Справа № 939/3130/25
Іменем України
18 листопада 2025 рокуселище Бородянка
Суддя Бородянського районного суду Київської області Герасименко М.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, яка надійшла з відділення поліції № 2 Бучанського районного управління Головного управління Національної поліції в Київській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований у АДРЕСА_1 , проживає у АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 11 жовтня 2025 року, об 11 годині 12 хвилин, у АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 на підставі цивільно-правової угоди з ФОП « ОСОБА_2 », який є недіючим, здійснював господарську діяльність з приймання металобрухту без державної реєстрації як суб'єкт господарювання і без відповідної ліцензії, чим порушив вимоги статті 4 Закону України «Про металобрухт», що є порушенням порядку провадження господарської діяльності.
На розгляд справи ОСОБА_1 не з'явився.
Захисник - адвокат Криштоф Р.С. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. В обґрунтування вказав, що за місцем складання адміністративного протоколу здійснює господарську діяльність із заготівлі металобрухту ФОП ОСОБА_2 , яка внесена до Переліку суб'єктів господарювання, які здійснюють заготівлю та операції з металобрухтом, що підтверджується копією листа Міністерства стратегічних галузей промисловості України № 1.2.-5.1/9258-24 від 01 листопада 2024 року. В свою чергу між ОСОБА_1 та ФОП « ОСОБА_2 » укладено договір надання послуг № 01/10/2025 від 01 жовтня 2025 року, відповідно до п. 1.2 якого виконавець надає підприємцю лише послуги із сортування вторинної сировини, які не є операціями із металобрухтом, зокрема, його заготівлею, у розумінні статті 1 Закону України «Про металобрухт». Згідно з п. 1.4. Договору № 01/10/2025 від 01 жовтня 2025 року виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку замовника. Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 не є суб'єктом господарювання і не перебуває із ФОП « ОСОБА_2 » у трудових відносинах, а тому не є посадовою особою зазначеного суб'єкта господарювання.
Оцінюючи досліджені докази, суддя приходить до такого висновку.
За ч. 1 ст. 164 КУпАП відповідальність настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями.
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Статтею 58 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. В свою чергу, під визначенням господарської діяльності, розуміється будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або не матеріальних формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Відповідно до правової суті понять, визначених національним законодавством у сфері підприємницької діяльності, а саме ст. 42 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України «Про підприємництво», підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов'язковими ознаками якої є систематичність її здійснення і мета одержання прибутку.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Таким чином, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП (в частині здійснення господарської діяльності без дозвільних документів, за якою складено протокол) може бути лише суб'єкт господарювання.
У наданих матеріалах справи відсутні дані про те, що ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності, станом на 11 жовтня 2025 року був суб'єктом господарської діяльності.
Натомість, з копії листа Міністерства стратегічних галузей промисловості України № 1.2.-5.1/9258-24 від 01 листопада 2024 року вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 внесена до Переліку суб'єктів господарювання, які здійснюють заготівлю та операції з металобрухтом.
У відповідності до умов п. 1.2 і 1.4 цивільно-правової угоди № 01/10/2025 від 01 жовтня 2025 року, укладеної між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , останній надає послуги із сортування вторинної сировини та не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку замовника.
Отже, ОСОБА_1 не перебуває у трудових відносинах із ФОП « ОСОБА_2 », а тому не є посадовою особою зазначеного суб'єкта господарювання.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд, не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський Суд з прав людини у справі "Кобець проти України" 14 лютого 2008 року зазначив, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Typeччини"(Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
При цьому, відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Пунктом 1 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши докази в справі на достатність, належність і допустимість, проаналізувавши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, не підтверджена належними доказами безсумнівно, а зазначені в протоколі обставини не знайшли свого підтвердження «поза розумним сумнівом».
З огляду на зазначене, суд позбавлений можливості зробити висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 245, 247, 266, 268, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, відносноОСОБА_1 закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.
СуддяМарина ГЕРАСИМЕНКО