Справа № 286/2252/25
17 листопада 2025 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Гришковець А. Л. ,
із секретарем Павленко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення суду , -
Позивач - ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просить стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 20000 грн. 00 коп., мотивуючи тим, що при ухваленні вказаного рішення судом не було вирішено питання стягнення витрат на правничу допомогу, а тому відповідно до ст. 270 ЦПК України воно підлягає вирішенню в судовому засіданні. В якості доказів, понесених позивачем витрат на правничу (правову) допомогу, позивачем надано договір про надання правової допомоги, додаток №1 до договору про надання правової допомоги від 09.06.2025 та акт приймання-передачі наданий послуг згідно договору про надання правової допомоги від 09.06.2025.
Розгляд справи проводиться без виклику сторін на підставі матеріалів справи.
Дослідивши в судовому засіданні письмові докази, суд вважає, що заяву слід задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Вимога ч. 8 ст. 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні (пункт 53 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Судом встановлено, що 01.10.2025 позивачем ОСОБА_1 до суду було подано заяву по справі №286/2252/25, в якій зазначено, що у зв'язку з розглядом судом вказаної справи позивач планує понести судові витрати на професійну правничу допомогу (оплата послуг адвоката) в розмірі 20 000 грн. 00 коп.. Докази понесення вищезазначених витрат будуть подані у встановлений законом строк.
Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 13.10.2025 по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Лайф Факторинг» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню було задоволено повністю позовні вимоги позивача та визнано виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за №27335 від 05.05.2021, про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лайф Факторинг», заборгованості в розмірі 76550 грн. 00 коп. таким, що не підлягає виконанню, а також стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лайф Факторинг», ЄДРПОУ 41041174, яке розташоване по вул. М. Грушевського, 10 в м. Київ, на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), який проживає по АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 80 коп.
Питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішувалося.
21.10.2025 позивач - ОСОБА_1 надав до суду заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, долучивши докази, а тому умови визначені ч. 8 ст. 141 ЦПК України для можливості подання доказів на підтвердження розміру витрат, які позивач сплатив у зв'язку з розглядом справи, стороною відповідача дотримано.
Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу регламентовано у ст.ст. 133-137 ЦПК України.
Так, відповідно до положень ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 1-2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи має подати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У ч.48 постанови від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснив, що витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Такого висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц.
Судом при дослідженні письмових доказів встановлено, що 09.06.2025 між адвокатським бюро «Бакуменко і Партнери», в особі керівника Бакуменка Сергія Васильовича, та ОСОБА_1 було укладено договір №б/н про надання правової допомоги.
Відповідно до п. 4.1 вказаного договору за виконання роботи, що передбачена умовами цього договору, клієнт сплачує суму, в розмірі, порядку та строки, що визначені у додатку №У1 до цього договору.
В додатку №1 до договору про надання правової допомоги від 09.06.2025 керівник адвокатського бюро «Бакуменко та партнери» Бакуменко С.В. та клієнт ОСОБА_1 погодили розмір та порядок оплати послуг адвоката за надання правової допомоги. Сторони домовились встановити наступні фіксовані розміри оплати за надання правової допомоги, в тому числі: прийняття судом першої інстанції рішення про задоволення позовних вимог клієнта - 20 000 гривень.
Згідно акту приймання-передачі наданих послуг згідно договору про надання правової допомоги від 09.06.2025 адвокат у відповідності з вимогами Клієнта надав наступні юридичні послуги згідно договору про надання правової допомоги від 06.06.2025, зокрема: підготовка позовної заяви до ТОВ «ФК «Цикл фінанс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - 4 години; підготовка заяви про забезпечення позову - 2 години; підготовка заяви про розмір витрат - 1 година; ознайомлення з документами, які надійшли від сторони відповідача - 2 години; контроль ходу розгляду справи №286/2252/25 - 3 години. Тобто, вартість виконаних послуг складає 20000 гривень. Вказаний акт підписано сторонами.
Верховний Суд у постанові від 02 червня 2022 року у справі №160/6899/20 зазначив про те, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Тож суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04), заявник має право на відшкодування витрат у розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений (справа "Немайстер проти Австрії), у рішенні "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Завданням суду при розгляді справи не є оцінка вищевказаних причин чи підстав, чи оцінка якості роботи адвоката, а є визначення обґрунтованого і адекватного розміру грошової суми, що підлягає стягненню з позивача за надані відповідачу послуги.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним.
Відтак, за встановлених обставин та визначеного правового врегулювання, враховуючи характер та обсяги виконаної адвокатом роботи, критерій реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, керуючись принципами справедливості та верховенства права, суд приходить до висновку, що сума витрат на професійну правничу допомогу підлягає зменшенню до 4500 грн. 00 коп..
Керуючись ст.ст.133,137,139,141,246,263-265,268,270 ЦПК України, суд,-
Заяву задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лайф Факторинг», ЄДРПОУ 41041174, яке розташоване по вул. М. Грушевського, 10 в м. Київ, на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), який проживає по АДРЕСА_1 , 4500 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
В задоволенні решти вимог відмовити.
На рішення суду до Житомирського апеляційного суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Суддя: А. Л. Гришковець
Повне рішення виготовлено 21 листопада 2025 року.