"21" листопада 2025 р. Справа № 363/674/25
Іменем України
21 листопада 2025 року Вишгородський районний суд Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді заяву засудженого вироком цього ж суду від 10 жовтня 2025 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, проживаючого у АДРЕСА_1 , про розстрочку сплати процесуальних витрат,
встановив:
засуджений ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про розстрочку сплати процесуальних витрат.
Учасники судового процесу, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, до суду не прибули.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Так, вироком Вишгородського районного суду від 10 жовтня 2025 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України призначено йому покарання 5 (п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання звільнено з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає обов'язки, передбачені пунктами 1 і 2, ч. 1 та п. 2 і 4 ч. 3 ст. 76 КК України, зокрема повідомлятиме уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтиметься до зазначеного органу для реєстрації, не виїде за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та виконає заходи передбачені пробаційною програмою.
За проведення судових експертиз по справі із ОСОБА_3 на користь держави стягнуто процесуальні витрати в загальному розмірі 115 106 грн. 56 коп.
Згідно положень ст. 21 КПК України, вирок суду, який набрав законної сили в порядку визначеному цим Кодексом, є обов'язковим і підлягає безумовному виконанню на всій території України.
Як вбачається із з ч. 1 ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Статтею 119 КПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан особи (обвинуваченого, потерпілого), за власною ініціативою або за її клопотанням має право своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати процесуальних витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату процесуальних витрат на визначений строк. Якщо оплату процесуальних витрат відстрочено або розстрочено до ухвалення судового рішення, витрати розподіляються відповідно до судового рішення.
Отже, законодавством передбачено, що у разі заявлення засудженим вимог про розстрочку сплати процесуальних витрат, до клопотання мають бути додані відомості щодо наявності підстав для такої розстрочки засудженому, а саме про: майновий стан, на який період встановлюється розстрочка та яку суму спроможний оплачувати засуджений.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 свою заяву про розстрочку сплати процесуальних витрат жодним чином не мотивував, будь-яких доказів свого скрутного матеріального становища не надав, до суду для надання пояснень не прибув, у задоволенні вказаної заяви слід відмовити за недоведеністю та необґрунтованістю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 369-372, 539 КПК України,
ухвалив:
у задоволенні заяви відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: