Справа № 357/14319/24
Провадження № 2/357/5313/25
20 листопада 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., при секретарі Козубенко Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з надання послуг постачання теплової енергії,
У жовтні 2024 року від представника Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму боргу в розмірі 41 194,31 грн за період з 01.12.2017 по 01.08.2024, за період з 01.12.2017 по 24.02.2022 року суму збільшення заборгованості внаслідок інфляційних процесів в розмірі 4 549,71 грн та за період з 01.01.2024 по 21.08.2024 року в розмірі 119,53 грн, 3 % річних за період з 01.12.2017 по 24.02.2022 року в розмірі 1547,80 грн та за період з 01.01.2024-21.08.2024 в сумі 43,86 грн, а також судовий збір в розмірі 3 028 грн.
В обґрунтування позову вказано, що згідно особового рахунку № НОМЕР_1 наявна заборгованість за теплову енергію в розмірі 41 194,31 грн. Відповідачу надіслано попередження про наявність заборгованості з пропозицією добровільної оплати.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.
26.12.2024 заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області повністю задоволено позов Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа», стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» заборгованість за надані послуги в розмірі 41 194,31 грн., суму на яку збільшилась заборгованості внаслідок інфляційних процесів за період з 01.12.2017 по 24.02.2022 року в розмірі 4 549,71 грн. та за період з 01.01.2024 по 21.08.2024 року в розмірі 119,53 грн., 3 % річних за період з 01.12.2017 по 24.02.2022 року в розмірі 1 547,80 грн. та за період з 01.01.2024 по 21.08.2024 в розмірі 43,86 грн., а також 3 028 грн. судового збору.
27.06.2025 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення.
В обґрунтування заяви вказано, що заявник (відповідач) не була повідомлена судом про розгляд справи та отримала копію судового рішення лише 11.06.2025, тому пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення є поважним. Крім того, вказує про порушення строку позовної давності, що є окремою підставою для відмови у задоволенні позову.
14.07.2025 ухвалою судді прийнято заяву ОСОБА_2 до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд заяви у відкритому судовому засіданні.
25.07.2025 ухвалою суду задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, скасовано заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.12.2024 у справі № 357/14319/24 за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні 24.09.2025.
23.09.2025 від представника позивача Недоступ Т.В. на адресу суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування за період з 01.12.2017 по 01.09.2025 у розмірі 47 515,37 грн, суму на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів в розмірі 919,54 грн та три відсотки річних в сумі 266,50 грн за період 01.01.2024 по 21.09.2025, суму на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів в розмірі 4 549,71 грн та три відсотки річних в сумі 1 547,80 грн за період з 01.12.2017 р. по 24.02.2022, а також стягнути судовий збір у розмірі 3 028 грн.
23.09.2025 представник позивача Недоступ Т.В. звернулась через канцелярію суду із заявою про розгляд справи без участі представника позивача, в якій позов підтримує та просить задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач та її представник в судове засідання не з'явилась повторно, про розгляд справи повідомлялась належним чином.
20.11.2025 від представника відповідача - адвоката Рашокової В.В., надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через її участь в іншій справі.
Дослідивши зміст клопотання про відкладення розгляду справи, врахувавши, що в судове засідання відповідач та її представник не з'явились повторно, з відзивом на позов або клопотаннями про долучення чи витребування доказів на адресу суду у встановленому порядку та строки не звертались, при цьому позиція сторони відповідача суду зрозуміла зі змісту заяви про перегляд заочного рішення та пояснень відповідача та її адвоката, наданих в судовому засіданні 24.07.2025, тому суд ухвалив відмовити у клопотанні представника відповідача про відкладення розгляду справи та провести розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Оскільки заява представника позивача подана до суду до першого судового засідання (після скасування заочно рішення), при цьому збільшення вимог полягає лише у збільшенні періоду заборгованості, тобто заява стосується тих самих підстав, що і первісний позов, тому суд ухвали прийняти вказану заяву до розгляду.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 відповідно до наявних у справі відомостей про зареєстроване місце проживання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 2011 року.
Згідно розрахунковим листом абонента та розрахунковою відомістю за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім'я ОСОБА_1 , за даною адресою рахується заборгованість:
за послуги з постачання теплової енергії та абонентське обслуговування в період з 01.12.2017 по 01.09.2025 у розмірі 47 515,37 грн;
сума збільшення заборгованості внаслідок інфляційних процесів у розмірі 919,54 грн та три відсотки річних у розмірі 266,50 грн за період 01.01.2024 по 21.09.2025;
сума збільшення заборгованості внаслідок інфляційних процесів у розмірі 4 549,71 грн та три відсотки річних у розмірі 1 547,80 грн за період з 01.12.2017 р. по 24.02.2022.
Під час розгляду судом заяви про перегляд заочного рішення в судовому засіданні від 25.07.2025 адвокат Рашкова В.В. пояснила, що оскільки відповідач не була присутня в судовому засіданні, тому не мала можливості заявити клопотання про застосування строків позовної давності та подати відзив. Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначила, що отримує пенсію в розмірі близько 3 000 грн, тому не може оплатити заборгованість за судовим рішенням, кошти уходять на ліки. Син не допомагає. Зверталась до юриста КП БМР «Білоцерківтепломережа» для реструктуризації боргу, але дозволу не надали.
На підтвердження матеріального стану відповідачем додано до матеріалів справи: копію пенсійного посвідчення з видом пенсії - по інвалідності, 3 гр, загальне захворювання; копію довідки до акта огляду МСЕК про встановлення довічно інвалідності третьої групи з 29.04.2010; копію довідки про доходи Білоцерківського об'єднаного управління ПФУ в Київській області з розміром пенсії в період з 01.01.2025 по 30.06.2025 в сумі 19 252 грн.
При вирішенні справи суд зазначає наступне.
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017 року визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Частиною 1 статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 вказаного Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Виконавцями комунальних послуг є: послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація (п. 3 ч. 2 ст. 6 Закону).
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 вказаного Закону індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Частиною 2 статті 162 ЖК України також передбачено, що плата за комунальні послуги в будинку /квартирі/, що належить громадянинові, береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до правил частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) - ст. 610 ЦК України.
За змістом наведених норм вбачається, що цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню до виконання як договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що за вказаною вище адресою рахується заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та абонентське обслуговування в період з 01.12.2017 по 01.09.2025 у розмірі 47 515,37 грн.
Згідно статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вказаної норми позивачем на суму боргу за надані комунальні послуги нараховано: суму збільшення заборгованості внаслідок інфляційних процесів у розмірі 919,54 грн та три відсотки річних у розмірі 266,50 грн за період 01.01.2024 по 21.09.2025; суму збільшення заборгованості внаслідок інфляційних процесів у розмірі 4 549,71 грн та три відсотки річних у розмірі 1 547,80 грн за період з 01.12.2017 р. по 24.02.2022.
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Будь-яких відомостей та доказів на спростування встановлених судом обставин матеріали справи не містять.
Поряд з цим, стороною відповідача у даній справі заявлено про застосування позовної давності.
Так, позовна давність згідно ст. 256 ЦК України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
Частина друга ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
З огляду на юридичну природу правовідносин сторін, як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України, як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання, стягнення 3% річних та інфляційних витрат обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову, тому ч. 2 ст. 258 ЦК України в даному випадку застосуванню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
За правилом ч. 12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020 на всій території України встановлений карантин.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», вказаний карантин скасовано з 24:00 год. 30.06.2023.
Оскільки карантин тривав в Україні з 12.03.2020 по 30.06.2023, тож строки, визначені статтею 257 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину.
Крім того, станом на день скасування карантину (30.06.2023), діяла редакція пункту 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Згодом пункт 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України викладено в редакції Закону № 3450-IX від 08.11.2023, відповідно до якого, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
04.09.2025 набув чинності Закон 4434-IX від 14.05.2025 про відновлення перебігу строків позовної давності.
З огляду на вказане, перебіг позовної давності за позовними вимогами, заявленими позивачем в межах даного спору, в період з 12.03.2020 по 30.06.2023 продовжувався в зв'язку з карантином, з 01.07.2023 по 08.11.2023 продовжувався в зв'язку з воєнним та надзвичайним станом, а з 08.11.2023 зупинено у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості за період, починаючи з 01.12.2017, тобто в межах трьох років позовної давності, оскільки, як вже зазначено вище, з 12.03.2020 позовна давність була продовжена, отже відсутні правові підстави для застосування судом позовної давності по даній справі.
За змістом наявного у справі розрахункового листа абонента вбачається, що в період з 01.12.2017 по 01.09.2025 відповідачем двічі по 500 грн (загалом 1 000 грн) оплачені комунальні послуги в листопаді та грудні 2021 року.
Таким чином, суд дійшов висновку про порушення споживачем (відповідачем) обов'язку в частині оплати наданих житлово-комунальних послуг за вказаною вище адресою, внаслідок чого виникла заборгованість, яка заявлена позивачем до стягнення.
Слід зазначити, що питання оплати житлового-комунальних послуг між декількома користувачами житлового приміщення повинні регулюватися відповідною домовленістю (угодою) між ними, а в разі оплати наданих послуг одним із користувачів, останній не позбавлений права пред'явлення відповідного позову про стягнення понесених витрат (частини витрат) до інших користувачів.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 028 грн, при цьому відповідачем сплачено судовий збір у розмірі 302,80 грн за розгляд заяви про перегляд заочного рішення, яка задоволена судом, отже згідно правил статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 725,20 грн.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» заборгованість за надані послуги в розмірі 47 515,37 грн, суму збільшення заборгованості внаслідок інфляційних процесів у розмірі 5 469,25 грн, три відсотки річних у розмірі 1 814,30 грн та судовий збір у розмірі 2 725,20 грн.
Позивач Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа», адреса: вул. Мережна, 3, м. Біла Церква, Київська область, код ЄДРПОУ: 04654336.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А. Ю. Цуранов