Справа № 287/2467/25
провадження 2-а/287/50/25
20 листопада 2025 року м. Олевськ
Олевський районного суду Житомирської області в складі
головуючого судді Нижника Г.П.,
за участю секретаря судового засідання Мидловець А.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 321/6 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, зазначивши, що згідно постанови від 20.08.2025 № 321/6 його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі, неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що еквівалентно 17000 грн. Вважає вказану постанову незаконною. Так, відповідно до постанови від 20.08.2025 його притягнуто до адміністративної відповідальності за нібито порушення правил військового обліку, а саме - не з'явився по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
Мотивуючи тим, що позивач 21.10.2025 дізнався про наявність штрафу з повідомлення в мобільному банкінгу про арешт рахунків, того ж дня у відділі державної виконавчої служби в Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) дізнався про адміністративний штраф у подвійному розмірі на суму 34000, 00 грн, проте повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 він не отримував та в ній не розписувався, тому вказану постанову вважає необґрунтованою та незаконною, оскільки не містить доказів його вини.
З огляду на викладене, просить скасувати постанову по адміністративне правопорушення від 20.08.2025 № 321/6 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від справу передано головуючому судді Нижнику Г.П.
Ухвалою Олевського районного суду Житомирської області відкрито провадження у вказаній справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Учасники справи належним чином повідомлялися про судовий розгляд справи.
Відповідач ухвалу про відкриття провадження з копією позовної заяви та доданих до неї документів отримав 29.10.2025, правом подачі відзиву на позов у встановлений судом строк не скористався, будь яких заяв, клопотань, що стосуються розгляду справи до суду не подав.
Повідомлені належним про дату і час судового засідання сторони у судове засідання не з'явилися. Від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю. Відповідач заяв і клопотань на розгляд суду не надсилав. Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження у відсутність сторін на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 полковника ОСОБА_2 № 321/6 від 20.08.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Відповідно до зазначеної постанови, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , 09.04.2025 направлено повістку № 193/54 начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 , відповідно до змісту якої 15.04.2025 він був зобов'язаний з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_7 , що за адресою: АДРЕСА_1 . Маючи обов'язок з'явитися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_1 у визначений день та час за вказаною адресою не з'явився, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17000 грн. (а.с. 19-20 лицева та зворотна сторони).
Також оскаржувана постанова не містить підпису позивача.
На початку 2025 року позивач добровільно відвідував ІНФОРМАЦІЯ_8 , за їхньою вказівкою проходив ВЛК та надав всі необхідні документи. Будь-яких зауважень з боку посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 йому повідомлено не було.
Відповідно до акту про встановлення факту здійснення особою постійного нагляду ОСОБА_1 , має постійний догляд за своєю матір'ю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, та має 2 групу інвалідності внаслідок захворювання (а.с. 12 лицева та зворотна сторони).
Згідно до довідки № 178 від 21.10.2025 наданою КП «Олевськ-Комунальник» ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду слюсаря сантехніка з 13.03.2025 згідно з Наказу №6 від 12.03.2025(а.с. 16).
Відповідно до військово-облікового документу № 071220201379486500006 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 як військовозобов'язаний. Військово-облікові дані ним оновлено вчасно. На підставі п.1 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» має відстрочку до 19.05.2026 (а.с.14 лицева та зворотна сторони).
Згідно відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб №3112 від 21.10.2025, виданих Управлінням «Центр надання адміністративних послуг Олеської міської ради», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 31.08.2001 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.13).
У матеріалах справи наявний результат бронювання за заявою № 20250613-1105099 про бронювання працівників, з якого вбачається, що ОСОБА_1 має статус - заброньовано до 19.05.2026 (а.с.15).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією України та Законами України.
Відповідно до ст. 65 Конституції України Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, відповідно до закону.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За приписами ст. 77 КАС України,обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
Частиною 6 ст. 162 КАС України передбачено, що уразі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.
Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а також, Закон України «Про мобілізації та мобілізаційну підготовку».
Постановою від 16 травня 2024 р. № 560 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, згідно з яким належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
Відповідно до п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1147 від 08.10.2024 рекомендовані листи з позначкою "Повістка ТЦК" під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК".
Згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності.
Суд звертає увагу на те, що він позбавлений можливості безпосередньо дослідити докази які б підтверджували інформацію з постанови про адміністративне правопорушення, адже відповідач не надав відзив та не долучив відповідні докази. Тому суд сприймає ці факти лише на підставі наявних у матеріалах справи доказів, а саме копії постанови № 396/7.
Що, стосується спірного питання чи був позивач повідомлений належним чином, суд звертає увагу на те, що суб'єкт владних повноважень мав можливість надати суду докази належного повідомлення позивача про надходження на його ім'я повістки, проте не зробив цього, а тому суд не може перевірити зазначені обставини. У матеріалах справи будь-які відомості про направлення повістки ОСОБА_1 а також її отримання останнім, відсутні.
Позивач стверджує, що будь-яких повісток від ІНФОРМАЦІЯ_7 не отримував.
Зазначені доводи матеріалами справи не спростовуються.
Всі сумніви, щодо вини особи тлумачиться судом на її користь.
За приписами частини 1 статті 268 КУпАП України, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У зв'язку з цим суд приходить до висновку, що відповідачем не забезпечено дотримання прав позивача щодо участі у розгляді відносно себе справи про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим ОСОБА_1 не мав жодної можливості скористатися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП.
Також суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач в порядку статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» отримував виклик і не прибув у призначений час.
Матеріали справи не містять доказів того, що повістка з вимогою ОСОБА_1 прибути до ІНФОРМАЦІЯ_7 , що за адресою АДРЕСА_1 , направлялася позивачу поштою чи вручалася в інший спосіб, визначений законодавцем.
Відповідач не надав суду копію повістки/розпорядження/виклику, яка б доводила, що ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_7 на конкретну дату та час, не надав доказів, що ОСОБА_1 отримав вказану повістку особисто або відмовився від отримання, про що зроблене відповідне застереження про відмову від її отримання та не надав суду доказів, що факт неявки ОСОБА_1 зафіксовано відповідним актом.
Таким чином, відповідачем не доведено, що у позивача виник обов'язок з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_7 у строк, зазначений у повістці, і що від виконання цього обов'язку ОСОБА_1 ухилився.
Більше того, позивач надав відомості про своє офіційне працевлаштування у період нібито його виклику до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також докази добровільного відвідування ІНФОРМАЦІЯ_3 до моменту винесення оскаржуваної постанови, що обґрунтовано ставить під сумнів наявність у відповідача реальних підстав вважати позивача таким, що ухиляється від виконання обов'язку з'явитися за викликом, і, відповідно, правомірність застосованого до нього заходу адміністративного впливу.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що стороною відповідача не надано доказів на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, тому оскаржувана позивачем постанова є протиправною, не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, оскільки матеріали справи не містять доказів вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 210-1 ч. 3 КУпАП, за таких обставин, провадження у справі підлягає закриттю відповідно до ст. 247 п.1 вказаного Закону.
З врахуванням вищенаведеного позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.244 КАС України, при ухваленні рішення суд має також вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно абз. 2 ч. 5 ст. 139 КАС України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір в сумі 605,60грн належить стягнути на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 77, 205, 241-246, 268-272, 286, КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування постанови № 321/6 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 321/6 від 25.07.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП визнати протиправною та скасувати, а провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт сарії НОМЕР_1 виданий 18.03.1997 року Олевським РВ УМВС України в Житомирській області, місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_10 , місце знаходження: АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя: Г. П. Нижник