Справа № 357/3276/19
1-кп/357/1061/25
17.11.2025 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_4 про проведення повторного слідчого експерименту, психофізіологічної діагностики, призначення повторної автотехнічної експертизи у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.08.2018 за № 12018110030003397, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Біла Церква, Київської області, громадянки України зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
1.На розгляді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018110030003397 від 13.08.2018 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
1.1.Від захисника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 надійшло клопотання про проведення повторного слідчого експерименту, психофізіологічної діагностики, призначення повторної автотехнічної експертизи у кримінальному провадженні.
1.2.Клопотання мотивоване тим, що в матеріалах справи міститься висновок експерта № 12-2/382, який на думку захисника ґрунтується на неперевірених даних, зокрема відомостях, отриманих зі слідчого експерименту за участю ОСОБА_6 від 13.02.2019. Однак свідок не був допитаний в суді, тому висновок експерта є неперевіреним та недопустимим доказом.
1.3.Крім того, захисник зауважує, що експертиза не врахувала реальну дорожню обстановку (можливе засліплення сонцем водія) та наявності праворуч від автомобіля ОСОБА_5 автобусу. Також адвокат зазначає, що експертом не враховано індивідуальні особливості ОСОБА_5 щодо часу її реакції, натомість за основу експертом взятий середньостатистичний час реакції водія.
1.4.Відтак просить:
-визнати висновок експерта № 12-2/382 недопустимим доказом;
-призначити повторний слідчий експеримент за участю обвинуваченої ОСОБА_5 з вимогами проведення в умовах, максимально наближених до реального часу ДТП (серпень місяць);
-призначити психофізіологічну діагностику часу реакції обвинуваченої;
-призначити повторну комплексну автотехнічну експертизу та винести на вирішення експертам питання щодо:
1)фактичної можливості уникнення наїзду;
2)часу та відстані появи потерпілої в полі зору;
3)реакція водія в реальних дорожніх умовах;
4)вплив автобуса, що обмежував огляд;
5)швидкості потерпілої та моменту зіткнення
2.Учасники судового засідання висловили такі позиції:
2.1.Захисник ОСОБА_4 підтримав своє клопотання та просив його задовольнити з підстав, викладених в ньому. Додатково пояснив, що сторона захисту не вбачає за доцільно самостійно звертатися до відповідної установи для визначення швидкості реакції водія, а також до експертної установи.
2.2.Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала позицію свого захисника.
2.3.Прокурор заперечила проти задоволення клопотання з підстави його необґрунтованості. Пояснила, що під час судового розгляду попереднім складом суду вже був проведений слідчий експеримент за участю обвинуваченої. На підставі цього слідчого експерименту проведена інженерно-транспортна експертиза. Крім того зауважила, що сторона обвинувачення відмовилась від слідчого експерименту та висновку експерта, на які посилається захисник, як доказів у цій справі.
3.Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши позиції учасників, Суд дійшов таких висновків.
3.1.Щодо визнання висновку експерта недопустимим доказом.
3.1.1.Відповідно до ч. 1 ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. Відтак вказане питання буде вирішено Cудом при ухваленні остаточного судового рішення у справі.
3.2.Щодо призначення повторного слідчого експерименту.
3.2.1.Відповідно до ч. 3 ст. 333 КПК України у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії.
3.2.2.Частиною 4 ст. 333 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання суд враховує значення обставин, про встановлення або перевірку яких просить особа, яка звернулася з ним, можливість їх встановлення або перевірки шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та причини, з яких не були здійснені належні дії для їх встановлення чи перевірки на стадії досудового розслідування.
3.2.3.Як вбачається з глави 20 КПК України, слідчий експеримент є слідчою (розшуковою) дією.
3.2.4.Вимогами ч. 1ст. 91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженню підлягають доказуванню, зокрема: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
3.2.5.Обґрунтовуючи необхідність проведення слідчого експерименту захисник посилається на недостовірність відомостей, викладених у протоколі проведення слідчого експерименту від 13.02.2019, що проводився за участю свідка ОСОБА_6 .
3.2.6.Однак Суд зауважує, що в судовому засіданні 02.09.2025, захисник сам зазначив, що сторона обвинувачення відмовилась від вказаного доказу (результатів слідчого експерименту), та наданого на його підставі висновку експерта від 27.02.2019 № 12-2/382.
3.2.7.Крім того, 15.11.2023 за участю обвинуваченої ОСОБА_5 вже проводився слідчий експеримент. Вона безпосередньо була присутня на ньому разом зі своїм захисником і жодних зауважень від неї під час проведення слідчої дії не надійшло. Під час допиту обвинуваченої в судовому засіданні, остання підтвердила, що захисник виконував всі дії з її слів.
3.2.8.Суд також критично оцінює доводи сторони захисту щодо необхідності проведення повторного слідчого експерименту саме у серпні з метою відтворення можливого засліплення сонцем. Зазначення конкретного календарного періоду є штучним та не обґрунтоване жодними об'єктивними обставинами, які б унеможливлювали встановлення істотних для справи фактів іншим шляхом. Більше того, сама по собі наявність або відсутність засліплення сонячними променями не впливає на ті параметри дорожньої обстановки, які вже були відтворені за участю обвинуваченої під час слідчого експерименту 15.11.2023 та покладені в основу інженерно-транспортної експертизи.
3.2.9.Так, у ході зазначеної слідчої дії були відтворені ключові динамічні характеристики події: швидкість руху транспортного засобу, траєкторія його переміщення, взаємне розташування автомобіля та пішохода, а також видимість і оглядовість водія. Саме ці параметри мають істотне значення для встановлення можливості уникнення наїзду та часу виникнення небезпеки, тоді як гіпотетичний фактор засліплення сонцем не був визначальним у механізмі настання події та не має зв'язку з порушеннями, інкримінованими обвинуваченій.
3.2.10.Аналогічно зміна позиції обвинуваченої щодо наявності праворуч від неї автобусу не узгоджується з показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_7 .
3.2.11.Натомість клопотання зводиться до спроби штучного створення умов, які б могли поставити під сумнів результати вже проведеного слідчого експерименту, що суперечить принципу допустимості процесуальних дій та вимогам ст. 333 КПК щодо необхідності обґрунтованості та значущості пропонованих для встановлення обставин.
3.2.12.Також суд враховує, що під час слідчого експерименту з участю ОСОБА_5 її поведінка, швидкість реакції, сам механізм виявлення пішохода та можливість екстреного гальмування були перевірені в обсязі, достатньому для формування висновків експерта. Ні обвинувачена, ні її захисник у момент проведення зазначеної слідчої дії не висловили жодних заперечень чи зауважень, не наполягали на необхідності проведення її в інший час доби чи пору року, що свідчить про відсутність сумнівів щодо коректності та повноти відтворення дорожньої обстановки.
3.2.13.За таких обставин Суд приходить до висновку, що клопотання про проведення слідчого експерименту повторно, в іншу календарну пору та за змінених умов, ґрунтується не на потребі встановлення нових істотних обставин, а на прагненні сторони захисту поставити під сумнів допустимі та належні докази, отримані раніше. Таке процесуальне поводження Суд розцінює як зловживання процесуальними правами, що суперечить принципу розумності та спрямоване виключно на затягування судового розгляду.
3.3.Щодо призначення психофізіологічної діагностики часу реакції обвинуваченої та призначення повторної автотехнічної експертизи.
3.3.1.Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
3.3.2.Частиною 1 ст. 242 КПК встановлено, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
3.3.3.Статтею 244 КПК України передбачено, що сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо:
1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з'ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок;
2) сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об'єктивних причин.
3.3.4.Отже, експертиза за клопотанням захисту може призначатися судом не в будь-якому випадку, коли сторона захисту буде клопотати про неї, а лише за наявності передбачених законом умов, із яких формується предмет дослідження Судом при розгляді клопотання про призначення експертизи.
3.3.5.Згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:
1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;
6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;
7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
3.3.6.Також у ч. 2 ст. 242 КПК України передбачено перелік обставин, для встановлення яких проведення експертизи є обов'язковим. Це, зокрема: 1) встановлення причин смерті; 2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень; 3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності; 4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості; 6) визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.
3.3.7.Зазначаючи про необхідність проведення психофізіологічної діагностики часу реакції обвинуваченої сторона захисту жодним чином не обґрунтовує неможливість проведення такого дослідження самостійно.
3.3.8.Суд звертає увагу, що сама по собі вимога сторони захисту про проведення окремого психофізіологічного дослідження часу реакції обвинуваченої не містить жодного належного обґрунтування причин, з яких така дія не може бути проведена захистом самостійно. Кримінальний процесуальний закон прямо гарантує стороні захисту право залучати експертів на власний розсуд та звертатися до експертних установ без будь-яких обмежень, окрім тих, які випливають із вимог закону. Натомість захисник обмежився лише загальним твердженням про недоцільність такого звернення, не навівши жодних об'єктивних причин, які б унеможливлювали самостійне проведення відповідного дослідження чи отримання висновку експерта.
3.3.9.Більше того, у своєму клопотанні захист не зазначає, чому саме цей вид дослідження є настільки специфічним, що потребує виключно судового доручення, або чому він не був ініційований протягом значного періоду часу, протягом якого кримінальне провадження перебувало на стадії досудового розслідування та у суді. Відсутні також будь-які доводи щодо того, що вже проведений слідчий експеримент та інженерно-транспортна експертиза є неповними саме у тій частині, яка стосується індивідуальних психофізіологічних особливостей обвинуваченої. Суд зауважує, що сторона захисту не тільки не довела неможливості самостійного отримання такого висновку, але й не надала доказів того, що сама обвинувачена або її захисник хоча б намагалися ініціювати проведення такого дослідження у будь-якій експертній установі, як це передбачено законом.
3.3.10.Таким чином, клопотання про призначення психофізіологічної діагностики часу реакції обвинуваченої фактично спрямоване не на встановлення нових обставин, а на перекладення на суд обов'язку, який процесуальний закон прямо покладає на сторону захисту. За відсутності доказів неможливості самостійного залучення експерта та належного обґрунтування необхідності проведення такої експертизи суд доходить висновку, що підстав для її призначення не встановлено.
3.3.11.Також обґрунтовуючи необхідність проведення додаткової комплексної автотехнічної експертизи захисник посилається на недостовірність висновку експерта № 12-2/382 від 27.02.2019, який як було зазначено вище вже спростовано.
3.3.12.У відповідності до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
3.3.13.Додаткова експертиза призначається в тому випадку, коли висновок експерта визнано неповним або неясним. При цьому проведення експертизи може бути доручено тому самому або іншому експерту (експертам). Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер.
3.3.14.Натомість у матеріалах справи міститься висновок експерта від 25.01.2024 № СЕ-19/111-23/63367-ІТ за результатами судової інженерно-транспортної експертизи, яка була призначена після визнання висновку експерта № 12-2/382 від 27.02.2019 недостовірним. Сторона захисту не довела, що вказаний висновок від 25.01.2024 є неповним, неясним або необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
3.3.15.Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
3.3.16.З огляду на зазначене у суду відсутні підстави та можливості (з огляду на відсутність вихідних даних) для призначення додаткової комплексної автотехнічної експертизи.
3.3.17.Також важливою обставиною, яку Суд оцінює при прийняті рішення щодо наявності підстав для призначення експертизи, є неможливість стороною захисту самостійно звернутися до експертної установи. Натомість захисник жодним чином не підтвердив неможливість такого звернення.
4.Враховуючи викладене, Суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про проведення повторного слідчого експерименту, психофізіологічної діагностики, призначення повторної автотехнічної експертизи.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 242-243, 332, 350, 376 КПК України, Суд
1.У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про проведення повторного слідчого експерименту, психофізіологічної діагностики, призначення повторної автотехнічної експертизи відмовити.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і окремому оскарженню не підлягає.
3.Повний текст ухвали оголошений 20.11.2025.
СуддяОСОБА_8