Справа № 355/2306/25
Провадження № 3/355/733/25
18 листопада 2025 року селище Баришівка
Суддя Баришівського районного суду Київської області Цирулевська М. В.,
розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов із СПД № 1 ВП № 1 Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Ємільчинським РВ УМВС України 26.09.2011,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
30.10.2025 до Баришівського районного суду Київської області надійшла адміністративна справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 жовтня 2025 року для розгляду означеного адміністративного матеріалу визначено суддю Цирулевську М. В.
Судові засідання у даній справі призначено на 31.10.2025, 18.11.2025. Були здійснені виклики (за допомогою надіслання судової повістки про виклик до суду в електронному вигляді) як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, так і потерпілої.
У судовому засіданні 18.11.2025 ОСОБА_1 пояснив, що 08.09.2025 він із кумом (свідок ОСОБА_2 ) приїхав до своєї колишньої співмешканки (цивільної дружини) ОСОБА_3 із неповнолітнім сином після здійснення закупів до школи. Висадивши сина, у нього із дружиною розпочалася розмова щодо майнових питань ( ОСОБА_1 наполягав на поверненні йому ноутбука та золотих прикрас, про які була домовленість, що колишня дружина їх віддасть). Розмова переросла у сварку із ображанням обох сторін нецензурною лайкою та з'ясуванням особистих питань, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 декількома місяцями раніше розійшлися та ОСОБА_1 виїхав з будинку, де вони мешкали більше 9 років. Здійснення дій щодо домашнього насильства та завдання шкоди ОСОБА_3 . ОСОБА_1 заперечив, зазначив, що сварка була з особистих, побутових та майнових питань.
Потерпіла ОСОБА_3 у судовому засіданні 18.11.2025 надала пояснення такого змісту: 08.09.2025 її колишній цивільний чоловік приїхав до неї додому, привіз сина, із яким вони їздили за покупками до школи. Чоловік почав сваритися, залякувати її, погрожувати фізичною розправою. Потерпіла зазначила, що такі дії ОСОБА_1 вчиняв не вперше, раніше до неї були застосовані насильницькі дії проти її статевої свободи, однак в поліцію вона не зверталася, від пропозицій надати допомогу відмовилася. Зазначила, що події 08.09.2025 вона зафіксувала на свій мобільний телефон, відтворила відеозапис у судовому засіданні.
Свідок ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали разом близько 10 років. Свідок є кумом ОСОБА_1 08.09.2025 він був очевидцем сварки між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; зазначив, що сварка мала побутовий характер, ОСОБА_3 не хотіла віддавати ОСОБА_1 речі, про які вони домовлялися при розходженні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (зокрема, ноутбук та золоті прикраси). Обставини завдання будь-якої шкоди ОСОБА_3 заперечив, підтвердив, що відеозапис на мобільному телефоні ОСОБА_3 відповідає події та обставинам 08.09.2025. Додатково свідок зауважив, що вважає, що причиною виклику ОСОБА_3 працівників поліції було її небажання віддавати речі, а також отримання підстав стягнення із ОСОБА_1 коштів, нібито на утримання дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України, розглядається у триденний строк.
Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілої, свідка, дослідивши докази, що містяться у ній, суддя зазначає та виснує таке.
Відповідно до ст. 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Положеннями статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За даними протоколу про адміністративне правопорушення від 08.09.2025 серії ВАД № 101716, 08.09.2025 близько 15:00 за адресою: АДРЕСА_2 , колишній співмешканець ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство стосовно ОСОБА_3 психологічного характеру.
По даному факту поліцейський з РПП СПД № 1 ВП № 1 Броварського РУП ГУ НП в Київській області старший сержант поліції Шумій Є.О. відносно ОСОБА_1 склав означений протокол про адміністративне правопорушення, кваліфікувавши діяння, вчинене ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
За диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП (в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами», який набрав чинності 19.12.2024) домашнім насильством є умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
При цьому, суддя зауважує, що норми частини першої статті 173-2 КУпАП у новій редакції встановлюють адміністративну відповідальність за вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Тобто обсяг діянь, який охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у новій редакції, звужено, а відтак законом скасовано адміністративну відповідальність за діяння, які тільки можуть завдати шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, залишивши і посиливши відповідальність тільки за ті діяння, які завдають/завдали шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
При цьому, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була завдана потерпілій особі.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Для встановлення наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати, чи дійсно особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Отже, лише нецензурні, образливі висловлювання та погрози на адресу особи не формують собою домашнє насильство, а утворюють склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли вони спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. Тобто, у справах про домашнє насильство доказуванню підлягає не лише факт вчинення відповідних дій (бездіяльності) особи, а й наслідки, які в результаті таких дій (бездіяльності) були заподіяні постраждалій особі.
Тобто, у справах про домашнє насильство доказуванню підлягає не лише факт вчинення відповідних дій (бездіяльності) особи, а й наслідки, які в результаті таких дій (бездіяльності) були заподіяні постраждалій особі.
За фактичними обставинами цієї справи, з даних протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається, які саме дії ОСОБА_1 були підставою для кваліфікації вчиненого ним як домашнього насильства психологічного характеру.
При цьому, до адміністративного матеріалу, окрім означеного вище протоколу про адміністративне правопорушення, долучено:
1) пояснення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відібрані 08.09.2025 помічником чергового чергової частини Броварського РУП ГУ НП в Київській області рядовим поліції ОСОБА_4 , за якими 08.09.2025 вона звернулась до поліції, тому що її колишній цивільний чоловік ОСОБА_1 постійно телефонує їй і погрожує фізичною розправою, постійно телефонує уночі і погрожує, що підпалить все біля її будинку, здійснює відносно потерпілої домашнє насильство сексуального характеру;
2) пояснення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відібрані 08.09.2025 помічником чергового чергової частини Броварського РУП ГУ НП в Київській області рядовим поліції ОСОБА_4 , відповідно до яких 08.09.2025 він приїхав в АДРЕСА_2 , до своєї колишньої цивільної дружини, а саме ОСОБА_3 , з якою він прожив більше 9 років і має спільну дитину (сина). Коли ОСОБА_1 телефонує до їхнього спільного сина, то він повідомляє, що матір його не годує, матері постійно немає вдома, не доглядає за дітьми. 08.09.2025 приїхав в с. Дубове до колишньої дружини, щоб забрати свій ноутбук;
3) протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, складений 08.09.2025 о 15:40 інспектором з РПП СПД № 1 ВП № 1 Броварського РУП ГУ НП в Київській області старшим лейтенантом поліції Олександром Левченком
Інших доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому діяння адміністративний матеріал не містить.
Суддя зауважує, що статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
За приписами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, іншими документами.
Разом з тим, під час судового розгляду не встановлено обставин того, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї колишньої співмешканки, ОСОБА_3 .
Крім того, суду не надані докази, що у конфліктній ситуації зі сторони особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вчинено дії, які б підпадали під поняття психологічне насильство, як і не встановлено обставин завдання шкоди потерпілій за наслідками таких дій. Суддя зауважує, що відповідні докази на підтвердження правильності кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП відсутні в адміністративному матеріалі. Не встановлено таких доказів і в судовому засіданні під час надання пояснень ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_2 .
Окремо суддя зауважує, що відеозапис на мобільному телефоні потерпілої, справжність якого підтвердили всі особи в судовому засіданні, свідчить про наявність невирішених спірних/конфліктних питань між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 майнового та особистого характеру. Судом не встановлено, що ОСОБА_3 боїться ОСОБА_1 , має побоювання щодо своєї безпеки чи безпеки третіх осіб, має емоційну невпевненість, нездатність захистити себе. Навпаки, суд констатує наявність 08.09.2025 сварки побутового характеру за участю обох сторін, із з'ясуванням стосунків, наявністю образ та обопільного застосування при цьому нецензурної лексики.
Відтак, жодним із здобутих доказів у справі не підтверджено вчинення ОСОБА_1 такої форми домашнього насильства як завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілої особи, окрім цього не встановлено, що дії ОСОБА_1 викликали будь-які інші наслідки, передбачені п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).
Згідно з частинами першою та другою статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Враховуючи викладене та беручи до уваги загальний правовий принцип, закріплений в статті 62 Конституції України, який передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки відсутні докази вчинення нею будь-яких насильницьких дій стосовно потерпілої особи та завдання шкоди її психічному (моральному) здоров'ю.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
За таких умов, на переконання суду, суть вчиненого правопорушення з кваліфікацією дій за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є сумнівною, що є не прийнятним та не кореспондується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом». Відтак, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності суд доходить висновку, що провадження у цій справі слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з вищевикладеним, дане адміністративне провадження підлягає закриттю, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв'язку з встановленням обставин, визначених п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 173-2, 247, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя
Баришівського районного суду
Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА