Справа № 362/6025/25
Провадження № 2/362/3362/25
21 листопада 2025 року
суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Обухівської Державної податкової інспекції Головного управління Державної податкової служби у Київській області, треті особи: Обухівський відділ Державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Феодосіївська сільська рада Обухівського району Київської області про зняття арешту нерухомого майна,
Позивач звернувся до суду із вказаною заявою у якій просить суд зняти арешт із половини житлового будинку і земельної ділянки які належали його батьку.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Як вбачається із змісту позову, позивач просить зняти арешт нерухомого майна який було накладено постановою ДВС від 26.06.2024 року на підставі виконавчого листа № 362/4895/16-к від 17.06.2024 року Вищого антикорупційного суду про конфіскацію 1/2 частини нерухомого майна належного ОСОБА_2 на праві власності.
Тобто, у даній справі вироком суду до ОСОБА_2 застосовано покарання у вигляді конфіскації належного йому на праві приватної власності майна, та, на виконання вироку суду накладено арешт на майно засудженого.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 05 серпня 2024 року.
Натомість, окрім однаковості прізвища та факту наявності по батькові як у засудженого, позивач не долучив до позову жодного документу на підтвердження факту спорідненості із засудженим (наприклад, свідоцтва про народження).
Зокрема, слід врахувати наступні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 01 травня 2024 року по справі № 165/3826/21, що полягають в наступному.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 Цивільного кодексу України).
Питання про конфіскацію майна вирішується у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України та Кримінально-виконавчим кодексом України.
Згідно із частиною другою статті 52 КК України додатковим покараннями є, зокрема, конфіскація майна.
Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого (частина перша статті 59 КК України).
Статтею 48 КВК України передбачено, що суд, який постановив вирок, який передбачає як додаткове покарання конфіскацію майна, після набрання ним законної сили надсилає виконавчий лист, копію опису майна і копію вироку для виконання органу державної виконавчої служби, про що сповіщає відповідну фінансову установу. У разі відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опису майна не проводилося. Виконання покарання у виді конфіскації майна здійснюється органом державної виконавчої служби за місцезнаходженням майна відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Конфіскації підлягає майно, що є у власності засудженого; спори, пов'язані з конфіскацією майна, вирішуються в порядку, встановленому законом (частини перша, третя статті 49 КВК України).
Спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій на час виконання вироку у частині конфіскації майна, є Закон України «Про виконавче провадження».
Норми статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» передбачають, що виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому цим законом; реалізація конфіскованого майна здійснюється в порядку, встановленому цим законом; розпорядження конфіскованим майном та майном, яке не підлягає реалізації, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що виконавчий лист було видано на виконання вироку суду в частині конфіскації майна, а не на виконання судового рішення у цивільній справі, суд приходить до висновку, що не можуть бути розглянуті в порядку цивільного судочинства вимоги позивача про зняття арешту накладеного постановою ДВС від 26.06.2024 року на підставі виконавчого листа № 362/4895/16-к від 17.06.2024 року Вищого антикорупційного суду про конфіскацію 1/2 частини нерухомого майна належного ОСОБА_2 на праві власності.
Також, статтею 537 КПК України врегульовано питання які вирішуються під час виконання вироків.
Положеннями статті 539 КПК України визначено порядок вирішення судом питань, які виникають під час виконання вироку.
Проте зазначеними нормами закону не встановлено порядку скасування арешту, накладеного в порядку виконання вироку про конфіскацію майна як виду покарання.
Крім того, відсутнє й посилання на можливість такого скасування за правилами ЦПК України (постанова Верховного Суду від 01 травня 2024 року по справі № 165/3826/21).
Тобто, вирішення в порядку цивільного судочинства питання про скасування арешту майна яке підлягає конфіскації за вироком суду (як того просить позивач у даній справі), безсумнівно і беззаперечно призведе до втручання цивільного суду у визначений кримінальним процесуальним законом порядок виконання вироку суду в частині конфіскації майна як заходу кримінального покарання, що є неприпустимим, оскільки прямо і безумовно порушує основні засади й принципи кримінального судочинства.
Враховуючи, що спір у цій справі стосується нерухомого майна яке належало засудженому та підлягає конфіскації за вироком суду, суд приходить до переконливого висновку про те, що розгляд цієї заяви належить до юрисдикції кримінального суду в порядку визначеному статтями 537 - 539 КПК України, оскільки безпосередньо стосується порядку виконання вироку по кримінальній справі.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, необхідно відмовити у відкриття провадження за заявою, яка не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
До того ж, суд зауважує, що у зв'язку із смертю засудженого слід вирішити питання про закінчення відповідного виконавчого провадження де він є боржником на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Як наслідок, у випадку закінчення виконавчого провадження, відповідно до частин першої і другої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження; про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Отже, вказані дії необхідно вчинити лише і виключно у відповідному виконавчому провадженні у якому постановою ДВС від 26.06.2024 року на підставі виконавчого листа № 362/4895/16-к від 17.06.2024 року Вищого антикорупційного суду накладено арешт на нерухоме майно засудженого.
Окремо, слід зазначити, що засуджений вже звертався до суду із вимогами до органу ДВС стосовно скасування арешту належного йому нерухомого майна.
Однак, ухвалою від 23 березня 2021 року судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчука О.Л., яку не було оскаржено в апеляційному порядку та вона набрала законної сили, було відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_2 до Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_3 про скасування постанов державного виконавця.
За таких обставин, вбачається, що засуджений вже мав намір вирішити дане питання не у спосіб визначений законом в порядку виконання вироку про конфіскацію майна, а в порядку цивільного судочинства, що є помилковим.
На підставі викладеного, керуючись статтями 52, 59 КК України, статтями 537 - 539 КПК України, статтями 48, 49 КВК України, статті 62 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 186, 257 - 261 ЦПК України,
Відмовити у відкриття провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Обухівської Державної податкової інспекції Головного управління Державної податкової служби у Київській області, треті особи: Обухівський відділ Державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Феодосіївська сільська рада Обухівського району Київської області про зняття арешту нерухомого майна.
Суд роз'яснює позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції кримінального суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя
День складення повного судового рішення - 21 листопада 2025 року.