Справа № 357/18910/25
1-кс/357/2476/25
21 листопада 2025 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в м. Біла Церква, у відкритому судовому засіданні, клопотання старшого слідчого слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області майора поліції ОСОБА_3 , про тимчасовий доступ до документів, у кримінальному провадженні № 12025111030001966 від 11 вересня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України,
19 листопада 2025 року до провадження слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області майора поліції ОСОБА_3 , про тимчасовий доступ до документів, з можливістю вилучення їх копій, а саме: судової справи ІНФОРМАЦІЯ_1 № 754/5304/25 (номер провадження 2/754/4417/25), яка перебуває у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄРДПОУ НОМЕР_1 ), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначене клопотання мотивоване тим, що 11 вересня 2025 року за заявою директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » - ОСОБА_4 розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025111030001966, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, про те, що невстановлена група осіб, діючи за попередньою змовою, внесла недостовірні відомості до документу, а саме: розписки про надання ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 грошових коштів в сумі 200 000 доларів США, яка була надана до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у справі № 754/5304/25 та внаслідок чого 30 червня 2025 року судом ухвалене рішення про стягнення боргу з ОСОБА_6 і що спричинило негативні наслідки для ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », які виявилися в неможливості виконання фінансових вимог ОСОБА_6 перед вказаним товариством.
З метою проведення швидкого, повного, ефективного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, а також здобуття належних та достатніх доказів у вказаному кримінальному провадженні у слідства виникла необхідність в дослідженні документів, що містяться у судові справі № 754/5304/25, яка знаходиться в ІНФОРМАЦІЯ_3 , в котрих міститься і розписка про отримання коштів від 10 січня 2022 року, яка подана на розгляд суду ОСОБА_5 ..
Слідча звертала увагу, що інформація у вказаних документах стосується обставин події, що підлягають дослідженню та допоможе досягти об'єктивності в доказуванні, додержуватись принципів рівних можливостей в процесі, презумпції невинуватості, забезпечення змагальності у доведенні дійсного стану фактів та захисту прав і свобод для можливості встановлення винних осіб, доведення винуватості осіб та інших обставин, визначених ст. 91 КПК України. Іншим шляхом, у тому числі, допитом потерпілого, свідків та проведенням інших слідчих (розшукових) дій, довести ці обставини неможливо.
Отож, на думку слідчої, викладене свідчить про обґрунтовану необхідність в отриманні тимчасового доступу до судової справи № 754/5304/25.
Слідчий суддя, розглянув клопотання про тимчасовий доступ за відсутності учасників справи, адже слідчий звернувся із заявою про розгляд справи без його участі, а ІНФОРМАЦІЯ_4 належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду, але свого представника до суду не направив, що згідно з ч. 4 ст. 163 КПК України не є перешкодою для розгляду клопотання.
Слідчий суддя дослідивши клопотання, додані до нього матеріали з кримінального провадження, дійшла висновку, що в його задоволенні слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходами забезпечення кримінального провадження є: тимчасовий доступ до речей і документів.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з ч. 6 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах, комп'ютерних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв'язку, без їх вилучення.
Згідно з ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:
1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;
3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Відповідно до ч. 6 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Згідно з п. 23 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, яка затверджена Наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485), вилучення із судової справи оригіналів документів (крім процесуальних, які виготовлені судом) допускається тільки після закінчення провадження у справі.
У виняткових випадках, визначених законодавством, вилучення документів з матеріалів судової справи може здійснюватися за резолюцією судді (судді-доповідача), у провадженні якого перебуває судова справа, або голови суду, якщо провадження у справі закінчено, в тому числі на виконання ухвали суду про тимчасовий доступ до речей та документів, з обов'язковою заміною вилучених матеріалів їх належно засвідченими копіями, про що зазначається у внутрішньому описі справи у графі "Примітки".
Заява про проведення вилучення документів зі справи з відповідною резолюцією, акт вилучення документів, примірник ухвали суду про тимчасовий доступ до речей та документів з відповідним описом приєднуються до матеріалів судової справи.
Отож, надаючи тимчасовий доступ до матеріалів судової справи, слідчий суддя зобов'язаний пересвідчитись:
- в існуванні обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- що ці документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
- що ці документи самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;
- що відомості в цих документах можуть бути використані як докази та немає можливості іншими способами довести обставини, які передбачається довести за їх допомогою.
Натомість, у ході перевірки підстав для надання тимчасового доступу слідчим суддею не встановлено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.
Слідчий суддя зазначає, що відповідно до витягу з ЄРДР, 11 вересня 2025 року за заявою директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » - ОСОБА_4 розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025111030001966, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, про те, що невстановлена група осіб, діючи за попередньою змовою, внесла недостовірні відомості до документу, а саме: розписки про надання ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 грошових коштів в сумі 200 000 доларів США, яка була надана до Деснянського районного суду міста Києва, у справі № 754/5304/25 та внаслідок чого 30 червня 2025 року судом ухвалене рішення про стягнення боргу з ОСОБА_6 і що спричинило негативні наслідки для ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », які виявилися в неможливості виконання фінансових вимог ОСОБА_6 перед вказаним товариством.
Слідчий суддя зазначає, що частиною третьою статті 358 КК України, передбачена відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб.
Частиною першою статті 358 КК України, передбачена відповідальність за підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб'єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут.
Частиною другою статті 358 КК України, передбачена відповідальність за складання чи видачу працівником юридичної особи незалежно від форми власності, який не є службовою особою, складання чи видача приватним підприємцем, аудитором, експертом, спеціалістом, оцінювачем, адвокатом, нотаріусом, державним реєстратором, суб'єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем або іншою особою, яка здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних чи адміністративних послуг, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов'язків, підроблення з метою використання або збуту посвідчень, інших офіційних документів, що складені у визначеній законом формі та містять передбачені законом реквізити, виготовлення підроблених офіційних печаток, штампів чи бланків з метою їх збуту або їх збут чи збут завідомо підроблених офіційних документів, у тому числі особистих документів особи.
Предметом кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1-3 ст. 358 КК України є: підроблений офіційний документ або посвідчення; підроблена офіційна печатка, штамп чи бланк, а предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України, крім переліченого є, також, підроблений особистий документ.
Відповідно до примітки ст. 358 КК України, під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
Як свідчить практика Верховного Суду, для визнання документа офіційним він має відповідати таким ознакам: (1) його має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її компетенції; (2) він повинен мати визначену законом форму та містити належні реквізити; (3) зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер (підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов'язків) чи може бути використана як документи докази у правозастосовчій діяльності.
Офіційним документом може бути лише той документ, який відповідає всім характеристикам (ознакам), передбаченим приміткою до ст.358 КК.
Одна з обов'язкових характеристик офіційного документу стосується особи, що може складати, видавати чи посвідчувати певний документ із указаною у примітці до ст.358 КК інформацією. Такою особою може бути, зокрема, громадянин, в тому числі самозайнята особа, однак лише у разі, якщо він (вона) має право складати, видавати чи посвідчувати документ у зв'язку з його (її) професійною чи службовою діяльністю.
Тобто, за змістом примітки до ст. 358 КК документ, який складається, видається чи посвідчується громадянином, в тому числі самозайнятою особою, може бути визнаним офіційним у разі, якщо він: (а) містить певну інформацію, яка зафіксована на будь-якому матеріальному носієві та яка підтверджує чи посвідчує певну подію, явище або факт, який спричинив чи здатний спричинити наслідки правового характеру, або може бути використана як документ-доказ у правозастосовчій діяльності; (б) складається, видається чи посвідчується у зв'язку з професійною чи службовою діяльністю громадянина, у тому числі самозайнятої особи, якому (якій) законом надано право складати, видавати чи посвідчувати певний вид документу, що складений з дотриманням визначених законом форм та містить передбачені законом реквізити (постанова Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 05 вересня 2022 року, у справі ЄУН 310/3772/20, посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/106204896).
Слідчий суддя зазначає, що зіставлення цих характеристик офіційного документа, передбачених у примітці до ст. 358 КК України, з ознаками (характеристиками), які притаманні борговій розписці дозволяє дійти висновку про те, що боргова розписка, яка складається громадянином, у тому числі самозайнятою особою, не має зв'язку з його (її) професійною чи службовою діяльністю.
Відсутність такого зв'язку свідчить про те, що у боргової розписки відсутня одна з характеристик (ознак) офіційного документа, передбачених у примітці до ст. 358 КК України, як обов'язкова, а її відповідність іншим обов'язковим характеристикам (ознакам) офіційного документа, цього висновку не спростовує.
Отже, оскільки предметом кримінального правопорушення, досудове розслідування якого здійснюється у кримінальному провадженні № 12025111030001966 від 11 вересня 2025 року є боргова розписка, складена громадянином, яка не є офіційним документом, слідчий суддя констатує, що підстав стверджувати про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення ч. 3 ст. 358 КК України немає.
З огляду на це, інші обставини, в яких слідчий суддя має пересвідчитись при розгляді клопотання про тимчасовий доступ, слідчим суддею не досліджуються.
Отож, за викладених підстав, слідчий суддя відмовляє в задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_3 , про тимчасовий доступ до документів судової справи.
Керуючись, ст. 159-165, 309-310, 532 КПК України, слідчий суддя
відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області майора поліції ОСОБА_3 , про тимчасовий доступ до документів.
Ухвала слідчого судді оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_7