"21" листопада 2025 р. Справа № 363/4058/25
21 листопада 2025 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Олійник С.В., розглянувши позовну заяву керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах Вишгородської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа - Дніпровсько-Тетерівське державне лісомисливське господарство про витребування земельної ділянки лісового фонду із чужого незаконного володіння,
встановив:
18 липня 2025року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла вищезазначена позовна заява.
25 серпня 2025 року ухвалою судді Вишгородського районного суду Київської області відкрито розгляд справи в порядку загально провадження.
13 жовтня 2025 року ухвалою судді Вишгородського районного суду Київської області позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків в строк 10 днів з дня отримання ухвали, для усунення зазначених у ній недоліків, шляхом надання суду оцінки (експертно-грошової оцінки спірної земельної ділянки) здійсненої в порядку, визначеному законом, чинну на дату подання позовної заяви, визначити судовий збір і здійснити доплату судового збору.
Судом встановлено, що із розписки про отримання документу «Ухвали про залишення позовної заяви без руху» від 13 жовтня 2025 року, представник представник позивача отримав вказану ухвалу 14 жовтня 2025 року.
22 жовтня 2025 року ухвалою суду було частково задоволено клопотання прокурора про надання додаткового строку для усунення недоліків, та надано додатковий строк в десять днів.
Судом встановлено, що із довідки про доставку електронного документу «Ухвала про надання додатково строку для усунення недоліків» від 22 жовтня 2025 по справі №363/4058/25 було надіслано до Електронного кабінету в ЄСІТС Керівнику Вишгородської окружної прокуратури Київської області та доставлено в його електронний кабінет 28 жовтня 2025 о 10:53:15.
Частиною шостою статті 14 ЦПК України встановлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частина сьома статті 14 ЦПК України).
Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (пункт 2 частини шостої статті 272 ЦПК України).
При цьому, слід зазначити, що ухвала Вишгородського районного суду Київської області від 13 жовтня 2025 року перебуває у вільному доступі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Пунктом 6 частини другої статті 43 ЦПК України визначено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (стаття 44 ЦПК України).
Учасник судового процесу зобов'язаний з розумним інтервалом часу самостійно цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Будь-яких документів на виконання вимог ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 13 жовтня 2025 року прокурором суду не надано.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оскільки позивачем недоліки позовної заяви не усунено, вказане свідчить про невиконання вимог ухвали, що перешкоджає вирішенню питання про її прийняття і є підставою для визнання позовної заяви неподаною та повернення її позивачу з усіма доданими до неї документами.
Відтак, оскільки позивачем не були виправлені недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі суду від 13 жовтня 2025 року, тому позовна заява з усіма доданими до неї документами підлягає поверненню на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Роз'яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст.ст. 185, 353-355 ЦПК України, суддя
постановив:
Позовну заяву керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах Вишгородської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа - Дніпровсько-Тетерівське державне лісомисливське господарство про витребування земельної ділянки лісового фонду із чужого незаконного володіння, - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя Олійник С.В.