Справа № 355/2282/25
Провадження № 2/355/1291/25
про повернення позовної заяви
17 листопада 2025 року селище Баришівка
Баришівський районний суд Київської області у складі головуючої судді Цирулевської М. В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
28 жовтня 2025 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 жовтня 2025 року головуючою суддею у даній справі визначено суддю Баришівського районного суду Київської області Цирулевську М.В.
З метою визначення територіальної підсудності справи судом направлено запит до Єдиного державного демографічного реєстру. З відповіді № 1949825 від 30.10.2025 слідує, що за вказаними у позовній заяві параметрами особу не знайдено. Зважаючи на означені обставини, судом було направлено запит до Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області. З відповіді означеного органу ДМС України, отриманої судом 12.11.2025, встановлені дані щодо зареєстрованого місця проживання відповідачки, що відноситься до територіальної юрисдикції Баришівського районного суду Київської області.
Позовна заява віднесена до предметної, суб'єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Баришівського районного суду Київської області.
Водночас, як слідує із обґрунтувань позовної заяви, представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у загальному розмірі 30716,64 грн за договорами:
- за договором про споживчий кредит № 7560510 від 02.12.2024, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , в розмірі 10000,00 грн,
- за договором про споживчий кредит № 100106403 від 03.01.2025, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 в розмірі 12716,64 грн;
- за договором про споживчий кредит № 5273849 від 02.12.2024, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , в розмірі 8000,00 грн.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, та викладеними у ній обґрунтуваннями щодо об'єднання позовних вимог, суд зазначає та виснує таке.
Одним із завдань цивільного судочинства є своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (надалі також ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Позивач просить суд стягнути з відповідачки заборгованість за трьома вказаними вище договорами. Загальна ціна позову визначена позивачем як сума всіх грошових вимог за цими договорами.
Суд ураховує те, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушення, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (різні кредитні договори з додатками до них, графіки платежів, розрахунки заборгованості тощо) (постанова Верховного Суду від 15.02.2019 у справі № 910/11811/18).
Відтак, вимоги про стягнення заборгованості за кожним із договорів у конкретно визначеному розмірі є самостійними вимогами, які не пов'язані ні підставами виникнення, ні поданими доказами та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.
Такі вимоги ґрунтуються на різних кредитних договорах, які є різними за предметом, обсягом зобов'язань та строками виконання, що потребуватиме від суду надання правової оцінки умовам кожного договору, обставин його укладення, виконання/невиконання сторонами умов кожного з них, правомірності нарахування заборгованості за ним, вимагатиме дослідження доказів, пов'язаних зі встановленням обставин, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, що також суттєво утруднить своєчасне вирішення спору в межах однієї справи у строк, визначений процесуальним законом.
Зважаючи на вищезазначене, суд доходить висновку, що при поданні позову позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
До матеріалів позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 2422,40 грн, тобто за мінімальною ставкою, передбаченою Законом України «Про судовий збір» за подання до суду однієї позовної заяви (позовної вимоги) з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі.
При цьому суд враховує, що об'єднання позивачем у позові декількох вимог майнового характеру, які не пов'язані між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також не є основними та похідними, не повинно призводити до штучного зменшення розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання такої позовної заяви (за кожною позовною вимогою).
Відтак, суд доходить до висновку про необхідність повернення позовної заяви.
Водночас, суд зауважує, що повернення позовної заяви з викладених мотивів не є обмеженням права на доступ до правосуддя, оскільки відповідно до частини 7 статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185, 188, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя
Баришівського районного суду
Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА