"21" листопада 2025 р. Справа № 363/1733/22
Іменем України
21 листопада 2025 року слідчий суддя Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 , перевіривши матеріали клопотання ОСОБА_2 про зобов'язання вчинення дії уповноваженими особами у кримінальному провадженні,
встановив:
До слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області надійшло клопотання ОСОБА_2 , в якій просить встановити слідчому та прокурору у кримінальному провадженні № 42020111130000270 від 16.11.2020 року - строк один місяць для проведення процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, приходить наступного, що її подано з порушенням правил підсудності, враховуючи наступне.
Згідно зі ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
За нормами статті 26 КПК України слідчий суддя вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень згідно з цим Кодексом.
Правила підсудності ґрунтуються на основних засадах судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, засадах кримінального провадження, визначених у главі 2 КПК України, а також принципах побудови системи судів загальної юрисдикції. Підсудність виступає процесуальним інститутом, що має велике значення для належного відправлення правосуддя. По кожній справі, незалежно від її категорії, перше питання, яке вирішує суддя, слідчий суддя - це підсудність.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України, судове рішення у будь-якому випадку підлягає скасуванню, якщо порушені правила підсудності.
Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора , бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень глави 26 КПК України.
Виходячи аналізу норм КПК України судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює досудове розслідування, а тому, з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України, зазначене правило застосовується й до розгляду скарг, клопотань, територіальна підсудність яких прямо не визначена процесуальним законом (зокрема ч. 1 ст. 306 КПК України).
Таким чином, скарги на рішення, дії або бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Згідно з положеннями ст. 38 КПК України, органами досудового розслідування є органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання. Досудове слідство здійснюють: 1) слідчі підрозділи: органів Національної поліції; органів безпеки; органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України; 3) підрозділи детективів органів Бюро економічної безпеки України.
Тобто, чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування відповідні слідчі підрозділи та підрозділи детективів.
Як вбачається з матеріалів клопотання (лист старшого слідчого СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київської області від 25.01.2024 року, лист старшого слідчого СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київської області від 30.06.2025 року та постанови від 25.01.2024 року про часткову відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 4202011110000270 від 16.11.2020 року) органом досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 4202011110000270 від 16.11.2020 року є СВ ВП № 2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, що розташований у м. Славутич Вишгородського району Київської області та знаходиться під юрисдикцією Славутицького міського суду Київської області.
Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора повертається, якщо скарга не підлягає розгляду в цьому суді.
Вивчивши зазначену клопотання та долучені до неї матеріали, вбачається про необхідність повернення клопотання особі, яка її подала, оскільки не підлягає розгляду у Вишгородському районному суді Київської області.
Вбачається за необхідне роз'яснити особі, яка звернулась зі клопотанням, що згідно з ч. 7 ст. 304 КПК України повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 9, 32, 33, 132, 303, 304, 305, 306, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
ухвалив:
Клопотання ОСОБА_2 про зобов'язання вчинення дії уповноваженими особами у кримінальному провадженні повернути особі, яка звернулася з даним клопотанням.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1