Справа № 357/10430/25
Провадження № 2/357/4740/25
14 листопада 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Кошель Б. І. ,
при секретарі - Кардаш О. Р.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду № 6 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що 03.07.2021 р. між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб. У шлюбі у них народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Сімейне життя з відповідачем не склалося через несумісність характерів та поглядів на сімейне життя, в сім'ї відсутнє взаєморозуміння, втрачені почуття, шлюбні відносини між ними фактично припинені. Збереження сім'ї наразі не можливе та суперечить інтересам позивача. Примирення сторін неможливе, тому позивач просить не надавати строк для примирення. Враховуючи викладене позивач просить розірвати шлюб зареєстрований 03.07.2021 між нею та відповідачем, судові витрати покласти на відповідача.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2025, головуючим суддею визначено Кошеля Б.І. та матеріали передані для розгляду.
Ухвалою судді від 18 липня 2025 року було відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено судове засідання на 20 серпня 2025 року.
Судове засідання по справі неодноразово було відкладено у зв'язку з неявкою відповідача та за клопотанням відповідача.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Судом 20.08.2025 р. за вх..№47115 отримано заяву, в якій позивач просила розгляд справи проводити у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Судом 14.11.2025 р. за вх.. №66502 отримано заяву, в якій відповідач просив надати строк для примирення терміном 6 місяців. Заява обґрунтована тим, що він зацікавлений у збереженні сім'ї та хоче, щоб діти росли у повній сім'ї.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вирішуючи клопотання відповідача про надання строку для примирення виходить з наступного.
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що розумність строків розгляду справи судом є однією з основних засад цивільного судочинства.
Частиною сьомою статті 240 ЦПК України визначена можливість суду у справі про розірвання шлюбу зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Водночас, у пункті 4 частини першої статті 251 ЦПК України встановлено обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
Системний аналіз наведених положень матеріального та процесуального права дає підстави для висновку, що заходи для примирення подружжя вживаються судом за таких умов: це не суперечить моральним засадам суспільства; існують об'єктивні обставини, які свідчать, що такі заходи можуть бути дієвими, тобто такими, що можуть призвести до примирення сторін; застосовані заходи для примирення подружжя, якщо вони мають наслідком зупинення провадження у справі, не повинні суперечити загальним засадам цивільного судочинства та не порушувати розумність строків розгляду справ.
Відповідні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 08 березня 2023 року у справі №127/16963/22-ц.
Закріплена у статті 111 СК України норма права є диспозитивною, тому суд вживає заходів щодо примирення подружжя лише у тому випадку, якщо це не буде суперечити моральним засадам суспільства, а за обставинами справи існує реальна можливість примирення сторін.
Оскільки суд не може формально застосовувати інститут примирення подружжя, тому, вирішуючи заяву відповідача про надання строку на примирення, повинен дослідити обставини, які свідчать про можливість примирення сторін.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 листопада 2018 року у справі № 761/33261/16-ц (провадження № 61-33349св18) зроблено висновок по застосуванню статті 111 СК України та вказано, що «примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком».
Аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 листопада 2018 року по справі № 206/3459/16-ц (провадження № 61-21621св17).
Суд, оцінивши на скільки реальною є можливість примирення сторін, у тому числі з урахуванням заперечень позивача, яка висловила свою категоричну позицію щодо наявності підстав для розірвання шлюбу та неможливість збереження сім'ї, враховуючи строки розгляду справи, ухвалою суду від 14 листопада 2025 року, занесеною в протокол судового засідання, у задоволенні заяви відповідача про надання строку для примирення відмовлено.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Судом встановлено, що сторни 03 липня 2021 року зареєстрували шлюб у Білоцерківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №733, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Сторони є батьками малолітніх дітей : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчать наявні в матеріалах справи копії свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 та НОМЕР_3 .
Зі змісту позовної заяви слідує, що підставою для розірвання шлюбу є те, що сторони припинили подружні відносини, мають різні інтереси та погляди на життя та сімейні обов'язки, не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків. Позивач зазначила, що збереження сім'ї неможливе і дане суперечить її інтересам, сім'я розпалася остаточно.
Задовольняючи позов, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 1 СК України, завданням Сімейного кодексу України є зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб.
Відповідно до ч. 2 п. 3 ст. 1 цього Кодексу, завданням Сімейного кодексу України є побудова сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки.
Згідно ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу, та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Частиною 1 статті 110 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Частина 2 ст. 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
На цьому ж наголошує Верховний Суд України в п. 10 Постанови Пленуму за № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійним та поділ спільного майна подружжя» - проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Оскільки, як встановлено судом, що сторони не проживають разом, не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбно-сімейних відносин, позивач наполягала на розірванні шлюбу, суд приходить до висновку, що родина фактично розпалась та її поновлення неможливе, у зв'язку з чим, шлюб необхідно розірвати.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Таким чином, суд вважає встановленим, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача (дружини) по справі.
Звертаючись до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу, позивачем було сплачено судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп., який остання просила стягнути з відповідача на свою користь.
На підставі ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 3, 56, 105, 110-112, 113, 115 Сімейного кодексу України, ст. ст. 2, 4, 5, 19, 82, 133, 141, 263-265, 273, 274, 353-355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 03 липня 2021 року у Білоцерківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №733, - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у сумі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_5 .
Суддя Б. І. Кошель