Справа № 279/7175/25
провадження 1-кс/279/827/25
20 листопада 2025 року місто Коростень Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 (дистанційно)
слідчого ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника адвоката ОСОБА_6
розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 за матеріалами кримінального провадженняв несеного до ЄРДР за №12025060490000851 від 18.11.2025 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115, ч.1 ст. 263 КК України прозастосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
20.11.2025 старший слідчий СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 за погодженням прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 подав до суду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 ,підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115, ч.1 ст. 263 КК України .
Клопотання обгрунтовано тим, що у достовірно невстановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше 18.11.2025, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів, ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, достовірно знаючи про відсутність у нього передбаченого законом дозволу на придбання, носіння та зберігання боєприпасів, в порушення вимог постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 24.01.1995, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробника для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями, метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї, або вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС від 21.08.1998 року та «Положення про дозвільну систему», затвердженої постановою КМУ № 576 від 12.10.1992, діючи незаконно, придбав два підривані до ручних гранат типу «AF-ІІ», корпус гранати типу «РГН» із маркуванням «РГН 254-41-89», три корпуси гранати типу «ЄНО» із маркуванням «10-01-25ЄНО-1RDX», підривач типу JVA де ручної гранати М-50 із маркування «VRJ JVA 1634», три підривані до ручних гранат типу «УЗРГМ» із маркування «134-69 УЗРГМ 583», корпус гранати типу М-50, корпус гранати типу «Ф-1» із маркуванням «107 6-70 Т» та підривач типу УЗРГМ із маркуванням «134-6993 УЗРГМ 583», які належать до вибухових пристроїв військового призначення - бойових припасів, після чого незаконно переніс вказані бойові припаси до місця свого проживання, а саме до будинку АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав до 18.11.2025.
18 листопада 2025 року, приблизно 17 год. 40 хв., ОСОБА_5 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в будинку за адресою: свого проживання, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , під малозначним приводом та під впливом негативних емоцій внаслідок алкогольного сп'яніння взяв до рук ручну гранату типу Ф-1, яка обладнана підривачем типу «УЗРГМ», з метою з'ясування відносин зі своїм сусідом ОСОБА_9 , якого підозрював у крадіжці свого майна, після чого вийшов на вулицю та почав стукати у будинок в якому проживає ОСОБА_9 .
На вказаний стук вийшов з будинку ОСОБА_9 та його дружини ОСОБА_10 , де їх біля паркану на вулиці чекав ОСОБА_5 . Під час розмови ОСОБА_5 під впливом негативних емоцій та алкогольного сп'яніння почав ображати словами нецензурної лайки ОСОБА_9 .
В цей час, в ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на умисне, протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне, протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 , ОСОБА_5 тримаючи в правій руці гранату Ф- 1, яка належить до вибухових пристроїв військового призначення - бойових припасів, витягнув запобіжне кільце та показав гранату ОСОБА_9 , демонструючи свій намір позбавити його життя.
Далі ОСОБА_5 з метою вбивства ОСОБА_9 привів у дію гранату, а саме кинув її за паркан, щоб шляхом підриву позбавити життя ОСОБА_9 , але з причин які не залежали від його волі, так як ОСОБА_5 перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння 4,68 проміле, останній не розрахувавши напрямок та дистанцію, промахнувся та граната впала в стороні від ОСОБА_9 , внаслідок чого відбувся вибух та негативні наслідки у вигляді смерті останнього не настали, тим самим ОСОБА_5 вчинив замах на вбивство ОСОБА_9 .
В подальшому, приблизно о 18 год. 45 хв. злочинні дії ОСОБА_5 припинені працівниками Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, які прибули на місце події та затримали останнього.
Після цього, 18.11.2025 в період часу з 22 год. 01 хв. по 23 год. 59 хв., в будинку АДРЕСА_1 , в якому проживає ОСОБА_5 під час проведення обшуку працівниками поліції Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області виявлено та вилучено два підривані до ручних гранат типу «AF-П», корпус гранати типу «РГН» із маркуванням «РГН 254-41-89», три корпуси гранати типу «GHO» із маркуванням «10-01-25GHO-1RDX», підривач типу JVA до ручної гранати М- 50 із маркування «VRJ JVA 1634», три підривані до ручних гранат типу «УЗРГМ» із маркування «134-69 УЗРГМ 583», корпус гранати типу М-50, корпус гранати типу «Ф-1» із маркуванням «107 6-70 Т» та підривач типу УЗРГМ із маркуванням «134-6993 УЗРГМ 583», які належать до вибухових пристроїв військового призначення - бойових припасів, які ОСОБА_5 незаконно придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу.
Своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_5 , підозрюється вчиненні у правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Своїми умисними діями, які виразилися у закінченому замаху на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині - ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.
18.11.2025 о 18 год 45 хв у порядку ст.208 КПК України було затримано за підозрою у вчинені кримінальних правопорушень ОСОБА_5 ..
19.11.2025 відповідно до ст.276-278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.І ст.115 та ч.І ст.263 КК України.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.І ст.115 та ч.І ст.263 КК України, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця подій;протоколом обшукутжитла; протоколами допитів потерпілих та свідків; речовими доказами, вилученими під час огляді місць подій; протокол допиту підозрюваного; протоколом затримання підозрюваного; іншими доказами та документами в їх сукупності.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити, застосувати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, наявні ризики переховуватись від органу досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків, тому застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, буде недостатнім.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_11 заперечив проти обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив застосувати більш м'який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки ОСОБА_5 раніше не судимий, має постійне місце проживання в якому зареєстрований та проживає, за станом здоров'я потребує лікування, що підтверджується медичними довідками, лікування пов'язане із отриманням поранень при участі в бойових діях захисту Батьківщини. Також зазначив, що ОСОБА_5 не мав наміру вбивати або якимось іншим чином здійснити фізичне насильство потерпілим, не погрожував їм фізичною розправою про, що зазначено у їх письмових поясненнях ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , при цьому травм та будь-яких тілесних ушкоджень вони не отримали.
Підозрюваний підтримав думку свого захисника, просив застосувати відносно нього більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Заслухавши в судовому засіданні учасників судового розгляду, дослідивши долучені до клопотання матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Клопотання слідчого відповідає вимогам ст.184 КПК України, до клопотання долучено копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з ЄРДР, клопотання слідчого та додатки вручено підозрюваному.
18.11.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.І ст.115 та ч.1 ст.263 КК України.
Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 оцінено вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, а також дані, що характеризують його особу, оцінено наявність ризиків переховуватись від органу досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення, на які слідчий посилається у своєму клопотанні.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановлено, що надані докази доводять обставини, які свідчать про наявність обгрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.І ст.115 та ч.1 ст.263 КК України.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років та тяжкогу злочину передбаченого ч.1 ст. 263 КК України санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, що свідчить про наявність ризиків переховуватись від органу досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
В ході розгляду клопотання прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, та доведені обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України.
Виходячи з наведеного, тяжкості інкримінованих ОСОБА_5 злочинів за ч.2 ст.15, ч.І ст.115 та ч.1 ст.263 КК України, з урахуванням конкретних обставин кримінального правопорушення, особи ОСОБА_5 , слідчий суддя доходить висновку, що запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, а також буде запобігати його спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити і з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (Летельє проти Франції).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має і тримання особи під вартою.
На даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, тому не вирішуючи наперед питання про доведеність вини, слідчий суддя доходить висновку, що причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень достатньою мірою для даної стадії кримінального провадження доводиться доказами, що долучені слідчим до клопотання.
Розглядаючи можливість застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання, суд враховуючи вище наведене, вважає його таким, що не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та не зможе запобігти передбаченим ст.177 КПК України.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 ..
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України з урахуванням кримінального правопорушення, даних про ОСОБА_5 та ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя визначає розмір застави, який достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним покладених обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, у виді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків відповідно до ч.5 ст.194 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_5 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили, і прямо передбачає тримання ОСОБА_5 під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177-178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів - до 16 січня 2026 року включно, з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з 18.11.2025 року з 18 години 45 хвилин.
Визначити розмір застави - 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), у разі внесення якої звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.
Роз'яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі.
В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ст.194 ч.5 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їх викликом, вимогою;
- не відлучатися за межі населенного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, або суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками, експертами у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Термін дії ухвали та обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 16.01.2026 року.
У разі невиконання підозрюваним зазначених обов'язків, застава звертається в дохід держави.
Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору, слідчому, направити уповноваженій особі місця попереднього ув'язнення.
Здійснення доставки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до місця попереднього ув'язнення покласти на уповноважених осіб Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в той же строк з дня отримання копії ухвали, що не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено 21.11.2025 року
Слідчий суддя ОСОБА_12