Справа № 357/14384/25
3/357/5778/25
20.11.2025 суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Руслан Озадовський, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції у Київській області полк патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
за участю з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
22.08.2025 о 09 год. 13 хв. водій ОСОБА_1 , під час руху в Київській області, м. Біла Церква, вул. О. Марченка, 4, керував транспортним засобом марки ВАЗ 21150, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера «Драгер» Alcotest 7510, результат тесту 1,66 % проміле, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вину не визнав та зазначив, що коли поліцейські підї'хали до нього, він стояв, а не керував автомобілем, крім цього подав клопотання, в якому просив закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В клопотанні посилається на те, що на місці події він мав стійку ходу, не порушену рухову сферу та мовну здатність, стан свідомості орієнтований, поведінка врівноважена, пальці не тремтіли, забарвлення обличчя не змінювалося. Зазначав, що алкогольних напоїв у день зупинки не вживав та не перебував у стані алкогольного сп'яніння. Посилається на порушення працівниками поліції п. п. 2, 3, 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, скільки після проведення огляду на стан сп'яніння, поліцейський не запитавши, чи згоден він з результатами огляду, склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, позбавивши його права заперечувати проти результатів огляду та проходження огляду в найближчому закладі охорони здоров'я.
Крім цього, просив врахувати, що він правил дорожнього руху не порушував, тобто зупинка його автомобіля була безпідставною, причини зупинки йому не назвали, а також, матеріали справи не містять відсторонення його від керування автомобілем.
Суддя, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляд визначається Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затв. Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735) (далі по тексту Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (затв. Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008) (далі по тексту Порядок).
Так, згідно з п. 2 Порядку - огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Відповідно до п. 3 Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Таким чином, за наявності ознак алкогольного сп'яніння поліцейський проводить огляд за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Згідно з п. 7 Інструкції, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Відповідно до п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, з переглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що у ОСОБА_1 працівниками поліції було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер» Alcotest 7510, результат тесту показав 1,66 % проміле (Сlip-1 09:36:14), після чого ОСОБА_1 було роз'яснено його права.
Крім цього, з відеозапису вбачається, що на запитання поліцейського щодо проходження огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки чи в медичному закладі, ОСОБА_1 повідомляє, що буде проходити огляд на місці, оскільки в медичному закладі проходити огляд немає смислу, так як він знає, що в нього є запах алкоголю (Сlip-1 09:28:40).
Також, з відеозапису вбачається, як патрульна поліція під'їжджає до автомобіля ВАЗ 21150, державний номерний знак НОМЕР_1 , з якого з передніх дверей автомобіля зі сторони водія виходить ОСОБА_1 (Сlip-6 09:13:23), що спростовує посилання ОСОБА_1 на те, що він не керував автомобілем.
Отже, суддею встановлено, що вина ОСОБА_1 в порушенні п. 2.9 а Правил дорожнього руху України доводиться матеріалами адміністративної справи, а саме: відомостями, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №430462 від 22.08.2025; висновком алкотестеру «Драгер», згідно з яким ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, результат тесту 1,66 % проміле; актом огляду на стан сп'яніння; направленням на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння; переглянутим в судовому засіданні диском з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі…
Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суддя вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ст. 130 ч. 1 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
На підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суддя приходить до висновку про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, оскільки останній є учасником бойових дій.
На підставі викладеного, статтями 130 ч. 1, 221, 284 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як учасника бойових дій.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
СуддяРуслан ОЗАДОВСЬКИЙ