Справа № 355/1367/25
Провадження № 2/355/883/25
23 жовтня 2025 року Баришівський районний суд Київської області
у складі: головуючого-судді Чехова С.І.
за участю секретаря Котенко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Кудіної Анастасії Вячеславівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
До суду звернувся представник позивача ТОВ «Європейська агенція з поверненню боргів» Кудіна А.В. з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики №2318253 в розмірі 17325,00 гривень з яких 5500,00 гривень-сума заборгованості за основною сумою боргу, 10,45 гривень-сума заборгованості за відсотками, 11000,00 гривень сума заборгованості за пенею, 814,55 гривень -комісія за надання позики. Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» понесені судові витрати.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20 серпня 2024 року між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 , було укладено договір позики №2318253. Згідно з п.1 за цим договором позикодавець зобов'язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково та сплатити позикодавцю плату від суми позики.
Підписанням цього договору позики відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги передбачені ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Крім того погодився, що до моменту підписання договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «ClickCkredit» (на умовах повернення позики в кінці строку позики) що розміщені на сайті, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідків укладення цього договору, йому зрозумілі. Правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641,644 ЦК України на укладення договору позики та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Договір позики був підписаний одноразовим ідентифікатором у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію
Відповідно до матеріалі справи кредитні кошти перераховані на карту відповідача № НОМЕР_1 емітовану банком України, вказану особисто відповідачем відповідно до умов договору.
14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу №14/06/21 у відповідності до умов якого ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №39 від 23 грудня 2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17325,00 гривень, з яких 5500,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 гривень 45 копійок сума заборгованості за відсотками;11000,00 гривень сума заборгованості за пенею; 814 гривень 55 копійок комісія за надання позики.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, однак попередив про можливість розгляду справи за його відсутністю, просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_1 до судовому засіданні не з'явилась, однак надала свої заперечення проти позовних вимог позивача у яких повідомила, що не отримувала офіційних повідомлень про передачу права вимоги іншій особі. Про судовий розгляд взнала через застосунку «Дія». У зв'язку з чим не мала можливості своєчасно подати відзив чи надати пояснення. Вона проти заявленої суми, яка є неспівмірною. Первинна сума кредиту становила 5500,00 гривень, однак заявлена до стягнення 20000,00 гривень більш ніж у тричі перевищує тіло кредиту. Таке нарахування суперечить передбаченим ст.3 ЦК України. Вона є одинокою матір'ю виховує дитину з інвалідністю. На, даний момент офіційно не працює, перебуває у скрутному матеріальному становищі. У разі частково задоволення позовних вимог просить надати розстрочку виконання рішення суду.
До заперечень було надано копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідчення серія НОМЕР_2 дитини з інвалідністю ОСОБА_2 про визнання особи недієздатною, відомості про роботу, Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої ст.135 СК України стосовна сина (а.с.57-59)
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом досліджені надані матеріали до позовної заяви, на підставі яких слід прийти до думки про можливе часткове задоволення позовних вимог з таких підстав, а саме:
Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З копії договору позики про фіксовану диференційованою процентною ставкою №2318253 від 28 серпня 2024 року слід, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідач ОСОБА_1 уклали договір позики на наступних умовах: позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, з метою придбання товарів для задоволення власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково., та сплатити позикодавцю плату(проценти) від суми позики та комісію за надання позики. Позика 5500,00 гривень поточний рахунок, строк позики 20 днів; процентна ставка другого дня користування позикою до дати повернення позики 0,01%; комісія за надання позики 14.81 % від суми наданої позики. Дата надання позики 28 серпня 2024 року; дата повернення позики 08 вересня 2024 року; денна процентна ставка 0,75, проценти за понадстрокове користування позикою за день 5%; пеня 5% за день, орієнтована річна процентна ставка 1365,67%, орієнтована загальна вартість позики 6325,00 гривень. Підписаний електронним одноразовим ідентифікатором 533272 відповідача.(а.с.6-10)
Копію договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року з якого слід, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» уклали договір відповідно до якого п.1.1 фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату , а клієнт відступає факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб-боржників включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (плата за процентною ставкою) процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту. П.1.2 Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку№2 після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває права вимоги.(а.с.11-13)
Копію додаткової угоди №2 від 28 липня 2021 року до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року з якої слід, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» погодили внести зміни до п.1.3 договору та викласти його в наступній редакції: Клієнт зобов'язується протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором позики фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про фактора, у спосіб передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства.(а.с.14)
Копію додаткової угоди №7 від 13 червня 2022 року до договору факторингу №14/06/2021 від 14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» слід, що погодили внести зміни до п.9.1 договору та викласти його в наступній редакції: даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення його печатками сторін. Договір дійсний протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. У випадку, якщо жодна із сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до строку закінчення дії договору, даний договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік.(а.с.15)
Копію додаткової угоди №45 від 23 грудня 2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року з якої слід, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» слід, що загальна сума прав вимоги, що відступається згідно реєстру боржників №39 від 3 грудня 2024 року становить 51391180.62 гривень В якості ціни продажу згідно реєстру боржників №39 від 23 грудня 2024 року фактор сплачує клієнтові суму грошових коштів, яка становить 14.5% від основної суми заборгованості, що становить 2535077.43 гривень. Загальна сума права вимоги, що відступаються згідно реєстру боржників №40 від 23 грудня 2024 року становить 54525841.11 гривень. В якості ціни продажу згідно реєстру боржників №40 від 23 грудня 2024 року фактор сплачує клієнтові суму грошових коштів, яка становить 14.5% від основної суми заборгованості, що становить 3022397,42 гривень.(а.с.16)
Копію акту прийому передачі реєстру боржників №39 від 23 грудня 2024 року за договором факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» уклали акт про те, що на виконання п.1.2 договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, укладеного між клієнтом та фактором . клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників №39 від 23 грудня 2024 року кількістю 3666, після чого з урахуванням пункту 1.2 договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.(а.с.17)
Копію платіжної інструкції №586 від 27 грудня 2024 року з якої слід, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргу» перерахувала ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» плату за відступлення права вимоги згідно додаткової угоди №45 від 23 грудня 2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року у сумі 2535077,43 гривень.(а.с.18)
Копію реєстру боржників №39 від 23 грудня 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» отримала від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» реєстр боржників в якому під №2127 значиться відповідачка ОСОБА_1 як боржник за договором позики 2318253, дата позики 28 серпня 2024 року , сума боргу 5500,00 гривень, сума заборгованості по відсоткам 10.45 гривень, сума заборгованості за пенею 11000,00 гривень, комісія за надання позики 814,55 гривень сума заборгованості разом 17325,00 гривень, кількість днів прострочення виконання кредитних зобов'язань 106. (а.с.19)
Копію довідки директора ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС» Губіної Оксани слід, що компанія діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку. Підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до умов договору про переказ коштів №23-011-18/5 від 23 січня 2018 року, укладеного між компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення платіжної операції: дата 20 серпня 2024 року, сума 5500,00 гривень отримувач ОСОБА_1 номер ЕПЗ НОМЕР_1 . Операція здійсненна безготівковій формі.(а.с.20)
Копію розрахунку загальної заборгованості відповідача перед ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» станом на 23 грудня 2024 року становить 17325,00 гривень.(а.с.22-23)
З виписки за договором № б/н за період 20 серпня 2024 року наданої за ухвалою суду слід, що відповідачу ОСОБА_1 20 серпня 2024 року на картку було перераховано 5500 гривень.(а.с.51)
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Як слід з ч.1 ст. 207 ЦК України, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Згідно п.п.5,6,7 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» слід, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі №561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
У суду не виникло сумніву про те, що кредитор виконав вимоги закону уклав договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту користуючись Законом України «Про електронну комерцію». У свою чергу відповідач використовуючи своє право згідно укладеного договору підписав його електронним підписом та отримав кредитні кошти які використовував на свій розсуд.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 512 ЦК України слід, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);2) правонаступництва;3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
З ст.514 ЦК України слід, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).
За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Як слід за ст. 1077 ЦПК України, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
За ст. 1078 ЦК України слід, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
З ст.514 ЦК України слід, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 1052 даного Кодексу передбачено, що у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ст.1082 ЦК України слід, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно правової позиції Верховного Суду України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «….боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги інший особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору…..неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Отже, як було встановлено судом, що відповідач ОСОБА_1 отримавши кредитні кошти стосовно договірних умов використовуючи їх на свій розсуд в подальшому не виконуючи договірні умови не повернула. Крім того за користування кредитами її були нараховані проценти, які також повинні бути повернуті кредитодавцям або факторові, який отримав право як кредитор на право отримання кредитних коштів та процентів. В цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача борг за кредитним договором №2318253 від 20 серпня 2024 року у сумі 5500,00 гривень основного боргу та 10,45 гривень заборгованість за відсотками.
Стосовно розстрочки сплати боргу за рішенням суду у разі часткового задоволення позовних вимог, які були заявлені відповідачем, слід роз'яснити стороні відповідача, що вона зможе звернутися до суду з заявою під час виконання рішення, і суд першої інстанції який ухвалював рішення, може відстрочити або розстрочити виконання ухваленого рішення, в порядку ст. 435 ЦПК України.
Суд приходить до висновку, що позивач неправомірно просить стягнути з відповідача комісію та неустойку (штраф, пеню) в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню а саме: за договором №2318253 від 20 серпня 2024 року у сумі 11000,00 гривень заборгованість за пенею та 814.55 гривень заборгованість за комісією. Всього на загальну суму 11814,00 гривень яка не підлягає задоволенню.
Підставами є прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ від 22 листопада 2023 року який набрав чинності 24.12.2023 (надалі також Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 6 п. 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 13 п. 5 Розділу І Закону №3498-ІХ). Так, відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. При цьому, згідно із п. 17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5%.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 зроблено правовий висновок: «10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини 1 статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (надалі також Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно із частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне управління кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.1 щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за управління кредиту без конкретного переліку які саме послуги надаються є нікчемними відповідно до частин 1 та 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.
Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).
При цьому, Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.
Стосовно неустойки слід, що відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України унормовано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до ч.1 п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки стороною позивача був сплачений судовий збір у сумі 3028 гривень було задоволено частина позовних вимог яка складається 17325 гривень позовних вимог, задоволено 5510 гривень 45 копійок (5510х100%):17325=%, судовий збір 3028 гривень задоволено 31.80%, (3028х31.80%):100%= 962 гривень 90 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2 ,4, 12, 13, 81, 89, 128, 141, 223, 229, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст.6, 205, 207, 526, 625, 626, 628, 638, 639, 1048,1050,1052,1054,1082 ЦК України,-
Позовну заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Кудіної Анастасії Вячеславівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014 місцезнаходження юридичної особи: місто Київ, вулиця Симона Петлюри, 30 реквізити IBAN НОМЕР_4 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за договором позики №2318253 в розмірі 5000 (п'ять тисяч п'ятсот) гривень заборгованості за основною сумою боргу; 10 (десять) гривень 45 копійок сума заборгованості за відсотками.
В іншій частині позовних вимог у сумі 11814 гривень 55 копійок, відмовити за необґрунтованістю заявлених позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014 місцезнаходження юридичної особи: місто Київ, вулиця Симона Петлюри, 30 реквізити IBAN НОМЕР_4 у АТ «ТАСкомбанк») понесені судові витрати під час сплати судового збору та подання позовної заяви до суду у сумі 962 (дев'ятсот шістдесят дві) гривень 90 копійок.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Київського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 27 жовтня 2025 року.
Суддя Баришівського
районного суду С. І. Чехов