Рішення від 21.11.2025 по справі 357/16625/25

Справа № 357/16625/25

Провадження № 2/357/6971/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2025 року місто Біла Церква

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді - Бондаренко О.В., за участю секретаря судового засідання - Вангородської О.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду № 3 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

14.10.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом мотивуючи тим, що вона з 24.04.2010 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 та рішенням суду від 14.10.2024 шлюб між ними було розірвано. Від спільного проживання вони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом із нею. Відповідач не надає матеріальної допомоги, хоча являється фізичною особою - підприємцем та його заробітна плата у середньому становить більше 20000,00 грн на місяць, а також він має добрий стан здоров'я, а вона тимчасово не працює. У зв'язку з чим, просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

16.10.2025 судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та призначено судове засідання на 21.11.2025 - 09:30.

Позивачка у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, її представник, за довіреністю у справі - ОСОБА_5 , подала до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивачки та її представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, подав до суду письмові пояснення у справі, у яких зазначив, що він у цілому не заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, однак, він не погоджується з твердженнями, наведеними у описовій частині позовної заяви, а саме, що стосується не надання ним матеріальної допомоги на дітей. Так, після розлучення він постійно надає матеріальну допомогу дітям, що підтверджується доданими платіжними дорученнями. Дружина із дітьми перебуває за кордоном, тому він регулярно здійснював платіжні переводи на утримання дітей на картку дружини, а коли це було неможливо з технічних причин,то кошти він перераховував матері позивачки ОСОБА_6 . Тому, просив врахувати факт добровільної спати аліментів на дітей при мотивуванні рішення суду, так як для нього це має принципове значення. Також, просив звернути увагу на те, що у прохальній частині позовної заяви позивачкою невірно вказано дату народження меншої дитини - ІНФОРМАЦІЯ_3 , замість вірної дати - ІНФОРМАЦІЯ_4 . Просив розгляд справи проводити без його участі, у задоволенні позовних вимог позивачки не заперечує.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України за умов неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини, спірні правовідносини, з посиланням на докази та норми права.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 24 квітня 2010 року перебували у зареєстрованому шлюбі та рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 жовтня 2024 року, яке набрало законної сили 14.11.2024, шлюб між ними було розірвано, що підтверджено копією рішення суду у справі № 357/11296/24 та інформацією з ЄДРСР.

Від спільного проживання сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , та проживають разом із матір'ю, що підтверджено копіями свідоцтв про народження дітей, Витягами з реєстру Білоцерківської територіальної громади від 29.09.2025 за № 2025/014284923, № 2025/014284922 та визнається відповідачем.

Також, встановлено, що позивачка - ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено Витягом з реєстру Білоцерківської територіальної громади від 29.09.2025 за № 2025/014285008, не має можливості у повній мірі забезпечити дітей усім необхідним, тому потребує допомоги зі сторони батька дітей.

Відповідач - ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджено довідкою з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області від 29.10.2025, за віком здорова та працездатна особа, не заперечує проти стягнення з нього аліментів на дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З наданих відповідачем платіжних інструкцій, платник - ОСОБА_2 , отримувач - ОСОБА_1 , призначення платежу - переказ власних коштів для дітей, вбачається, що були перераховані кошти: 30.11.2024- 4300,00 грн (платіжна інструкція № Р24А3587409544D0446), 29.12.2024- 4300,00 грн (платіжна інструкція № Р24А3722279433D0018), 31.12.2024 - 4300,00 грн (платіжна інструкція № Р24А3728420038D0044), 30.01.2025- 4300,00 грн (платіжна інструкція № Р24А3853400036D9525), 27.02.2025- 4300,00 грн (платіжна інструкція № Р24А3977828554D9494), 21.03.2025- 2500,00 грн (платіжна інструкція № Р24А4085361580D8258), 31.03.2025- 4300,00 грн (платіжна інструкція № Р24А4122922097D3621), 29.04.2025 - 4300,00 грн (платіжна інструкція № Р24А4251514079D6226).

З наданих відповідачем платіжних інструкцій, платник - ОСОБА_2 , отримувач - ОСОБА_6 , призначення платежу - переказ власних коштів для дітей, вбачається, що були перераховані кошти: 30.11.2024 - 5700,00 грн (платіжна інструкція № Р24А3587415706D3413), 25.12.2024- 4000,00 грн (платіжна інструкція № Р24А3704048963D6484), 05.02.2025-10000,00 грн (платіжна інструкція № Р24А3877599357D3633), 21.03.2025 - 2500,00 грн (платіжна інструкція № Р24А4085443716D0124), 01.04.2025- 1100,00 грн (платіжна інструкція № Р24А4129628468D6256), 11.04.2025- 2000,00 грн (платіжна інструкція № Р24А4171346970D3124), 29.04.2025-2500,00 грн (платіжна інструкція № Р24А4251516204D7102), 06.05.2025- 4400,00 грн (платіжна інструкція № Р24А4282411820D9563), 16.10.2025 - 6000,00 грн (платіжна інструкція № Р24А4981194840D6757).

З копії Довіреності від 14.10.2024, посвідченої ОСОБА_7 другим секретарем з консульських питань Посольства України у Королівстві Норвегія, зареєстрованої у реєстрі за № 572/1039, вбачається, що ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_6 бути її представником, зокрема, на подання заяв до суду (в тому числі на стягнення аліментів та розподіл майна).

Таким чином, з наданих відповідачем доказів можливо дійти висновку, що він приймав участь в утриманні дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 30.11.2024 по 16.10.2025, а позивачкою дані обставини не спростовані.

Крім того, він не заперечує проти стягнення з нього на користь позивачки аліментів на дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з дати подання даного позову до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України, сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

У п.17 постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно із ст. 7 Сімейного Кодексу України, жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 141 Сімейного Кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ст. ст. 150,157 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, той із батьків, хто проживає окремо від дитини зобов'язаний брати участь у її вихованні та утриманні.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України (ст. 180 Сімейного Кодексу України).

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до ст. 182 Сімейного Кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ч. 1 - ч. 3 ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років встановлено 2563,00 грн, а для дітей віком від 6 до 18 років встановлено у розмірі 3196,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Відповідно до ст.3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч.2 ст.6 цієї Конвенції).

Також, ч. 1 та ч. 2 ст.27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до змісту ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що «в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом №3477 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі».

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України. Рішення Європейського суду є офіційною формою роз'яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв'язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

Відповідно до ст.5 «Рівноправність подружжя» Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України №475/97-ВРвід 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 14.10.2025 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, оскільки визначений спосіб стягнення аліментів відповідає положенням законодавства та інтересам дітей, їх рівню життя та розвитку.

Також, слід зазначити, що у відповідності до ст.185 Сімейного кодексу України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Згідно з ч.4 ст.273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

На підставі ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», враховуючи, що позивачка звільнена від сплати судового збору за подання до суду вказаного позову, суд дійшов висновку, про стягнення з відповідача на користь держави судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. 180 - 183 СК України, ст. 12, 76 - 82, 206, 141, 223, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 14.10.2025 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення в частині стягнення аліментів в розмірі платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка - ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач - ОСОБА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_4 .

Рішення складено 21.11.2025.

Суддя: О. В. Бондаренко

Попередній документ
131973510
Наступний документ
131973512
Інформація про рішення:
№ рішення: 131973511
№ справи: 357/16625/25
Дата рішення: 21.11.2025
Дата публікації: 24.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (21.11.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 14.10.2025
Предмет позову: стягнення аліментів
Розклад засідань:
21.11.2025 09:30 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області