справа № 362/6615/24
провадження № 2/362/749/25
19.11.25 року
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Поповича О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кострубіцької Т.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Василькові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Глевахівської селищної ради Фастівського району Київської області про визнання права власності в порядку спадкування.
Суд установив:
Зміст і підстави позову, позиція сторін
Позивач звернулася до суду з указаним позовом, в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок садибного типу АДРЕСА_1 , загальною площею 130,4 кв.м., житловою площею 71,9 кв.м., який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3221487002:02:003:0201, в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову зазначає, що не має можливості оформити спадщину оскільки спадкодавець за життя не встигла зареєструвати право власності на вказаний житловий будинок у встановленому законом порядку.
Від представника відповідача - Роман Анастасії Миколаївни надійшла заява про визнання позовних вимог.
Глевахівська селищна рада Фастівського району Київської області не скористалася своїм правом подати відзив на позовну заяву, заяв чи клопотань до суду не подавала, про відкриття провадження та дату й час судового засідання повідомлялась належним чином.
Процедура
Ухвалою від 27 вересня 2024 року суд залишив позовну заяву без руху.
Ухвалою від 23 жовтня 2024 року суд відкрив провадження у справі.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Поповичу О.В. Ухвалою від 22 квітня 2025 року суд прийняв справу до свого провадження, постановив розглядати її за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче судове засідання.
Ухвалою від 09 червня 2025 року суд задовольнив клопотання представника позивача про витребування доказів, витребував у приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Тернюк Є.В. належним чином завірену копію спадкової справи №26/2022 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Ухвалою від 16 вересня 2025 року суд залучив до участі у справі в якості співвідповідача Глевахівську селищну раду Фастівського району Київської області.
У судове засідання сторони не прибули, про розгляд справи повідомлені належним чином.
Від представників відповідача та позивача надійшли заяви про розгляд справи в їх відсутність.
Суд ухвалою від 30 жовтня 2025 року закінчив підготовче провадження, призначив справу до розгляду по суті та перейшов на стадію ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п'ята статті 268 ЦПК України).
Встановлені судом фактичні обставини справи
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 11 жовтня 2022 року серія НОМЕР_1 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яка складалась, зокрема з:
земельної ділянки площею 0,0800 га, кадастровий номер 3221487002:02:003:0201 (цільове призначення земельної ділянки - 02.01. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка)), за адресою: АДРЕСА_2 ;
житлового будинку садибного типу АДРЕСА_1 , загальною площею 130,4 кв.м., житловою площею 71,9 кв.м., який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3221487002:02:003:0201.
Після смерті ОСОБА_3 спадкоємцями за законом є дочка (позивач по справі) та батьки померлої - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Тернюк Є.В. відкрито спадкову справу № 26/2022 щодо майна померлої ОСОБА_3 .
У матеріалах спадкової справи наявні заяви батьків померлої про відмову від спадщини на користь онуки - позивача у справі.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 15 листопада 2023 року Тернюк Є.В. приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області за реєстровим №2273, позивач прийняла спадщину після смерті матері на земельну ділянку площею 0,0800 га, кадастровий номер 3221487002:02:003:0201, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).
Водночас, відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09 вересня 2024 року №151/02-31, виданої приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Тернюк Є.В., позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері на житловий будинок АДРЕСА_1 , через неможливість встановити належність майна спадкодавцю та відсутність документів, що підтверджують право приватної власності останнього на таке майно.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що мати позивача, ОСОБА_3 , за життя побудувала та здала в експлуатацію житловий будинок садибного типу АДРЕСА_1 , загальною площею 130,4 кв.м., житловою площею 71.9 кв.м., який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3221487002:02:003:0201.
Вказане підтверджується: повідомленням про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта НОМЕР_2 на земельній ділянці з кадастровим номером 3221487002:02:003:0201; будівельним паспортом про будівництво індивідуального житлового будинку, господарської будівлі та споруд від 11 січня 2021 року; декларацією про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта НОМЕР_3 від 03 березня 2021 року, прийнятої ДАБІ у Київській області та внесеної до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва; технічним паспортом на будинок садибного типу по АДРЕСА_3 , виготовленим 16 лютого 2021 року.
23 листопада 2023 року позивач продала земельну ділянку площею 0,0800 га, кадастровий номер 3221487002:02:003:0201 (цільове призначення земельної ділянки - 02.01. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Договором купівлі-продажу земельної ділянки від 21 листопада 2023 року, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Буглак-Куцевол О.Г.
Відсутність правовстановлюючого документа на житловий будинок позбавляє позивача права реалізувати спадкові права.
При цьому суд установив, що наказом Відділу архітектури, містобудування та земельних відносин Глевахівської селищної ради Фастівського району Київської області від 29 лютого 2024 року № 06-21/34 об'єкту нерухомого майна - садибному будинку розташованому на земельній ділянці з кадастровим номером 3221487002:02:003:0201 присвоєно адресу: АДРЕСА_1 .
Нормативно-правове регулювання та мотиви, з яких виходить суд
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Відповідно до статей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі статтею 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
За приписами частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Частиною першою статті 1296 ЦК України обумовлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов'язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї (зокрема на нерухоме майно).
Отже, для того, щоб набути право на спадщину, спадкоємці за заповітом або за законом мають прийняти її у порядку та у строки, встановлені законом.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.
У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.
За змістом положень статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Власник майна, згідно статті 392 ЦК України, може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 грудня 2008 року за № 7 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємця, який прийняв спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Оскільки умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину відсутні, право позивача на спадкування, відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 грудня 2008 року за № 7 підлягає захисту у судовому порядку.
Судом встановлено, що за життя спадкодавиця, мати позивача, право власності на житловий будинок не оформила і не зареєструвала.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У відповідності до частини першої статті 81 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Як вбачається із матеріалів справи позивачем надані належні письмові докази, які підтверджують виникнення права власності на житловий будинок садибного типу АДРЕСА_1 , загальною площею 130,4 кв.м., житловою площею 71,9 кв.м., який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3221487002:02:003:0201 у ОСОБА_3 , яка не встигла за життя оформити своє право власності на такий будинок.
Аналіз наданих доказів вказує на те, що позивачем доведено належними та допустимими доказами обставини, які підтверджують, що вона є єдиною спадкоємицею майна померлої матері за законом.
Положеннями статті 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, керуючись вищенаведеними положеннями діючого цивільного законодавства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення.
Вимог щодо розподілу судових витрат не заявлено.
Керуючись статтями 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
1. Задовольнити позов.
2. Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок садибного типу АДРЕСА_1 загальною площею 130,4 кв.м., житловою площею 71,9 кв.м., який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3221487002:02:003:0201, у порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Дата складення повного судового рішення: 19 листопада 2025 року.
Суддя О.В. Попович