Справа № 358/1395/25 Провадження № 2/358/827/25
21 листопада 2025 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Тітова М.Б.
за участю:
секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Медвинської сільської ради Білоцерківського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визначити їй, ОСОБА_1 додатковий строк терміном в два місяці, після набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона є спадкоємцем за заповітом після смерті її матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та пропустила визначений законодавством строк подачі заяви про прийняття спадщини з поважних причин.
Представник позивача ОСОБА_3 подала до суду заяву, в якій просить справу розглянути без її участі та без участі позивача, а також зазначила, що позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач Медвинська сільська рада Білоцерківського району Київської області свого представника в судове засідання не направила, але подано до суду заяву, в якій просять розглянути справу без участі представника та зазначено, що позов визнається.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки, ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, актовий запис №84, виданого Виконавчим комітетом Медвинської сільської ради Білоцерківського районну Київської області від 10 жовтня 2022 року.
Із копії заповіту вбачається, що за життя померлою було залишено заповіт від 03 жовтня 2011 року, посвідчений секретарем виконкому Бранепільської сільської ради Богуславського району Київської області зареєстрованому в реєстрі за №195, в якому на випадок своєї смерті ОСОБА_2 зробила заповідальне розпорядження, згідно якого: «…земельну частку (пай), яка належить мені згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД №665612 від 02.03.2007 року, заповідаю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 …».
Згідно інформації позивачки, за життя померла не повідомляла її про намір заповісти їй земельну частку (пай), тому про існування заповіту позивачка випадково дізналася, знайшовши його під час ремонту в житловому будинку де проживала померла на день смерті, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , після чого відразу звернулася до нотаріуса із наміром прийняти спадщину та подати заяву про прийняття та видачу спадщини, що підтверджується копією нотаріально завіреної заяви від 04 серпня 2025 року зареєстрованої в реєстрі за №1300, на що отримала відмову у вчиненні нотаріальних дій.
Відповідно до довідки №14-12/134 від 29.07.2023 року виданої виконавчим комітетом Медвинської сільської ради Білоцерківського району Київської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 згідно запису погосподарської книги №4, господарство №309. Постійно проживала та була зареєстрована до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до нотаріально завіреної заяви від 04.08.2025 року зареєстрована в реєстрі за №1684, сестра позивачки, ОСОБА_4 , як непрацездатна за станом здоров'я дочка спадкодавця, не претендує на обов'язкову частку за заповітом, яка належить їй згідно ст. 1241 Цивільного кодексу України, що підтверджується копією вище зазначеної заяви.
Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.
Згідно пункту 209 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року №20/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 року №283/8882, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, при підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом на даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту.
За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає у день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. ст. 1220,1223,1270 ЦК України). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за законом чи за заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
У відповідності до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Положеннями ст. 1272 ЦК України визначено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
До поважних причин пропуску строку для подачі зави про прийняття спадщини з-посеред усіх виділяють також необізнаність спадкоємця про існування заповіту.
Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.80 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивачка пропустила строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Суд приймає до уваги наявність поважних причин щодо пропущення спадкоємцем ОСОБА_1 строку прийняття спадщини за обставин вказаних нею.
Зважаючи на поважність причин, на які вказує позивач, відсутність заперечень відповідача, яким позов визнається, суд вважає, що є підстави для визначення позивачу додаткового строку для подання нею заяви до нотаріальної контори чи приватного нотаріуса про прийняття спадщини.
Визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому заявлений позивачем позов підлягає задоволенню.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 11, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 1266, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , додатковий строк терміном в два місяці, після набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви до нотаріальної контори чи приватного нотаріуса про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий: суддя М. Б. Тітов