Справа № 355/1598/25
Провадження № 2/355/971/25
28 жовтня 2025 року Баришівський районний суд Київської області
у складі: головуючого-судді Чехова С.І.
за участю секретаря Котенко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селище Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» Хлопкової Марії Сергіївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
До суду звернувся представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» Хлопкова М.С. з позовною заявою у якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №240827079 від 26 грудня 2021 року у розмірі 18 208,80 гривень, а також стягнути з відповідача ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмір 7000,00 гривень.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 26 грудня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №240827079 на суму 7200,00 гривень. Кредит укладено у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV9QX68. Перед укладання кредитного договору відповідач з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі інтернет: перейшов на офіційний сайт первісного кредитора- www.moneyveo.ua, зареєструвався на даному сайті, створивши особистий кабінет позичальника, за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора заповнив та подав заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.
Пройшов належну перевірку (верифікацію), ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною кредитного договору, правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Правила надання грошових коштів у кредит первісного кредитора, перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.moneyveo.ua. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641,644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору а саме: отримав на номер телефону, вказані у заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використав для підпису кредитного договору, надав згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) первісного кредитора щодо укладення кредитного договору (підписав кредитний договір одноразовим ідентифікатором). Відповідач ініціював укладення кредитного договору, оформивши заявку на сайті первісного кредитора, підписавши кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем, та первісним кредитором не був би укладений. Згідно умов кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов'язок перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдера, грошові кошти у розмірі 7200,00 гривень 26 грудня 2021 року на банківську карту № НОМЕР_1 , яка була вказана у заявці при укладенні кредитного договору. Первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням. 28 листопада 2018 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118001. У подальшому до договору факторингу укладались додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу. На виконання договору факторингу первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» підписали реєстр прав вимоги 3175 від 05 травня 2022 року за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №05/0820-01 на виконання якого підписано реєстр прав вимоги №9 від 30 травня 2023 року. За укладеним договором факторингу ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «Онлайн Фінас» право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.
04 червня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено договір факторингу №04/06/25-Ю відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до п.1.2 Договору факторингу перехід від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до позивача прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2 після чого позивач стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Відповідно до реєстру боржників №б/н від 04 червня 2025 року за договором факторингу від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги від відповідача на загальну суму 18208,80 гривень. Факт переходу прав вимоги за кредитними договорами, які зазначені у реєстрі боржників №б/н від 04 червня 2025 року до позивача, підтверджуються актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу, а також платіжною інструкцією.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, однак попередив про можливість розгляду справи за його відсутністю позовні вимоги підтримує просить задовольнити. В разі неявки до судового засідання відповідача не заперечує проти розгляду справи заочно.
Відповідач ОСОБА_1 , до судового засідання не з'явився, був належно повідомлений про час, місце розгляду справи на 07 жовтня 2025 року о 12 годині 45 хвилин з довідки про причину повернення поштового конверта з ухвалою суду вказано «адресат відсутній за вказаною адресою», далі повідомлялася через веб-сайт Судової влади України, на 28 жовтня 2025 року о 09 годині 45 хвилин причину неявки не повідомила, яку слід вважати неповажною. Відзиву стосовно позовних вимог надано не було.
Суд прийшов до такого висновку відповідно до п.п.3,4 ч.8, ч.11 ст.128 ЦПК України слід, що днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З таких підстав суд вирішив розглядати справу заочно.
Дослідивши матеріли справи у повному обсязі суд приходить до думки про можливе часткове задоволення позовних вимог з таких підстав, а саме:
Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом досліджені «Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансованого кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та алгоритм дій ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладення кредитних договорів. (а.с. 17-18)
З копії заявки на отримання грошових коштів в кредит від 26 грудня 2021 року слід, що відповідач ОСОБА_1 надав свої персональні дані, номер картки, бажану суми кредиту 7200,00 гривень, строком користування коштами на 29 днів, адресу місця проживання.(а.с.16)
З копії договору кредитної лінії від 26 грудня 2021 року слід, що між ТОВ «Манівео фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 11800,00 гривень на умовах зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, та сплатити проценти за користуванням кредитом відповідно до умов зазначених у договорі. Відповідно п.1.3 кредитодавець надає перший транш у сумі 7200,00 гривень, одразу після укладення договору, який має бути повернено до 24 січня 2022 року. Відповідно до п.1.7 кредитна лінія надається строком на 29 днів від дати отримання кредиту позичальником. Відповідно до п.1.9 за користуванням кредитом позичальник зобов'язується сплачувати кредитодавцю проценти за ставкою 733,65 річних, що становить 2.01 процентів від суми кредиту за кожен день користування ним. Договір підписаний одноразовим ідентифікатором(а.с.23-24)
З копії паспорта споживчого кредиту продукту «Смарт» до договору №240827079 слід, що відповідач був ознайомлений з інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий, а також із умовами кредитування з урахуванням побажань споживача, з інформацією щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядком повернення кредиту. Підписаний електронним підписом відповідача ОСОБА_1 (а.с.23)
З копії довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» слід, що відповідачу був надісланий одноразовий ідентифікатор на номер телефону вказаний у заявці позичальника.(а.с.13)
З копії платіжного доручення від 26 грудня 2021 року слід, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувала відповідачу ОСОБА_1 7200,00 гривень згідно договору №240827079 від 26 грудня 2021 року для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 . Безготівкове зарахування .(а.с.10)
З копії розрахунку заборгованості наданий директором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» Сергієм Сінченко слід, що заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 7200,00 гривень, заборгованість за процентами становить 11008,80 гривень.(а.с.33-34)
З копії договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року слід, що ТОВ « Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали договір факторингу до умов якого, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги та становиться кредитором.(а.с.54-57)
З копії реєстру прав вимоги №175 від 05 травня 2022 року слід. що відповідач ОСОБА_1 знаходиться в реєстрі за номером 8988, заборгованість по основному боргу складає 7200,00 гривень, заборгованість по відсоткам складає 11008,80 гривень, загальна заборгованість 18208,80 гривень.(а.с.52-53)
З копії розрахунку заборгованості яку надано директором ТОВ «Таліон Плюс» Віталієм Патіюком слід, що борг відповідача становить 7200,00 гривень тіло кредиту, 11008,80 гривень борг за процентами.(а.с.32) за
З копії договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року між ТОВ « Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» слід, що укладено договір факторингу до умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги та становиться кредитором.(а.с.49)
З копії реєстру прав вимоги №9 від 30 травня 2023 року слід. що відповідач ОСОБА_1 знаходиться в реєстрі за номером 13783, заборгованість по основному боргу складає 7200,00 гривень, заборгованість по відсоткам складає 11008,80 гривень, загальна заборгованість 18208,80 гривень.(а.с.47-48)
З копії платіжної інструкції від 30 травня 2023 року №4097 слід, що ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перерахувала ТОВ «Таліон Плюс» згідно договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року 3818981,17 гривень.(а.с.46 зворотна сторона аркуша)
З копії додаткової угоди №2 до договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року між ТОВ « Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» від 03 серпня 2021 року слід, що сторони продовжили строк дії договору до 31 грудня 2022 року включно.(а.с.50)
З копії договору факторингу №04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року між ТОВ « Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал » слід, що укладено договір факторингу до умов якого, ТОВ «Онлайн Фінанс» передає (відступає) ТОВ «Юніт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Юніт Капітал» приймає належні ТОВ « Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги та становиться кредитором.(а.с.44-45)
З копії акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №04/06/25-Ю між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на виконання п.1.2 договору факторингу слід, що клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників в кількості 13254. Після чого з урахуванням пункту 1.2 договору факторингу від клієнта до фактора перейшло право вимоги щодо заборгованості до боржників. З моменту підписання акту фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Загальна сума заборгованості 436087297,67 гривень.(а.с.39)
З копії реєстру боржників до договору факторингу №04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року слід. що відповідач ОСОБА_1 знаходиться в реєстрі за номером 213, заборгованість по основному боргу складає 7200 гривень, заборгованість по відсоткам складає 11008.80 гривень, загальна заборгованість 18208,80 гривень.(а.с.42-43)
З копії платіжних інструкцій ТОВ «Юніт Капітал» перерахував ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» від 25 червня 2025 року за №483 на суму 810635,54 гривень, від 10 червня 2025 року за №467 на суму 1000000,00 гривень, від 10 червня 2025 року за №468 на суму 1000000,00 гривень, від 11 червня 2025 року за №469 на суму 1000000,00 гривень, від 11 червня 2025 за №470 на суму 1000000,00 гривень, від 19 червня 2025 року за №478 на суму 1000000,00 гривень, від 19 червня 2025 року за №479 на суму 1000000,00 гривень, за договором факторингу №04/06/25 від 04 червня 2025 року. (а.с.35-38)
З копії виписки з особового рахунку за кредитним договором №240827079 від 26 грудня 2021 року відповідач має прострочену заборгованість за сумою кредиту-7200,00 гривень, прострочену заборгованість за процентами 11008,80 гривень.(а.с.31)
З виписки за договором № б/н за період 26 грудня 2021 року по 31 грудня 2021 року слід, що відповідач ОСОБА_1 отримав на свій рахунок 26 грудня 2021 року на картку НОМЕР_2 , 7200,00 гривень, зараховано переказ.(а.с.79-82)
Як слід з ч.1 ст. 207 ЦК України , що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Згідно п.п.5,6,7 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» слід, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі №561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
У свою чергу відповідач використовуючи своє право згідно укладених договорів отримав кредитні кошти які використовував на свій розсуд. Сторона позивача уклала договори факторингу з кредиторами відповідача ОСОБА_1 на підставі яких фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт (кредитори) відступлять факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за кредитом проценти.
Як слід за ст. 1077 ЦПК України, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
За ст. 1078 ЦК України слід, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 512 ЦК України слід, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);2) правонаступництва;3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
З ст.514 ЦК України слід, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).
За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 1052 даного Кодексу передбачено, що у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ст.1082 ЦК України слід, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно правової позиції Верховного Суду України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «….боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги інший особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору…..неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Відповідач не отримавши повідомлення про передачу права вимоги інший особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості.
Отже, як було встановлено судом відповідач ОСОБА_1 уклав кредитний договір, отримав по ньому грошові кошти. Стосовно зобов'язань які були покладені на нього договором, грошові кошти з виплатою процентів за їх користування не виконував. У суду не виникло сумніву у порушенні закону з боку сторони позивача оскільки відповідач не виконав укладені ним договір з кредитором своєчасно не повернув кредитні кошти та проценти за користування кредитними коштами.
За договорами факторингу борги відповідача були куплені стороною позивача з правом вимоги повернення боргів попередніх кредиторів. З таких підстав позовні вимоги позивача в цій частині законні та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1,ч.2,ч.3,ч.4.,ч.5,ч.6 ст.137 ЦПК України слід, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Сторона позивача надала договір про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05 червня 2025 року з якого слід, що адвокатське бюро «Тараненко та Партнери» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір про надання правничої допомоги.(а.с.29-30)
Копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №4956 Тараненка Артема Ігоровича.(а.с.26)
Копію довіреності стосовно якої ТОВ «Юніт Капітал.» уповноважує адвоката Тараненка А.І. бути представником ТОВ «Юніт Капітал» в будь-яких державних та недержаних органах, організаціях, установах, підприємствах, в тому числі судових установах і органах примусового виконання судових рішень.(а.с.25)
Копію додаткової угоди №25770497667 до договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05 червня 2025 року з якої слід, що ТОВ «Юніт Капітал» доручає адвокатському бюро яке приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу по захисту прав клієнта за кредитним договором позичальником якого є відповідач ОСОБА_1 (а.с.28)
Копію протоколу погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05 червня 2025 року куди увійшло таке:
Усна консультація 1 год на вартість 500 гривень, підготовка адвокатського запиту 1 година, вартість 500 гривень, вивчення матеріалів справи 1 година. Вартість 500 гривень, аналіз судової практики 1 година вартість500 гривень, складання позовної заяви 1 година вартість 2500 гривень, участь у судовому засіданні 1 година вартість 1200 гривень, участь у відеоконференції 1 година вартість 700 гривень, підготовка та подача клопотань/заяв та інших процесуальних документів до суду 1 година вартість 500 гривень, складання апеляційної скарги 1 година вартість 3000 гривень, складання касаційної скарги 1 година вартість 4000 гривень, підготовка та викладання мирової угоди 1 година вартість 3000 гривень, відзив на позовну заяву/ відповідь на відзив на позовну заяву 1 година вартість 700 гривень, заперечення/додаткові пояснення у справі 1 година вартість 700 гривень, відзив на апеляційну скаргу/відповідь на відзив на апеляційну скаргу 1 година вартість 1000 гривень.(а.с.30 зворотна сторона аркуша).
Копію акту прийому-передачі наданих послуг який є невід'ємною частиною до договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05 червня 2025 року між адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та ТОВ «Юніт Капітал» з якого слід, що клієнт отримав наступні послуги: складання позовної заяви 2 години вартість послуги 5000 гривень, вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника 2 години, вартість 1000 гривень, підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором 1 година 500 гривень, підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором 1 година вартість 500 гривень всього 7000 гривень.(а.с.27)
. З боку сторони відповідача клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не надходило.
З правового висновку викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року справа №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19 слід, що витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Зазначена правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року у справі№ 301/1894/17.Також, Велика Палата Верховного Суду у своєї постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Суд враховує, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), принципу «pactasuntservanda» та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому уст. 43 Конституції України (відповідна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.10.2020 року у справі № 910/15191/19).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, основні засади (принципи) цивільного судочинства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання сторони утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 30.01.2023 року № 910/7032/17).
Спір, який є предметом розгляду у цій справі, для професійного правника є незначної складності, відноситься до категорії малозначних справ, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною. Позовна заява є типовою, не містить складних юридичних конструкцій аналізу законодавства чи практики Верховного Суду, не містить детальних пояснень розрахованих сум заборгованості, їх відповідності умовам укладених кредитних договорів , а відтак заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 гривень є явно завищеними порівняно з вартістю послуг з правничої допомоги необхідних та достатніх для підготовки та складання позовної заяви в таких категоріях справ. Представником позивача жодним чином не мотивована необхідність витрачання значного часу на аналіз документів, які знаходяться в матеріалах справи, ступінь складності та новизни правових питань, досліджених ним.
Отже, керуючись принципами справедливості, виходячи з критерію реальності витрат та розумності їх розміру, тобто відповідності понесених витрат, складності, обсягу та характеру наданої представником допомоги, а також співмірності цих витрат із ціною позову, конкретних обставин справи, суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу, є явно завищеним і непропорційним об'єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, обсяг наданих представником послуг не відповідає критерію реальності, а відтак суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 2000, 00 гривень, оскільки саме такий розмір витрат вважає необхідним і неминучим для позивача, який залучив адвокатське бюро «Тараненко та Партнери» для надання професійної правничої допомоги.
Відповідно до ч.1 п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача. Отже сплачений судовий збір стороною позивача повинен бути стягнути з сторони відповідача, оскільки позовні вимоги позивача були задоволені.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 81, 89, 128, 141, 223, 229,263-265,280 ЦПК України, ст.ст. 6, 205, 207, 526, 625, 626, 1048, 1052, 1054 ЦК України,-
Позовну заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» Хлопкової Марії Сергіївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за кредитним договором №240827079 від 26 грудня 2021 року у розмірі 18208 (вісімнадцять тисяч двісті вісім) гривень 80 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ: 43541163) витрати понесені по сплаті судового збору у сумі 2422(дві тисячі чотириста двадцять дві) 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ: 43541163) витрати понесені на правничу допомогу у сумі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
В іншій сумі яка заявлена на витрати понесенні на правничу допомогу 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок, відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 03 листопада 2025 року.
Суддя Баришівського
районного суду С. І. Чехов