провадження № 2/294/405/25
справа № 294/1290/21
19 листопада 2025 року м. Чуднів
Чуднівський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Білери І.В., за участі:
секретаря судового засідання - Івашкевич В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чуднів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чуднівської міської ради Житомирського району Житомирської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-
13.08.2021 позивач звернувся до Чуднівського районного суду Житомирської області з позовом до відповідача про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті його батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що після смерті батька ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до якої входять земельні ділянки з кадастровими номерами 1825887700:03:000:0703 та 1825887700:04:000:0427 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Стовпівської сільської ради Житомирського району, які належали померлому на праві власності.
Зважаючи на те, що позивач пропустив шестимісячний термін для прийняття спадщини через необізнаність у процедурі вступу у спадщину, просить суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька.
Ухвалою суду від 06.03.2024 у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 01.04.2024 закрито підготовче провадження справу призначено до судового розгляду по суті.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2025 головуючим суддею у справі № 294/1290/21 визначено суддю Білеру І.В.
Ухвалою суду від 11.09.2025 справу прийнято до провадження судді та у зв'язку зі зміною складу суду вирішено повернутись на стадію підготовчого судового засідання.
Позивач в підготовче судове засідання не з'явився, однак 07.10.2025 до суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача Чуднівської міської ради Житомирської області у підготовче судове засідання не з'явився, 17.10.2025 через систему «Електронний суд» від представника надійшла заява про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами справи, при вирішенні спору покликається на розгляд суду.
Ухвалою суду від 21.10.2025 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду на 19.11.2025, витребувано від Чуднівської державної територіальної контори Житомирської області спадкову справу після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судове засідання19.11.2025 учасники процесу не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши та давши належну оцінку зібраним по справі доказам, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Як вбачається із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 23.01.2019 Чуднівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 16.02.1977, батьком ОСОБА_1 (позивача у справі) є ОСОБА_2 (а.с.8).
Згідно довідки №445, виданої 10.09.2020 Стовпівським старостинським округом №7 Чуднівської міської ради Житомирської області, ОСОБА_2 1951 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня смерті постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).
Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №111492198 та № 111491934, сформованих 23.01.2018, ОСОБА_2 на праві власності належали земельні ділянки з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровими номерами №1825887700:03:000:0703 та № 1825887700:04:000:0427 (а.с.12,13).
Згідно інформаційної довідки № 83003977, наданої Чуднівською державною нотаріальною конторою Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції на запит суду, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась, строк для прийняття спадщини закінчився 23.07.2020.
Частина перша статті 58 Конституції України визначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Частинами першою, третьою статті 5 ЦК України передбачено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Згідно положень ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7 визначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Судом встановлено, що позивач на час смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ним не проживав та не вступив фактично в управління або володіння спадковим майном, а також протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України не подав заяву про прийняття спадщини.
Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена у справі №681/203/17-ц від 17.10.2018, лише незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини може бути підставою для задоволення таких вимог.
В даному випадку часовий проміжок, який від часу закінчення строку для прийняття спадщини на момент подачі позову до суду становив понад рік - є, на думку суду, значним, а причини пропуску такого строку, на які посилається позивач, а саме: необізнаність з процедурою вступу у спадщину, - не поважними.
На інші обставини, які б свідчили про труднощі для прийняття спадщини, позивач не посилається та судом не встановлено.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є необґрунтованими, а тому в суду немає підстав для задоволення позовних вимог про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Керуючись ст. 12, 89, 141, 211, 247, 258, 259, 265, 354 ЦПК України, суд, -
У позові ОСОБА_1 до Чуднівської міської ради Житомирської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ірина БІЛЕРА