Справа № 939/991/25
Іменем України
20 листопада 2025 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду в селищі Бородянці Бучанського району Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025110000000184 від 25 лютого 2025 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чудель Сарненського району Рівненської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, пенсіонера, який має третю групу інвалідності, зареєстрований і проживає у АДРЕСА_1 , , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
25 лютого 2025 року, приблизно о 09-й годині 40 хвилин, водій ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем «Ford Kuga», реєстраційний номер НОМЕР_1 (литовської реєстрації), рухаючись по проїзній частині автодороги сполученням «Київ-Ковель», у межах с. Микуличі Бучанського району Київської області, в напрямку м. Ковеля, у порушення вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, а саме: п. 1.3, відповідно до якого «учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими»; п. 1.5, згідно з яким «дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»; п. 2.3 підпункт "б", відповідно до якого «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, правильно реагувати на її зміни, стежити за правильністю розміщення і кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом в дорозі»; п. 12.3, згідно з яким «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»; п. 12.4, відповідно до якого «у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.»; п. 12.9 підпункт "б", згідно з яким «водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил»; п. 18.1, відповідно до якого «водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека», зі швидкістю 94,73-98,59 км/год, що значно перевищувала максимально дозволену швидкість 50 км/год на даній ділянці дороги, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного інформаційно-вказівними дорожніми знаками 5.38.1 - 5.38.2 «Пішохідний перехід» і дорожньою розміткою 1.14.3 «нерегульований пішохідний перехід з підвищеною вірогідністю виникнення ДТП», та маючи об'єктивну змогу завчасно виявити його попереду себе, не врахував дорожню обстановку, яка поступово змінювалася внаслідок появи пішохода ОСОБА_6 на проїзній частині, що перетинала її зліва на право відносно напрямку руху автомобіля по вказаному нерегульованому пішохідному переходу в межах його розмітки, проявив неуважність і не відреагував на її зміни в момент виникнення небезпеки для руху, а саме в момент об'єктивного виявлення пішохода на проїзній частині дороги, маючи можливість виявити її та негайно вжити заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, продовжив рух далі де, біля будинку № 33-А по вул. Варшавській у с. Микуличах Бучанського району Київської області, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6 .
У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми голови, грудної клітки та живота, правої верхньої та обох нижніх кінцівок, ведучою серед яких є закрита черепно-мозкова травма у вигляді множинних ушкоджень м'яких тканин голови, масивних крововиливів під оболонки і в шлуночки головного мозку з явищами набряку-набухання головного мозку, внаслідок чого 25 лютого 2025 року о 12 годині 35 хвилин померла в приміщенні Комунального некомерційного підприємства Бородянської селищної ради «Бородянська центральна районна лікарня».
Порушення водієм ОСОБА_4 вимог пунктів 1.3, 1.5, 2.3 підпункт "б", 12.3, 12.4, 12.9 підпункт "б" і 18.1 Правил дорожнього руху знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді смерті ОСОБА_6 .
Допитаний у судовому засіданні обвинувачен ий ОСОБА_4 винуватим себе визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та підтвердив викладене. Суду, зокрема, пояснив, що вранці 25 лютого 2025 року він, керуючи автомобілем, рухався у напрямку м. Ковеля. Їхав до сина, який є учасником бойових дій та проходив лікування у Литві у зв'язку з отриманими пораненнями. У той момент постійно думав про сина. Рухаючись у с. Микуличах Бучанського району Київської області спочатку не побачив пішохода, яка переходила проїзну частину дороги по нерегульованому пішохідному переходу, а коли побачив, то, щоб уникнути наїзду на пішохода, пришвидшив рух автомобіля, проте уникнути наїзду не вдалося, внаслідок чого ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження і була госпіталізована до закладу охорони здоров'я, де в той же день померла; на даний час завдані потерпілій ОСОБА_7 збитки відшкодовані ним у повному обсязі.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення і ніким не оспорюються.
В зв'язку з повним визнанням обвинуваченим своєї вини, за згодою учасників судового провадження, дослідження інших доказів визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
За результатами судового розгляду суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому діяння знайшла своє підтвердження у судовому засіданні.
Кримінально протиправні дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який до кримінальної відповідальності притягується вперше, характеризується позитивно, є пенсіонером, має інвалідність третьої групи внаслідок війни.
Як обставину, що пом'якшує покарання, суд враховує щире каяття обвинуваченого ОСОБА_4 і добровільне відшкодування завданого збитку.
На підставі викладеного суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України - у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Водночас, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, обставини його здійснення, приймаючи до уваги щире каяття обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, добровільно відшкодував завдані збитки, а також, зважаючи на позицію потерпілої ОСОБА_7 , яка просила призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання не пов'язане з позбавленням волі, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання і вважає за можливе на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язки.
Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно стягнути на користь держави на відшкодування процесуальних витрат вартість проведення судових автотехнічних і фототехнічної експертиз у розмірі 16 315 гривень 95 копійок.
Речовий доказ - автомобіль марки «Ford Kuga», реєстраційний номер НОМЕР_1 , необхідно повернути власнику або уповноваженій особі.
Арешт, накладений за ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 07 березня 2025 року, на автомобіль марки «Ford Kuga», реєстраційний номер НОМЕР_1 , необхідно скасувати.
Керуючись статтями 370, 371, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави на відшкодування процесуальних витрат вартість проведення судових автотехнічних і фототехнічної експертиз у розмірі 16 315 (шістнадцять тисяч триста п'ятнадцять) гривень 95 копійок.
Речовий доказ - автомобіль марки «Ford Kuga», реєстраційний номер НОМЕР_1 , повернути власнику або уповноваженій особі.
Арешт, накладений за ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 07 березня 2025 року, на автомобіль марки «Ford Kuga», реєстраційний номер НОМЕР_1 , скасувати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
СуддяОСОБА_8