справа № 362/1499/25
провадження № 2/362/1864/25
20.11.25 року
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Поповича О.В. розглянув у порядку письмового провадження в місті Василькові за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Суд установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 7505586 від 29 жовтня 2023 року в сумі 10 928,11 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не виконує свої зобов'язання за договором, у зв'язку із чим у останнього виникла заборгованість.
Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач, який належним чином повідомлявся про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження за зареєстрованим місцем проживання, не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, та клопотань до суду не направляв, тому в силу частини восьмої статті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про можливість задоволення позову з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 29 жовтня 2023 року між відповідачем та ТОВ «Мілоан» укладений Договір про споживчий кредит №7505586, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 6 000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Кредит надано загальним строком на 105 днів.
ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується платіжним дорученням від 29 жовтня 2023 року №113876737.
26 квітня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги №105- МЛ від 26 квітня 2024 року.
Відповідно до умов вказаного Договору відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 7505586 від 29 жовтня 2023 року.
Суму та розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 7505586 від 29 жовтня 2023 року передано позивачу згідно Договору відступлення прав вимоги №105- МЛ від 26 квітня 2024 року.
Відповідно до Витягу з реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги №105- МЛ від 26 квітня 2024 року сума заборгованості відповідача становить 10 928,11 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 3 120 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків - 7 808,11 грн.
Порушення відповідачем умов договору та наявна заборгованість стали підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частиною третьою статті 12, частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У силу статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Первісний кредитор належно виконав умови кредитного договору, надавши відповідачу кредитні кошти.
Однак, відповідач належним чином не виконав взяті на себе за договором зобов'язання, своєчасно не повернув кредит, не сплатив проценти за користування кредитом, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Враховуючи викладене, суд вважає, що згідно зі статтею 611 ЦК України підлягають до задоволення вимоги позивача про стягнення коштів, оскільки відповідачем були порушені умови зобов'язання, обумовлені договором.
Разом із тим, суд вважає за необхідне зазначити таке.
За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У силу вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 зазначено, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У зазначеній постанові Верховний Суд, розглядаючи питання стягнення штрафних санкцій за договором споживчого кредитування, сформував низку правових висновків. Зокрема, Велика Палата розмежувала поняття «строк договору», «строк виконання зобов'язання» і «термін виконання зобов'язання».
Надаючи правову оцінку вказаним поняттям у частині нарахування штрафних санкцій за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього. Відрізняються терміни в тому випадку, коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання. Указаний висновок міститься у пункті 35 постанови.
Окрім того, в пункті 54 постанови Верховний Суд указав, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України. Тобто, припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором, та пред'явлення вимоги в порядку частини другої статті 1050 ЦК України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 не знайшла підстав для відступу від вказаного правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Враховуючи вищевказану правову позицію Верховного Суду, суд вважає, що право первісного кредитора нараховувати передбачені договором проценти припинилося після спливу визначених таким договором строку кредитування, тобто 11 лютого 2024 року.
Нарахування та стягнення процентів за користування кредитом поза визначеним договором строк суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.
З огляду на це, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки лише за дні користування кредитом, що за розрахунком суду становлять 5 803,20 грн. В іншій частині позовних вимог про стягнення відсотків суд підстав для задоволення позову не вбачає.
Враховуючи вищевказані обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором про споживчий кредит № 7505586 підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення суми у розмірі 8 923,20 грн., з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту - 3 120 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків - 5 803,20 грн.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, на підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути суму сплаченого судового збору у розмір 1 977,97 грн. пропорційно до розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
1. Задовольнити позов частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість у розмірі 8 923 (вісім тисяч дев'ятсот двадцять три) гривні 20 копійок.
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати в розмірі 1 977 (одна тисяча дев'ятсот сімдесят сім) гривень 97 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (79018, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, ідентифікаційний код 35625014);
відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Дата складення повного судового рішення: 20 листопада 2025 року.
Суддя О.В. Попович