Справа № 357/12858/25
Провадження № 2/357/5488/25
21 листопада 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., при секретарі Козубенко Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», в інтересах якого діє Київська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги розподілу природного газу,
У серпні 2025 року від представника позивача до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за послуги розподілу природного газу за період з 01.03.2024 по 30.06.2025 в сумі 5 165,29 грн, інфляційні втрати в сумі 526,15 грн, 3% річних в сумі 124,54 грн та 3 028 грн судового збору.
В обґрунтування позову вказано, що між сторонами фактично укладений публічний договір про розподіл природного газу та на ім'я відповідача відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . В порушення умов вказаного договору ОСОБА_1 не здійснює сплату за послугу з розподілу природного газу, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за період з 01.09.2023 по 30.06.2025 у розмірі 5 165,29 грн. З огляду на вказане позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому окрім основної суми боргу просить також стягнути інфляційні втрати та 3% річних.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.
26.08.2025 ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи 23.09.2025.
09.09.2025 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов, в обґрунтування якого зазначено, що 14.11.2024 представниками позивача було здійснено відключення будинку відповідача від газопостачання з накладанням пломби, про що складено відповідний акт. З цієї дати послуги з розподілу природного газу фактично не надавалися. Відповідач заперечував представникам ГРМ щодо відключення та намагався запобігти їх незаконним діям, однак його ніхто не слухав. Позивач приховав від суду про це відключення. Вважає, що саме відключення було проведене з порушенням норм Кодексу газорозподільних систем та законодавства України, про що у своїх досудових вимогах відповідач неодноразово вказував позивачу на незаконність такого відключення. Водночас дана справа не стосується оцінки законності відключення, проте зазначена обставина має значення для оцінки добросовісності дій позивача. Вказує, що на його вимогу позивач направив лист, відповідно до якого по його особовому рахунку буде проведено коригування річної замовленої потужності та перерахунок оплати за послуг розподілу природного газу починаючи з січня 2024 року. Таким чином, позивач фактично визнав неактуальність нарахованих сум, але прив'язав здійснення перерахунку до підписання договору, що є протиправним. Наполягає на тому, що відповідно до п. 9 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, в разі припинення або обмеження розподілу природного газу за ініціативи Оператора ГРМ, нарахування вартості послуги за договором розподілу природного газу не здійснюється. А він повинен сплачувати лише за фактично надану послугу. Просить відмовити у задоволенні позову повністю, врахувати факт відключення мого домоволодіння від постачання газу з ініціативи оператора ГРМ. Врахувати недобросовісну поведінку позивача під час розгляду справи.
10.10.2025 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в обґрунтування якого зазначено, що 14.11.2024 відповідача було відключено, з чим він не погодився. Причина відключення: відсутній вентиляційний канал, зашитий газопровід, відсутній охоронний футляр, не надано акт перевірки димових і вентиляційних каналів житлового будинку. Тобто, проведена дія Оператора ГРМ спрямована на усунення порушення правил безпеки, що створювало загрозу здоров'ю та життю споживача. Відключення 14.11.2024 здійснено згідно з пунктом 5 глави 5 розділу V Правил технічної експлуатації систем газопостачання. Позивач готовий відновити газопостачання за умови усунення споживачем виявлених порушень правил безпеки. Припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов'язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу. Оскільки споживач ОСОБА_1 не передавав показники лічильника, тому обсяги газу обраховувались Оператором ГРМ на рівні планового місячного об'єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача. Після зняття показників дані коригуються. Щомісячні нарахування на календарний рік залежать від обсягів спожитого (розподіленого) газу. В період «без споживання» через відключення газу показники складаються з мінімально встановленого обсягу - 314 куб.м. на рік. Просив поновити строк для подання відповіді на відзив.
13.10.2025 від відповідача до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому вказано про неправомірне посилання позивача на пункт 5 глави 5 розділу V Правил технічної експлуатації систем газопостачання та підпункт 12 пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем. Жоден із цих пунктів не передбачає підстав для відключення, зазначених в акті від 14.11.2024. Таким чином, відключення було здійснено з причин, які не передбачені ані Кодексом ГРС, ані Правилами технічної експлуатації, що підтверджує незаконність дій оператора ГРМ, тому слід вважати, що таке відключення проведено за ініціативи Оператора ГРМ. Крім того, Кодекс газорозподільних систем має підзаконний характер. Відповідно до статей 8 та 92 Конституції України, права, свободи та обов'язки громадян визначаються виключно законами України. Жоден підзаконний акт не може створювати нові обов'язки або обмежувати права споживачів, встановлені законом. Отже, положення Кодексу ГРС не можуть змінювати або розширювати норми: Цивільного кодексу України (ст. 901-903) - оплата здійснюється лише за фактично надані послуги; Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (ст. 7, 27) - споживач сплачує тільки за реально отримані послуги; Закону «Про захист прав споживачів» (ст. 4, 17) - заборонено нав'язувати споживачу несправедливі умови. Відтак, посилання позивача лише на норми Кодексу ГРС не може бути правовою підставою для стягнення коштів за послуги, які фактично не надавались. Позивач визнає, що в офіційному листі допущено помилку у датах - «з січня 2024 р.» замість «з січня 2025 р.». Такі неточності свідчать про неналежне ведення обліку та ставлять під сумнів достовірність розрахунків. Жодних належних доказів коректності своїх розрахунків позивач не надав. Вказано про зловживання процесуальними правами позивачем. Просить не враховувати подану відповідь при розгляді справи, оцінити дії позивача як такі, що суперечать принципам добросовісності та чинному законодавству.
Представник позивача Мордатенко К.Л. звернувся до суду через канцелярію суду із заявою про розгляд справи без участі представника позивача, в якій позов підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
У відзиві на позов відповідач просив розглянути справу без його участі.
Позиція сторін суду зрозуміла з документів по суті.
З огляду на встановлений судом мінімальний строк для подання відповіді на відзив, доводи представника позивача щодо поновлення строку, відсутність в додатках нових доказів з відповіддю на відзив, що фактично є письмовим поясненням, а також з метою повного та всебічного встановлення усіх обставин справи, враховуючи предмет та підстави позову, суд ухвалив врахувати зміст відповіді на відзив, поновивши строк на його подання, така само і врахувати при ухваленні рішення відзив та заперечення відповідача на відповідь на відзив.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи суд перейшов до стадії ухвалення рішення.
Судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , підстава виникнення права власності: договір дарування від 18.08.2018, реєстровий № 1192.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 134828250 від 18.08.2018, приватним нотаріусом Кушнір Н.Б. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно з індексним номером 42605107 від 18.08.2018 11:38:23, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майно: 1625069632103, номер запису про право власності: 27548636.
ТОВ «Газорозподільні мережі України» є юридичною особою приватного права, предметом діяльності якого є, зокрема розподіл природного газу через місцеві (локальні) трубопроводи (КВЕД 35.22), що вбачається зі Статуту позивача та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
За особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім'я ОСОБА_1 , за вказаною вище адресою рахується заборгованість за надані позивачем послуги з розподілу природного газу за період з 01.03.2024 по 30.06.2025 в розмірі 5 165,30 грн, в тому числі:
4 883,56 грн - за 2024 рік;
280,74 грн - за 2025 рік.
З розрахунку також вбачається, що відповідач протягом 2024 року частково сплачував заборгованість. Так, відповідач сплатив 560 грн у січні 2024 року, 200 грн у березні 2024 року та 1 000 грн у липні 2024 року, що позивачем враховано.
14.11.2024 працівниками Київської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» здійснено відключення від газопостачання будинку ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , з опломбуванням, про що складено відповідний акт. Причини відключення: відсутній вентиляційний канал, зашитий газопровід, відсутній охоронний футляр, не надано акт перевірки димових і вентиляційних каналів житлового будинку. Під час підписання акта відповідач висловив зауваження на зворотній стороні та незгоду з діями працівників.
В матеріалах справи також містяться фотографії, зроблені під час відключення домоволодіння відповідача від газопостачання, досудові вимоги позивача, направлені на адресу відповідача, листи-роз'яснення позивача, пропозиція оплатити заборгованість, довідки про обсяг спожитого газу, рахунок за послуги та розрахунок інфляційних втрат і 3% річних.
При вирішенні справи суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше, як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
01.11.2016 введено в дію Закон України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 за № 329-VIII (далі - Закон), яким визначено правові засади функціонування ринку природного газу України.
У відповідності до пп. 33 п. 1 ст. 1 Закону, ринок природного газу це сукупність правовідносин, що виникають зокрема у процесі постачання природного газу, а також надання послуг з його розподілу.
Згідно із пп. 35 п. 1 ст. 1 Закону, розподіл природного газу - це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.
За приписами пп. 17 п. 1 ст. 1 Закону, оператор газорозподільної системи це суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників). У відповідності до п. 2 ст. 37 Закону оператор газорозподільної системи провадить діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, що видається Регулятором.
31.08.2023 НКРЕКП, прийнято постанову за № 1594 «Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «Київоблгаз», у зв'язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України». Офіційний текст постанови розміщений на інформаційному ресурсі https://www.nerc.gov.ua/acts/pro-zupinennya-diyi-licenziyi-z-rozpodilu-prirodnogo-gazu-vidanoyi-kiyivoblgaz.
Також постановою НКРЕКП від 31.08.2023 за № 1596 внесено зміни до додатка до постанови НКРЕКП від 26.12.2022 за №1839 «Про видачу ліцензії з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України», за якими до території де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації ТОВ «Газорозподільні мережі України» додано територію Київської області, яка обслуговується Київською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» (п. 8 Додатку). Постанова набрала чинності 01.09.2023.
Ha виконання постанови НКРЕКП 01.09.2023 на офіційному сайті ТОВ «Газорозподільні мережі України» розміщено інформацію щодо зміни місць провадження (розширення території) господарської діяльності з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України» на територію провадження господарської діяльності з розподілу природного газу АТ «Київоблгаз».
Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, у тому числі умови забезпечення комерційного приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об'ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб'єктів ринку природного газу визначені Кодексом газорозподільних систем затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 за № 2494.
Згідно пункту 3 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об'єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників.
У відповідності до п. 1 глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, суб'єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.
Розподіл природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Типовий договір розподілу природного газу, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 за № 2498, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1384/27829, є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (згідно п. 1.1 договору).
Відповідно до пункту 1.2 Типового договору умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу ГРС.
Договір розподілу природного газу побутовим споживачем укладається з урахуванням ст. ст. 633, 634, 641 та 642 ЦК України, шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору розподілу природного газу, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Відповідач не звертався до ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» із заявами про припинення розподілу природного газу, а фактично користувався послугами із розподілу природного газу, про що свідчить споживання, визнаючи таким чином наявність правовідносин, а відтак взаємних прав та обов'язків, що з них випливають.
Відповідно до п. 2.1 Типового договору Оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послуги з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі строки та порядку визначені цим договором.
Згідно положень пунктів 6.1, 6.2 розділу VI Договору розподілу природного газу оплата вартості послуг Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Тариф встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.
Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора ГРМ (абз. 2 та 3 п. 6.6 розділу VI договору розподілу природного газу).
Згідно пп. 1 п. 7.4 договору споживач зобов'язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені договором.
Згідно п. 8.1 договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством України.
Відповідно до пункту 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС «припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов'язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об'єкта споживача...»
Слід зазначити, норми законів України превалюють над однопредметною нормою іншого нормативно-правових актів, які мають силу підзаконного. Спеціальні норми підзаконних актів можуть містити уточнювальні положення, проте не можуть прямо суперечити положенням закону України. Якщо норма закону суперечить нормі постанови, застосовується норма закону.
Кодекс газорозподільних систем є спеціальним підзаконним нормативно-правовим актом, який містить уточнювальні положення та не суперечить законам України. Вказаний документ є чинним, ніким не оспореним та не скасованим, підлягає застосуванню до спірних правовідносин, тому в цій частині доводи відповідача суд відхиляє.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок за № НОМЕР_1 .
Відповідачем, після початку здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України» на території Київської області здійснювалось фактичне документально підтверджене споживання природного газу, що підтверджується різницею показників лічильника газу, довідкою позивача та фотофіксацією лічильника, а також не заперечується сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не в повному обсязі проводилась оплата за розподіл природного газу, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 5 165,29 грн.
Постановою НКРЕКП № 1944 від 30.12.2022 зі змінами, внесеними постановами НКРЕКП від 31.05.2023 № 980, від 22.06.2023 № 1142, від 28.07.2023 № 1391, від 31.08.2023 № 1598, від 29.09.2023 № 1777 від 29.11.2023 № 2235, від 27.12.2023 № 2526. від 30.01.2024 № 199. від 22.02.2024 № 376, установлено тариф на послуги розподілу природного газу в розмірі 1,49 грн за 1 куб.м. на місяць (без урахування ПДВ), разом з ПДВ - 1,788 грн за 1 куб.м.
Визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві - приєднання, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором.
Для визначення об'єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в Оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла Обліку споживача (п. 5.2 договору).
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (згідно п.6.3 договору).
Згідно з розрахунком заборгованості, відповідачу нараховано позивачем борг, виходячи з обсягу спожитого ним у попередньому газовому році (період з 01.10. по 30.09.) газу.
Так, у період з 01.10.2021 по 30.09.2022 споживачем було використано 940,34 куб.м. Щомісячне нарахування складає 940,34 куб.м : 12 міс. = 78,36 куб.м., отже щомісячна вартість розподілу газу у 2023 році складає: 78,36 куб.м х 1,788 грн. = 140,11 грн.
У період з 01.10.2022 по 30.09.2023 споживачем було використано 3402,76 куб.м. Щомісячне нарахування складає: 3402,76 куб.м : 12 міс. = 283,56 куб.м., отже щомісячна вартість розподілу газу у 2024 році складає: 283,56 куб.м х 1,788 грн. = 507,01 грн.
Період з 01.10.2023 по 30.09.2024 визначено як період «без споживання» через те, що при відключенні газу 14.11.2024 на лічильнику відповідача виявлено показники з меншими показниками, ніж ті, які були розраховані попередньо, тому весь 2025 рік складається з мінімально встановленого обсягу газу в розмірі 314 куб.м. на рік. Щомісячне нарахування складає: 314 куб.м : 12 міс. = 26,17 куб.м., отже щомісячна вартість розподілу газу у 2025 році для відповідача складає: 26,17 куб.м х 1,788 грн. = 46,79 грн.
Судом встановлено, що в період з 14.11.2024 споживання газу відповідачем не здійснювалось через його примусове відключення позивачем. Разом з цим, нарахування за розподіл природного газу в період з 14.11.2024 по 30.06.2025 здійснювалось в порядку, встановленому чинним законодавством, тому в цій частині позов слід задовольнити.
В матеріалах справи відсутні докази, що відповідач звертався до суду щодо оскарження дій позивача в частині правомірності відключення його будинку від постачання природного газу, тому дії позивача щодо нарахування заборгованості суд вважає правомірними.
Суд зауважує, що не підлягає застосуванню п. 9 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, оскільки його відключення здійснено на підставі пункту 5 глави 5 розділу V Правил технічної експлуатації систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики України від 21.10.2024 року № 402, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 29.11.2024 за № 1816/43161 та підпункту 12 пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем.
Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки неправомірними діями відповідача позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов'язанням, тому суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення суми індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України.
З огляду на зазначене, з відповідача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 124,54 грн та сума індексу інфляції в розмірі 526,15 грн.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про необхідність повного задоволення позову.
Відповідно до правил ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3 028 грн.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» заборгованість за послуги розподілу природного газу в розмірі 5 165,29 грн, інфляційні втрати в розмірі 526,15 грн, три відсотки річних у розмірі 124,54 грн та судовий збір у розмірі 3 028 грн.
Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», адреса: вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, код ЄДРПОУ: 44907200.
Відповідач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А. Ю. Цуранов