Справа № 357/12956/25
Провадження № 2/357/5532/25
20 листопада 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., при секретарі Козубенко Я.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У серпні 2025 року представник ТОВ «Споживчий Центр» звернувся в суд через систему «Електронний суд» з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 20.12.2024-100000928 від 20.12.2024 у розмірі 15 500 грн, а також судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20.12.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 20.12.2024-100000928, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 5 000 грн строком на 140 днів з процентною ставкою у розмірі 1% за 1 день користування кредитом. Позивач виконав свої зобов'язання у повному обсязі, однак відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав і кредит у визначений строк не повернув в повному обсязі, тому станом на день подачі позову у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 15 500 грн, що включає: 5 000 грн - тіло кредиту; 7 000 грн - відсотки; 1 000 грн - комісія; 2 500 грн - неустойка.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.
25.08.2025 ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін 01.10.2025.
В матеріалах справи містяться клопотання представника позивача про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Споживчий Центр», проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судові засідання не з'явився повторно, про розгляд справи повідомлявся належним чином за адресою зареєстрованого місця проживання, з відзивом (запереченнями) на позов до суду не звертався, тому суд ухвалив провести по справі заочний розгляд відповідно до ст. 280 ЦПК України.
В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
20.12.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 20.12.2024-100000928 шляхом підписання заявки, яка є невід'ємною частиною кредитного договору.
Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надано кредит у розмірі 5 000 грн строком на 140 днів за процентною ставкою у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом усього строку, на який надається кредит.
Пунктом 3.2. встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Позичальник зобов'язується не використовувати кредит для участі в азартних іграх та не перераховувати кредит на рахунки організаторів азартних ігор.
Комісія за договором становить 1 000 грн.
Пунктом 9.1. договору передбачено, що у разі несплати кредиту та/або процентів та/або комісії(ій) (якщо комісія (ії) встановлена(і) договором) у встановлені договором терміни/строки, сума зобов'язань по погашенню кредиту та/або процентів та/або комісії з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків, встановлених договором. У разі несвоєчасного повернення позичальником обумовленої суми кредиту та/або несплати нарахованих процентів та/або комісії(ій) (якщо комісія (ії) встановлена(і) договором) до позичальника може бути застосована неустойка згідно п.7.6. кредитного договору. Також позичальник, який прострочив виконання грошового зобов'язання відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України на вимогу кредитодавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми (база розрахунку) у розмірі, встановленому у заявці, яка є невід'ємною частиною кредитного договору.
В матеріалах справи міститься пропозиція про укладення договору (оферта), додаток до анкети позичальника, підтвердження укладення кредитного договору, довідка-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором № 20.12.2024-100000928 від 20.12.2024.
При вирішенні справи суд зазначає наступне.
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ст. 549 ЦК України).
З довідки-розрахунку заборгованості за договором вбачається, що станом на 08.05.2025 у відповідача виникла прострочена заборгованість за договором № 20.12.2024-100000928 від 20.12.2024 у розмірі 15 500 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5 000 грн, відсотків в сумі 7 000 грн, комісії в сумі 1 000 грн та неустойки в розмірі 2 500 грн.
Стаття 12 ЦПК України визначає принцип змагальності цивільного судочинство.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини матеріали справи не містять.
З урахуванням наведених норм та з огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним зобов'язанням у заявленому позивачем до стягнення розмірі.
Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений за подачу позову судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258, 264, 265, 273, 280, 282, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» заборгованість за кредитним договором № 20.12.2024-100000928 від 20.12.2024 у розмірі 15 500 грн та 2 422,40 грн судового збору.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», адреса: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ: 37356833.
Відповідач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя А. Ю. Цуранов