Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/17140/25
Провадження № 2-н/357/2959/25
21 листопада 2025 року місто Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бондаренко О. В. оглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут», про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,
29.09.2025 заявник звернувся до суду з даною заявою, шляхом направлення засобами поштового зв'язку (зареєстрована судом 22.10.2025), обґрунтовуючи її тим, що боржник ОСОБА_1 не виконує належним чином своїх зобов'язань щодо оплати послуг з постачання природного газу, в зв'язку з чим утворилась заборгованість. Тому, заявник просив суд видати судовий наказ, яким стягнути з боржника заборгованість за спожитий природний газ, яка виникла у період з 01.05.2021 по 30.04.2022 в розмірі 2996,25 грн, інфляційні втрати у розмірі 187,41 грн та 3% річних у розмірі 46,38 грн, які нараховані за період з 26.06.2021 по 23.02.2022, і сплачені витрати на оплату судового збору в розмірі 302,80 грн.
10.11.2025 судом, відповідно до ч. 5 ст. 165 ЦПК України, отримано відповідь на запит з відділу обліку та моніторингу інформації ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області про зареєстроване місце проживання боржника.
Суд, оглянувши матеріали заяви, прийшов до висновку, що заява подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу та відповідно до ч. 1 ст. 167 ЦПК України розгляд заяви проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України, у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються та перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Пред'явлена стягувачем заява не відповідає вимогам п. 4 та п. 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України, а саме заявлені вимоги не відповідають викладу обставин, на яких вони ґрунтуються, а також доказам доданим до заяви.
Як вбачається із вищезазначеної заяви, ТОВ «Київоблгаз Збут» просить видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, яка виникла у період з 01.05.2021 по 30.04.2022 в розмірі 2996,25 грн, інфляційні втрати у розмірі 187,41 грн та 3% річних у розмірі 46,38 грн, які нараховані за період з 26.06.2021 по 23.02.2022, на підтвердження чого надає розрахунок заборгованості, згідно якої заборгованість у боржника утворилася з 01.07.2021 та вже існувала в розмірі 2332,90 грн станом на 01.07.2021.
Як роз'яснено в п.9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року за № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви.
Так, з аналізу змісту заяви та вказаних документів вбачається, що заявником лише частково дотримано вимоги ст. 163 ЦПК України при зверненні до суду із заявою про видачу судового наказу, фактично не забезпечено усіх складових, які б давали судді можливість зробити висновок про наявність передбачених законом підстав для видачі судового наказу, як особливої форми судового рішення.
Крім того, з матеріалів заяви вбачається, що заявником не надано достатніх доказів на підтвердження безспірності заявлених вимог, долучені до заяви документи мають суперечності зі змістом викладених у заяві про видачу судового наказу аргументів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 165 ЦПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Отже, суд приходить до висновку про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.
Керуючись ст. 163 - 166 ЦПК України, суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» у видачі судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала складена 21.11.2025.
Суддя О. В. Бондаренко