провадження № 2/294/1316/25
справа № 294/804/25
20 листопада 2025 року м. Чуднів
Чуднівський районний суд Житомирської області у складі головуючого - судді Білери І.В., за участі секретаря судового засідання Івашкевич В.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справуза позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -
Позивачка через представника адвоката Гуркіна Є.В. звернулася до суду з вказаним позовом до відповідача, в якому просить розірвати шлюб, укладений між ними 04.10.2003 Бурковецькою сільською радою Чуднівського району Житомирської області, про що було складено відповідний актовий запис № 7.
Позов мотивує тим, що спільне життя сторін не склалось через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини та обов'язки з ведення спільного господарства. Всі спроби подружжя налагодити стосунки виявились невдалими. Більше року сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть, фактичних сімейних відносин не підтримують. Шлюб сторін носить лише формальний характер. Подальше збереження шлюбу неможливе та суперечить інтересам сторін, у зв'язку з чим остання наполягає на його розірванні. Від даного шлюбу подружжя має неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спір про місце проживання дитини відсутній.
Ухвалою суду від 02 жовтня 2025 у зв'язку з недотриманням вимог ст.175 ЦПК позовну заяву залишене без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 22.10.2025 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, справу призначено до розгляду на 20.11.2025.
У судове засідання сторони не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
25.10.2025 через систему «Електронний суд» представник позивачки - адвокат Гуркін Є.В. подав заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч.1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та постановляє заочне рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, враховуючи, що одночасно існують умови щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, не з'явлення в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки, неподання ним відзиву, наявність згоди позивача на заочне вирішення справи, дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Сторони перебувають у шлюбі, який було зареєстровано Бурковецькою сільською радою Чуднівського району Житомирської області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 04.10.2003.
Від даного шлюбу подружжя має неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданим Виконавчим комітетом Бурковецької сільської ради Чуднівського району Житомирської області 02.10.2012 року.
Судом встановлено, що спору між сторонами щодо розподілу майна немає.
Головним завданням сімейного законодавства є зміцнення сім'ї. Проте завдання СК України щодо подальшого зміцнення сім'ї не виключає існування права на розлучення. Держава заінтересована у збереженні такої сім'ї, яка б відповідала принципам моралі і вимогам закону. Відсутність почуттів любові і поваги, неможливість подолання непорозумінь, неприязні ворожнечі все це негативно відбивається на особистому житті кожного із подружжя.
Основою сімейних відносин є добровільний шлюб жінки та чоловіка, що ґрунтується на вільних від матеріальних розрахунків почуттях взаємної любові, дружби та поваги всіх членів сім'ї.
Статтею 24 СК України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки та жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
У відповідності до ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст.109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Згідно з п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, врахувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
У статті 112 СК України регламентовано, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей, інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Суд, вирішуючи справу про розірвання шлюбу, перш за все виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачкою.
Таким чином, зважаючи, що причини, які спонукають позивачку наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими, суд дійшов висновку, що даний шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання, позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі, після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права подружжя.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до ч.2 ст.114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч.3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Таким чином, виходячи з наведеного вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, оскільки шлюб між сторонами носить формальний характер, збереження їх сім'ї є неможливим, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам, а також положенням статті 51 Конституції України, відповідно до яких шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Судові витрати суд розподіляє відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 4, 12, 13, 76, 81, 142, 258-259, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , зареєстрований 04.10.2023 виконавчим комітетом Бурковецької сільської ради Чуднівського району Житомирської області, актовий запис № 7.
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І. В. БІЛЕРА