справа № 362/3602/25
провадження № 6/362/132/25
(Д О Д А Т К О В Е)
20.11.25 року
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Поповича О.В. розглянув у порядку письмового провадження в м. Василькові заяву представника позивача - адвоката Константинова Олексія Геннадійовича про розподіл судових витрат, понесених у зв?язку з розглядом справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна.
Суд установив:
Рішенням від 13 листопада 2025 року суд задовольнив указаний позов. Визнав житловий будинок АДРЕСА_1 , спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Провів поділ спільного сумісного майна ОСОБА_1 та ОСОБА_2 таким чином:
виділив у приватну власність ОСОБА_1 1/2 частину майнових прав на житловий будинок АДРЕСА_1 ;
виділив у приватну власність ОСОБА_2 1/2 частину майнових прав на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Представник позивача подав до суду заяву про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи, у якій просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею витрати на правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн., стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 15 140,00 грн.
За правилами частини третьої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Вирішення питання про судові витрати не потягне за собою зміни суті основного рішення, не буде містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, не потягне за собою вирішення вимог, які не були досліджені в судовому засіданні, відтак суд дійшов висновку про те, що в даній справі необхідно ухвалити додаткове рішення.
Надаючи оцінку вимогами заяви представника позивача, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача.
Оскільки позовні вимоги задоволено, з відповідача належить стягнути судовий збір у розмірі 15 140,00 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.
Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати на правничу допомогу адвоката можуть включати в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України», заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з Договором № 25-03/2025-1 по надання правової допомоги від 25 березня 2025 року, Додаткової угоди № 1 від 16 травня 2025 року, Звіту про надану професійну правничу допомогу та розмір гонорару за надану професійну правничу допомогу від 14 листопада 2025 року, Акту приймання-передачі наданих послуг 01.01/2025 від 14 листопада 2025 року позивачу надані наступні послуги: консультування щодо питання поділу спільного майна, правовий аналіз справи, збір доказів, розробка концепції захисту щодо питання поділу спільного майна, підготовка позовної заяви про поділ спільного майна та її подання до суду, підготовка заяви про усунення недоліків, підготовка клопотання про проведення засідання у режимі відеоконференції, підготовка клопотання про витребування доказів, представництво інтересів у суді. Загальна вартість послуг склала 25 000,00 грн.
Однак суд вважає, що рівень складності справи не вимагав такого обсягу правничої допомоги. В даному конкретному випадку у справі проведено 4 судових засідання, з яких 3 - на стадії підготовчого провадження. Відповідач у цій не подавав жодних заяв по суті та не брав участь у розгляді справи по суті, внаслідок чого суд здійснив заочний розгляд справи. Крім того, у справах цієї категорії має місце усталена судова практика.
Таким чином, враховуючи критерії реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, характер та складність виконаної адвокатом роботи, з урахуванням конкретних обставин справи, керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, суд вважає необхідним зменшити розмір витрат на правничу допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 10 000,00 грн.
Отже, загальний розмір судових витрат, які належить стягнути на корить позивача, становить 25 140,00 грн.
Відтак, заяву про розподіл судових витрат слід задовольнити частково.
Керуючись статтями 139, 141, 270 ЦПК України, суд
ухвалив:
1. Задовольнити частково заяву представника позивача - адвоката Константинова Олексія Геннадійовича про розподіл судових витрат.
2. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 25 140 (двадцять п'ять тисяч сто сорок) гривень 00 копійок.
3. В іншій частині залишити без задоволення заяву про розподіл судових витрат.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Дата складення повного судового рішення: 20 листопада 2025 року.
Суддя О.В. Попович