Справа № 358/805/25 Провадження № 1-кп/358/198/25
18 листопада 2025 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні залу суду в м. Богуслав клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 , захисників обвинуваченого адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про повернення обвинувального акту прокурору у кримінальному провадженні № 12025111030000739 від 24.03.2025, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Щербашинці Богуславського району Київської області, громадянина України, українця, із вищою освітою, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України,
14.05.2025 в провадження Богуславського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025111030000739 від 24.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
16.05.2025 ухвалою судді вказане кримінальне провадження призначене в підготовче судове засідання з викликом учасників кримінального провадження.
В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд кримінального провадження за вказаним обвинувальним актом, вважаючи, що по справі дотримані всі вимоги КПК України.
В підготовчому судовому засіданні 06.10.2025 представник потерпілого Медвинської сільської ради - ОСОБА_4 не заперечувала проти призначення обвинувального акту до судового розгляду.
Захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 заперечував проти призначення судового розгляду за даним обвинувальним актом, подавши, в свою чергу, письмове клопотання від 06.10.2025 про повернення обвинувального акту прокурору, з підстав його невідповідності вимогам ч.4 ст.128 КПК України, п.4, п.5 ч.2 та п.2 , п.3 ч.4 ст. 291 КПК України, оскільки обвинувальний акт не містить обов'язкових відомостей (прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора); цивільний позов, як додаток не містить обов'язкових реквізитів та не відповідає встановленій ЦПК України формі та змісту; до цивільного позову не додано обов'язкові документи - додатки; не містить формулювання обвинувачення відповідно до положень закону, так як в даному обвинувальному акті зазначені лише фактичні обставини справи, які нібито встановлені стороною обвинувачення під час досудового розслідування, та наявна вказівка на те, що обвинуваченого підозрюють у вчиненні злочину, який йому інкримінується. Обвинувальний акт містить переписування змісту статей кримінального закону, без формулювання обвинувачення, що є порушенням права на захист та перешкоджає суду призначити його до розгляду. Наведені в ньому фактичні дані в своїй сукупності не дають повного уявлення стосовно кожного з елементів складу інкримінованого кримінального правопорушення, що у свою чергу, не дає можливості скласти фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою. Таким чином, прокурором у відповідності до вимог кримінального процесуального закону фактично не висунуто належним чином оформлене та обґрунтоване обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні відповідного злочину що унеможливлює подальший судовий розгляд кримінального провадження, є намаганням перекласти на суд першої інстанції обов'язок формулювання обвинувачення та виправлення помилок досудового розслідування та порушує право ОСОБА_5 на захист.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 підтримав клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з підстав, які було озвучені захисником адвокатом ОСОБА_6 . Крім цього додав, що 13.05.2025 при врученні обвинувального акту була присутня прокурор ОСОБА_8 , яка пред'явила посвідчення. Вони переконалися під технічний запис, що дійсно прокурор ОСОБА_8 . Однак, ознайомившись з обвинувальним актом (сторінка 12) вказано, що обвинувальний акт затверджено « ОСОБА_8 », таким чином обвинувальний акт затверджено особою, яка не має відношення до вищевказаної справи, що є підставою для повернення обвинувального акту прокурору. Додатково звернув увагу, що копія обвинувального акту сторони захисту відрізняється від обвинувального акту переданого до Богуславського районного суду Київської області.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання та позиції своїх захисників.
У підготовчому судовому засіданні 18.11.2025 сторони висловили такі позиції щодо клопотання про повернення обвинувального акту:
Захисники адвокат ОСОБА_6 , ОСОБА_7 заявлене клопотання підтримали, просили повернути обвинувальний акт прокурору.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію своїх захисників.
Прокурор просив відмовити в задоволенні клопотань про повернення обвинувального акта. Наголосив, що законодавець запровадив процедуру повернення обвинувального акта задля усунення суттєвих та очевидних недоліків, які унеможливлюють подальший судовий розгляд. Щодо посилання захисту на ту обставину, що обвинувальний акт не містить обов'язкових відомостей (прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора) зазначив, що п. 4 ч. 2 ст. 291 КПК України не містить імперативної норми щодо зазначення прізвища, імені, по-батькові та займаної посади кожного слідчого та прокурора, що приймали участь у досудовому розслідуванні, а тому, не зазначення в обвинувальному акті повних анкетних даних слідчих та прокурорів не може вказувати на порушення вимог п. 4 ч. 2 ст. 291 КГІК України. В частині доводів захисту, що до цивільного позову не додано обов'язкові документи, а саме додатки зазначив, що відповідно до ст. 293 КПК України єдиний оригінал обвинувального акта у кримінальному провадженні з реєстром матеріалів досудового розслідування скеровується прокурором до суду та перевірці на відповідність вимогам КПК України підлягає саме обвинувальний акт, що надійшов до суду. Згідно наявних в суду матеріалів до обвинувального акта прокурором долучено цивільний позов з додатками на 19 аркушах. Звернув увагу суду, що додатки до цивільного позову є лише документами, що свідчать про підстави обґрунтувати наявність підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді (ч.3 ст.128 КПК України) та не є документами на обґрунтування позовних вимог. Не надання стороні захисту цих додатків жодним чином не свідчить про невідповідність обвинувального ату вимогам КПК України. Крім того, звернув увагу, що відповідно до вимог ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні може бути пред'явлений до початку судового розгляду, що не позбавляє можливості прокурора надати стороні захисту на підготовчому судовому засіданні додатки до позову. Щодо аргументів захисту в частині того, що обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення відповідно до положень закону зазначив, що відповідно до ч. 4 ст. 110 та п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України визначення способу та обсягу викладу фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення в обвинувальному акті належить до дискреційних повноважень прокурора. Кримінальне провадження здійснюється на засадах змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій (ст. 22 КПК України). Отже, прокурор як сторона кримінального провадження, є самостійним у визначені правової кваліфікації кримінального правопорушення та доведенні її обґрунтованості у змагальному судовому процесі. Таким чином, формулювання обвинувачення, правова кваліфікація кримінального правопорушення є дискреційними повноваженнями прокурора, а тому викладається в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за необхідне прокурор. Більше того, суд позбавлений можливості перевірити правильність викладу фактичних обставин на даному етапі, оскільки вимогами ч. 4 ст. 291 КПК України (якою заборонено до початку судового розгляду надавати суду інші документи, крім обвинувального акту та додатків до нього), для перевірки обвинувального акту на відповідність вимогам КПК у розпорядженні суду на стадії підготовчого судового провадження фактично є лише сам обвинувальний акт, та реєстр матеріалів досудового розслідування. Крім цього, суд позбавлений можливості перевірити правильність викладу фактичних обставин на даному етапі, оскільки вимогами ч. 4 ст. 291 КПК України (якою заборонено до початку судового розгляду надавати суду інші документи, крім обвинувального акту та додатків до нього), для перевірки обвинувального акту на відповідність вимогам КПК у розпорядженні суду на стадії підготовчого судового провадження фактично є лише сам обвинувальний акт, та реєстр матеріалів досудового розслідування. Викладені стороною захисту аргументи підлягають дослідженню судом виключно під час судового розгляду шляхом дослідження процесуальних документів та відповідних доказів. Відповідно до ст. 314,315 КПК України на стадії підготовчого судового засідання суд не уповноважений здійснювати дослідження та оцінку доказів. Така оцінка надається судом лише після дослідження доказів у ході судового розгляду в порядку, визначеному статтями 89, 94 КПК України. Тому підстави для повернення обвинувального акта відсутні. Додатково зазначив, що в тексті обвинувального акту була допущена технічна описка, але ця описка не є настільки суттєвою і не зумовлює повернення обвинувального акта.
Представник потерпілого ОСОБА_4 18.11.2025 у підготовче судове засідання не з'явилася, повідомлялася належним чином, про що у матеріалах справи є довідка про доставку повідомлення щодо документу «повістка про виклик до суду» на 18.11.2025 з 13.00 одержувачу ОСОБА_4 із відміткою про доставку 14.10.2025 о 14:25:43.
Дослідивши обвинувальний акт, подане клопотання та додатки до нього, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
Підготовче судове засідання, окрім притаманних йому завдань організаційного характеру, спрямованих на з'ясування можливості призначення до судового розгляду кримінального провадження, виконує роль процесуального фільтра між досудовим розслідуванням і судовим розглядом з метою перевірки відповідності вимогам закону процесуальних рішень, що надійшли від прокурора.
З метою забезпечення цієї функції пунктом 3 частини 3 статті 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. При чому окреслено межі перевірки обвинувального акта - лише його відповідність вимогам кримінального процесуального закону. Оскільки частиною 4 статті 291 КПК України заборонено надавати суду інші документи до початку судового розгляду, перевірка викладених обставин здійснюється шляхом дослідження лише форми і змісту обвинувального акта.
Відповідно до частини 4 статті 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. У свою чергу, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом. Як передбачено частиною 1 статті 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Тому значення обвинувального акта як процесуального рішення сторони обвинувачення, полягає у тому, що він формалізує правову позицію обвинувачення і ініціює судовий розгляд.
Оскільки обвинувачений і сторона захисту порушують питання про невідповідність обвинувального акта вимогам закону, суд досліджує дотримання законодавчих вимог до його форми і змісту. Положеннями частини 2 статті 291 КПК України встановлено вимоги до обвинувального акта, згідно з якими він має містити такі відомості:
1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;
7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;
8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);
8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу;
9) дату та місце його складення та затвердження.
Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (частина 2 статті 291 КПК України).
Згідно з частиною 4 статті 291 КПК України до обвинувального акта додається:
1) реєстр матеріалів досудового розслідування;
2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування;
3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу);
4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного;
5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Відповідно до п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» від 03.10.2012 року № 223-1430/0/4-12 зазначається, що під час підготовчого судового засідання суд має право повернути обвинувальний акт на доопрацювання прокурору, якщо він не відповідає вимогам ст.291, 292 КПК України: зокрема, якщо у документах наведено недопустиму натуралізацію опису злочину; вони не підписані слідчим (крім випадків, коли прокурор склав їх самостійно) чи не затверджені прокурором; до них не долучено передбачені законом додатки.
Суд звертає увагу, що підстави для повернення обвинувального акту не можуть тлумачитися та застосовуватися з надмірним формалізмом, оскільки останній може призвести не тільки до безпідставного повернення обвинувального акту, але і затягування кримінального провадження, що також є неприпустимим для прав та інтересів обвинуваченого.
З огляду на зазначене, суд робить висновок, що оскільки п.3 ч.3 ст.314 КПК України визначає можливість повернення обвинувального акту як право, а не обов'язок суду, то підставою для такого повернення не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК України, а лише та, яка дійсно перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити чи дійсно створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність та недоліки обвинувального акту вимогам КПК України. Така правова позиція також міститься у Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі №520/8135/15-к.
Твердження сторони захисту про невідповідність змісту обвинувального акта вимогам процесуального закону в частині не зазначення прізвища ім'я, по батькові та займаній посаді слідчого, прокурора, суд вважає помилковими.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити прізвище, ім'я, по батькові займану посаду слідчого, прокурора.
Суд звертає увагу, що вказана норма зазначає поняття слідчий та прокурор в однині, що вказує на те, що під цими особами розуміються посадові особи, які безпосередньо склали та підписали обвинувальний акт.
Так, обвинувальний акт на аркуші 2 затверджено прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Таращанського відділу Білоцерківської окружної прокурора ОСОБА_8 , підписаний слідчим у кримінальному провадженні - заступником начальника відділення СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області майором поліції ОСОБА_9 та прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Таращанського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Прокопович на аркуші 13, їх прізвища, ім'я, по батькові та посади зазначені в обвинувальному акті.
Суд виходить із того, що п.4 ч.2 ст.291 КПК України не містить імперативної норми щодо зазначення прізвища, імені, по-батькові та займаної посади кожного слідчого та прокурора, що приймали участь у досудовому розслідуванні.
Ураховуючи викладене, доводи сторони захисту у цій частині не гуртуються на вимогах закону.
Щодо доводів сторони захисту про невідповідність цивільного позову нормам ЦПК України, відсутність обов'язкових документів до цивільного позову - додатків, суд звертає увагу, що закон не передбачає у якості підстави для повернення обвинувального акту прокурору факт невідповідності вимогам закону будь-яких додатків до цього акту чи інших суміжних документів (реєстру, цивільного позову, розписок, тощо), тому, будь-які посилання сторони захисту на невідповідність цивільного позову нормам ЦПК не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору, а є можливою підставою для залишення цивільного позову без руху.
Щодо доводів сторони захисту про переписування в обвинувальному акті змісту статей кримінального закону, без формулювання обвинувачення, тобто відсутністю формулювання обвинувачення суд зазначає наступне.
Кримінальне провадження здійснюється на засадах змагальності, що передбачає самостійне відстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, то суд приходить до висновку, що прокурор як сторона кримінального провадження, є самостійним у визначені фактичних обставин кримінального правопорушення, правової кваліфікації та формулювання обвинувачення, розкриття характеру дій обвинувачення та суті злочину. Такий висновок, зокрема, підтверджується і тим, що відповідно до ст. 291 КПК України в обвинувальному акті зазначаються ті фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, які «прокурор вважає встановленими».
Суд, маючи повноваження лише щодо вирішення обвинувачення по суті і лише в межах висунутого обвинувачення, не має права втручатися у дискреційні повноваження прокурора, вказуючи на факти та обставини, що потрібно встановити чи спростувати, змінювати у будь-якій спосіб зміст та обсяг обвинувачення, правової кваліфікації.
Таким чином, встановлення та виклад фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, формулювання обвинувачення та здійснення правової кваліфікації кримінального правопорушення є дискреційними повноваженнями прокурора, а тому викладаються в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за необхідне саме прокурор.
ККС ВС у Постанові від 03.07.2019 року у справі № 273/1053/17 зазначив, що кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов'язувати його змінювати цей обсяг та повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв'язку з неправильною або неповною кваліфікацією дій обвинуваченого, визначення ж обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що визначення повноти формулювання обвинувачення, розкриття характеру дій обвинуваченого та суті злочину, підтвердження або спростування обставин та фактів вчиненого кримінального правопорушення на основі зібраних доказів, вирішення питання про достатність доказів на підтвердження ознаки та елементів складу кримінального правопорушення здійснюється судом лише під час судового розгляду по суті шляхом оцінки доказів, зібраних у змагальному кримінальному провадженні. Вирішення цих питань під час підготовчого судового засідання суперечить призначенню цієї стадії кримінального провадження.
Доказова діяльність суду у кримінальному провадженні починається лише під час судового розгляду обвинувачення по суті та полягає лише в оцінці зібраних доказів, тому під час підготовчого судового засідання суд в жодному разі не може встановлювати, спростовувати, підтверджувати, перевіряти по суті ту частину обвинувального акту, в якій прокурор викладає фактичні обставити кримінального правопорушення, правову кваліфікацію та формулювання обвинувачення. Під час підготовчого судового засідання суд перевіряє лише те, щоб у відповідності до ст.291 КПК України обвинувальний акт містив відповідну частину, яка при цьому не мала б зайвої натуралізації правопорушення та суттєвих суперечностей, що перешкоджають призначенню обвинувального акту до судового розгляду.
З огляду на це суд відхиляє доводи сторони захисту щодо відсутності формулювання обвинувачення, викладу фактичних обставин.
Щодо доводів сторони захисту про те, що обвинувальний акт затверджено особою, яка не має відношення до вищевказаної справи, то суд вважає за доцільне зазначити наступне.
У даному випадку, суд розглядає та надає оцінку лише обвинувальному акту, якій надійшов до Богуславського районного суду Київської області. Так у вказаному обвинувальному акті зазначене прізвище прокурора, який затвердив обвинувальний акт, а саме прокурор у кримінальному провадженні прокурор Таращанського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_8 .
Крім того, до обвинувального акту додана розписка обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисників адвоката ОСОБА_7 та адвоката ОСОБА_10 про отримання копії обвинувального акта у кримінальному провадженні, у якій відсутні зауваження з приводу неточності або неправильності написання прізвища прокурора, який затвердив обвинувальний акт.
Таким чином, суд не враховує доводи сторони захисту про необхідність повернення обвинувального акта прокурору у зв'язку із невідповідністю врученої копії обвинувального акту його оригіналу.
Суд зазначає, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025111030000739 від 24.03.2025 містить усі передбачені КПК України відомості в обсязі, достатньому для розуміння суті пред'явленого обвинувачення та можливості його розгляду у судовому засіданні. Формальні і змістовні елементи обвинувального акта, що є предметом підготовчого провадження, та долучені до нього додатки відповідають вимогам статті 291 КПК України.
З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку, що стороною захисту не наведено, а судом не встановлено такої невідповідності обвинувального акта вимогам КПК України, яка б слугувала беззаперечною підставою для його повернення прокурору. За таких обставин у задоволенні клопотання захисників обвинуваченого адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та обвинуваченого ОСОБА_5 слід відмовити.
Керуючись статтями 2, 22, 110, 291, 314,369- 372 КПК України, суд
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 , його захисників адвоката ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 про повернення обвинувального акту прокурору в кримінальному провадженні за №12025111030000739, відомості про яке внесені до ЄРДР 24.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає.
Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.
Повний текст ухвали проголошений 21 листопада 2025 року о 09 год. 15 хв.
Головуючий: суддя ОСОБА_1