Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/1339/25
Провадження № 2/935/430/25
Іменем України
20 листопада 2025 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого - судді Василенка Р.О., зі секретарем - Криворучко Я.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості в якому просять суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором № 16.05.2024-100002076 від 17.05.2024 у розмірі 22960,00 грн.
В обґрунтування позову вказує, що 17 травня 2024 року, між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 16.05.2024-100002076, відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі - 7 000 грн, строком на 112 днів. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в одностронньому порядку. Отже ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконано в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 22960 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7000, 00 грн, по процентам в розмірі 11760 грн, комісія 700 грн, 3500,00 грн - неустойка, чим порушують права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
19 червня 2025 року Коростишівським районним судом Житомирської області відкрито провадження у справі.
Відповідач ОСОБА_1 про порядок розгляду справи повідомлена належним чином. Ухвала про відкриття провадження у справі, яку надіслано за зареєстрованим місцем проживання відповідача повернулася до суду з відміткою працівника пошти про її отримання №0610265220471. Відзиву та будь-яких заяв чи клопотань станом на день розгляду справи до суду не надходило.
Згідно ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Суд, дослідивши матеріали справи, на засадах змагальності та в межах позовних вимог, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 17.05.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 16.05.2024-100002076, шляхом підписання Заявки, що є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), яку позичальник підписала 17.05.2024 одноразовим ідентифікатором Е667 та який укладається у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Також, паспортом споживчого кредиту, додатком до анкети позичальника, пропозиції про укладення кредитного договору, які підписані ОСОБА_2 одноразовим ідентифікатором Е667 та квитанція «LIQPAY» ID платежу 2463341438, підтверджується факт укладення кредитного договору та отримання 7 000 грн кредитних коштів.
Відповідно до умов кредитного договору № 16.05.2024-100002076 від 17.05.2024, зокрема в заявці зазначено, що позичальнику надано кредит на наступних умовах: сума кредиту 7 000 грн, строк на який надається кредит 112 днів з дати його надання. Дата повернення кредиту - 05.09.2024. В п.6 заявки передбачено, що процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не можу бути збільшено в односторонньому порядку. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику за даним та наступними договорами: НОМЕР_1 . Комісія, повязана з наданням кредиту - 10% від суми кредиту та дорівнює 700 грн. (п. 8 договору).
Згідно з довідкою розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором складеного ТОВ «Споживчий центр» вбачається, що позичальник ОСОБА_1 має заборгованість по кредитному договору № 16.05.2024-100002076 від 17.05.2024, яка становить 22960,00 грн та складається з: 7 000 грн - основний борг, 11760,00 грн - проценти, 7000 грн - комісія, 3500,00 грн- неустойка.
Відповідно до п. 2.1 пропозиції про укладення кредитного договору, слідує, що електронний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 2.2. електронний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), заявка сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем, відповідь поизчальника про прийняття пропозиції (акцепт).
Частиною першою та другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 вищевказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у інтернеті або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 вищевказаного Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 1054 ЦивільногокодексуУкраїни передбачено, що за кредитним договором банк абоіншафінансоваустанова (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст.625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦКдоговір є обов'язковим для виконання сторонами.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 2 статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відтак, оскільки судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, суму отриманих від позивача грошових коштів не повернув, тому позов у частині стягнення з відповідача на користь позивача тіла кредиту та відсотків у розмірі 11 240,00 грн підлягає задоволенню.
Поряд із цим, відповідно до п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.
Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати неустойку в розмірі 3500,00 грн., від сплати якої позичальник звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд робить висновок про відсутність правових підстав для стягнення такої неустойки.
В матеріалах справи міститься копія кредитного договору, який підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, тобто сторонами погоджено умови отримання кредитних коштів та відповідальність за порушення погоджених умов, а також підтверджено отримання відповідачем кредитних коштів, відсутні докази повернення отриманого кредиту, відзиву чи доказів погашення кредиту відповідач до суду не направив.
Таким чином ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за кредитним договором № 16.05.2024-100002076 від 17.05.2024 року виконало в повному обсязі, однак відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість. Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 19460 грн., яка складається з: 7 000 грн. - основного боргу, 11760 грн. - проценти по кредиту, 700 грн - комісія, тому позов підлягає задоволенню в цій частині, а щодо стягнення неустойки в розмірі 3 500,00 грн - відмовити.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2052,79 грн.
Враховуючи викладене вище, на підставі ст. ст. 509, 526, 1049, 1050, 1054 ЦК України, і керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-268,274, 279, 352,354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитим договором № 1216.05.2024-100002076 від 17.05.2024 в розмірі 19460 (дев'ятнадцять тисяч чотириста шістдесят) 00 коп. та судовий збір в розмірі 2052, 72 грн.
В частині стягнення неустойки відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄРДПОУ 2695676538, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А, 01032.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Роман ВАСИЛЕНКО