Іменем України
Справа № 285/6390/25
провадження № 1-кс/0285/1509/25
21 листопада 2025 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої слідчої судді……. ОСОБА_1 ,
секретаря…………………….. ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду
клопотання старшого слідчого слідчого відділу Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області,
погоджене прокурором Звягельської окружної прокуратури,
про арешт тимчасово вилученого майна,
по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025060530000867 від 15.11.2025,
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, -
Слідчий 21.11.2025 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно, яке було вилучене 21.11.2025 в ході обшуку будинку АДРЕСА_1 , а саме на: мисливську одноствольну рушницю; предмет зовні схожий на пістолет; 128 предметів зовні схожих на патрони в скляній ємності; 4 ємності (3 металеві, одна полімерна) із речовиною, зовні схожою на порох в кожній.
Також просив позбавити власника, будь-яких осіб, які відповідно до чинного законодавства мають право та можливості відчуження, розпорядження та/або користування вказаним майном, зазначених прав на нього.
Клопотання обґрунтоване тим, що в ході проведення досудового розслідування було встановлено, що громадянин ОСОБА_3 , яким є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем свого проживання в Домоволодінні зберігає зброю та бойові припаси.
21.11.2025 в будинку ОСОБА_4 було проведено обшук та вилучено вказані в клопотанні речі, які постановою слідчого цього ж дня визнано речовими доказами.
Зважаючи, що вказане вище майно зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та має значення речових доказів у кримінальному провадженні, з метою його збереження виникла необхідність у застосуванні арешту на нього з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Сторони провадження про дату розгляду справи повідомлені в порядку, визначеному КПК.
Дослідивши матеріали справи, приходжу наступного висновку.
Під заходами забезпечення кримінального провадження прийнято розуміти передбачені КПК заходи примусового характеру, які застосовуються за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, з метою запобігання і подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його дієвості.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину (ст.170 КПК), і допускається лише, коли сторона обвинувачення доведе існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для його застосування; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні, і може бути виконане завдання, для виконання якого воно подано. До останнього, зокрема, відноситься: збереження речових доказів, спеціальна конфіскація та конфіскації як виду покарання, відшкодування шкоди (цивільний позов).
Встановлено, що в провадженні поліції перебувають матеріали кримінального провадження за фактом незаконного зберігання бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу (витяг з ЄРДР).
Відповідно до протоколу обшуку від 21.11.2025 у період часу з 08:23 год по 09:31 год у будинку АДРЕСА_1 проведено обшук, в ході якого було вилучено: мисливську одноствольну рушницю; предмет зовні схожий на пістолет; 128 предметів зовні схожих на патрони в скляній ємності; 4 ємності (3 металеві, 1 полімерна) із речовиною, зовні схожою на порох в кожній.
21.11.2025 слідчим винесено постанову про визнання вищевказаних речей речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Ініціатором клопотання зазначено, що підставою арешту майна, яке відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, є збереження речових доказів.
На даній стадії слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення.
На підставі оцінки наданих матеріалів та сукупності отриманих слідством доказів у цій справі факт вчинення кримінального правопорушення є вірогідним та достатнім для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту на майно.
Клопотання відповідає вимогам ст.171 КПК України, є обґрунтованим та підлягає задоволенню в частині накладення арешту на нього.
Суттєвих шкідливих наслідків застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження для осіб, яких він стосується, не вбачається, а спосіб, у який він здійснюється, відповідає завданням кримінального провадження, враховує обставини вчиненого кримінального правопорушення, є розумним і співрозмірним.
Окрему вимогу слідчого про позбавлення власника прав відчуження, розпорядження та користування майном вважаю надлишковою і такою, що охоплюється самим накладенням арешту на майно.
Право користування, розпорядження та відчуження є основними правомочностями власника. Вони визначають, як власник може використовувати, змінювати юридичну долю та передавати своє майно. Право користування (usus) - це можливість фактично володіти річчю та використовувати її корисні властивості. Право розпорядження (abusus) - це можливість визначати юридичну долю речі (продати, подарувати, обміняти, заставити, знищити або іншим чином змінити юридичний статус речі). Право відчуження (ius abutendi) - це право власника на передачу права власності на майно іншій особі, тобто продаж, дарування, обмін, спадкування.
Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.
Арешт майна і заборона на відчуження, розпорядження та користування майном є самостійними видами (способами), які за своєю правовою сутністю обмежують право особи розпоряджатися своїм майном, однак арешт є більш широким заходом забезпечення кримінального провадження, оскільки включає в себе не тільки заборону на відчуження майна, а й інші обмеження у праві розпорядження та користування майном.
Вилучене у цій справі майно є речовим доказом у кримінальному провадженні, тому через заборону в законі воно не може бути відчужене, ним не можна ні розпоряджатися, ні користуватися.
Відтак, в цій частині клопотання не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 98, 170-173, 309 КПК України, -
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Накласти арешт на вилучені 21.11.2025 під час обшуку будинку АДРЕСА_1 :
мисливську одноствольну рушницю без маркування;
предмет зовні схожий на пістолет без маркування;
128 предметів зовні схожих на патрони в скляній ємності;
4 ємності (3 металеві, 1 полімерна) із речовиною, зовні схожою на порох в кожній.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її винесення.
Слідча суддя ОСОБА_1