Справа № 939/1196/25
Іменем України
19 листопада 2025 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду в селищі Бородянка Бучанського району Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111120000098 від 19 лютого 2025 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Бородянка Бородянського району Київської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, який зареєстрований і проживає у АДРЕСА_1 , раніше не судимий відповідно до ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
У період часу з 04 липня 2024 року по 08 березня 2025 року ОСОБА_4 у порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також у порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», маючи прямий умисел на заподіяння психологічного страждання своїй матері ОСОБА_5 , з якою спільно проживають у АДРЕСА_1 , систематично вчиняв відносно неї психологічне насильство.
Так, 04 липня 2024 року, близько 10 години 30 хвилин, у селищі Пісківці Бучанського району Київської області ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння і знаходячись за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , вчинив сварку відносно матері ОСОБА_5 , під час якої ображав її нецензурними словами, кидався у бійку, поводив себе агресивно, внаслідок чого завдав останній психологічну травму, чим вчинив відносно ОСОБА_5 домашнє насильство. Постановою Бородянського районного суду Київської області від 30 липня 2024 року ОСОБА_4 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173? КУпАП, і до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Крім того, 11 серпня 2024 року, близько 20-ї години, у селищі Пісківці Бучанського району Київської області, ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , діючи умисно, з метою приниження гідності свої матері ОСОБА_5 , з мотивів неповаги до неї, вчинив відносно останньої дії психологічного насильства, що виразилося у безпричинних, не маючи на те підґрунтя, словесних образах і висловлюваннях на її адресу словами нецензурної лайки.
Також, 22 серпня 2024 року, близько 20 години 40 хвилин, у селищі Пісківці Бучанського району Київської області, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння і знаходячись за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_5 , висловлював на її адресу образи, кидався у бійку, поводив себе агресивно. Постановою Бородянського районного суду Київської області від 24 вересня 2024 року ОСОБА_4 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173? КУпАП, і до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.
Крім цього, 07 грудня 2024 року, близько 18 години 30 хвилин, у селищі Пісківці Бучанського району Київської області, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_5 , висловлював на її адресу образи, кидався у бійку, поводив себе агресивно. Постановою Бородянського районного суду Київської області від 13 січня 2025 року ОСОБА_4 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173? КУпАП, і до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 гривень.
Також, 18 лютого 2025 року, близько 19-ї години, та 08 березня 2025 року, близько 19-ї години, у селищі Пісківці Бучанського району Київської області, ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , усвідомлюючи свою перевагу у фізичному розвитку, діючи умисно та з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття у сім'ї, на ґрунті неприязних відносин, вчинив щодо своєї матері ОСОБА_5 психологічне насильство, що виразилося у словесних образах нецензурною лайкою і демонстрації своєї фізичної переваги, тим самим завдав шкоду психічному здоров'ю потерпілої, що викликало в останньої побоювання за свою безпеку.
Внаслідок систематичного вчинення психологічного насильства в сім'ї з боку її сина ОСОБА_4 у потерпілої ОСОБА_5 виник комплекс негативних психоемоційних змін у вигляді сталої психоемоційної напруги з підвищеною тривожністю, розгубленістю почуттів, погіршеним настроєм, страхом за здоров'я і безпеку свого життя, що призводить до погіршення її соціального функціонування і зниження якості поточного життя.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та підтвердив викладене. Суду, зокрема, пояснив, що неодноразово вчиняв домашнє насильство відносно своєї матері, проте наразі його поведінка змінилася, він перестав вживати алкогольні папої.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення і ніким не оспорюються.
В зв'язку з повним визнанням обвинуваченим своєї вини, за згодою учасників судового провадження, дослідження інших доказів визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
За результатами судового розгляду суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому діяння знайшла своє підтвердження у судовому засіданні.
Кримінально протиправні дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань потерпілої, погіршення якості життя потерпілої особи.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який на даний час судимостей не має, характеризується негативно, постійної роботи не має.
Як обставину, що пом'якшує покарання, суд враховує щире каяття обвинуваченого.
Відповідно до висновку, що міститься в досудовій доповіді Бучанського районного відділу № 1 філії Державної установи "Центр пробації" у м. Києві і Київській області, враховуючи інформацію, що характеризує особу обвинуваченого ОСОБА_4 , історію правопорушень, середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства можливе.
На підставі викладеного суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у межах санкції ст. 126-1 КК України - у виді пробаційного нагляду з покладенням на нього відповідних обов'язків, визначених ст. 59-1 КК України.
Крім того, оскільки обвинуваченому ОСОБА_4 призначено покарання, не пов'язане з позбавленням волі, суд, за правилами ч. 1 ст. 91-1 КК України в інтересах потерпілої від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 обмежувальний захід, поклавши на нього обов'язок проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Також, слід зазначити, що пунктом 1 частини першої статті 80 КК України передбачено, що у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в строк два роки.
За вироком Святошинського районного суду м. Києва від 10 червня 2020 року, який набрав законної сили 14 липня 2020 року, ОСОБА_4 визнаний винуватим за ч. 1 ст. 309 КК України та йому призначено покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень.
Оскільки з часу набрання вказаним вироком законної сили минуло два роки, відомості про зупинення або переривання перебігу давності, відповідно до вимог ч. 3 і 4 ст. 80 КК України, відсутні, то строк давності виконання вироку Святошинського районного суду м. Києва від 10 червня 2020 року на даний час сплив.
З огляду на зазначене, покарання, строк давності виконання якого сплив відповідно до положень статті 80 КК України, не може бути приєднано до покарання, призначеного за новим вироком, при вирішенні питання про призначення покарання за сукупністю вироків, а тому підстав для застосування статті 71 КК України в даному випадку суд не вбачає.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10 лютого 2025 року в справі № 229/207/24 (провадження № 51-2789кмо24).
Керуючись статтями 370, 371, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, і призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки передбачені п.п. 1-3 ч. 2 ст. 59-1 КК України, а саме:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід, поклавши на нього обов'язок пройти програму для кривдників, передбачену Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», на строк 3 (три) місяці.
Забезпечення виконання покладеного на ОСОБА_4 обмежувального заходу у вигляді проходження програми для кривдників покласти на орган місцевого самоврядування - Пісківську селищну раду Бучанського району Київської області.
Контроль за виконанням застосованого до ОСОБА_4 обмежувального заходу у вигляді проходження програми для кривдників покласти на Бучанський районний відділ № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
СуддяОСОБА_6