Справа № 357/10878/24
1-кп/357/35/25
17.11.2025 м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Білоцерківського міськрайонного суду Київської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024111030002096, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Жданов Донецької області, громадянки України, із середньою-спеціальною освітою, одруженої, утриманців не має, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження: прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , обвинувачена ОСОБА_5 , захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_7 , потерпіла ОСОБА_8 ,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
12.06.2024 близько 11:20 год. ОСОБА_5 прийшла до місця проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що за адресою: АДРЕСА_2 .
Будучи незадоволеною поведінкою свого сина ОСОБА_9 , яка полягала у зловживанні алкогольними напоями, ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, зайшла до однієї з кімнат квартири, де на дивані спав ОСОБА_9 , та на ґрунті особистої неприязні до останнього, усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, маючи умисел на заподіяння смерті ОСОБА_9 , діючи умисно та з особливою жорстокістю, з метою вбивства останнього, тримаючи у руках заздалегідь підготовлену пластикову ємність, заповнену легкозаймистою рідиною, яку принесла із собою, вилила на обличчя і тіло потерпілого ОСОБА_9 указану легкозаймисту рідину та кинула підпалений сірник, внаслідок чого відбулося загорання на тілі та одязі ОСОБА_9 .
В результаті зайняття полум'ям потерпілому ОСОБА_9 завдано особливих фізичних страждань та особливого (нестерпного) болю, він за життя отримав небезпечні для життя тяжкі тілесні ушкодження у вигляді опіків І-ІІІ ступенів обличчя, шиї, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок, статевих органів з гнійно-некротичним запаленням, опіків верхніх дихальних шляхів, від яких помер у лікарні ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Смерть ОСОБА_9 настала від опіків полум'ям І-ІІІ ступенів приблизно 70% поверхні тіла з розвитком шоку.
Стаття закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Кваліфікація злочину - це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому КК України, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння (Постанова ВС від 05 квітня 2018 року в справі № 658/1658/16-к).
За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України.
З огляду на формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України як умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю.
Відповідно до вимог п. 4 ч.2 ст. 115 КК України умисне вбивство визнається вчиненим з особливою жорстокістю, коли винний усвідомлював, що завдає потерпілому особливих мук і страждань. При цьому закон пов'язує таку кваліфікуючу ознаку не тільки зі способом убивства, а й з іншими обставинами, які підтверджують, що винний діяв з умислом, спрямованим на вчинення злочину з особливою жорстокістю.
З роз'яснень, викладених в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 №2 умисне вбивство визнається вчиненим з особливою жорстокістю (п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України), якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних (шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тортур, мордування, мучення, в тому числі з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю, тощо), психічних чи моральних (шляхом зганьблення честі, приниження гідності, заподіяння тяжких душевних переживань, глумління тощо) страждань, а також, якщо воно було поєднане із глумлінням над трупом або вчинювалося в присутності близьких потерпілому осіб і винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних чи моральних страждань.
При цьому особливою жорстокістю слід вважати умисну дію (або бездіяльність), що супроводжує або наступає за насильницьким злочином, є необов'язковою для його вчинення і настання звичайних для злочину наслідків, що полягає в заподіянні потерпілому або його близьким додаткового, як правило, тяжкого фізичного або психічного страждання, тобто винний усвідомлює, що він вчиняє діяння, які є надмірними для досягнення злочинного наслідку та обирає спосіб вчинення злочину, який охоплює діяння зайві (надмірні) для позбавлення життя потерпілого.
Колегія суддів погоджується з тим, що, обравши спосіб заподіяння потерпілому ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, у вигляді облиття його легкозаймистою рідиною та підпалу, при тому, що він перебував у безпорадному стані - спав у стані сп'яніння, тобто був беззахисним, дезорієнтованим у просторі, не міг одразу адекватно зреагувати на обстановку, ОСОБА_5 усвідомлювала характер своїх дій та їх наслідки, усвідомлювала, що таким чином завдасть потерпілому ОСОБА_9 особливих фізичних страждань.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Обвинувачена ОСОБА_5 , будучи допитаною в судовому засданні, частково визнала свою вину у вчиненні кримінального правопорушення та показала, що визнає вчинення нею вказаних в обвинувальному акті дій, однак вони вчинені нею ненавмисно, вона не мала умислу вбивати свого сина, а хотіла його лише налякати. Також показала, що її перший чоловік, батько потерпілого ОСОБА_9 , дуже сильно зловживав алкогольними напоями і помер молодим від цирозу печінки; дідусь також пив. Їхній шлюб тривав недовго. Син виріс, до шлюбу він просто міг випити, а як одружився, то почав дуже сильно зловживати алкоголем. Вона з цим боролася. Він проживав окремо, тільки зі слів невістки вона дізнавалася, що ОСОБА_10 перебуває в нетверезому стані. Коли ОСОБА_10 не пив, то у неї з невісткою були хороші відносини, а коли він пив, то були постійні докори, постійне «Забирай його, і тебе ненавиджу, і його ненавиджу». Анна жодним чином не боролася з алкоголізмом свого чоловіка, цим займалася лише вона. Протягом 12 років вона 6 разів його кодувала. Вона не перший раз їхала до них забирати ОСОБА_10 . Аня телефонує, вона їде, умовляє, шукає ОСОБА_10 і забирає до себе додому. Вдома або в лікарні відкапує, тоді їдуть кодуються, потім він у них залишається, тому що у нього сильні головні болі і панічні атаки. Кожен раз як ОСОБА_10 виходив «із запою», то обіцяв, клявся, що візьме себе в руки. Вона розуміє його дружину ОСОБА_11 , що вона постійно з цим теж боролася, і не засуджує її, дякує їй за онука, але вона жила в стані постійного болю і стресу, тому що ОСОБА_12 їй докоряла.
11.06.2024 ввечері, близько 22:00 год, їй зателефонувала ОСОБА_11 та знову почала докоряти, говорити: «Він п'яний, ти нічого не робиш, забирай його», тобто добре «накрутила» її, після цього вона сама себе також «накрутила». Зранку зателефонувала до сина, він не відповів. Зателефонувала до невістки, вона сказала, що він зранку вже прийшов п'яний, спить, щоб вона приїжджала і його забирала, тому що вона або йому, або собі щось зробить. ОСОБА_12 постійно говорила: «Забирай його». Вона постійно ОСОБА_10 або забирала, або вмовляла. Тоді також вирішила до них поїхати, щоб намагатися вмовити ОСОБА_10 і або його, або онука забрати до себе. ОСОБА_13 часто жив у них.
12.06.2024 близько 11:00 год ранку вона викликала таксі. Вдома, на кухні під раковиною взяла прозору пластикову пляшку горілки, об'ємом, начебто, 1.5 літра, відкрутила, понюхала, переконалася, що то саме горілка, пляшка була чуть-чуть не повна. Це була не магазинна горілка, звідки вона взялася, не знає, вона там уже довго стояла. Якої вона була міцності, не знає, це її чоловік міг випити трохи. Таксиста попросила, щоб він почекав, а вона зайшла в магазин, купила онукові гостинців: фрукти, колу, печиво, цукерки. Все поклала до чорного пакету, який купила у магазині.
Вона була сердита, взяла цю пляшку горілки, тому що перепробувала усі методи. ОСОБА_10 соромився при ній пити горілку, вона думала йому сказати: « ОСОБА_14 при мені, пий з горла, хоч залийся цією горілкою, будь вона проклята, я не знаю, як до тебе достукатися». Хотіла присоромити його, налякати, через страх достукатися, тому що вже не знала, як діяти.
В таксі вона, будучи на емоціях, почала жалітися, трохи плакала, трохи розказувала, що син п'є, не ладиться в сім'ї і боляче через те, що вона не може допомогти, не може врятувати. Сказала таксисту, щоб почекав, вона зараз тільки розбереться, насвариться, чи забере до себе ОСОБА_10 чи онука, і вони поїдуть назад на АДРЕСА_3 , тому що у неї матір 82 роки, вони її надовго не залишають.
Поїхали вони до будинку, номера не пам'ятає, по АДРЕСА_4 , за місцем проживання її сина. У цій квартирі її син проживав близько 6-8 років із своєю сім'єю, дружиною та сином. Вона проживала окремо від ОСОБА_10 , але постійно допомагала його сім'ї. У нього дома вона була дуже рідко. Аня також дуже рідко до них приходила, в основному ОСОБА_10 привозив їй онука на вихідні. Всією сім'єю вони приходили до них на свята, на дні народження.
Двері у під'їзд були відкриті, вона піднялася до квартири, ОСОБА_15 відкрила двері, вибіг онук, а ОСОБА_10 спав. Вони спочатку прийшли всі на кухню, поговорили, потім вона пішла до онука в кімнату, з ним поговорила, далі намагалася розбудити ОСОБА_10 , але не добудилася. Потім вона знову з ОСОБА_16 говорила, запитувала, що будемо робити. Попросила у неї сірники, тому що йшла на балкон курити, нею тоді сильно трусило. ОСОБА_17 у неї були у кишені плаття. З дому взяла тільки телефон, цигарки і гаманець. На вулиці вона цигарки не палить. Коли вона бувала у квартирі ОСОБА_10 , то їй дозволяли курити на балконі.
У той день у квартирі був безлад, речі були розкидані. ОСОБА_10 лежав на дивані на животі, наче трохи боком. Був одягнений у труси та темну, здається, чорну, футболку. Вона взяла пляшку, думала розбудити його, щоб насваритися, щоб він уже напився. Вона будила його, трясла, штовхала, не могла добудитися. Потім вилила більше половини пляшки горілки на диван, покривало, простирадло, зовсім поруч з ОСОБА_10 , в районі його тулуба, ніг, і на нього бризнула горілкою, думала, що від холодного, мокрого він прокинеться. Але він не прокидався. Бризки горілки також попадали на підлогу. Пляшку із рештою горілки вона кинула чи поставила біля дивану.
Вона не знає, як трапилося, сама собі не може дати відповідь, не знає, звідки у неї взялася ця думка У неї навіть сірників з собою не було. Вона подумала, що зараз чиркне сірником, і він прокинеться, але він не прокинувся. Потім вона кинула палаючий сірник на диван. Вона не думала, що полум'я так миттєво спалахне. ОСОБА_10 заворушився і почав сідати, і полум'я з дивану перекинулось на нього, на футболку та розбіглося далі. Полум'я було невелике. Вона була наче в тумані через біль, страх, всього не пам'ятає. Вона глянула, що онука та невістки не було. У цей момент вона нікого не бачила. Не заперечує того, що, може, невістка і кричала їй: «Що ти робиш? Навіщо ти це робиш?», але вона цього не пам'ятає. Спочатку вона намагалася гасити полум'я на ОСОБА_10 , руками похлопала по його тілу, по дивану. Потім побігла на кухню, взяла ковшика набрала води, принесла в кімнату і вилила на ОСОБА_10 . Він у цей час сидів, наче головою трусив, бачила спереду на ньому горіло невеличке голубе полум'я, спини не бачила. Біля трьох разів приносила ковшиком воду і гасила полум'я. Коли вона в черговий раз набирала воду, то прибігла сусідка з відром води і потушила полум'я. Вона не бачила, щоб ОСОБА_10 ходив у ванну, весь час бачила його у сидячому положенні на дивані. Вогонь був на дивані, на ОСОБА_10 , на підлозі до балкону. Штор на вікні не було, під балконом стояв стіл і швейна машинка, на якій також горіли якісь речі. Пам'ятає, що вона викидала палаючі речі з балкону. Килимів на підлозі у кімнаті, де був ОСОБА_10 , не було.
Коли після пожежі вона говорила поліцейським, що лила горілку на килим, а не на ОСОБА_10 , і що ОСОБА_10 сам звалився на підлогу, то мала на увазі лінолеум. Наразі стверджує, що ОСОБА_10 на підлогу не падав.
Потім приїхали пожежники і швидка допомога. Вона їх не викликала, хто їх викликав, не знає. Вона гасила пожежу і нікуди не виходила. Коли ОСОБА_10 забирали до лікарні, вона просила, щоб її взяли у карету швидкої, але їй не дозволили. Їй було зле, але їй не дозволили йти до аптеки. Вона не хотіла тікати з місця події, просто знала, що її чекає таксист, тому просилася піти. Потім зателефонувала чоловікові ОСОБА_18 і сказала, що вона наробила горя, що не знає, як це трапилося, але щоб він брав гроші і їхав у лікарню, тому що потрібна допомога, що вона йому потім все розкаже. Потім хлопці сказали їй піднятися до квартири, і вже на кухні вона чекала поліцію. Коли слідча писала протокол, то вона ходила до сусідки, старенької бабусі, по ліки. Потім вони поїхали до неї додому, провели обшук, нічого не знайшли і поїхали в поліцію.
Напередодні, 11.06.2024 близько 14:00 год вона вживала 2-3 чарки коньяку, а ввечері вживала ліки: 1 таблетку заспокійливого фенібут, корвалол 1 ст. л. та снодійне санобарбовал. Ці ліки їй приписав лікар уже давно, коли саме не пам'ятає, який лікар також не пам'ятає. Лікар приписав пити корвалол по 25-30 крапель, але їй така доза не допомагає. Зранку 12.06.2024 вона випила 3 ст.л корвалолу: 1 ст.л. в 05:00 год, 1 ст.л. близько 09:00 год, потім об 11:00 год ще 1 ст.л. Потім ще у ОСОБА_19 вона допила корвалол, що у неї був з собою, і ще після приїзду слідчої ходила до сусідки по ліки.
Вона визнає себе винуватою у тому, що вчинила. Вона просто хотіла налякати ОСОБА_10 . Це був її єдиний син, її життя, повітря, вона все для нього робила, допомагала, любила, дала йому освіту. Ні мотиву, ні умислу на умисне вбивство свого сина у неї не було, вона не хотіла вбивати свого рідного сина. Вона не переслідувала ніякої цілі, окрім як полум'ям налякати його, щоб він перестав пити горілку. Вона знає, що горілка горить. Не налила на ОСОБА_10 води, тому що принесла горілку, якою хотіла його напоїти. Але не могла уявити, що полум'я так швидко пошириться. Вона б прихилила небо, аби повернути все назад.
У судових дебатах щиро каялась, засудила свій вчинок, вказувала на те, що віддала б життя, щоб повернути все назад, щоб її син був живим. В першу чергу, цим вчинком вона покарала сама себе, це її гріх, вічний біль. Просила вибачення в онука, невістки, чоловіка, своєї матері.
Показання обвинуваченої є допустимим джерелом доказів, оскільки отримані безпосередньо судом за процедурою, згідно з положеннями ст. 351 КПК України. Суд указані пояснення обвинуваченої сприймає як такі, що заслуговують на увагу, однак не беззаперечні за своєю суттю в цілому, оскільки вони, в частині умислу на вбивство з особливою жорстокістю, повністю спростовуються дослідженими судом, наведеними нижче доказами.
Попри часткове визнання ОСОБА_5 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, її вина доводиться дослідженими судом доказами, зокрема, показаннями потерпілої та свідків.
Потерпіла ОСОБА_8 , будучи допитаною в судовому засіданні та попередженою про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, суду показала, що обвинувачена ОСОБА_5 - це її свекруха, а потерпілий ОСОБА_9 - це її чоловік. У червні 2024 р., число не пам'ятає, близько 11:30 год вона була вдома. До неї зателефонувала свекруха ОСОБА_5 та сказала, що вона біля під'їзду, просила сказати код від вхідних дверей під'їзду. Коли ОСОБА_5 піднялася, то вона відкрила їй двері. Щоб відкривати двері, виходила з кімнати дитини, а чоловік у цей час спав в іншій кімнаті.
У руках у ОСОБА_5 був чорний пакет, вона зайшла на кухню сіла на стілець, дістала два пакетика із фруктами, сказала, що для онука. Потім дістала пластмасову пляшку з-під мінеральної води із синьою етикеткою, об'ємом не менше 1.5 л, до 2-х літрів, із повністю наповненою прозорою рідиною. Вона запитала, що це, але ОСОБА_5 конкретної відповіді не дала, сказала: «Потрібно». Потім сказала: «Дай мені сірники», на її запитання «Навіщо тобі?», вона теж сказала: «Потрібно» і махнула рукою. Так як ОСОБА_5 палить, то вона дала їй сірники. Була вона абсолютно нормальна, спокійна. Вона відчула від ОСОБА_5 легкий запах алкоголю.
ОСОБА_5 пішла в кімнату до дитини, а вона залишилася на кухні на деякий час. Потім вона пішла у коридор, двері у кімнату до дитини були зачинені, подивилася в кімнату, де на дивані у нетверезому стані спав її чоловік, та побачила, що ОСОБА_5 вже з цієї пляшки поливала його. Коли саме ОСОБА_20 пішла в кімнату до ОСОБА_10 , вона не бачила. У неї було здивування, вона їй кричала, запитуючи: «Що ти робиш? Навіщо ти це робиш?», але ОСОБА_5 не звернула на неї увагу. ОСОБА_5 була у цей час у спокійному стані. Чоловік спав на животі, був роздягнений, лише в трусах, не був накритим. Рідину вона виливала на голу спину ОСОБА_9 . Із пляшки вона вилила всю рідину, її запаху вона не відчула. Вона на декілька секунд відвернулася, а коли повернулася, то ОСОБА_5 уже кидала сірник, і відразу спалахнув вогонь. На чоловікові горіла голова, тулуб, труси. У кімнаті також горів диван, швейна машинка. Вона почала кричати, кинулася до чоловіка. У неї в голові було одне - погасити на чоловікові полум'я . Вона побігла в ванну і почала полум'я на ньому гасити водою. Коли вона поливала чоловіка, то він також і сам качався по підлозі, намагаючись загасити полум'я. Він виповз в коридор. Вона вже тоді загасила на ньому полум'я. Потім йому крикнула: « ОСОБА_21 », він піднявся і пішов сам у ванну кімнату. Це все дуже швидко відбувалося. На ОСОБА_5 вона тоді не звернула увагу, пам'ятає, що коли побачила, що горить кімната, то вона просто стояла в кімнаті. Більше ОСОБА_5 вона не бачила. Оскільки в кімнаті палало полум'я, то вона вискочила на коридор будинку і почала кричати про допомогу. Вибігла сусідка ОСОБА_22 і одразу кинулася гасити полум'я. Вона по телефону викликала пожежників. Потім вони з ОСОБА_23 почали гасити полум'я. Тоді вже вона побачила свого сина, який сильно плакав. Далі вона прибігла назад до чоловіка, який уже повернувся в кімнату. Він весь час був при свідомості. Вона викликала швидку допомогу. Потім приїхали пожежники і почали надавати допомогу. Тоді вона бачила, що ОСОБА_5 також стояла у кімнаті, потім вона її побачила уже біля швидкої допомоги.
На підлозі у них ніколи не було килимів, лише лінолеум, приліжкового килимка також у квартирі ніколи не було.
Вона з чоловіком і 10-тирічним сином проживали у квартирі, а свекруха ОСОБА_5 проживала окремо. Вона до них в гості приходила дуже рідко, за спільних 11 років проживання з чоловіком, свекруха у них дома була, може, два рази, якщо не рахувати цей раз. Між нею і свекрухою були звичайні відносини.
Напередодні ОСОБА_5 їй телефонувала і запитувала, чи ОСОБА_10 повернувся, тому що він виходив у той день випити. Вона їй, буває, телефонує і запитує, чи він є вдома, чи він тверезий, чи у стані алкгольного сп'яніння. Вона завжди говорила свекрусі правду. Такі розмови між ними могли бути кожен день, могло бути один раз на три дні, один раз на тиждень, по різному. 12.06.2024 десь о 06:00 год її чоловік вийшов з дому тверезим і повернувся біля 10:00 год у нетверезому стані. У цей день ОСОБА_5 їй не телефонувала і не запитувала про сина нічого.
Вони сім'єю приходили в гості до ОСОБА_5 . Коли її чоловік розмовляв по телефону зі своєю матір'ю, то завжди виходив на балкон, їхні розмови вона ніколи не чула. Було таке, що вони з чоловіком сварилися на фоні алкоголю, тому що він зловживав ним. Він кодувався, деякий час не вживав, а потім знову вживав алкоголь. Він кодуватися їздив сам, а фінансово допомагала його матір ОСОБА_5 . Вона ніколи не жалілася своїй свекрусі на те, що її чоловік зловживає алкоголем, вони просто розмовляли.
Її чоловік за декілька місяців до події втратив роботу, не працював. У цей час коштами і продуктами їм допомагала ОСОБА_5 та її батьки. У зв'язку з тим, що чоловік зловживав алкогольними напоями і не працював, вона з ним сварилася з цього приводу, потім вона намагалася спокійно з ним говорити, дослухатися до нього, поговорити, пропонувала сходити до психолога. Її чоловік із своєю матір'ю могли посваритися на фоні алкоголю. У її присутності між ними не було сварок. Вона особисто неофіційно працювала на час події швачкою, у неї вдома швейна машинка, і вона часто вдома підробляла.
Вона не знає, чи ОСОБА_5 зловживала алкоголем. На свята алкоголь вона вживала помірно. Чи вживала наркотичні засоби, не знає. До цієї події вони не бачилися останні півроку. Знає, що ОСОБА_5 колись давно працювала у магазині, а останнім часом вона не працювала, лише працював її чоловік - вітчим ОСОБА_9 ..
У ОСОБА_5 це один-єдиний син. У неї не було ніколи думки, що мати може не любити свого сина і щось йому зробити, щоб там не було, тому не розуміє такого вчинку ОСОБА_5 та дуже хвилюється за життя свого сина. Не може сказати, яку мету переслідувала ОСОБА_5 , підпалюючи свого сина. Після події вони між собою не спілкувалися. Думає, що ОСОБА_5 заслуговує на сувору міру покарання.
Свідок ОСОБА_22 , будучи допитаною в судовому засіданні та попередженою про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів і за відмову від дачі показів, показала, що 11 чи 12 червня 2024 року, зранку, може, близько 11:00 год, вона була вдома, мала виходити з квартири та почула крики: « ІНФОРМАЦІЯ_3 », і побачила на коридорі сусідку ОСОБА_11 . Вона швиденько побігла до неї в квартиру побачити, що саме горить, але там все було в сильному тумані, і вона відразу вийшла по відра, які у неї стояли, набрані водою. Таких 3 відра по 12 літрів води вона занесла у квартиру сусідів. Коли вона зайшла, то у квартирі, справа, здається, на кухні, вона побачила жінку, якої раніше не бачила. Що вона там робила, вона не зрозуміла, ніби у неї в руках була велика кружка. Тоді уже їй стало відомо, що то була матір ОСОБА_9 . Вона пройшла далі у квартиру і побачила, що у кімнаті горів диван, на якому сидів ОСОБА_24 , він був живий, махав руками, щось знімав, стягував із себе, начебто футболку, якого кольору не пам'ятає. Ноги у нього точно були голі, без штанів. Чи він горів, вона не пам'ятає, але все горіло навколо нього, і вона перше відро води вилила на ОСОБА_10 , а залишки на диван, на якому пам'ятає, що горіли подушки, що ще було на дивані, не пам'ятає. У квартирі не було порядку, задертий лінолеум, мокро, брудно. Не пам'ятає, чи на підлозі були килими. Чи був біля дивану пошкоджений лінолеум не пам'ятає. Як вона перший раз зайшла у квартиру, то там було уже дуже мокро і слизько, тобто хтось щось уже гасив. Потім вона відразу «вилетіла» по друге відро. Тоді ж вона забрала до себе в квартиру дитину потерпілого і дала йому воду з валеріанкою, щоб він заспокоївся. Коли вона прибігла другий раз, то диван, там де вона загасила, знову почав горіти, тоді вона знову загасила його і подушки. Мама потерпілого у цей час уже стояла не на кухні, а на балконі. Вона подала їй, здається, дві подушки чи кинула і сказала викидати з балкону, бо їх не можна загасити. Мама так і зробила. Більше ніякі речі вона не брала, щоб викидати з балкону. Вона побачила, що на швейній машинці лежало багато одягу, який горів, тоді вона побігла за третім відром з водою і загасила те полум'я, яке було не велике. Коли вона за третім разом вибігала, то вона почула сирену пожежного автомобіля. Коли вони забігали, то вона їм сказала, що там начебто все загасили, але вона туди більше не заходила та не бачила, як виносили ОСОБА_10 . Пам'ятає, що ОСОБА_11 на коридорі викликала швидку допомогу, бо сказала, що у неї чоловік дуже обгорів. Вона кричала на коридорі, щоб хтось викликав швидку, тому що їй потрібно було гасити пожежу. ОСОБА_11 просто ходила, то по коридору, то до неї і на її запитання, що сталося, вона нічого конкретного не сказала. Вона завжди такою була, не говорила, не віталася.
ОСОБА_24 був дуже хорошим, він завжди вітався, навіть тоді, коли у стані сильного сп'яніння «ліз додому» у прямому сенсі. Він дуже часто був у стані сп'яніння. Коли був тверезим, то міг щось запитувати, розповідати. У їхній сім'ї часто були сварки, бо вона чула істеричний крик чи жінки, чи дитини, і чула звук начебто щось билося. До матері ОСОБА_10 , яку вона того дня бачила вперше, не придивлялася, тільки двічі бачила постать жінки, один раз на кухні, інший на балконі. Від ОСОБА_10 вона не чула жодних звуків, стогонів, слів. Опіків на ньому вона не бачила. У кімнаті не бачила ніяких пляшок або залишків від пляшок. Їй здалося, що вона одна бігала і тушила полум'я, а ОСОБА_11 і обвинувачена, на її думку, були якісь «загальмовані».
Свідок ОСОБА_25 , будучи допитаним в судовому засіданні, та попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів і за відмову від дачі показів, показав, що він працює на посаді командира відділення ДСНС 3-ДПРЧ 1-ДПРЗ м. Біла Церква. 12.06.2024 коли він перебував на добовому чергувані, надійшов виклик про пожежу за адресою АДРЕСА_2 . Прибувши на місце події, вони піднялися, здається, на 4-й поверх, вхідні двері були відчинені. Він, мабуть, найпершим ввірвався в квартиру і почав шукати причину пожежі. На виклик приїхало 2 пожежені автомобілі, це 7-8 чоловік разом з водіями, але не всі піднімалися. У його машині було 5 чоловік: начальник караула, начальник відділення, водій і два пожежники, в іншій машині також було 4 чоловіки. Ввірвавшись в квартиру, він побачив у кімнаті світло і туди почав пробігати. Відкритого вогню не бачив. Коли він зайшов до квартири, бачив потерпілого, його матір і дружину. Мати була в кімнаті, а дружина в коридорі. Жінки хаотично кричали один на одного, потерпілий чоловік був обгорілий, у нього на ногах і тулубі були пухирі, які полопали і висіла шкіра. Він лежав чи сидів на дивані в одних шортах. Він бачив його спереду, не бачив, що у нього було на спині. Потім вони поклали потерпілого на диван, тому що йому було важко. Швидка приїхала десь через 5 хвилин.
Поруч стояла жінка середнього віку, обвинувачена у справі, як він потім зрозумів, то була мати потерпілого, яка повідомила: «Я його облила горілкою і підпалила, щоб він більше не пив». Вона не говорила, що хотіла вбити потерпілого, сказала, що хотіла провчити його, щоб він більше не пив. З чого вона його обливала, йому невідомо, тари на місці пожежі він не бачив. Він перебував на відстані метра від обвинуваченої. Явних ознак сп'яніння на ній не було, але йому здалося по її поведінці, що вона перебувала у стані алкогольного сп'яніння: мова була затягнута. Різкого запаху алкоголю він не чув, але вона була з похмілля, був перегар. Її емоційний стан був збентежений, вона не зрозуміла, що відбулося, не очікувала, що будуть такі наслідки, що воно так сильно горить.
У кімнаті він бачив пошкоджене покривало біло-сірого кольору, на якому лежав потерпілий, воно було мокре, обгоріло-поплавлене, небагато, трішки. По кімнаті ознак пожежі не було, осередок пожежі був на дивані. Він не звертав уваги, чи були на підлозі у кімнаті килими та чи біля під'їзду валялися якісь речі. Не пам'ятає, чи були на підлозі якісь обгорілі речі, взагалі обстановку в кімнаті не пам'ятає.
Після приїзду ШМД вони допомогли йому встати, потім поклали його на ноші, тому що він не міг іти, його водило від шоку, від опіків. Він не пам'ятає, щоб чоловік щось говорив, він просто важко дихав, тремтів. Дружина потерпілого також нічого не говорила. Біля під'їзду він автомобіля таксі не бачив, якщо воно і стояло, то в метрах 20 від їхніх автомобілів.
Свідок ОСОБА_26 , будучи допитаним в судовому засіданні та попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів і за відмову від дачі показів, показав, що він працює на посаді командира відділення ДСНС, пожежний рятувальник 1-го загону 3-ої частини м. Біла Церква. 12.06.2024, годину не пам'ятає, був на добовому чергуванні, отримали виклик. Приїхавши на виклик, зайшли в квартиру, яка, здається, знаходилася на 4 поверсі, побачили там чоловіка, у якого було дуже багато опіків, який сидів на дивані. Вогню вже не було. У квартирі також були дві жінки, як він зрозумів, мати і дружина, ще у другій кімнаті, коли він ходив по квартирі і шукав осоредок пожежі, побачив хлопчика, зрозумів, що це син, але з ним не спілкувався. Пам'ятає, але не точно, здається, на дивані, де сидів обгорілий чоловік, було обгоріле простирадло, якого кольору не пам'ятає. Меблі у кімнаті не були пошкоджені. Які речі в кімнаті були обгорілі та чи були на підлозі килими, не пам'ятає.
Обгорілий чоловік був одягнений у спідню білизну, у нього все тіло було в опіках, крім голови, він важко дихав і нічого не говорив. Його спини він не бачив.
Жінки бігали по квартирі і між собою сварилися, суті не пам'ятає. Від матері чув такі слова: «Я його облила горілкою і підпалила, щоб він більше не пив». З нею він не спілкувався, запаху алкоголю від неї не чув, але подумав, що вона була в алкогольному сп'янінні через її неадекватну поведінку: слова і рухи. Така її поведінка могла бути наслідком стресу.
Чоловік був при свідомості, потім приїхала медична допомога, і вони почали допомагати медикам в лежачому положенні на ношах транспортувати його на низ, до карети ШМД. Коли вони спустили потерпілого до ШМД, то мати потерпілого уже була на вулиці, стояла ліворуч, після чого пішла вбік. Вона уже була далеко від швидкої допомоги, коли за нею пішов поліцейський. Він не чув, щоб мати потерпілого, присутня в судовому засіданні обвинувачена, говорила, що хоче вбити свого сина.
Свідок ОСОБА_27 , будучи допитаним в судовому засіданні та попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів і за відмову від дачі показів, показав, що він працює на посаді поліцейського полку патрульної поліції у м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП в Київській області. 12.06.2024 у світлу пору доби він перебував на службі із напарником ОСОБА_28 . Їм на службовий планшет надійшов виклик про пожежу по провулку Курсовому в м. Біла Церква. Прибувши на місце, вони побачили швидку допомогу та пожежників. Вони піднімалися в квартиру, але в під'їзді на сходах зустріли працівників ДСНС, які з будинку виносили чоловіка на ношах. Працівнки ДСНС сказали, що жінка, яка йшла за ними, облила горілкою чи ще чимось килим чи ліжко, він не пам'ятає, і підпалила. Ця жінка - обвинувачена у справі, як її ім'я, не пам'ятає, прізвище, начебто ОСОБА_20 .
У під'їзді вони зустріли ОСОБА_5 , вона вийшла і хотіла іти з місця події, говорила, що їй погано, що їй ліки треба купити, гроші шукати. Вони їй сказали залишатися поруч з ними до приїзду СОГ. Вони її опитали, вона сказала, що дійсно вона є матір'ю потерпілого, що хотіла провчити його, щоб він більше не пив, тому що дістало вже, він постійно п'є, і облила килим горілкою та підпалила, а він сповз на той килим. Вона не думала, що так вийде. Обвинувачена не говорила, що хотіла вбити свого сина. Він не пам'ятає, у якому вона була стані. У неї були опіки на руках, і волосся було обсмалене. Якби вони не сказали їй залишатися, то вона б пішла. Вони її не затримували.
Із потерпілим він не спілкувався, його винесли на ношах, здається, він був без свідомості, і одразу повезли. Його тіло було обпечене, чи були голова, обличчя обпечені, не пам'ятає.
Після того як приїхала СОГ, він піднімався в кімнату, точно бачив там обгоріле ліжко і ніби на підлозі був килим, він точно не пам'ятає. Все було у воді. Килим якого кольору та якого розміру не пам'ятає. Потерпілий був не весь обгорівший, на ньому були сліди горіння. Підлога у кімнаті дерев'яна, ламінат, світлого кольору, але може помилятися. Біля будинку речей розкиданих ніяких не бачив.
Свідок ОСОБА_29 , будучи допитаним в судовому засіданні та попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів і за відмову від дачі показів, показав, що він отримав замовлення через додаток «Мобайл Таксі» з вул. Линника, 3 на провул. Курсовий, 22. Він під'їхав до під'їзду, нікого не було, вийшла з магазину жінка, махнула, він під'їхав, вона знову зайшла в продуктовий магазин, потім вийшла, і вони поїхали на провулок Курсовий. Він не бачив, чи була у неї в руках сумка чи пакет. Її речей у багажник він не ставив. Це начебто була обвинувачена, він вже забув її вигляд. Вона сіла на заднє сидіння справа. Була одягнена у курточку світлого кольору, але він може помилятися. Вони поїхали на АДРЕСА_5 , це багатоповерхівка, передостанній під'їзд. Вона запитала, чи може він її назад завезти і він погодився. Тоді вона попросила почекати 10-15 хв, розрахувалася і вийшла. В дорозі вони були 10-15 хвилин. В дорозі жінка нічого не говорила, лише перед виходом з машини, попросила почекати і нецензурним словом сказала: «Я щас дам п…, і поїдемо». Він не знає, чи вона хотіла з кимось поговорити, чи якийсь вчинок зробити. Він не знає кому саме були адресовані ці слова. Вона не говорила по дорозі, що має намір кого-небудь вбити, не відзивалась у грубій формі на адресу свого сина. Запаху алкоголю від жінки він не чув.У неї був нормальний емоційний стан, спокійно їхала, не нервувала.
Він близько 10 хвилин почекав у машині, потім вийшов на вулицю і почув сирену, яка наближається, потім побачив, що їдуть працівники ДСНС. Він сів у автомобіль, від'їхав, протягнув вперед і звернув у сторону, щоб вони могли проїхали. Але вони зупинилися біля того самого під'їзду, де він висадив жінку. Йому стало цікаво, що там сталося, крім того, вони його «підперли», він не міг виїхати. Ніякої метушні біля будинку він не чув, з вікон ніхто нічого не викидав, диму з вікон не бачив.
Потім вони вийшли і сказали, що має приїхати ще швидка, машина почала здавати назад, він виїхав і став чекати. З моменту, як він висадив жінку, до моменту приїзду ДСНС прийшло близько 15 хв. Після цього він бачив обвинувачену, яка хотіла йти до машини, але працівники поліції її зупинили. Він ще трохи почекав і поїхав. В цей же день з ним проводилося впізнання особи, яку він підвозив. Він говорить правду, підстав обмовляти обвинувачену у нього немає.
Свідок ОСОБА_30 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо непрадивих показів, показав, що він є чоловіком обвинуваченої. 12.06.2024 він був на роботі з 8:00 год до 20:00 год. У період часу з 15:00 до 16:00 год, коли він був на роботі, йому зателефонувала дружина і сказала, що щось наробила, просила відпроситися з роботи і швидко їхати в лікарню, бо щось там з ОСОБА_10 сталося. Дружина сказала йому, що наробила горя, а що конкретно вона зробила, і що сталося з ОСОБА_10 йому не говорила. Сказала що вона затримана, але він не запитував її чому і за що. По голосу чув, що вона якась засмучена. ОСОБА_5 постійно пила заспокійливі лікарські препарати, як їхала, то клала їх в сумочку.
З місця роботи, з мікрорайону Гайок він маршрутним транспортним засобом дістався банку, зняв готівку, заїхав додому, бо там мама, а потім на таксі близько 17:00 год поїхав у лікарню, що по вул. Семашко. У лікарні у приймальному відділенні він запитав, чи привозили ОСОБА_9 і де його знайти. Йому сказали що він на другому чи третьому поверсі у реанімаційному відділенні. А потім вийшла невістка ОСОБА_15 з реанімаційного відділення і повідомила, що ОСОБА_10 лежить без свідомості, що він обгорів. Він у невістки не запитував, за яких обставин обгорів його пасинок.
Далі він поїхав додому, йому потрібно було мамі розказати, де ОСОБА_5 і що сталося. Йому було відомо, що вона в поліції, тому що приїжджали з обшуком через те, що ОСОБА_5 щось скоїла. З обшуком приїжджали тоді, коли він приїхав з роботи. Що шукали, не знає. Тоді він дізнався, що дружина скоїла злочин. Поліція ще була, а він вже поїхав у лікарню.
Він став вітчимом ОСОБА_10 у 1997 році, йому тоді було приблизно 8 років. Батько ОСОБА_10 помер від алкоголізму, і дідусь теж зловживав. Коли ОСОБА_10 одружився, він не часто був у його квартирі, у 2023 та 2024 роках не був. ОСОБА_10 до них часто приїжджав. З ОСОБА_31 одружений приблизно 13 років. На момент одруження він випивав пиво, але це не було проблемою. Останніх 10 років він почав зловживати алкоголем.
Він як чув у домі запах корвалолу, то запитував дружину, що трапилось, і чув у відповідь: « ОСОБА_15 телефонувла, ОСОБА_10 знову запив». У період часу з 2022 по 2024 роки вона кодувала його разів 5. Вона тільки шукала, хто може закодувати, вони збирали гроші на реабілітаційний центр. Кодуванням займалася ОСОБА_5 , ОСОБА_15 дзвонила тільки і казала: «Знову п'є, іди забирай його, роби з ним, що хочеш, або я йому щось зроблю». Вони його забирали, викликали швидку, крапельниці ставили. У Ані вдома його не капали. ОСОБА_15 не боролася з алкоголізмом чоловіка, тільки телефонувала. Було таке, що ОСОБА_15 погрожувала розлученням.
12.06.2024 близько 06:00 год дружина сказала, що вчора телефонувала ОСОБА_15 , що ОСОБА_10 знову запив. ОСОБА_5 сказала, що поїде зранку, може, забере його. Коли вона їхала до нього, то його уже не було вдома, тому що він виходить на роботу о 06:30 год ранку.
Наскільки йому відомо, станом на червень 2024 року ОСОБА_10 не працював. У нього через алкоголь вилучили посвідчення водія. Їхня сім'я матеріально підтримувала сім'ю ОСОБА_10 , коли він просив, то давали гроші.
Обвинувачена могла вжити алкоголь трохи на свята, але не зловживала і не напивалася. Вона постійно нервувала, коли їй телефонувала ОСОБА_15 і говорила, що ОСОБА_10 знову п'яний. Могла іноді вжити нецензурну лексику. У них вдома немає алкголю взагалі, лише коли залишається щось після гостей, то він може випити ввечері. Обвинувачена могла випити тільки у свято, у неї тиск. Вона вживала тільки таблетки, барбовал, корвалол, ще якісь ОСОБА_10 таблетки пила. Його дружина не вживала наркотичні засоби. Він не вірить, що його дружина хотіла вбити свого сина.
Суд зазначає, що показання потерпілої та свідків, здобуті у визначений КПК процесуальний спосіб, є послідовними та логічними, повністю узгоджуються між собою та дослідженими письмовими доказами, а тому визнаються судом допустимими, належними та достовірними, оскільки прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, а підстав не довіряти їм в процесі судового розгляду судом не встановлено.
Сторона захисту вказує на неправдивість показань потерпілої ОСОБА_8 в тому, що потерпілий ОСОБА_32 спав тільки в трусах, а обвинувачена ОСОБА_5 лила горілку йому на оголену спину, оскільки обвинувачена вказує на те, що потерпілий спав у трусах та футболці. І такі покази обвинуваченої підтверджуються показами свідка ОСОБА_33 в тому, що вона бачила, що ОСОБА_9 махав руками, щось знімав, стягував із себе, начебто, футболку, якого кольору не пам'ятає та даними протоколу огляду місцевості від 12.06.2025, з якого вбачається, що було вилучено термічно пошкоджену футболку чорного кольору з емблемою «NIKE».
Суд зазначає, що вказана розбіжність має місце, однак не є суттєвою, не має своїм наслідком визнання недостовірними показань потерпілої ОСОБА_8 вцілому, щодо основних фактів та обставин, які мають значення для цього кримінального провадження.
Окрім показань потерпілої та свідків, винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України підтверджується дослідженими судом письмовими доказами.
Так, відповідно до рапорту помічника чергового Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області від 12.06.2024 (а.с. 96 т. 1) 12.06.2024 об 11:34 год отримано заяву від ОСОБА_34 (з органів охорони здоров'я), який повідомив, що за адресою: АДРЕСА_2 , горить квартира, ДСНС на місці є, потерпілий чоловік 37 років, має опіки всього тіла. ШМД в дорозі.
З протоколу огляду місця події з фототаблицею (а.с. 97-113 т.1) від 12.06.2024 вбачається, що 12.06.2024 з 12:10 год по 13:32 год слідчим СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_35 у присутності двох понятих та спеціаліта було проведено огляд квартири АДРЕСА_6 , з використанням цифрового фотоапарату марки «RICOH» моделі «WG-80». Протоколом зафіксована загальна обстановка у квартирі. Зліва, на відстані двох метрів від входу знаходяться дерев'яні двері коричневого кольору, через які здійснюється вхід до кімнати № 1. Навпроти входу до кімнати № 1, далі по коридору розташовані дерев'яні двері коричневого кольору, які відчинені, не пошкодженні та ведуть до кімнати № 2. Підлога у кімнаті № 2 має лінолеумове покриття, підлога волога. На підлозі, з правого боку, розташовані пакети з крупами праворуч від яких розташований диван червоного кольору, який розкладений, на поверхні якого застелене синтетичне простирало. Диван має загальні розміри 220 см в довжину та 110 см в ширину, на поверхні якого є пошкодження, а саме: сліди горіння, які займають площу дивану розміром 150х105 см з поверхні якого вилучено пожежне сміття та поміщено до спеціального пакету №ICR0117124. Біля дивану на підлозі лежить термічно пошкоджена пластикова пляшка блакитного кольору, прозора, яку поміщено до спеціального пакету №ICR0117125. Також поряд із пляшкою на боковій поверхні дивану є фрагменти біологічного пошкодження шкіри розміром близько 7х2 см, які поміщено до паперового конверту. Також на підлозі, на відстані 7 см. від дивану та близько 110 см від краю дивану, розташоване термальне пошкодження лінолеуму неправильної форми розміром 22х10 см. Поруч із диваном розташована тумба світло-коричневого кольору, праворуч від якої розташовані двері, які ведуть на балкон. Праворуч від дверей на балкон розташований швейний стіл зі швейною машинкою, яка термально пошкоджена. На підлозі навколо столу в хаотичному порядку розкидане пожежне сміття. Посередині кімнати на підлозі лежить термічно пошкоджений плед коричневого кольору. На балконі вікна відчинені. У ванній кімнаті виявлені хаотично розкидані фрагменти шкіри розміром від 0.5 см до 5 см, з яких 9 шт. поміщено до паперового конверту. На кухні на столі виявлено пакет поліетиленовий, чорного кольору, який поміщено до паперового конверту.
За результатами огляду вилучено термічно пошкоджену пляшку; фрагмент біологічно-пошкодженої шкіри; пожежне сміття; фрагменти шкіри, виявлені у ванній кімнаті; пакет чорного кольору, виявлений у кухонній кімнаті.
Постановою слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області від 12.06.2024 (а.с.1-3 т. 2) фрагменти шкіри, які вилучені з ванної кімнати, та фрагменти шкіри, які поміщені до двох паперових конвертів коричневого кольору, та фрагменти поліетиленового пакету чорного кольору, який поміщено до паперового конверту коричневого кольору, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та відповідно до квитанції № 1210 поміщено до кімнати зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області.
Так, дослідивши в судовому засіданні вказаний протокол огляду місця події від 12.06.2024 судом встановлено, що органом досудового розслідування дотримано вимог статей 233, 234, 237 КПК України.
За ч. 3 ст. 214 КПК огляд місця події може проводитися до внесення відомостей до ЄРДР і вимагає негайного внесення відомостей до ЄРДР після його завершення (Постанова Верховного Суду № 743/569/20). За наявності ознак, передбачених ст. 233 КПК стосовно огляду житла чи іншого володіння особи, необхідно дотримуватися як певних правил, передбачених ст.ст. 233, 234, 237 КПК, так і підстав, визначених зазначеними статтями, що за відсутності добровільної згоди володільця до внесення відомостей до ЄРДР неможливо.
Огляд місця події це слідча дія, яка має на меті безпосереднє сприйняття, дослідження обстановки на місці події, виявлення, фіксацію речових доказів, з'ясування характеру події та інших обставин, що підлягають доказуванню. Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі.
Судом з досліджених вище доказів встановлено, що підставою для проведення огляду місця події стало повідомлення на лінію «102» про пожежу в квартирі, внаслідок якого ОСОБА_9 отримав опіки. З метою перевірки вказаної інформації та з'ясування події, що відбулася, було здійснено огляд квартири. Отже, зазначена слідча дія була невідкладною, здійснювалася з метою перевірки отриманої інформації та не потребувала попереднього дозволу суду.
За таких обставин у даному випадку огляду квартири не притаманні ознаки примусової слідчої дії, що порушує недоторканність житла особи, а тому він не потребував одержання ухвали слідчого судді стосовно його проведення.
Зазначений доказ підтверджує місце вчинення злочину, який було вчинено в квартирі розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , що також знайшло своє підтвердження в судовому засіданні при допиті потерпілої, обвинуваченої, свідків ОСОБА_33 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та дослідженні висновку про причину виникнення пожежі від 13.06.2025 із фототаблицями до нього.
З протоколу огляду місцевості з фототаблицею від 12.06.2024 (а.с. 114-121 т.1) вбачається, що 12.06.2024 з 16:20 год по 16:37 год слідчим СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_36 , було проведено огляд ділянки зі змішаним асфальтно-земельним покриттям, розташованої біля під'їзду № 5 будинку АДРЕСА_7 , розміром 5х3 м, де до першого поверху прибудовано лоджію з шиферним дахом, на якому були виявлені хаотично розкидані обгорілі термічно пошкоджені речі, а саме: подушка білого кольору, футболка чорного кольору з емблемою «NIKE» та простирадло жовтого кольору з різнокольоровими малюнками, які вилучені та поміщені до спеціального пакету № 1960375.
В судовому засіданні із показів обвинуваченої ОСОБА_5 встановлено, що вказані речі з балкону викидала вона. Свідок ОСОБА_37 підтвердила факт того, що за її вказівкою обвинувачена ОСОБА_5 , яка стояла на балконі, викидала подушки.
Відповідно до висновку про причину виникнення пожежі від 13.06.2024 із фототаблицями до нього (а.с. 122-126 т. 1), ймовірно причиною пожежі, яка сталася 12.06.2024 за адресою: АДРЕСА_2 , виникнення горіння внаслідок піднесення ОСОБА_5 джерела запалювання на заздалегідь нею облитий одяг горючою рідиною ОСОБА_9 .
Підставою для огляду місця пожежі стало повідомлення, яке 12.06.2024 об 11:26 год надійшло до оперативно-диспечерської служби 3-ДПРЧ 1-ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області про загорання в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .
Висновком зафіксовно орієнтовний час пожежі: об 11:20 год 12.06.2024.
Рапортом т.в.о. начальника караулу 3-ДПРЧ 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області головного майстера-сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_38 від 12.06.2024 (а.с.127 т. 1) зафіксовано обставини пожежі та її наслідки, зокрема, час виклику ДСНС - 12.06.2024 о 11:25 год.
Згідно з протоколом слідчого експерименту від 12.06.2024 за участю свідка ОСОБА_8 (а.с.128-132 т.1), остання розповіла та продемонструвала обставини, які мали місце 12.06.2024 за адресою: АДРЕСА_2 . Зокрема повідомила, що 12.06.2024 вона перебувала за місцем свого проживання в той час як її чоловік ОСОБА_9 лежав на ліжку в кімнаті. Вподальшому до квартири завітала ОСОБА_5 , яка з собою принесла два пакети з фруктами та пластикову пляшку. Після цього ОСОБА_5 взяла сірники та пішла до кімнати, де лежав на ліжку ОСОБА_9 та почала поливати його рідиною з пластикової пляшки, підпалила сирника та кинула по ОСОБА_9 , внаслідок чого останній почав горіти. Вона почала гасити полум'я на тілі ОСОБА_9 . Після цього ОСОБА_8 продемонструвала дії, які вона вчиняла та дії, які вчиняла ОСОБА_5 .
Відеозапис зазначеної процесуальної дії був досліджений у судовому засіданні. На відеозаписі зафіксовано, що свідок ОСОБА_8 повідомила, що 12.06.2024 зранку вона перебувала дома зі своїм сином ОСОБА_39 та своїм чоловіком ОСОБА_40 . Показала де знаходиться дитяча кімната, а де кімната, у якій проживає вона з чоловіком. Пояснила, що цього дня зранку чоловік ОСОБА_10 ненадовго, на декілька годин, залишав квартиру, після чого повернувся до квартири і ліг спати. Вона з дитиною займалися своїми справами. Потім їй зателефонувала свекруха ОСОБА_5 і запитала який у них код від домофона в під'їзд. Вона їй сказала, ОСОБА_5 прийшла та з собою принесла чорний великий пакет. Вони з нею пройшли на кухню, ОСОБА_5 почала з пакета діставати фрукти для дитини і прозору пластикову пляшку з-під мінеральної води, об'ємом 1,5 - 2 літра, з темно синьою наклейкою. ОСОБА_5 попросила у неї сірники, вона запитала навіщо, на що ОСОБА_5 спокійним голосом сказала: «Дай, будь ласка». Вона їй дала сірники. Їй здалося, що від ОСОБА_5 був запах алкоголю. ОСОБА_5 вийшла з кухні. Потім коли вона вийшла з кухні у коридор, то побачила, що ОСОБА_5 виходить із кімнати свого онука, закрила двері і попрямувала у кімнату до її чоловіка ОСОБА_10 . Двері у кімнату до нього були відкриті. Вона відійшла від кімнати і почала нервувати, щоб вони не сварилися, хоча до цього вони ніколи не сварилися, бо він постійно до матері їздив сам. Між ними вона не чула розмови. Потім знову підійшла до дверей кімнати і побачила, що ОСОБА_5 відкрила пляшку і почала поливати її чоловіка, мовчки. Чоловік у цей час спав, лежав на животі, обличчям вниз, спиною догори, головою до вікна, ногами до дверей, одягнений був тільки у спідню білизну. На дивані було застелене простирадло, він не був укритий. На підлозі кимилу не було. Вона, побачивши це, обурилася і сказала: «Що ти робиш? Навіщо ти це робиш?». Запаху рідини, якою полавала його ОСОБА_5 , вона не відчула. Вона на мить відвернулася, а коли знову повернулася, то побачила, що ОСОБА_5 уже кидає сірника. Чи вилила вона весь об'єм рідини, що був у пляшці, не помітила. Продемонструвала де у цей момент стояла ОСОБА_5 по відношенню до її чоловіка.
Чоловік почав вставати і кричав, вона побігла у ванну кімнату, поки вона набирала воду, то чоловік був уже біля неї. Вона зрозуміла, що він качався по підлозі щоб погасити вогонь. Але на ньому ще трохи залишалося вогню, який вона погасила. Із ванної кімнати, вона побачила, що в кімнаті палає вогонь, а ОСОБА_5 просто стоїть. Показала які частини кімнати горіли та місце, де стояла у цей час ОСОБА_5 . Вона відразу викликала пожежників. Потім сусідка ОСОБА_41 вийшла, запитала, що сталося, вона казала що пожежа. ОСОБА_41 вона взяла відро і вони разом гасили пожежу. Сина ОСОБА_42 вона помітила, коли він вийшов із собакою і стояв на коридорі. ОСОБА_10 у цей час був у ванній кімнаті. ОСОБА_5 була у цей час на кухні. Коли вони погасили вогонь, ОСОБА_10 сам дійшов і ліг на диван. У цей час якраз приїхали працівники ДСНС, вони вже піднімалися. Вона побачила, що у чоловіка обгоріле тіло і вона побігла викликати швидку допомогу. У дитини в цей час сталася сильна істерика. Пожежники все перевіряли, ОСОБА_10 допомагали, постелили йому простирадло, положили його, у нього була кров і він втрачав свідомість. Де і коли зникла ОСОБА_5 , вона не помітила.
Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.06.2024 (а.с. 133-136 т.1), у присутності двох понятих свідок ОСОБА_29 на фотознімку під № 4 впізнав ОСОБА_5 , яку він підвозив 12.06.2024 до будинку № 22 по провулку 1-му Курсовому в м. Біла Церква, яка під час руху висловлювала слова «Щас дам йому п…». Особу впізнав за загальними рисами обличчя, формою носа та брів.
Викладені у протоколі обставини свідок ОСОБА_29 підтвердив при його допиті в судовому засіданні.
Обвинувачена ОСОБА_5 вказані обставини не заперечувала, але вказувала на те, що не виражалася нецензурною лайкою, тому що взагалі не вживає нецензурні слова.
Однак, такі твердження обвинуваченої не відповідають дійсності, оскільки із переглянутого в судовому засіданні відеозапису із нагрудних камер поліцейських, які приїхали на виклик, вбачається, що ОСОБА_5 після вчинення злочину у розмові з ними, застосовувала нецензурну лексику. Більше того, свідок ОСОБА_43 (чоловік обвинуваченої) в судовому засіданні повідомив, що ОСОБА_5 могла іноді вживати нецензурну лексику.
Згідно із даними висновку експерта № 59 від 13.06.2024, складеного лікарем судово-медичним експертом, завідувачем Таращанського відділення СМЕ КЗ КОР «КОБ СМЕ» ОСОБА_44 (а.с. 137 т.1):
1. При судово-медичній експертизі у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження: опік 1-го ступеню шкіри на обличчі в області верхніх повік, губ; опік 1-2-го ступнею шкіри правої кисті, нижньої третини правого передпліччя.
2. Вище описані тілесні ушкодження, заподіяні ОСОБА_5 , утворилися від дії високої температури, і могли утворитися від дії полум'я в термін і при обставинах, викладених у постанові, про що свідчить характер тілесних ушкоджень.
3. За ступенем тяжкості вище описані тілесні ушкодження, заподіяні ОСОБА_5 , відносяться до легких тілесних ушкоджень.
У порядку ст. 93 КПК України, слідчий Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області отримав від Полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області DVD-R диск із відеозаписами з портативних відеореєстраторів події, яка мала місце 12.06.2024 за фактом замаху на вбивство ОСОБА_5 ( а.с. 178 т.1)
Із протоколу огляду відеозапису від 17.06.2024 з додатком (диск) до нього (а.с.179-183 т.1), вбачається, що слідчим було проведено перегляд відеофайлів з боді камер поліцейських, що містяться на DVD-R диску.
На відеозаписі (нагрудна камера № 477055) зафіксовано як об 11:41 год працівники ДСНС винесли із будинку потерпілого ОСОБА_9 та передали працівникам швидкої медичної допомоги. Об 11:42 год зафіксовано, що після того як потерпілого помістили до карети ШМД, ОСОБА_5 намагалася залишити місце події, проте піліцейський зупиняє її та з'ясовує обставини події, на що ОСОБА_5 відповіла: «Так, я приїхала, це моя вина, полила килим, підпалила, а воно п'яне звалилося, от і все».
На відеозаписі (нагрудна камера № 477967) зафіксовано як об 11:49 год відїзд ШМД з місця події, а ОСОБА_45 повідомляє поліцейським, що їй потрібно до лікарні. Поліцейські відповіли: «В даному випадку Ви вчинили підпал і чуть не спалили свого сина», на що ОСОБА_5 повідомила: «Я не спалила свого сина, я лише налякала».
В судовому засіданні були відтворені відефайли, що містяться на DVD-R диску. Дані відеозаписів є аналогічними даним, встановленим судом із протоколу огляду відеозапису.
На відеозаписі під назвою «klip-0.mp4», тривалість 6 хв, із нагрудної камери поліцейського № 477967, який починається об 11:46:54 год зафіксовано, що обвинувачена ОСОБА_5 знаходиться біля під'їзду будинку поруч з поліцейськими і запитує чи можна, щоб вона поїхала за грошима, на що вони відповідають, що потрібно зачекати СОГ. Поліцейські встановлюють місце її проживання, дату народження, ПІП її сина, дату народження та місця їх проживання. Об 11:49:25 год з місця події від'їжджає ШМД, на що ОСОБА_5 повідомляє: «Хлопці, мені треба їхати в лікарню, скільки мені цю СОГ чекати?». Поліцейські повідомили: «В даному випадку Ви вчинили підпал і чуть не спалили свого сина», на що ОСОБА_5 знервовано, з обуренням відповіла: «Я не спалила свого сина, я, бл.., його злякала». На повідомлення поліцейського про те, що у нього опіки по всьому тілу, ОСОБА_5 відповіла: «Ну то хай би менше пив, що воно впало», «То я його не палила, ви що? Я що хвора на голову?» ОСОБА_5 обурюється тим, що довго немає слідчої групи, а їй потрібно їхати в лікарню, щоб синові надавали медичну допомогу. Запитує: «Хлопці, у кого стрес? У вас чи в мне?». Просить принести їй ліки. Об 11:50 год на місце події прибула СОГ.
На відеозаписі під назвою «klip-1.mp4», тривалість 12 хв, із нагрудної камери поліцейського № 477055, який починається об 11:41:07 год зафіксовано як об 11:41:20 год працівники служби ДСНС виносять до карети ШМД із під'їзду на ношах ОСОБА_9 , який був у свідомості, у положені лежачи, потім піднявся у положення сидячи і знову ліг. Його завантажили у карету ШМД, у цей час біля швидкої стоїть ОСОБА_5 , яка після того як ОСОБА_9 завантажили до карети ШМД, об 11:46:35 год почала іти з міся події. За нею направився один поліцейський та гукнув, щоб вона зупинилася. На що вона зупинилася та на запитання поліцейського відповіла: «Я мати, я приїхала, це моя вина, облила горілкою і підпалила ковьор, все. Це моя вина. А воно п'яне звалилося». Поліцейський запитав: «Ви його облили горілкою?», на що ОСОБА_5 відповіла: «Та чого це я його мала обливати? Ковьор я обливала. Мені треба зараз їхати брати гроші і на лікарню треба. Мене чекає таксі». Поліцейські сказали, щоб вона почекала. Вона повідомила: «Тому що він алкоголік, тому що хотіла злякати, а получилося отак.». Кисла пропонує поліцейським залишити свій номер мобільного телефону, а вона поїде, візьме гроші, щоб йому в лікарні зробили реанімацію. На запитання поліцейського як так получилося, ОСОБА_5 відповіла: «Тому що п'янюче спало і сповзло. Він п'яний ще з вчорашнього дня, скотина. Да, наробила горя, но зато буде знати. Та виживе, нема там таких опіків, що кінець світу. Я не буду чекати СОГ, мені треба їхати, щоб йому щось зробили, йому ж без грошей ніхто нічого не буде робити.». На запитання поліцейського: «А ви тоже спиртне вживали?» відповіла «Я? Корвалол, кормалмент, з моїм тиском спиртного не можна вживати.».
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 12.06.2024, (а.с. 168-172 т. 1) складеного з 20:48 год по 21:11 год слідчим СВ Білоцерківського РКП ГУ НП в Київській області у присутності понятих та захисника ОСОБА_7 , ОСОБА_5 була затримана 12.06.2024 о 17:30 год. Під час особистого обшуку затриманої особи було виявлено та вилучено гаманець червоного кольору разом із ключами від квартири АДРЕСА_8 , які поміщено до спеціального поліетиленового пакету №PSP1465868; мобільний телефон марки «Redmi», поміщено до поліетиленового спеціального пакету №PSP1465867; сукня зеленого кольору, в яку одягнена затримана, поміщено до поліетиленового спеціального пакету №WAR1831349.
Із протоколу огляду речей від 13.06.2024 з додатком (фототаблицями) (а.с. 184-185 т.1) встановлено, що слідчий оглянув особистий одяг ОСОБА_5 , вилучений у неї під час затримання, а саме: жіночу сукню зеленого кольору на змійці, 64 розміру, по бічним сторонам наявні абстракції на білому тлі. На вказаній сукні, в нижній частині справа, наявні сліди обвуглення тканини та плями від речовини невідомого походження. Після огляду сукню поміщено до поліетиленового пакету № WAR1402363.
Постановою слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області від 13.06.2024 (а.с.186-188 т. 1) сукню зеленого кольору зі слідами обвуглення визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та відповідно до квитанції № 1220 поміщено до кімнати зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області.
Із протоколу огляду речового доказу від 17.06.2024 (а.с. 189-191 т.1) встановлено, що слідчий провів огляд мобільного телефону марки Xiaomі Redmi, IMEI-1 НОМЕР_1 , IMEI-2 НОМЕР_2 , зеленого кольору, з футляром синього кольору, по типу «книжечки» з вбудованою карткою стільникового зв'язку мобільного оператору «Київстар». Вказаний телефон без коду блокування. При увімкненні телефону та відкритті журналу дзвінків виявлено дзвінки до абонентів: «Неля», «Валік», «Анюта», «Маргарита», «Дубравка»., «Таксі онлайн 0981333388». Після огляду мобільний телефон поміщено до спеціального пакету № PSP1465867.
Постановою слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області від 13.06.2024 (а.с.192-194 т. 1) мобільний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та відповідно до квитанції № 1222 поміщено до кімнати зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області.
Постановою слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області від 12.06.2024 (а.с.4-5 т. 2) зразки букального епітелію (слини), які поміщено до двох паперових конвертів, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та відповідно до квитанції № 1206 поміщено до кімнати зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області.
Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.06.2024 (а.с. 173-176 т. 1) накладено арешт на тимчасово вилучене майно в ході проведення огляду місця події: футболку, подушку, постільну білизну зі слідами пожежі, які поміщено до поліетиленового пакету № 1960375; фрагмент поліетиленового пакету чорного кольору, який вилучено зі столу та поміщено до паперового конверту коричневого кольору; фрагмент поліетиленової пляшки зі слідами горіння, який поміщено до поліетиленового пакету №ICR0117125; фрагмент шкіри, який поміщено до паперового конверту коричневого кольору; фрагмент шкіри, який вилучено з ванної кімнати та поміщено до паперового конверту коричневого кольору; пожежне сміття з ліжка, на якому відбулась пожежа, поміщене до поліетиленового спеціального пакету №ICR0117124, та в ході затримання і особистого обшуку ОСОБА_5 , а саме: сукню зеленого кольору зі слідами обвуглення та речовини невідомого походження, яку вилучено та поміщено до поліетиленового пакету №WAR1831349; мобільний телефон марки Xiaomі Redmi, IMEI-1 НОМЕР_1 , IMEI-2 НОМЕР_2 зеленого кольору, з футляром синього кольору, по типу «книжечки» з вбудованою карткою стільникового зв'язку мобільного оператору «Київстар», який поміщено до спеціального пакету №PSP1465867.
Відповідно до розписки від 21.06.2024 ( ас. 177 т.1) за дозволом обвинуваченої, її чоловік ОСОБА_46 отримав від слідчого належний їй гаманець червоного кольору, в якому наявні 1700.00 грн та ключі.
Із рапорту помічника чергового Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ( а.с 195 т. 1) встановлено, що 15.06.2024 о 06:43 год надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 15.06.2024 о 06:43 год в АДРЕСА_9 , реанімаційне відділення, настала смерть пацієнта ОСОБА_9 , який був доставлений 12.06.2024 о 12:00 год з діагнозом: термічні опіки.
Вказаним рапортом зафіксовано інформацію про смерть ОСОБА_9 о 06:43 год 15.06.2024.
Із протоколу огляду місяця події з фототаблицею (а.с.196-202 т.1), складеного 15.06.2024 з 07:22 год по 07:43 год вбачається, що слідчим, у присутності двох понятих з використанням фотокамери «Сanon А3100» проведено огляд приміщення балкону, яке розташоване на другому поверсі лікарні, що за адесою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Семашко, 9, у відділенні реанімації, де на балконі на каталці в положенні лежачи на спині розташоване тіло особи чоловічої статі, віком близько 35-40 років, в якого по всьому тілі наявні червоні опіки, в області грудної клітки, рук, пахової зони та ніг наявні марлеві пов'язки. В роті та носі наявні трубки для дихання, в паховій зоні наявний катетор. Тіло ОСОБА_9 направлено до Білоцерківського районного відділення КЗ КОР «КОБ СМЕ» для встановлення причини смерті.
Даним протоколом зафіксовано місце смерті ОСОБА_9 .
При дослідженні в судовому засіданні вказаного протоколу огляду місця події від 15.06.2024 судом встановлено дотримання органом досудового розслідування вимог ст. 233, 234, 237 КПК України.
Згідно з висновком експерта № 324 від 17.06.-26.07.2024 (а.с. 203-205 т.1), судово-медичним експертом Білоцерківського районного відділення КЗ КОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_47 на підставі постанови слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області від 15.06.2024 проведено судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_9 , 1986 р.н.. За підсумками:
1. Смерть ОСОБА_9 , 1986 р.н., наслала від опіків полум'ям І-ІІІ ст. приблизно 70% поверхні тіла з розвитком шоку.
На це вказують: опікові поверхні І-ІІІ ступеню обличчя, шиї, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок, статевих органів з гнійно-некротичним запаленням, опік верхніх дихальних шляхів; ділянки гострої альвеолярної емфіземи й дистелектазів та внутрішньоальвеолярні крововиливи в легенях, крововиливи, некробіоз та некроз гепатоцитів, осередкові крововиливи в селезінці, деліпідізація спонгіоцидів, крововиливи в наднирниках, фокуси некронефрозу в нирках, осередкова фрагментація, осередковий набряк строми, білкова дистрофія в міокарді, порушення реологічних властивостей крові.
2. Вищевказане свідчить про те, що є прямий причинний зв'язок між отриманими ушкодженнями та настанням смерті ОСОБА_9 ..
3. Ушкодження, що спричинили смерть потерпілого, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які, згідно з пунктами 2.1.2 та 2.1.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу МОЗ № 6 від 17 січня 1997 року, є небезпечними для життя.
Отже, висновком експерта № 324 від 17.06.-26.07.2024 підтверджується прямий причинний зв'язок між отриманими тілесними ушкодженнями та настанням смерті ОСОБА_9 ..
Із дослідницької частини висновку вбачається, що ОСОБА_9 повідомляв лікарям про те, що проснувся і намагався гасити полум'я. Потерпіла ОСОБА_8 в судовому засіданні також вказувала на те, що потерпілий ОСОБА_9 качався по підлозі, намагаючись загасити полум'я.
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/111-24/36903-ФХД від 02.07.2024 (а.с. 208-212 т.1), на поверхнях, наданих на дослідження зрізів з нігтьових пластин лівої та правої руки ОСОБА_5 , слідів нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів не виявлено. Надати відповідь на частину питання «Чи є …залишки … легкозаймистих речовин?» виходить за межі спеціальних знань судового експерта за експертною кваліфікацією 8.4 «Дослідження нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів».
Постановою слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області від 02.07.2024 (а.с.213-214 т. 1) об'єкти дослідження разом із первинним упакуванням поміщено до спеціального пакету № 3599614, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та відповідно до квитанції № 1207 поміщено до кімнати зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області.
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/111-24/36870-ФХД від 27.06.2024 (а.с. 217-221 т.1), на поверхнях, наданих на дослідження фрагментів марлевої тканини (змиви з долонь правої та лівої руки ОСОБА_5 ), слідів нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів не виявлено. Надати відповідь на частину питання «Чи є …залишки … легкозаймистих речовин?» виходить за межі спеціальних знань судового експерта за експертною кваліфікацією 8.4 «Дослідження нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів»
Постановою слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області від 01.07.2024 (а.с.222- 223 т. 1) змиви з долонь правої та лівої руки ОСОБА_5 разом із первинним упакуванням поміщено до спеціального пакету № 0020683, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та відповідно до квитанції № 1209 поміщено до кімнати зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області.
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/111-24/36872-ФХД від 01.07.2024 (а.с. 226-230 т.1): 1. На поверхнях, наданого на дослідження зразка пожежного сміття (фрагмент полімерної ємності (пляшки), зі слідамивпливу термічної дії), слідів нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів не виявлено. Відповісти на частину питання «Чи виявленні сліди … спиртовмісних рідин…? виходить за межі спеціальних знань судового експерта за експертною кваліфікацією 8.7 «Дослідження спиртовмісних сумішей». 2. Дане питання не вирішувалось з причин, вказаних у п. 1.
Постановою слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області від 02.07.2024 (а.с.231-232 т. 1) пожежне сміття разом із первинним упакуванням поміщено до спеціального пакету № 3599614, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та відповідно до квитанції № 1216 поміщено до кімнати зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області.
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/111-24/37003-ФХД від 01.07.2024 (а.с. 235-239 т.1): 1. На поверхнях, наданого на дослідження зразка пожежного сміття (фрагмент тканини та предмети, які піддавались впливу термічної дії), слідів нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів не виявлено. Відповісти на частину питання «Чи виявленні сліди … спиртовмісних рідин…? виходить за межі спеціальних знань судового експерта за експертною кваліфікацією 8.7 «Дослідження спиртовмісних сумішей». 2. Дане питання не вирішувалось з причин, вказаних у п. 1.
Постановою слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області від 02.07.2024 (а.с.240-241 т. 1) футбока, подушка, постільна білизна зі слідами пожежі разом із первинним упакуванням поміщені до спеціального пакету № 0026972, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та відповідно до квитанції № 1205 поміщено до кімнати зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області.
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/111-24/36892-ФХД від 01.07.2024 (а.с. 244-248 т.1): 1. На поверхнях, наданого на дослідження зразка пожежного сміття, слідів нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів не виявлено. Відповісти на частину питання «Чи виявленні сліди … спиртовмісних рідин…? виходить за межі спеціальних знань судового експерта за експертною кваліфікацією 8.7 «Дослідження спиртовмісних сумішей». 2. Дане питання не вирішувалось з причин, вказаних у п. 1.
Постановою слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області від 02.07.2024 (а.с.249-250 т. 1) пожежне сміття разом із первинним упакуванням поміщені до спеціального пакету № 3599608, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та відповідно до квитанції № 1215 поміщено до кімнати зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області.
Отже, дослідженими судом висновками експерта підтверджується те, що ОСОБА_5 облила ОСОБА_9 рідиною, що не належить до нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів, та підтверджується версія сторони обвинувачення в тому, що підпал був здійснений саме легкозаймистою рідиною, тобто спиртовмісною. Відповідно до хімічних властивостей спирту, він швидко випаровується під впливом високих температур і не залишає будь яких слідів.
Згідно з ч. 5 ст. 356 КПК України, в ході судового розгляду кожна сторона кримінального провадження для доведення або спростування достовірності висновків експертів, мала право надати суду відомості, які б стосувалися знань, вмінь, кваліфікації, освіти та підготовки цих експертів, однак стороною захисту такі відомості суду надані не були та в судовому засіданні судом не встановлені.
Зазначені висновки експертів не викликають сумнівів щодо достовірності їх результатів, тому суд визнає їх належними і допустимими доказами, оскільки останні відповідають вимогам КПК України, а безпосередньо порушень вимог статей 87, 101-102 КПК України, судом не встановлено та учасниками судового провадження не доведено. Під час проведення експертиз були додержані всі вимоги закону, дотримані права учасників процесу, а висновки експерта достатньо мотивовані.
Проаналізувавши зміст висновків експертів та співставивши їх із фактичними даними, що містяться в інших доказах, суд дійшов обґрунтованого висновку про їх належність і допустимість та достовірність їх результатів.
Щодо стану алкогольного сп'яніння.
Захисник обвинуваченої заперечує факт перебування обвинуваченої у стані алкогольного сп'яніння, посилаючись на те, що обвинувачена напередодні вчинення злочину та в день вчинення злочину вживала заспокійливі ліки: корвалол, барбовал, які містять у своєму складі значну кількість етенолу, що самостійно здатне викликати стан алкогольного сп'яніння.
Однак, такі доводи сторони захисту судом визнаються безпідставними та до уваги не приймаються, з огляду на таке.
Алкогольне сп'яніння - це психічний стан людини, який виникає внаслідок вживання алкогольних напоїв (алкогольної інтоксикації), що призводить до фізіологічних, психічних, вегетативних і неврологічних розладів.
Допитані в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 та свідок ОСОБА_25 , які безпосередньо після вчинення злочину (близько 11:30 год 12.06.2024) спілкувалися з обвинуваченою, показали про те, що чули від неї запах алкоголю, перегар. Свідок ОСОБА_26 показав, що через неадекватну поведінку обвинуваченої та її мову, він зробив висновок, що вона перебувала у стані алкогольного сп'яніння. Такі показання суд визнає достовірними, послідовними та такими, що узгоджуються між собою та іншими доказами, що наявні в матеріалах справи.
Зокрема, результатами проведеного 12.06.2024 о 19:33 год огляду ОСОБА_5 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного приладу «Drager Alcotest 7510», відповідно до яких вміст алкоголю у видихуваному повітрі ОСОБА_5 становить 0.61% проміле. Свідоцтво про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки «Drager Alcotest 7510» чинне до 12.10.2024 (а.с. 166-167 т. 1). Вказаний доказ суд також визнає належним на підтвердження обставини перебування ОСОБА_5 у стані алкогольного сп'яніння.
Більше того, сама обвинувачена ОСОБА_5 , хоча спочатку в судовому засіданні стверджувала про те, що не вживала алкогольні напої, проте згодом, під час дачі показів, повідомила про те, що напередодні події 11.06.2024 в обідню пору вживала 2-3 чарки коньяку.
Доводи захисника про те, що на відсутність у ОСОБА_5 стану алкогольного сп'яніння вказує акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 55 від 13.06.2024 (далі - акт), (а.с. 130-131 т. 2), суд до уваги не приймає.
Так, вказаним актом зафіксовано, що огляд ОСОБА_5 на визначення алкогольного сп'яніння був проведений лікарем КНП Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області «Рокитнянська багатопрофільна лікарня» ОСОБА_48 з використанням технічного засобу алкотестер «Алкофор 307» 12.06.2024 о 23:55 год та 13.06.2024 о 00:15 год, результат негативний, 0,00%. Також у акті зафіксовано, що запах алкоголю з порожнини рота ОСОБА_5 відсутній, факт вживання алкоголю остання заперечує.
Суд зазначає, що ступінь алкогольного сп'яніння - легкий, середній чи тяжкий - залежить від інших факторів: кількість і міцність алкогольного напою; часу, протягом якого вживалась певна доза алкоголю; віку та індивідуальних особливостей організму; кількості та якості вжитого харчу; фізичного і психічного стану людини в момент вживання алкоголю.
Враховуючи, що станом на 19:33 год у ОСОБА_5 було встановлено нетяжкий ступінь алкогольного сп'яніння, то є очевидним, що більше ніж через чотири години, станом на момент проведення огляду лікарем о 23:55 год, відбувся природній та закономірний процес виведення алкоголю з організму ОСОБА_5 , що само по собі не свідчить про вчинення нею злочину близько 11:20 год у тверезому стані.
Отже, досліджені докази сумнівів у суду не виникають, а тому визнаються належними, допустимими, достовірними і такими, що повною мірою спростовують доводи захисника.
Таким чином, судом встановлено факт перебування ОСОБА_5 у момент вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння шляхом дослідження всієї сукупності доказів: показів потерпілої, свідків, обвинуваченої, результатів огляду з використанням технічних приладів.
Вказане узгоджується із судовою практикою, що міститься у постановах ККС ВС від 15.03.2018 у справі №372/2291/16-к, від 21.11.2019 у справі №564/590/17, від 03.12.2019 у справі №571/1436/15-к від 11.02.2020 у справі №643/20474/15-к.
Даючи кримінально-правову оцінку діям обвинуваченої, суд виходить з оцінки її показань в судовому засіданні у сукупності з вищевказаними дослідженими доказами з точки зору їх достатності та взаємозв'язку.
Обвинувачена свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала частково, зокрема в тому, що 12.06.2024 близько 11:00 год ранку вона в себе дома взяла трохи неповну пластикову пляшку горілки, об'ємом 1.5 літра, та на таксі поїхала за місцем проживання свого сина. У невістки вона попросила сірники. Пішла у кімнату, де на дивані спав її син. Не змігши його розбудити, вона вилила/вибризкала більше половини пляшки горілки на диван і на сина та кинула на диван палаючий сірник. Вона знала, що горілка горить, але вона не думала, що полум'я так миттєво спалахне. Визнає себе винуватою у тому, що вчинила, але вона не переслідувала ніякої цілі, окрім як полум'ям налякати його, щоб він перестав пити горілку. Стверджує, що ні мотиву, ні умислу на вбивство вона не мала, не хотіла вбивати свого рідного єдиного сина. Вона хотіла його присоромити, сказати йому: «Пий при мені, пий з гола, хоч залийся цією горілкою». Хотіла налякати, через страх достукатися, тому що вже не знала, як боротися із його алкоголізмом.
Часткове невизнання вини обвинуваченою ОСОБА_5 суд оцінює критично та вважає її ппокази такими, що спрямовані на уникнення відповідальності, оскільки її вина у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України підтверджується, зокрема, показаннями потерпілої ОСОБА_8 , та протоколом проведення за її участі слідчого експерименту від 12.06.2025 в тому, що 12.06.2026 близько 11:30 год за її місцем проживання завітала її свекруха ОСОБА_5 , яка із собою принесла пластикову пляшку, об'ємом від 1.5 до 2 літрів, із повністю наповненою прозорою рідиною. Попросила у неї сірники та вийшла з кухні. Потім вона побачила, як ОСОБА_5 із вказаної пляшки обливає тіло ОСОБА_9 , після чого кинула палаючий сірник; висновком експерта № 324 від 17.06.-26.07.2024, яким зафіксовані виявлені у потерпілого ОСОБА_9 тілесні ушкодження та підтверджується прямий причинний зв'язок між отриманими тілесними ушкодженнями та настанням смерті ОСОБА_9 ; показами свідків ОСОБА_25 , ОСОБА_26 (працівників ДСНС), які повідомили, що прибувши на виклик, у квартирі побачили жінку яка сказала такі слова: «Я його облила горілкою і підпалила, щоб він більше не пив»; протоколом огляду місця події від 12.06.2025, яким зафіксовано обстановку на місці вчинення злочину, зокрема те, що осередком пожежі є диван. Із місця події, серед іншого, вилучено термічно пошкоджену пляшку та пакет чорного кольору, виявлений у кухонній кімнаті; даними відеозапису від 17.06.2024 із нагрудних камер поліцейських, на яких зафіксована поведінка ОСОБА_5 після вчинення злочину; даними висновку про причину виникнення пожежі від 13.06.2024 із фототаблицями до нього, відповідно до яких ймовірно причиною пожежі, яка сталася 12.06.2024 за адресою: АДРЕСА_2 , виникнення горіння внаслідок піднесення ОСОБА_5 джерела запалювання на заздалегідь нею облитий одяг горючою рідиною ОСОБА_9 ; показаннями свідка ОСОБА_29 та протоколом пред'явленння особи для впізнаня за його участі, що підтверджують факт приїзду ОСОБА_5 за місцем проживання її сина 12.06.2024; даними висновку експерта № 59 від 13.06.2024, відповідно до якого на тілі ОСОБА_5 виявлені опіки І-ІІ ступенів; а також іншими доказами, зміст яких детально викладений вище.
Щодо умислу та мотиву вчинення злочину.
Суд констатує, що в судовому засіданні знайшла підтвердження обов'язкова ознака суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 115 КК України - мотив його вчинення, а саме: особиста неприязнь обвинуваченої ОСОБА_5 до потерпілого ОСОБА_9 на грунті зловживання ним алкогольними напоями.
Адже, в судовому засіданні із показів обвинуваченої ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_49 , беззаперечно встановлено, те що обвинувачена протягом понад десяти років негативно ставилася до алкоголізму свого сина та боролася з цим. У день вчинення злочину, вона поїхала за місцем проживання свого сина саме для з'ясування відносин з приводу його чергового «запою». Свідки ОСОБА_25 та ОСОБА_26 (працівники ДСНС), які одразу прибули на виклик, показали, що обвинувачена ОСОБА_5 повідомила, що облила потерпілого горілкою і підпалила, щоб він більше не пив. На відеозаписі із нагрудної камери поліцейського зафіксовано, що обвинувачена повідомляла поліцейським: «Тому що він алкоголік, тому що хотіла злякати, а получилося отак», «Тому що п'янюче спало і сповзло. Він п'яний ще з вчорашнього дня, скотина. Да, наробила горя, но зато буде знати.».
За встановленого суд відхиляє доводи сторони захисту щодо недоведеності прокурором мотиву умисного вбивства.
Доводи сторони захисту про те, що обвинувачена ОСОБА_5 не мала умислу на вбивство ОСОБА_9 , суд визнає необґрунтованими з огляду на наступне.
Так, п. 4 ч. 2 ст. 115 КК передбачає відповідальність за умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з особливою жорстокістю.
В свою чергу, частина 2 статті 121 КК передбачає відповідальність за умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Відповідно до орієнтирів, наведених у п. 22 Постанови пленуму Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів України від 07.02.2003 № 2 «Про судову практику в справах про злочин проти життя та здоров'я особи», для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК), суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю. Якщо винний діяв з умислом на вбивство, тривалість часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого, для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення не має.
При цьому суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій, необхідно оцінювати не тільки виходячи з його показань, а й враховуючи сукупність усіх зібраних у кримінальному провадженні доказів: показань потерпілих та свідків про злочинні дії винного, висновки судових експертиз про локалізацію і характер поранень тощо (постанова ККС ВС від 27.09.2022 у справі № 514/1511/2020)
При визначенні кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_5 суд ретельно дослідив докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винної.
Як вбачається з матеріалів справи, обвинувачена ОСОБА_5 , прийшла у квартиру за місцем проживання потерпілого - свого сина ОСОБА_9 , умисно облила його тіло легкозаймистою рідиною - горілкою, яку принесла з собою, тобто заздалегідь підготувала і підпалила його сірниками, які попросила у невістки, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, а саме: опікові поверхні І-ІІІ ступеню обличчя, шиї, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок, статевих органів з гнійно-некротичним запаленням, опік верхніх дихальних шляхів; ділянки гострої альвеолярної емфіземи й дистелектазів та внутрішньоальвеолярні крововиливи в легенях, крововиливи, некробіоз та некроз гепатоцитів, осередкові крововиливи в селезінці, деліпідізація спонгіоцидів, крововиливи в наднирниках, фокуси некронефрозу в нирках, осередкова фрагментація, осередковий набряк строми, білкова дистрофія в міокарді, порушення реологічних властивостей крові. Смерть ОСОБА_9 , 1986 р.н., наслала від опіків полум'ям І-ІІІ ст. приблизно 70% поверхні тіла з розвитком шоку. Вищевказане свідчить про те, що є прямий причинний зв'язок між отриманими ушкодженнями та настанням смерті ОСОБА_9 ..
Під час допиту обвинувачена ОСОБА_5 повідомила, що з собою з дому взяла лише ключі, гаманець і цигарки. Але із протоколу затримання ОСОБА_5 вбачається, що під час її затримання у неї цигарки не вилучались, а були вилучені лише ключі та гаманець. Не вилучались цигарки і під час огляду місця події - квартири і огляду місцевості. А тому, суд критично оцінює покази обвинуваченої в частині того, що вона попросила у невістки сірники, тому що йшла на балкон палити цигарки, та вважає, що вона взяла сірники саме з метою підпалу потерпілого.
Суд критично ставиться до показів обвинуваченої в частині того, що вона хотіла лише налякати сина полум'ям та не могла знати і передбачати настання наслідків облиття потерпілого ОСОБА_9 горілкою та його підпалу з огляду на таке.
Природа та характерні особливості спиртного напою - горілки, є загальновідомими та складають базис тих знань, які відповідно до віку, життєвого досвіду, повинні бути відомими обвинуваченій. Горілка - це алкогольний напій з розчину етилового спирту (зазвичай 40%). Назву пояснюють тим, що для перевірки вмісту спирту в напої його підпалювали. Якщо кількість була достатньою, рідина горіла зелено-блакитним полум'ям. Для пересічної людини є очевидним, що швидкозаймистість - є основною ознакою горілки, використання цієї речовини призводить до травм, які, здебільшого, є несумісними з життям.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 вказала на те, що знала, що горілка це рідина, яка горить.
Крім цього, ОСОБА_5 вилила доволі значний об'єм легкозаймистої рідини - горілки (з її слів більше половини півторалітрової пляшки) на диван та на ОСОБА_9 по життєво важливій ділянця тіла (тулуб), з урахуванням того, що рідина має властивість розбризкуватися/розтікатися на всі сторони, повинна була і могла передбачити, що спричинить травми життєвоважливих органів, що з великою вірогідністю може заподіяти смерть ОСОБА_9 .. Обвинувачена також, обливаючи потерпілого ОСОБА_9 легкозаймистою рідиною, після криків потерпілої «Що ти робиш? Для чого ти це робиш?» не припинила своїх дій та відразу кинула палаючий сірник на диван, де спав потерпілий.
Суд, враховуючи спосіб вчинення діяння, локалізацію ушкоджень, використане знаряддя, вважає що умисел ОСОБА_5 був спрямований на умисне заподіяння смерті ОСОБА_9 , а не на заподіяння останньому умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Як встановлено із висновку експрета № 324 віл 26.07.2025 (а.с. 203-205 т. 1), з часу заподіяння тілесних ушкоджень - 12.06.2024 близько 11:20 год до 06:35 год 15.06.2024 потерпілий ОСОБА_9 був живий, що вказує на те, що він у цей час горів та відчував нестерпний біль, а обвинувачена своїми діями завдала йому особливих мук та страждань, що є ознаками особливої жорстокості.
Тому суд вважає, що в судовому засіданні у діях ОСОБА_5 доведено кваліфікуючу ознаку умисного вбивства - вчиненого з особливою жорстокістю. Адже при кваліфікації умисного вбивства за ознакою вчинення його з особливою жорстокістю (п. 4 ч. 2 ст. 115 КК) слід мати на увазі, що законом особлива жорстокість пов'язується зі способом позбавлення людини життя та іншими обставинами, які свідчать про проявлення винним особливої жорстокості.
Суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що мало місце вбивство з необережності як безпідставні з огляду на таке.
Так, вбивство з необережності на відміну від умисного вбивства, має місце лише при необережній формі вини, для якої характерне поєднання усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру свого діяння (дії чи бездіяльності) та недбалого або самовпевненого ставлення до настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння.
Як установлено судом, використане знаряддя (легкозаймиста рідина, яку принесла з собою), спосіб вчинення діяння (облила сплячого потерпілого та цілеспрямовано/умисно кинула палаючий сірник), локалізація ушкоджень (обличчя, тулуб, верхні та нижні кінцівки потерпілого), вказують на те, що підпал був не випадковими, а умисним, адже легкозаймиста рідина була вилита нею в тому числі і на тулуб потерпілого, де розташовані життєво важливі органи, що виключає можливість характеризувати дії обвинуваченої як необережні. Обвинувачена ОСОБА_5 достеменно знала і не могла не передбачати, до яких тяжких наслідків призведе підпал, облитого легкозаймистою рідиною потерпілого ОСОБА_9 і те, що вогонь обов'язково його вразить та призведе до опіків. Під час судового засідання обвинувачена показала, що спочатку облила потерпілого ОСОБА_9 горілкою, а потім кинула палаючий сірник на диван, де він спав, бо хотіла налякати вогнем, тобто цілеспрямовано, умисно та усвідомлено вчинила усі необхідні дії, спрямовані на заподіяння смерті потерпілого.
Таким чином, про спрямування умислу ОСОБА_5 саме на умисне вбивство потерпілого з особливою жорстокістю свідчить, зокрема спосіб вчинення злочину - умисний підпал потерпілого, засіб його вчинення - легкозаймиста рідина, яку принесла з собою.
Відповідно до ст. 24 КК України умисел поділяється на прямий і непрямий. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.
При визначенні виду умислу, суд враховує поведінку обвинуваченої ОСОБА_5 і потерпілого ОСОБА_9 , що передувала події, їхні стосунки.
Під час судового розгляду судом встановлено, що потерпілий ОСОБА_9 був єдиним сином обвинуваченої ОСОБА_5 . Протягом його життя ОСОБА_5 сумлінно виконувала свої материнські обов'язки, любила його, піклувалася про нього, дбала про його благополуччя, матеріально допомагала його сім'ї, вживала всіх можливих заходів щоб допомогти йому позбутися тривалої шкідливої звички - алкоголізму. Але, ОСОБА_5 , зневірилася у боротьбі з алкоголізмом сина та, діючи під впливом емоцій, зокрема, відчаю - почуття душевного болю, безнадійності, безвихідності, оскільки її попердні зусилля не мали успіху, вчинила вбивство ОСОБА_9 , хоча при цьому не бажала настання наслідків у виді його смерті, але повинна була їх передбачати.
За наведених вище обставин, суд доходить висновку, що ОСОБА_5 , цілеспрямовано обливши легкозаймистою рідиною свого сина ОСОБА_9 та підпаливши його, усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачала їх наслідки і свідомо допускала можливість їх настання саме у виді смерті потерпілого, тобто мала непрямий умисел на його вбивство.
Щодо інших аргументів сторін кримінального провадження.
Суд вважає непереконливими доводи сторони обвинувачення в тому, що обвинувачена ОСОБА_5 намагалася втекти з місця події з метою уникнення кримінальної відповідальності.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 показала, що дійсно просила поліцейських щоб дозволили залишити місце події, тому що знала, що її чекає автомобіль таксі та мала лише один намір - взяти гроші та їхати в лікарню, щоб синові надавали першу медичну допомогу.
Свідок ОСОБА_29 (таксист) в судовому засіданні підтвердив те, що за проханням обвинуваченої ОСОБА_5 , він чекав її під під'їздом будинку по провулку Курсовому в м. Біла Церква.
Такі покази обвинуваченої також узгоджуються із відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, на яких зафіксовано, що ОСОБА_5 відразу після від'їзду карети швидкої медичної допомоги говорить поліцейським, що їй потрібно в лікарню, після чого обурюється тим, що довго немає слідчої групи, а їй потрібно їхати в лікарню, щоб синові надавали медичну допомогу, про що свідчать такі фрази: «Хлопці, мені треба їхати в лікарню, скільки мені цю СОГ чекати» («klip-0.mp4»); «Мені треба зараз їхати брати гроші і на лікарню треба. Мене чекає таксі.», «Я не буду чекати СОГ, мені треба їхати щоб йому щось зробили, йому ж без грошей ніхто нічого не буде робити» («klip-1.mp4»).
Свідок ОСОБА_27 (поліцейський) показав, що якби вони не сказали обвинуваченій ОСОБА_5 залишатися, то вона пішла б з місця події. Вони її не затримували.
Отже, після того як поліцейські пояснили обвинуваченій ОСОБА_5 про необхідність залишатися на місці події, остання, не будучи затриманою, добровільно, без примусу погодилася з цим.
Крім того, суд зазначає, що у ОСОБА_5 відразу після вчинення підпалу, ще до приїзду поліцейських, була реальна можливість залишити місце події, проте вона цього не зробила.
А відтак, суд вважає, що обвинувачена мала намір залишити місце події з метою надання допомоги синові, а не з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин.
Суд не погоджується із доводами сторони обвинувачення в тому, що обинувачена ОСОБА_5 після вчинення пожежі не намагалася загасити полум'я.
Обвинувачена ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що вона спочатку намагалася гасити полум'я на ОСОБА_10 , руками похлопала по його тілу, по дивану. Потім побігла на кухню, взяла ковшика, набрала води, принесла в кімнату і вилила на ОСОБА_10 . Близько трьох разів приносила ковшиком воду і гасила полум'я. Невістки у цей момент вона не бачила. Коли вона в черговий раз набирала воду, то прибігла сусідка з відром води і погасила полум'я. Пам'ятає, що вона викидала палаючі речі з балкону.
Потерпіла ОСОБА_8 суду показала, що вона побігла в ванну і почала полум'я на ОСОБА_9 гасити водою, після чого він виповз у коридор, де вона повністю загасила на ньому полум'я. На ОСОБА_5 вона тоді не звернула увагу, пам'ятає, що коли побачила, що продовжує горіти кімната, то та просто стояла в кімнаті. Більше ОСОБА_5 вона не бачила.
Отже, із цих показів слідує, що обвинувачена не бачила, щоб вогонь гасила потерпіла, а потерпіла не бачила, щоб вогонь гасила обвинувачена.
Суд зазначає, що в тій стресовій ситуації, що тоді виникла, враховуючи, що потерпіла ОСОБА_8 набирала воду для гасіння вогню у ванній кімнаті, а обвинувачена ОСОБА_5 набирала воду на кухні, можливо припустити, що вони не бачили одна одну.
Проте покази обвинуваченої в цій частині, суд вважає правдивими, з огляду на:
показання свідка ОСОБА_33 , в тому, що маму ОСОБА_9 вона побачила коли перший раз зайшла у квартиру справа, на кухні, у якої в руках була, ніби, велика кружка. Коли вона другий раз забігла із відром води, то мама уже стояла не на кухні, а на балконі. Вона подала їй, здається, дві подушки чи кинула і сказала викидати з балкону. Вона так і вчинила.
При цьому, свідок ОСОБА_37 вказує на те, що їй здалося, що вона одна бігала і гасила вогонь, а ОСОБА_11 і обвинувачена, на її думку, були якісь «загальмовані»;
дані протоколу огляду речей від 13.06.2024, відповідно до якого на вилученій при затриманні в обвинуваченої жіночій сукні зеленого кольору, в яку вона була одягнена в момент вчинення злочину, в нижній частині, справа, наявні сліди обвуглення тканини;
дані висновку експерта № 59 від 13.06.2024 в тому, що при судово-медичній експертизі у ОСОБА_5 виявлені легкі тілесні ушкодженя: опік 1-го ступеню шкіри на обличчі в області верхніх повік, губ; опік 1-2-го ступнею шкіри правої кисті, нижньої третини правого передпліччя, які утворилися від дії високої температури, і могли утворитися від дії полум'я в термін і при обставинах, викладених у постанові, про що свідчить характер тілесних ушкоджень;
покази свідка ОСОБА_27 в тому, що в обвинуваченої ОСОБА_5 були опіки на руках, і волосся було обсмалене.
На думку суду, вказані докази в своїй сукупності об'єктивно підтверджують факт того, що обвинувачена ОСОБА_5 , все-таки вживала заходів для того, щоб загасити полум'я, хоча і не так інтенсивно як того потребувала ситуація.
Доводи прокурора про те, що наведені докази свідчать лише про перебування обвинуваченої в безпосередній близкості до пожежі, суд оцінює критично.
Таким чином, суд, оцінюючи кожний доказ, що наявний у справі за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку, що зібрані у справі докази, на переконання суду є логічними, послідовними, узгоджуються між собою, не викликають сумнівів у їх достовірності, належності та допустимості та у своїй сукупності в достатній мірі переконливо підтверджують фактичні обставини кримінального правопорушення, які викладені при формулюванні обвинувачення, та вказують на доведеність поза розумним сумніввом вини обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.4 ч. 2 ст. 115 КК України.
Сукупність обставин цієї справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом цього судового розгляду, крім того, що інкриміноване обвинуваченій ОСОБА_5 злочин були нею вчинені і обвинувачена є винуватою у їх вчиненні.
Підстав у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
Щодо наркотичного сп'яніння.
Відповідно до наданого стороною обвинувачення висновку № 25 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ( а.с 138 т.1), складеного лікарем КНП Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області «Рокитнянська багатопрофільна лікарня» ОСОБА_48 на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи № 55, складеного о 00:20 год 13.06.2024 ОСОБА_5 перебуває у стані наркотичного сп'яніння. Час огляду 12.06.2024 23:55 год.
Відповідно до наданого стороною захисту та дослідженого судом акту медичного огляду особи № 55, складеного о 00:20 год 13.06.2024 (а.с. 130-131 т. 2), огляд ОСОБА_5 був проведений лікарем КНП Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області «Рокитнянська багатопрофільна лікарня» ОСОБА_48 , поведінка обстежуваної була напружена, замкнута, настрій загальмований, скарг при огляді не заявляє. Обстежувана при свідомості, дезорієнтована на місці, у часі та власній особистості. Мовна здатність не порушена. Пульс 116, артеріальний тиск 145/100 мм рт ст. ОСОБА_50 не змінені, реакція на світло млява. Ністагм при погляді вбік горизонтальний. Рухова схема не порушена. Міміка млява. Хода без хитання, в позі Ромберга не стійка. Пальце-носову пробу виконує з промахуванням. Тремтіння пальців рук. Травми голови, вживання наркотичних засобів заперечує.
За результатами огляду - стан наркотичного сп'яніння внаслідок вживання барбітуратів. Проведена була лабораторна діагностика з метою уточнення наявних речовин впливу, час проведення лабораторних тестів: 13.06.2024 о 00:00 год., досліджено біологічне середовище сечу, метод лабораторного тестування: комбінований тест на наркотики «Wondfo» № 10 - позитивний на барбітурати.
Обвинувачена категорично заперечує вживання наркотичних засобів, стверджуючи про те, що напередодні, 11.06.2024 близько 14:00 год, вона вживала 2-3 чарки коньяку, а ввечері вживала ліки: 1 таблетку заспокійливого фенібут, корвалол 1 ст. л, та снодійне санобарбовал. Лікар приписав пити корвалол по 25-30 крапель, але їй така доза не допомагає. Зранку 12.06.2024 вона випила 3 ст.л. корвалолу: 1 ст.л. в 05:00 год ранку, 1 ст.л. біля 09:00 год, потім об 11:00 год ще 1 ст.л.. Потім ще у ОСОБА_10 вона допила корвалол, що у неї був з собою, потім, після приїзду слідчої ходила до сусідки по ліки, а потім пила ліки в себе дома ввечері, під час проведення обшуку. Під час надання пояснень спеціалістом обвинувачена ОСОБА_5 повідомила, що вжила 5-6 пляшечок корвалолу.
За клопотанням сторони захисту в судовому засіданні було допитано спеціаласта, лікаря медицини невідкладних станів КНП «Рокитнянська багатопрофільна лікарня», ОСОБА_51 , яка проводила огляд ОСОБА_5 та надавала висновок про стан наркотичного сп'яніння, яка пояснила, що вона не є наркологом. При визначенні в особи стану наркотичного сп'яніння вона керується наказом МОЗ № 1452/735. Стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі визначається за допомогою сертифікованого, швидкого комбінованого тесту на 10 неркотичних речовин «Вондфо». У своїй діяльності вона використовує також постанову КМУ від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів». Відповідно до цієї постанови, барбітурати - це наркотична речовина, яка має психотропну дію. Барбітал є у таких лікрських препаратах як корвалол, барбовал, валокордін. Коли особа на постійній основі вживає корвалол, барбовал, то при проходженні тесту в неї буде виявлено барбітурат, тому що він виводиться із сечею, але при цьому вона не буде вважатися під дією наркотичних засобів. Корвалол і барбовал - це лікарські препарати, а не наркотичні речовини, але у їх складі у невеликій кількості міститься фенобарбітал, який вважається наркотичою речовиною. Якщо людина буде вживати корвалол на постійній основі, в дозах, рекомендованих лікарем, 10- 15 крапель 2, 3 рази на добу, дія буде м'якою, тобто має заспокійливий, спазмолітичний ефект, в деяких випадках снодійний ефект. У сечі буде виявлено фенобарбітал, але зовні клінічних ознак наркотичного сп'яніння не буде, тобто не буде ністагму, тиск і пульс будуть в нормі, не буде порушення кординації рухів і людина буде мати ясну свідомість.
Якщо особа вживала лікарські засоби не на постійній основі, а разово у великій кількості, то у сечі будуть виявлені барбітурати, але не буде клінічних ознак наркотичного сп'яніння, у людини буде ясна свідомість, не буде порушена координація рухів, звичайний пульс, тиск, чітко буде відповідати на запитання. Дія корвалолу дуже м'яка, триває від 3 до 6 годин. Фенобарбітал відноситься до групи барбітуратів - це наркотичні речовини, які мають заспокійливу дію.
Обстеження на стан алкогольного і наркотичного сп'яніння зазвичай проводиться приблизно 40 хвилин, воно включає в себе огляд обстежуваного, вимірювання пульсу, тиску, частоти дихання, оглядаються зіниці, координація рухів, задаються запитання згідно із актом, проводиться задування приладу на стан алкогольного сп'яніння і проводиться тест. Тремтіння пальців рук, млява реакція на світло могли бути через те, що це був пізній час, втома, тому що обстежувана весь день на ногах і нічого не їла, через стрес. Це також ознаки наркотичного сп'яніння, але цього замало для такого висновку, оглядаються ще зіниці.
Зіниці у ОСОБА_5 були незмінені, реакція млява, але саме про сп'яніння більше свідчить дезорінтований стан. ОСОБА_5 була дезорієнтована у власній особистості, тому що на запитання: ПІП, дата народження, скільки повних років, вона сумнівалася та довго думала, не могла чітко визначитися і назвати, не чітко відповідала. Вона була дезорієнтована, тому що неправильно називала дату, місце, де вона перебуває. У позі Ромберга обстежувана була не стійка, що свідчить про порушеня координації рухів, вона з промахом виконувала пальце-носову пробу. Через втому не буде ністагм, порушення координації та дезорієнтації. Не набагато підвищений тиск не викликає дезорієнтацію. Обвинувачена при огляді не говорила, що приймала якісь лікарські засоби.
У обстежуваної був підвищений артеріальний тиск 145 на 100 і високий пульс 116, це клінічні ознаки характерні для перебування під дією барбітуратів. Це свідчить про те, що обстежувана не надмірно вживала корвалол, а приймала його в лікувальних дозах. Корвалол діє через 15-45 хв, його дія короткочасна - 3 години, 6 годин триває у тієї людини, яка вперше його прийняла, а якщо людина приймає на постійній основі, то його ефект дуже короткий. Якщо обстежувана вживала корвалол о 17:00 год, а огляд був о 24:00 год, то вона не була під дією корвалолу, вона була під дією барбітуратів. При надмірному вживанні корвалолу клініка протилежна - наслідки жахливі для людини. Якщо у великих розмірах вживати барбітурати, то вони мають симпатичну дію, це пригнічення стану, зниження артеріального тиску, різке зниження пульсу від брадокардії до втрати свідомості. Якби було б вжито багато корвалолу, як каже обвинувачена, 5-6 пляшечок, то була б нудота, блювання, низький пульс, втрата свідомоті.
Висновок про те, що ОСОБА_5 станом на час огляду перебувала у стані наркотичного сп'яніння підтримала. Такий її висновок грунтується не тільки на лабораторному дослідженні сечі, а й на всіх клінічних ознаках, які були виявлені при огляді особи.
Захисник вважає невірним висновок лікаря про те, що ОСОБА_5 перебувала під дією наркотичних засобів, оскільки відповідно до чинного законодавства, барбітал та фенобарбітал відносяться до психотропних речовин, обіг яких обмежено і стосовно яких допускаються виключення деяких заходів контролю.
Суд вказані доводи захисника вважає обгрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до Закону «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» наркотичні засоби, психотропні речовини - речовини природні чи синтетичні, препарати, рослини, включені до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
Наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори з урахуванням доцільності їх використання у медичній практиці та залежно від ступеня їх небезпечності для здоров'я людини і застосовуваних заходів контролю за їх обігом включаються до відповідно пронумерованих списків таблиць Переліку: таблиця I містить наркотичні засоби, у тому числі рослини, і психотропні речовини, включені до списків № 1, № 2, № 3 та № 4, обіг яких на території України заборонено, за винятком обігу ; таблиця II містить наркотичні засоби, у тому числі рослини, і психотропні речовини, включені до списків № 1 і № 2, обіг яких на території України обмежено та стосовно яких установлюються заходи контролю; таблиця III містить наркотичні засоби і психотропні речовини, включені до списків № 1 і № 2, обіг яких в Україні обмежено та стосовно яких допускаються виключення деяких заходів контролю; таблиця IV містить прекурсори наркотичних засобів і психотропних речовин, включені до списків № 1 і № 2, обіг яких на території України обмежено та стосовно яких установлюються заходи контролю.
Захисник слушно звертає увагу суду на те, що відповідно до списку № 2 таблиці ІІІ Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і перкурсорів, затверджених постановою КМУ від 06.05.2000 № 770, барбітал та фенобарбітал відносяться до психотропних речовин, обіг яких обмежено і стосовно яких допускаються виключення деяких заходів контролю.
У зв'язку з цим суд критично розцінює пояснення спеціаліста ОСОБА_48 в тому, що барбітурати - це наркотична речовина та зазначає, що вона, використовуючи у своїй діяльності постанову КМУ від 06.05.2000 № 770, мала б знати про те, що згідно із визначеного законодавством Переліку, барбітурати відносяться до психотропних речовин.
Наркотичне сп'яніння - це психічний стан людини, викликаний вживанням наркотичних засобів. Токсичне сп'яніння - це психічний стан людини, викликаний вживанням психотропних та інших одурманюючих речовин (окрім алкогольних напоїв і наркотичних засобів). Одурманюючі засоби - це сильнодіючі ліки, всілякі токсичні речовини промислового, побутового та іншого призначення (ацетон, бензин, розчинники, лаки, фарби, дихлофос тощо). Тобто, одурманюючі засоби не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами.
Із досліджених доказів встановлено, що обвинувачена ОСОБА_5 перебувала під дією барбітуратів, які є психотропними речовинами, обіг яких обмежено і стосовно яких допускаються виключення деяких заходів контролю, а не наркотичними. Зважаючи що наркотичне сп'яніння може бути викликане вживанням лише наркотичних засобів, а не психотропних речовин, то стверджувати про те, що ОСОБА_5 перебувала у стані наркотичного сп'яніння внаслідок вживання психотропних речовин - барбітуратів, підстав немає.
Крім того, суд також звертає увагу на те, що однією із клінічних ознак наркотичного сп'яніння лікар ОСОБА_48 назвала - дезорієнтація ОСОБА_5 у власній особистості, тобто на запитання лікаря під час огляду о 23:55 год: ПІП, дата народження, скільки повних років, вона сумнівалася та довго думала, не могла чітко визначитися і відповідати. Вона була дезорієнтована, тому що неправильно називала дату, місце де вона перебуває.
Поряд з тим, із відеозапису з нагрудних камер поліцейських, які прибули на місце події, вбачається, що безпосередньо після вчинення злочину, ОСОБА_52 швидко, чітко, без зупинок, не думаючи, відповідала на запитання поліцейського, повідомляла своє прізвище, ім'я, по-батькові, число місяць рік, народження, місце проживання (двічі), номер телефону, а також ПІП свого сина, його число, місяць рік народження та місце проживання.
На думку суду, вказане свідчить що ОСОБА_52 на момент вчинення злочину - об 11:20 год не була дезорієнтована у власній особистості, у просторі та мала ясну свідомість, тобто у неї була відсутня одна з важливих клінічних ознак наркотичного сп'яніння.
А уже в подальшому, в цей же день, після приїзду СОГ та ввечері під час обшуку ОСОБА_5 вживала ліки. Про те, що їй зле, що їй потрібнен корвалол або барбовал, вона говорила під час спілкування з поліцейськими, на що вони відповіли: «Потрібно буде, дамо».
З урахуванням викладеного, висновок № 25 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с 138 т.1), складений лікарем КНП Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області «Рокитнянська багатопрофільна лікарня» ОСОБА_48 , акт медичного огляду особи № 55 від 13.06.2024 (а.с. 130-131 т. 2) та пояснення спеціаліста ОСОБА_48 в частині перебування ОСОБА_5 у стані наркотичного сп'яніння, суд визнає неналежними доказами, оскільки викладена в них інформація в цій частині є недостовірною, тобто суперечить чинному законодавству про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
Із наведених обставин судом виключено з формулювання обвинувачення посилання прокурора на перебування ОСОБА_5 на час вчинення кримінального правопорушення у стані наркотичного сп'яніння.
Суд у даному кримінальному провадженні відповів на всі суттєві аргументи сторін кримінального провадження. Інші аргументи не потребують детального аналізу та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні. При цьому суд виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі RuizTorija v. Spain від 09.12.1994, № 303-A, § 29; рішення у справі Серявін та інші проти Українивід 10.02.2010, заява № 4909/04, § 58).
Згідно зі ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав, надано не було. При цьому, суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження, створив сторонам кримінального провадження необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Мотиви призначення відповідного покарання.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд, призначаючи покарання, зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд, згідно з вимогами ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 згідно зі ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Під час судового розгляду встановлено, що обвинувачена ОСОБА_5 частково визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України.
Під час судових дебатів обвинувачена ОСОБА_5 щиро каялась, засуджувала свій вчинок, вказува на те, що віддала б життя, щоб повернути все назад, щоб її син був живим. Просила вибачення в онука, невістки, чоловіка, своєї матері.
Однак, колегією суддів щире каяття обвинуваченої ОСОБА_5 під час судових дебатів не визнається обставиною, пом'якшуючою її покарання з огляду на таке.
Відповідно до практики Верховного Суду, розкаяння передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
У зв'язку з наведеним можна зробити висновок, що щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.
У даній справі судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_5 частково визнала свою винуватість у вчиненні умисного вбивства з особливою жорстокістю, тобто не в повній мірі надала критичну оцінку своїй протиправній поведінці, не повністю засудила її. Навпаки, сторона захисту вказувала на те, що саме постійні докори потерпілої ОСОБА_53 на алкоголізм потерпілого ОСОБА_9 , підбурили обвинувачену на вчинення нею протиправних дій. Тобто, сторона захисту в якійсь мірі намагається перекласти провину у вчиненні злочину на потерпілу ОСОБА_8 .
Окрім того, обвинувачена ОСОБА_5 просила вибачення у потерпілої ОСОБА_54 лише в судових дебатах за її відсутності, що вказує на їх формальність. Проте, в судовому засіданні при допиті потерпілої ОСОБА_8 та в інших судових засіданнях, у яких вона була присутня, обвинувачена ОСОБА_5 не просила у неї вибачення, хоча мала рельну можливість це зробити, не відшкодувала та не вживала дій для відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди. Непред'явлення потерпілою цивільного позову до обвинуваченої, само по собі не вказує на відшкодування такої шкоди.
Як було зазначено вище, щире каяття також об'єктивно підтверджується розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину.
Проте, як вбачається з мотивувальної частини висновку про причину виникнення пожежі від 13.06.2024 ОСОБА_5 працівникам ДСНС, які прибули на місце події, повідомила, неправдиву інформацію про те, що вона приїхала до сина ОСОБА_9 , де поряд з диваном, на якому він спав п'яний, вона побачила прозору пластикову пляшку з вмістом в ній прозорої рідини, та зрозуміла, що у пляшці знаходиться алкогольний напій, який вживав її син ОСОБА_9 . Після чого ОСОБА_5 вилила вищевказану рідину із пляшки на підлогу. Як вбачається із відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, які прибули на виклик, ОСОБА_5 останнім також повідомила неправдиву інформацію, про те, що вона не поливала горілкою свого сина, а полила лише килим, а він п'яний упав на нього. Протягом судового розгляду стверджувала, що не вживала алкогольних напоїв.
І лише тільки після дослідження усіх доказів, під час її допиту, в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 зізналася, що напередодні події вона вживала коньяк, що горілку, якою поливала сина принесла із собою, що у квартирі потерпілого ОСОБА_9 килимів не було, і що вона виливала горілку на диван і на тіло потерпілого, і він на підлогу не падав.
Вказані обставини свідчать створення обвинуваченою ОСОБА_5 перешкод у розкритті всіх обставин справи.
Отже, досліджені судом обставини в сукупності, вказують на нещирість каяття обвинуваченої ОСОБА_5 .
Відповідно до ст. 67 КК України обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 суд враховує:
- вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винна перебувала у сімейних відносинах, адже із показів обвинуваченої ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_49 достовірно встановлено, що обвинувачена ОСОБА_5 є матір'ю потерпілому ОСОБА_55 , на день вчинення кримінального правопорушення вони проживали окремо та не були пов'язані спільним побутом;
- вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Вказана обставина, судом встановлена шляхом дослідження всієї сукупності доказів: показів потерпілої ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , обвинуваченої ОСОБА_5 та результатів огляду з використанням технічних приладів.
Поряд з тим, в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження обтяжуюча відповідальність обвинуваченої обставина - вчинення кримінального правопорушення у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів.
Відповідно до вимог п. 13 ч. 1 ст. 76 КК України при призначенні покарання обставинами, які його обтяжують, визнається, вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.
Із мотивів, наведених вище, наданий стороною обвинувачення складені лікарем КНП Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області «Рокитнянська багатопрофільна лікарня» ОСОБА_48 , висновок № 25 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та акт медичного огляду особи № 55 від 13.06.2024, а також пояснення в судовому засіданні ОСОБА_48 , як спеціаліста в частині того, що ОСОБА_5 перебувала у стані наркотичного сп'яніння, суд визнав неналежними доказами.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 КК України при призначенні покарання суд не може визнати такими, що його обтяжують, обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.
Оскільки п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України визначено обтяжуючими обставинами лише окремі види засобів, які можуть призвести до сп'яніння, (алкогольні напої, наркотичні засоби та інші одурманюючі засоби), серед яких психотропні речовини відсутні, а у даній справі судом достеменно встановлено, що обвинувачена ОСОБА_5 перебувала під дією барбітуратів, які є психотропними речовинами, а не наркотичними засобами, то суд не може визнати обставину, що обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_5 - вчинення кримінального правопорушення у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів.
Під особою обвинуваченого розуміється сукупність фізичних, соціально-демографічних, психологічних, правових, морально-етичних та інших ознак індивіда, щодо якого ухвалюється обвинувальний вирок, які існують на момент прийняття такого рішення та мають важливе значення для вибору покарання з огляду мети та засад його призначення.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №280 від 26.06.2024 (а.с. 6-7 т.2) ОСОБА_5 у період вчинення інкримінованих їй дій на психічне захворювання не страждала. ОСОБА_5 у період вчинення інкримінованих їй дій в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності не перебувала. За своїм психічним станом ОСОБА_5 у період вчинення інкримінованих їй дій могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. У ОСОБА_5 під час проведеного обстеження ознак психічного захворювання не виявлено. ОСОБА_5 за своїм психічним станом на даний час може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_5 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. ОСОБА_5 на даний час страждає на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, епізодичне вживання (за МХК-10 F 10.26). На даний час лікування від алкогольної залежності підекспертна не потребує. Даних за наркотичну залежність не виявлено.
Вказаним висновком судово-психіатричного експерта підтверджується те, що обвинувачена ОСОБА_5 є осудною, тобто такою, що під час вчинення кримінального правопорушення могла усвідомлювати свої дії і керувати ними (ч. 1 ст. 19 КК України). Примусового лікування на підставі ст. 96 КК України не потребує.
Із досліджених матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої, судом встановлено та враховано при призначенні покарання вік обвинуваченої, стан здоров'я, спосіб життя, а саме: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має постійне місце реєстрації та проживання (а.с. 8-9 т.2), раніше не судима (а.с. 10 т.2), заміжня, утриманців не має, на момент затримання була непрацевлаштована, не перебуває на обліку в Білоцерківському районному відділі № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області (а.с. 11 т. 2), медичну допомогу у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не отримує (а.с. 12 т.2); згідно з інформацією, яка міститься у довідці Київської міської медичної частини Філії державної установи «Центр охорони здоров'я державної кримінально- виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області від 28.01.2025 № 90 КММЧ/КИ-25 (а с. 133 т.2), ОСОБА_5 знаходиться на обліку в Київській міській медичній частині з діагнозом: гіпертонічна хвороба ІІ ст., 2 ст., ризик 2. Ішемічна хвороба серця: дифузний кардіосклероз. СН 0.Пресбіопія. Гіпертонічна ангіопатія. Рекомендовано симптоматичне амбулаторне лікування. Стан здоров'я на даний час розцінюється як стабільний, задовільний та відповідає перебігу наявного хронічного захворювання. Потребує постійного прийому гіпотензивних препаратів.
Суд при призначенні покарання визначає тяжкість кримінального правопорушення, враховуючи його характер, обставини вчинення, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак, поведінку особи до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення.
Вчинене обвинуваченою ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, згідно зі ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином проти життя та здоров'я, оскільки передбачає покарання у виді позбавлення волі від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
Судом зважено на цінність суспільних відносин, проти яких було вчинено злочини, а саме обвинувачена відверто знехтувала конституційними нормами, відповідно до яких людина, її життя і здоров'я, визнаються найвищою соціальною цінністю, а право на життя є невід'ємним правом людини. Враховано тяжкість наслідків що настали у вигляді смерті людини, що має незворотний характер, а також спосіб вчинення злочину - шляхом підпалу. Все це у сукупності свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого. Позбавляючи потерпілого життя, ОСОБА_5 усвідомлювала його безпорадність (потерпілий спав), і такі її дії на місці злочину, а також байдужа поведінка одразу після вчинення злочину, оскільки обвинувачена хоч і в якійсь мірі вживала заходи, щоб погасити вогонь, але не викликала швидку допомогу та пожежну службу; у зневажливій манері, при розмові з поліцейськими, відзивалася про потерпілого після його підпалу: «воно», «скотина»; применшувала наслідки своїх дій: «Та виживе. Нема там таких опіків, що кінець світу»; намагалася перекласти вину на потерпілого: «Полила килим, підпалила, а воно п'яне звалилося», що характеризуються нелюдським ставленням до життя інших людей, їх знеціненням, відвертим нехтуванням цінностей суспільства, у зв'язку з чим суд вважає ОСОБА_5 небезпечною для суспільства.
Також судом враховується поведінка обвинуваченої ОСОБА_5 після вчинення злочину, під час судового розгляду та її ставлення до вчиненого, а саме: частково визнала винуватість, частково усвідомила протиправність своїх дій та їх небезпечні наслідки, розкаюється, жалкує про вчинений злочин, негативно оцінює, вчинене нею кримінальне правопорушення та наслідки у вигляді смерті свого рідного сина, висловлює жаль з приводу його смерті, демонструвала готовність понести покарання, при цьому не просила вибачення у потерпілої ОСОБА_8 , не вживала заходів для відшкодування завданої злочином шкоди.
Також судом враховано позицію прокурора, який у судових дебатах просив призначити покарання ОСОБА_5 у виді 15 років позбавлення волі та позицію потерпілої, яка просила призначити сувору міру покарання.
Санкція ч. 2 ст. 115 КК передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.
Довічне позбавлення волі - найтяжчий вид основного покарання, що полягає в довічній (пожиттєвій) ізоляції особи, визнаної судом винною у вчиненні особливо тяжкого злочину, від суспільства в спеціальних кримінально-виконавчих установах.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 64 КК довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених КК, якщо суд не вважає за можливе застосувати позбавлення волі на певний строк.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що для виправлення ОСОБА_5 , попередження вчинення нею та іншими нових кримінальних правопорушень, їй необхідно і достатньо призначити покарання у виді позбавлення волі, у межах санкції п.4 ч. 2 ст.115 КК України у розмірі, наближеному до максимального.
Суд вважає, що таке покарання є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення винного і попередження нових злочинів, а також відповідатиме цілям та меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину, так як категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день, або за правилами передбаченими у частині першій цієї статті.
Із протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 12.06.2024 (а.с. 168-172 т. 1) вбачається, що ОСОБА_5 фактично була затримана 12.06.2024 о 17:30 год.
Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.06.2024 (а.с. 40-44 т.1) стосовно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який ухвалами суду неоднорозово продовжувався.
В судових дебатах прокурор просив продовжити раніше обраний стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою у резолютивній частині вироку зазначаються, серед іншого, рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
Оскільки суд прийшов до висновку про необхідність призначення обвинуваченій ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі, раніше застосований до неї запобіжний захід у виді тримання під вартою слід залишити до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 слід рахувати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши в строк покарання на підставі ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув'язнення період з 12.06.2024 по день набрання вироком законної сили, з розрахунку одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.
Питання про процесуальні витрати слід вирішити відповідно до ст. 122, 124 КПК України, які передбачають, що у випадку винесення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Загальна вартіть витрат на проведення судових експертиз у кримінальному провадженні № 12024111030002096 становить 15 145,60 грн, а саме: за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів (висновок № СЕ-19/111-24/36903-ФХД від 02.07.2024) в розмірі 3029,12 грн (а.с. 207 т.1); за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів (висновок № СЕ-19/111-24/36870-ФХД від 27.06.2024) в розмірі 3029,12 грн (а.с. 216 т.1); за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів (висновок № СЕ-19/111-24/36872-ФХД від 01.07.2024) в розмірі 3029,12 грн (а.с. 225 т.1); за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів (висновок № СЕ-19/111-24/37003-ФХД від 01.07.2024) в розмірі 3029,12 грн (а.с. 234 т.1); за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів (висновок № СЕ-19/111-24/36892-ФХД від 01.07.2024) в розмірі 3029,12 грн (а.с. 243 т.1).
Таким чином з ОСОБА_5 слід стягнути на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експериз матеріалів, речовин та виробів в загальній сумі 15 145,60 грн.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації.
Таким чином, з метою вирішення долі речових доказів: слід скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.06.2024 (а.с. 173-176 т. 1) на тимчасово вилучене майно в ході проведення огляду місця події від 12.06.2024 та в ході затримання та особистого обшуку ОСОБА_5 від 12.06.2024.
Долю речових доказів, суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України, а саме: футболку, подушку, постільну білизну зі слідами пожежі; пожежне сміття з ліжка, на якому відбулась пожежа, фрагмент поліетиленової пляшки зі слідами горіння; зрізи з нігтьових пластин лівої та правої руки та змиви з долонь правої та лівої руки ОСОБА_5 ; зразки букального епітелію (слини) ОСОБА_5 ; фрагмент поліетиленового пакету чорного кольору, фрагмент шкіри, який поміщено до паперового конверту коричневого кольору; фрагмент шкіри, який вилучено з ванної кімнати та поміщено до паперового конверту коричневого кольору, після набрання вироком законної сили слід знищити; сукню зеленого кольору зі слідами обвуглення та речовини невідомого походження, та мобільний телефон марки Xiaomі Redmi, IMEI-1 НОМЕР_1 , IMEI-2 НОМЕР_2 , зеленого кольору, з футляром синього кольору, по типу «книжечки» з вбудованою карткою стільникового зв'язку мобільного оператору «Київстар», після набрання вироком законної сили слід повернути ОСОБА_5 ; гаманець червоного кольору в якому наявні 1700,00 грн та ключі від квартири, які відповідно до розписки від 21.06.2024 ( а.с. 177 т.1) передані ОСОБА_18 , після набрання вироком законної сили слід залишити в розпорядженні останнього.
Цивільний позов не заявлявся.
Керуючись статтями 368, 371, ч. 2 ст. 373, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України та призначити їй покарання у виді 14 (чотирнадцятии) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк покарання ОСОБА_5 строк попереднього ув'язнення з 12.06.2024 по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили, але не більше як на 60 днів, продовжити раніше обраний стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.06.2024 на тимчасово вилучене майно в ході проведення огляду місця події та особистого обшуку ОСОБА_5 ..
Речові докази:
футболку, подушку, постільну білизну зі слідами пожежі, які разом із первинним упакуванням поміщені до спеціального пакету № 0026972 та відповідно до квитанції № 1205, поміщено до кімнати зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області; пожежне сміття з ліжка, на якому відбулась пожежа, разом із первинним упакуванням поміщені до спеціального пакету № 3599608 та відповідно до квитанції № 1215 поміщено до кімнати зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області; фрагмент поліетиленової пляшки зі слідами горіння який разом із первинним упакуванням поміщено до спеціального пакету № 3599614 та відповідно до квитанції № 1216 поміщено до кімнати зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області; фрагмент поліетиленового пакету чорного кольору, фрагмент шкіри, який поміщено до паперового конверту коричневого кольору; фрагмент шкіри, який вилучено з ванної кімнати та поміщено до паперового конверту коричневого кольору, які відповідно до квитанції № 1210 поміщено до кімнати зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області; зрізів з нігтьових пластин лівої та правої руки ОСОБА_5 , які разом із первинним упакуванням поміщено до спеціального пакету № 3599614 та відповідно до квитанції № 1207 поміщено до кімнати зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області; змиви з долонь правої та лівої руки ОСОБА_5 , які разом із первинним упакуванням поміщено до спеціального пакету № 0020683 та відповідно до квитанції № 1209 поміщено до кімнати зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській; зразки букального епітелію (слини), які поміщено до двох паперових конвертів, та відповідно до квитанції № 1206 поміщено до кімнати зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, після набрання вироком законої сили - знищити;
сукню зеленого кольору зі слідами обвуглення та речовини невідомого походження, яку поміщено до поліетиленового пакету № WAR1402363 та відповідно до квитанції № 1220, поміщено до кімнати зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області та мобільний телефон марки Xiaomі Redmi, IMEI-1 НОМЕР_1 , IMEI-2 НОМЕР_2 , зеленого кольору, з футляром синього кольору, по типу «книжечки» з вбудованою карткою стільникового зв'язку мобільного оператору «Київстар», який поміщено до спеціального пакету № PSP1465867 та відповідно до квитанції № 1222 поміщено до кімнати зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області - після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_5 ;
гаманець червоного кольору в якому наявні 1700,00 грн та ключі від квартири, які відповідно до розписки від 21.06.2024, передані ОСОБА_18 , після набрання вироком законної сили залишити в розпорядженні останнього.
Стягнути з ОСОБА_5 процесуальні витрати у кримінальному провадженні на користь держави у сумі 15 145,60 грн (п'ятнадцять тисяч сто сорок п'ять гривень 60 копійок).
Цивільний позов не заявлявся.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_56
Судді ОСОБА_57
ОСОБА_58