Справа №295/11047/24
1-кп/295/354/25
21.11.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі колегії:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №22024000000000615 від 02.07.2024 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_7 ,
встановив:
Прокурором подано клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_5 . В обґрунтування поданого клопотання прокурор вказав, що строк дії ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 16.10.2025, на підставі якої ОСОБА_5 утримується під вартою, спливає 14.12.2025, до вказаної дати завершити судовий розгляд кримінального провадження неможливо. Водночас, підстави для зміни обраного стосовно ОСОБА_5 виняткового запобіжного заходу на інший, більш м'який запобіжний захід, відсутні, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не здатен запобігти ризикам, передбаченим п.1 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України, які не зменшились та продовжують існувати на даний час. Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ч.6 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто, тримання під вартою, просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_5 строком на 60 днів, при цьому не визначати розмір застави, відповідно до вимог ч.4 ст.183 КПК України.
В судовому засідання прокурор подане клопотання підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі.
Обвинувачена ОСОБА_5 та її захисник щодо задоволення клопотання прокурора заперечували. Водночас, вважали, що тримання під вартою повинне бути змінене судом на особисте зобов'язання або повинен бути визначений розмір застави. Зазначили, що ризики, на які посилається прокурор, як на підставу для подальшого тримання обвинуваченої під вартою, нічим не підтверджені, докази її вини відсутні. Крім того, ОСОБА_5 має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, позитивно характеризується.
Заслухавши клопотання прокурора, думки учасників судового провадження з приводу заявленого клопотання, суд дійшов такого висновку.
Статтею 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно з ч.3 ст.199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Оцінка обґрунтованості висунутого обвинувачення на стадії дослідження доказів не може бути надана через те, що суд лише за наслідками судового розгляду та дослідження наданих усіх доказів в їх сукупності має встановити, чи доведена винуватість особи поза розумним сумнівом. Отже, суд може дати оцінку лише щодо наявності ризиків і чи може запобігти існуючим ризикам застосування до обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу.
При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу обвинуваченій суд бере до уваги, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, за вчинення якого передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на певний строк або довічне позбавлення волі. На переконання колегії суддів, обвинувачена, розуміючи тяжкість покарання, яке їй може бути призначене, у разі доведення її винуватості, може вдатись до відповідних дій та переховуватись від суду, а тому, ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшився, продовжує існувати на даний час і є достатньо високим.
Наявність у ОСОБА_5 постійного місця проживання та родини неможливо віднести до тих стримуючих факторів, які б були у повному обсязі здатні мінімізувати ймовірність вчинення обвинуваченою дій, спрямованих на ухилення від суду, можливого покарання та вчинення обвинуваченою іншого кримінального правопорушення, оскільки вони існували на період інкримінованого обвинуваченій діяння.
Розгляд кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_5 по суті триває, на даному етапі розгляду кримінального провадження судом безпосередньо досліджено частину письмових доказів сторони обвинувачення. Обвинувачену не допитано.
Крім цього, не зменшилися ризики, пов'язані з російською агресією проти України.
Також, колегія суддів враховує, що відповідно до вимог ч.6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст. 111 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме, - тримання під вартою.
Отже, за результатами встановлених в судовому засіданні обставин, з урахуванням доводів сторін кримінального провадження, суд дійшов до переконання про доведеність чинників, які передбачені ч.1 ст.194 КПК України і є достатніми для прийняття судом рішення про подальше застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому, суд вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої на даному етапі розгляду кримінального провадження.
З огляду на наведене, враховуючи також обстановку, за якої обвинуваченій інкримінується вчинення кримінального правопорушення, суд дійшов висновку про доцільність продовження обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, оскільки підстав для зміни виду запобіжного заходу не вбачається.
Керуючись ст. ст. 199, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів - до 19.01.2026 включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3