Рішення від 20.11.2025 по справі 284/446/25

Народицький районний суд Житомирської області

Справа № 284/446/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ЗАОЧНЕ

20 листопада 2025 року селище Народичі

Народицький районний суд Житомирської області в складі:

під головуванням судді Діброви О.В.,

з секретарем Ніконенко О.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у сумі 20199 гривень 00 копійок, 2422 гривні 40 копійок витрат, що пов'язані за сплатою судового збору та 7000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 23 січня 2021 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №878809874 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Вказує, що відповідач добровільно за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» www.moneyveo.ua, обрав для себе бажану суму грошових коштів та бажаний строк кредитування, зазначив свої персональні дані, в тому числі і банківську картку, на яку в подальшому отримав грошові кошти в сумі 7000 грн., пройшов декілька етапів підтвердження наміру вступити у договірні відносини з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та уклав кредитний договір без зовнішнього примусу. Звертає увагу на те, що кредитний договір №878809874 від 23 січня 2021 року був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV6Y5N5. Вказує, що первісним кредитором були виконанні зобов'язання в повному обсязі та надано відповідачу кредит у сумі 7000 грн., проте, відповідач порушив умови щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів у встановлені строки та порядку, у зв'язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість по сплаті кредиту та процентів, яка становить 20199 гривень 10 копійок, з яких: 7000 гривень - заборгованість по кредиту та 13199 гривень 00 копійок - заборгованість по несплаченим відсотками за користування кредитом.

В послідуючому за договором факторингу Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» відступило вимоги за кредитним договором №878809874 від 23 січня 2021 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», яке, в свою чергу, уклало договір факторингу з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Онлайн Фінанс», від якого на підставі договору факторингу право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №878809874 від 23 січня 2021 року перейшло до позивача.

Ухвалою суду від 17 липня 2025 року постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Сторони про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, представник позивача не заперечує щодо заочного розгляду справи й за його відсутності, відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив та відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

23 січня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір (а.с.14-16), за умовами якого останній отримав кредит у сумі 7000 гривень на строк 30 днів з процентною ставкою 1,70% за кожний день користування кредитом.

Відповідно до пункту 1.1. Договору товариство зобов'язувалось надати позичальникові кредит на суму 7000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Згідно з пунктом 1.2. кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником.

Пунктом 1.4.1. Договору визначено, що на період строку, визначеного п.1.2. Договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним.

Кредитний договір №878809874 від 23 січня 2022 року підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор №MNV6Y5N5 було направлено позичальнику 23.01.2021 року о 16:23:49 год, на номер мобільного телефону, вказаний ним в заявці на отримання грошових коштів 0666879182, одноразовий персональний ідентифікатор було введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства 23.01.2021 о 16:24:21 год (а.с. 30), що є акцептом оферти позичальником.

З довідки ТОВ «Манівео» від 23 травня 2025 року (а.с.97) вбачається, що 23 січня 2021 року о 16:24:30 год, на виконання кредитного договору №878809874 від 23.01.2021 року, товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» провело платіжну операцію на транзитний рахунок ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , платіжна карта - НОМЕР_2 ) кошти у сумі 7000 гривень.

У виписці за договором бн за період з 23.01.2021 - 28.01.2021, наданій АТ КБ «Приватбанк» (а.с.115), зазначено, що 23.01.2021 року на картку № НОМЕР_3 , емітовану на ім'я ОСОБА_1 , зараховано переказ у сумі 7000 гривень.

Відповідно до положень статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (надалі - Закон).

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З огляду на встановлене, обставинами справи підтверджується факт укладення між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 кредитного договору №878809874 від 23 січня 2021 року.

Крім цього, за приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договору №627667642 від 08 січня 2022 року. Зазначений договір недійсним не визнано.

При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.

28 листопад 2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу, за умовами якого перше відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а останнє у свою чергу прийняло права вимоги до боржників, про що свідчить копія договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с.33-36).

Згідно п.2.1 укладеного договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.

Згідно п.п.1.3. договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Відтак, договором факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога), при цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Такі додатки до договору є невід'ємною частиною договору факторингу.

Відповідно до пункту 8.2 договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 строк дії договору закінчується 28 листопада 2019 року.

28.11.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с.80), відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року. При цьому всі інші умови договору залишились без змін.

31.12.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 (а.с.39-41), відповідно до якої договір факторингу викладено у новій редакції. Строк дії договору визначено до 31 грудня 2021 року.

31.12.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с.44), відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2022 року.

31.12.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (зворотній бік а.с.44), відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2023 року.

31.12.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с.45), відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2024 року.

Відповідно до реєстру прав вимоги №127 від 29 березня 2021 року (а.с.53-68) до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 11505 грн, яка складається з 7000 грн заборгованості за основною сумою боргу та 4505 грн заборгованості по несплаченим відсоткам.

05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01 (а.с.46-48) відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.

Згідно п.п.1.3. договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Відповідно до пункту 8.2 договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року строк дії договору закінчується 04 серпня 2021 року.

03.08.2021 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №2 до договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року (а.с.50), відповідно до якої договір факторингу викладено у новій редакції. Строк дії договору визначено до 31 грудня 2022 року включно.

30.12.2022 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №3 до договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року (а.с.51), відповідно до якої договір факторингу викладено у новій редакції. Строк дії договору визначено до 30 грудня 2024 року включно.

Відповідно до реєстру прав вимоги №9 від 30 травня 2023 року до договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року (а.с.54) до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 20199 грн, яка складається з 7000 грн заборгованості за основною сумою боргу та 13199 грн заборгованості по несплаченим відсоткам.

У подальшому, 04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №04/06/25-Ю (а.с.62-65), відповідно до умов якого позивач набув права вимог до боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 04 червня 2025 року до договору факторингу №04/06/25-Ю (а.с. 68) до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі в сумі 20199 грн, яка складається з 7000 грн заборгованості за основною сумою боргу та 13199 грн заборгованості по несплаченим відсоткам.

Обмірковуючи правомірність позовних вимог, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі пункту 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до змісту статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Тобто належним виконанням зобов'язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором.

Згідно з частиною 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов переконання, що надані позивачем копії договорів факторингу та реєстрів права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Звертаючись до суду з позовом ТОВ «Юніт Капітал» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у сумі 20199 грн, з яких: 7000 грн заборгованості за основною сумою боргу та 13199 грн заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

З розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 58) вбачається, що відповідачу було надано кредит у сумі 7000 грн. й останній коштів на погашення кредиту не сплачував.

Матеріали справи також не містять належних та допустимих доказів повернення відповідачем отриманих в позику коштів.

Заявляючи вимогу про стягнення відсотків у сумі 13199 грн ТОВ «Юніт Капітал» обчислило їх на день набуття ним права вимоги за кредитним договором №878809874.

На підставі викладеного й враховуючи те, що відповідачем суду не було надано доказів на спростування тверджень позивача про наявність та розмір зазначеної останнім заборгованості за кредитним договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та їх слід задовольнити.

Крім того, ТОВ «Юніт Капітал» у позовній заяві просило суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на правову допомогу в сумі 7000 грн.

Обмірковуючи питання щодо відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд зважає на правову позицію, викладену Касаційним цивільним судом Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22, відповідно до якої зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Відповідачем клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу не заявлялись.

Позивач сплатив судовий збір в сумі 2422 гривні 40 копійок та 7000 гривень витрат на професійну правничу допомогу, які за правилами статей 137 та 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 205, 207, 514, 526, 530, 610-612, 625, 626, 628 638, 639, 1048, 1054, 1077, 1082 ЦК України та статтями 3, 10, 137, 141, 259, 263, 265, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором кредитної лінії №878809874 від 23 січня 2021 року року в сумі 20199 гривень 00 копійок, у тому числі: 7000 гривень - заборгованість по тілу кредиту, 13199 гривень 00 копійок - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати по сплаті судового збору у сумі 2422 гривні 40 копійок та витрати на правову допомогу у сумі 7000 гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Про перегляд заочного рішення відповідачем до Народицького районного суду Житомирської області може бути подана заява протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: вул. Рогнідинська, будинок 4, літера А, офіс 10, м.Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43541163.

Представник позивача: Тараненко Артем Ігорович, місце перебування: вул. Юрія Поправки, будинок 6, офіс 21, м. Київ, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Повне рішення суду складено 20 листопада 2025 року.

Суддя: Олександр ДІБРОВА

Попередній документ
131972865
Наступний документ
131972867
Інформація про рішення:
№ рішення: 131972866
№ справи: 284/446/25
Дата рішення: 20.11.2025
Дата публікації: 24.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Народицький районний суд Житомирської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (20.11.2025)
Дата надходження: 15.07.2025
Предмет позову: Про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
15.09.2025 14:00 Народицький районний суд Житомирської області
08.10.2025 12:30 Народицький районний суд Житомирської області
13.11.2025 11:30 Народицький районний суд Житомирської області