЕСА_1 , № тел: НОМЕР_2 , е-пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до Департаменту патрульної поліції ( код ЄДРПОУ 40108646, адреса місцязнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, засоби зв'язку не зазначено);
поліцейського 1 взводу 2 роти 2 батальйону ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі , молодшого лейтенанта поліції Левченка Максима Андрійовича ( РНОКПП не зазначено, адреса: вул. Сергія Цимбала, 44, селище Ставище Білоцерківський район, Київська область, 09401, засоби зв'язку не вказано)
про визнання дій неправомірними та скасування постанови серії ЕНА № 6030062 від 27.10.2025,
13.11.2025 до Володарського районного суду Київської області надійшла зазначена позовна заява.
13.11.2025 автоматизованою системою документообігу суду судді Моргун Г.Л. у провадження визначено зазначену справу. 14.11.2025 року Ухвалою судді Володарського районного суду Київської області заяву про самовідвід ОСОБА_2 було задоволено.
14.11.2025 автоматизованою системою документообігу суду судді Ткаченко О.В. у провадження визначено зазначену справу.
17.11.2025 мною заявлено про самовідвід у справі. Посилаючись на положення статті 15 Кодексу суддівської етики та п. 4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, я вказав, що ми з позивачем у цьому провадженні - ОСОБА_1 працювали в Володарському РВ ГУ МВС України в Київській області в період з 1996 року по 2002 рік. Окрім того, позивач ОСОБА_1 працював головою Володарської селищної ради Київської області та головою Володарської РДА в Київській області. Вказані обставини свідчать про спілкування з учасниками провадження, а саме позивачем ОСОБА_1 як посадовою особою, зазначені обставини можуть викликати сумніви в неупередженості або об'єктивності мене як судді у цьому провадженні.
Перевіривши доводи заяви про самовідвід, а також матеріали справи, доходжу висновку, що така заява підлягає задоволенню, виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 року у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики суддя заявляє про самовідвід від участі в розгляді справи у випадку неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства ( п. 1 ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).
Згідно з п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів (схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 ) суддя не може брати участі у розгляді справи у тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у об'єктивності судді.
Відповідно до положень п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст. 36 КАС України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
За наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід ( ч. 1 ст. 39 КАС України).
Згідно ч. 3. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Положеннями ч.ч. 1,2 ст. 40 КАС України передбачено, що питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом, як до, так і після відкриття провадження у справі.
Враховуючи наведені обставини, підстави заявленого самовідводу, зважаючи на те, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, з метою виключення в учасників судового розгляду будь-яких сумнівів в неупередженому розгляді справи, з метою запобігання можливих безпідставних звинувачень у необ'єктивному розгляді справи, усунення в подальшому можливих сумнівів щодо неупередженості судді та з метою зняття напруженості у стосунках сторін з приводу зацікавленості судді у розгляді справи, вважаю доцільним і необхідним в інтересах правосуддя задовольнити заяву про самовідвід.
Керуючись ст. ст. 36, 37, 39, 40, 41 КАС України, суддя,
Заяву судді Ткаченко Олександра Васильовича про самовідвід у справі № 364/995/25 - задовольнити.
Справу № 364/995/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції; поліцейського 1 взводу 2 роти 2 батальйону ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі , молодшого лейтенанта поліції Левченка Максима Андрійовича про визнання дій неправомірними та скасування постанови серії ЕНА № 6030062 від 27.10.2025 - передати на повторний автоматизований розподіл судової справи до канцелярії суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Ткаченко