Справа № 358/2115/25 Провадження № 3/358/856/25
19 листопада 2025 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Буравова К.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 2 (м. Богуслав) Обухівського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є особою без громадянства, народився в Україні, Закарпатська область, м. Мукачево. РНОКПП - відсутній, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за статтею 126 ч. 5 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
1. Формулювання обставин правопорушення, яке пред'являлось особі у протоколі та визнане суддею доведеним.
Згідно протоколу серії ЕПР1 № 505079 від 06.11.2025 складеного поліцейським відділення поліції № 2 (м. Богуслав) Обухівського РУП ГУ НП в Київській області, старшим сержантом поліції Козленком О.В., 06.11.2025, о 12:52:00 годині в м. Богуславі по вул. Заросянська, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом марки «СНУRY KIMO», д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом. Порушення вчинено повторно протягом року від 05.11.2025, адміністративна постанова №ЕНА 6090379, чим порушив п.2.1.а ПДР - керування ТЗ особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Дії ОСОБА_1 , кваліфіковані за ч.5 ст.126 КУпАП,
У судовому засіданні ОСОБА_1 визнав вину та висловив щире каяття. Зауважив, що, він не може отримати водійські права, оскільки не має паспорта громадянина України, хоча намагався оформити відповідні документи, однак рішенням суду йому було відмовлено. До матеріалів справи долучив письмові пояснення від 19.11.2025.
2. Докази на підтвердження встановлених суддею обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Заслухавши пояснення особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.
Так, положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов'язані з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Статтею 126 КУпАП визначено, зокрема, що керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2 ст. 126 КУпАП), а повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого (ч. 5 ст. 126 КУпАП).
Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З матеріалів справи вбачається, що 05.11.2025 щодо ОСОБА_1 постановою серії ЕНА № 6090379 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400, 00 грн.
Надалі, 06.11.2025 поліцейським відділення поліції № 2 (м. Богуслав) Обухівського РУП ГУ НП в Київській області відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 505079 від 06.11.2025, за ознаками ч. 5 ст.126 КУпАП, як повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Повторним відповідно до ст. 35 КУпАП, визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню.
Згідно з п. 3 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, повторність правопорушення - це повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП, і визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП).
Із наведеного слідує, що для наявності кваліфікуючої ознаки, визначеної ч. 5 ст. 126 КУпАП, як повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, особу вже має бути піддано адміністративному стягненню за вчинення однорідного правопорушення (у даному випадку - за ч. 2 ст. 126 КУпАП), причому відповідна постанова повинна набути законної сили до моменту вчинення нового правопорушення.
Відповідно до ст. 289 КУпАП на постанову по справі про адміністративне правопорушення протягом десяти днів з дня її винесення може бути подано скаргу, а згідно з ч. 1 ст. 291 КУпАП постанова адміністративного органу у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, якщо її не було оскаржено.
Таким чином, постанова серії ЕПР1 № 505079 від 06.11.2025 об'єктивно не могла набути законної сили станом на 06.11.2025, коли було складено протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки строк на її оскарження, визначений ст. 289 КУпАП, не минув.
Отже, те, що правопорушення вчинено повторно, мало бути перевірено та доведено особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, оскільки ч. 2 ст.251 КУпАП передбачає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Повторність вчинення протягом року аналогічного правопорушення повинна безумовно підтверджуватися безпосередньо самою постановою про накладення адміністративного стягнення, яка має бути завіреною належним чином, містити відомості про набрання нею законної сили, а також суду має бути надана інформація про те, що така постанова не оскаржувалась чи, навпаки, була предметом оскарження.
У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що постанова серії ЕНА № 6090379 від 05.11.2025, вручена ОСОБА_1 , станом на 06.11.2025 набула законної сили, оскільки відсутні відомості про закінчення строку її оскарження, а також докази того, що зазначена постанова не була оскаржена.
Таким чином, у діях ОСОБА_1 відсутня така кваліфікуюча ознака, як повторність, що виключає, за описаних в протоколі обставин, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Згідно з положеннями ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010 адміністративна відповідальність та процедура притягнення до неї ґрунтуються, зокрема, на конституційному принципі презумпції невинуватості.
У судовому засіданні ОСОБА_1 визнав вину та висловив щире каяття. Разом з тим, суд зазначає, що сам по собі факт визнання вини особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, не може розцінюватися як достатній доказ правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних та допустимих доказів. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №177/525/17.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
При цьому, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких умов суд вважає, що станом на 06.11.2025 ОСОБА_1 ще не набув статусу особи, притягнутої до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки постанова від 05.11.2025 не набрала законної сили. Відтак його керування транспортним засобом без відповідного права, зафіксоване 06.11.2025, не може бути кваліфіковане за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, оскільки доказів набрання законної сили попередньою постановою про притягнення особи до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 2-4 ст. 126 КУпАП матеріали справи не містять, а тому відсутній юридичний факт повторності, без якого кваліфікація за ч. 5 ст. 126 КУпАП є неможливою. У зв'язку з цим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.1, 7, 8, 35, 126, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Суддя К. І. Буравова