Справа № 357/13472/25
Провадження № 2/357/5688/25
21 листопада 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Вдовика А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,-
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом, в якому просить суд зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_2 , на утримання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 09.02.2024 (по справі № 357/2442/24), з 1/4 частки до розміру одного гарантованого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку в Україні, на місяць, затвердженого законодавством України, з моменту набрання чинності рішенням суду, яке зменшує розмір аліментів і до досягнення дитиною повноліття.
І. Позиція сторін у справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що сторони перебували в шлюбі та від шлюбу мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сторони проживають окремо, а їхня донька проживає з відповідачем. Відповідно до заочного рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.05.2024 року, справа № 357/2442/24, позивач виплачує на користь відповідача, на утримання малолітньої доньки, аліменти у розмірі 1 /4 частини з усіх видів заробітку, та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09.02.2024 до досягнення дитиною повноліття. На виконання рішення суду про стягнення аліментів було пред'явлено до виконання виконавчий лист 06.09.2024. Позивач зазначає, що має заборгованість по аліментам, яку поступово виплачує, а також, має борги по комунальним платежам, що утворилися в період проживання разом з відповідачем. Позивач одружився та утримує дружину і її сина від попереднього шлюбу, матеріально утримує матір пенсійного віку. Як дружина так і матір позивача мають незадовільний стан здоров'я. З 26.02.2025 року позивач проходить військову службу за контрактом, не має іншого доходу, ніж грошове утримання військовослужбовця. Розмір грошового забезпечення, яке позивач отримує кожного місяця, в переважній більшості витрачається на лікування та матеріальну підтримку матері і погашення боргів. Враховуючи наведене, позивач вважає, що існують підстави для зменшення розміру аліментів, що стягуються на утримання доньки ОСОБА_4 .
Заперечуючи позовні вимоги, в частині зменшення розміру аліментів на утримання дитини, представник відповідача адвокат Рашкова В.В. подала відзив на позовну заяву, де зазначила, що позивач по червень 2025 року взагалі не платив аліменти на утримання доньки, має заборгованість. Позивач маніпулює дитиною, погрожує відповідачу, чинить тиск на матір дитини, зафіксовані факти неадекватної поведінки позивача. На разі в судовому порядку вирішується спір про встановлення позивачу графіку побачень з дитиною. Утриманням та вихованням доньки займається повністю відповідач. ОСОБА_2 вважає, що позивач не довів підстави для зменшення розміру аліментів. Його нова дружина працює. Сплата боргів по комунальним платежам не є належним доказом, оскільки сплата комунальних платежів не є особливим видом витрат та не вказує на зміну матеріального стану позивача. ОСОБА_1 вказує, що перебуває на військовій службі за контрактом в лавах ЗСУ, має стабільний і регулярний дохід. Позивач не довів, що після стягнення з нього аліментів, змінилося його матеріальне становище. Всі обставини на які вказує позивач в підтвердження своїх позовних вимог, існували на час винесення рішення про стягнення аліментів на користь відповідача. Сторона відповідача просить відмовити в задоволенні позову.
ІІ. Процесуальні дії та рішення у справі.
28.08.2025 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями позов ОСОБА_1 було передано судді Ярмолі О.Я. (а.с.87)
02.09.2025 суддя залишила без руху позовну заяву ОСОБА_1 (а.с.92-93)
19.09.2025 позивач направив суду заяву про усунення недоліків позовної заяви (а.с.96-98).
26.09.2025 ухвалою судді прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі (а.с.102).
13.10.2025 представник відповідача подала відзив на позов з доказами (а.с.107-112, 113-142).
28.10.2025 позивач подав заяву про долучення письмових доказів. В судовому засіданні позивач просив повернути йому подану заяву з пропущеним строком.
04.11.2025 позивач подав заяву про долучення до матеріалів справи письмових доказів та ухвалою, що занесена до протоколу судового засідання, суд залишив без розгляду подані документи на підставі ст. 126 ЦПК України.
Позивач в судовому засіданні підтримав позов.
Представник відповідача адвокат Рашкова В.В. в судовому засіданні позов не визнала, підтримала позицію, що викладена у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши позицію учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
ІІІ. Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що 05.09.2020року Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), було зареєстровано між сторонами шлюб, про що зроблено актовий запис № 849, відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 05.09.2020 р.(а.с.12).
15.02.2024 року рішенням суду по справі №357/16294/23 шлюб між сторонами було розірвано (а.с.13)
Встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.11).
Відповідно до рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.05.2024 року, справа № 357/2442/24, позивач виплачує на користь відповідача на утримання малолітньої доньки, ОСОБА_3 , аліменти у розмірі 1/ 4 частини з усіх видів заробітку позивача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09.02.2024 до досягнення дитиною повноліття (а.с.7-9).
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 27.06.2025, станом на 01.06.2025р. у позивача існувала заборгованість по сплаті аліментів в сумі 39546,50 грн., яка на час розгляду справи вже зменшилася (а.с.115).
Встановлено, що позивач з 26.02.2025 проходить військову службу за контрактом осіб рядового складу у в/ч НОМЕР_2 (а.с.15-16,17).
Встановлено, що позивач 25.02.2025 уклав шлюб з ОСОБА_5 (а.с.28)
Встановлено, що теперішня дружина позивача виховує сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 від попереднього шлюбу (а.с.30).
Матеріали справи містять чисельну медичну документацію в підтвердження лікування дружини позивача та докази перебування з 05.09.2007р. на пенсії його матері ОСОБА_7 (а.с.31-38, 40-41).
Також, позивач надав до справи квитанції про оплату заборгованості по комунальних платежах у власній квартирі та докази перерахування коштів матері позивача (а.с.46-56, 70-85).
Позивач є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с.61-62,63).
Позивач надав суду квитанції про оплату аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 (а.с.24-27). Позивач ствердив, що вказані оплати аліментів враховані державним виконавцем в рахунок погашення заборгованості по аліментах, що стягуються в примусовому порядку.
Матеріали справи містять надані сторонами характеристики та інші письмові джерела в підтвердження характеризуючи даних позивача (а.с.18,19,116,117,118, 119,120-122, 123-128, 129-131,132-135,136-138).
ІV. Позиція суду та оцінка аргументів сторін.
Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей, і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).
Частина 1 ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, погіршення матеріального становища, стану здоров'я батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів, суд зобов'язаний з'ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров'я, доходу та ін.
На підставі положень ст. 81 ЦПК України та правових норм СК України на позивача покладається обов'язок доводити обставини змін в його особистому житті, зокрема у матеріальному становищі, сімейного стану, здоров'я або зазначити інші випадки, що виникли після винесення судового рішення про стягнення аліментів на утримання дитини, що можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів.
Доказами для підтвердження позовних вимог про зменшення розміру аліментів на утримання дитини можуть бути довідки про доходи батька, кредитні договори, рішення суду та будь-які інші документи, щодо підтвердження зміни матеріального становища, тобто його погіршення.
Так, в підтвердження зміни майнового стану позивачем до суду було надано: докази укладення шлюбу; медичну документацію, що підтверджує незадовільний стан здоров'я його дружини та матері; докази наявної заборгованості по комунальних платежах, докази матеріальної підтримки матері.
При цьому, встановленим є те, що дружина позивача працевлаштована і має дохід, її син ОСОБА_8 має батька, до якого не пред'являлися вимоги про сплату аліментів, мама позивача має пенсійне забезпечення. Обставина щодо пенсійного віку матері позивача, існувала на час винесення рішення суду про стягнення аліментів.
Крім того, в судовому засіданні позивач підтвердив, що в травні 2024 року, тобто на момент винесення рішення про стягнення аліментів, його дохід був приблизно таким же, як і наразі. Різниця в тому, що раніше був не стабільний/мінливий дохід, а зараз стабільне грошове утримання військовослужбовця.
Встановлено, що позивач має власне житло, а відповідач з дитиною проживає в орендованій квартирі та не має у власності нерухомого майна.
Питання оплати боргів за комунальними платежами, в тому числі і спільних боргів сторін, не стосується предмету даного спору, оскільки позивач не позбавлений права позиватися до відповідача про стягнення частини сплачених спільних боргів з комунальних послуг.
Таким чином, з моменту винесення рішення від 20.05.2024 про стягнення з позивача аліментів ніяких суттєвих нових змін матеріального або сімейного стану, погіршення здоров'я, зміна життєвих обставин, не прослідковується.
Крім того, суд звертає увагу, що позивач заперечує сплату аліментів на користь відповідача, та бажає добровільно і самостійно надавати безпосередньо доньці матеріальну допомогу, що вказує на спроможність позивача надавати матеріальну допомогу.
З огляду наведеного вище, суд приходить до висновку, що є необґрунтованою вимога про зменшення розміру аліментів .
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно ст.ст.7, 155 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ч. 2, 3 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.7 та ч.8 ст.7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Отже, суд не вбачає суттєву зміну матеріального стану платника аліментів (позивача), в порівнянні з його матеріальним становищем на момент ухвалення рішення про стягнення з нього на користь відповідача аліментів, що відповідно до положень ст. 192 СК України могло бути підставою для зменшення розміру аліментів.
Врахувавши вказані вище обставини, та оцінивши докази у справі, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 13,81, 82, 128, 141, 213, 263 - 265, 267, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач : ОСОБА_1 / АДРЕСА_2 /
Відповідач : ОСОБА_2 / місце реєстрації: АДРЕСА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 /
Повний текст рішення суду виготовлено 21.11.2025року
Суддя О. Я. Ярмола