Справа №295/16151/25
Категорія 93
1-кп/295/1159/25
21.11.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
з участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025060600001719 від 05.11.2025 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого, не маючого на утриманні дітей, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, за ч. 4 ст. 185 КК України,
05.11.2025 близько 17 год 06 хв, ОСОБА_5 перебував у приміщенні ТРЦ «Глобал», а саме у приміщенні торгівельної зали магазину «Технопростір», що за адресою м.Житомир, вул. Київська, 77.
В цей же день, час, місці та за вказаних обставин, в умовах запровадженого в Україні воєнного стану, у ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна із вищевказаного магазину, що належить ТОВ «ТЕХНО ПРОСТІР».
Реалізуючи свій умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи в умовах воєнного стану ОСОБА_5 , керуючись корисливим мотивом, пересвідчившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються непоміченими, шляхом вільного доступу зі стелажу магазину «Технопростір» таємно викрав чуже майно, належне ТОВ «ТЕХНО ПРОСТІР», а саме: мобільний телефон марки «OPPO» модель «CPH2711» в корпусі «Mocha Brown» кольору, вартістю 7904 грн 16 коп.
В подальшому, утримуючи викрадене майно при собі, ОСОБА_5 , місце вчинення кримінального правопорушення залишив та розпорядився вказаним майном на власний розсуд, чим завдав ТОВ «ТЕХНО ПРОСТІР» майнової шкоди на загальну суму
Своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
18.11.2025 між прокурором зі сторони обвинувачення та ОСОБА_5 , який є обвинуваченим у даному кримінальному провадженні, у присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 , зі сторони захисту, діючи добровільно, без застосування насильства, примусу, погроз або обіцянок уклали угоду про визнання винуватості.
Виходячи із змісту даної угоди, ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Обвинувачений та прокурор погодилися на призначення узгодженого покарання, отримали роз'яснення наслідків укладення та затвердження угоди, що передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди.
Згідно угоди, сторони, з урахуванням наявності обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та відсутність обставини, які обтяжують покарання, сторони погодилися на призначення останньому покарання за ч. 4 ст. 185 КК України в межах санкції відповідної статті у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років. При цьому, сторони вважають за можливе застосувати до ОСОБА_5 положення ст. 75 КК України та звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку та покладенням обов'язків, визначених ст. 76 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений показав, що цілком розуміє свої права та наслідки укладення та затвердження угоди, що передбачені ст.ст. 473, 474 Кримінального процесуального кодексу України, наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, які роз'яснені судом в ході судового засідання. Крім цього, обвинувачений повністю визнав свою вину та надав суду згоду на призначення узгодженого покарання, зазначив, що угоду було укладено добровільно, без застосування насильства, примусу, погроз або внаслідок обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Прокурор та захисник просили затвердити угоду про визнання винуватості та зазначили про відсутність підстав які б цьому перешкоджали. Прокурор також просив обраний ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 07.11.2025 ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час з 21 год до 06 год залишити.
Представник потерпілої в судовому засіданні не заперечувала щодо затвердження угоду про визнання винуватості.
Перевіривши угоду про визнання винуватості від 18.11.2025, судом встановлено, що вона відповідає вимогам ст. 472 КПК України, при її укладенні дотримано вимоги ч. 6 ст. 474 КПК України, обвинувачений може виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання, а отже може бути затверджена судом з одночасним ухваленням вироку.
За таких обставин суд вважає, що винуватість обвинуваченого, у вчиненні кримінального правопорушення доведеною та кваліфікує його умисні дії за ч. 4 ст. 185 КК України, як крадіжка, вчинена в умовах воєнного стану.
Арешт на майно обвинуваченого не накладався.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
Долю речового доказу слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Слід зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з часу фактичного затримання з 05 по 07 листопада 2025 року, відповідно ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Заперечень щодо залишення запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченому не надходило. Обраний ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 07.11.2025 ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час з 21 год до 06 год слід залишити з покладенням обов'язків.
Керуючись ст.ст. 176, 181, 370, 371, 373-375, 394, 468, 472-475 КПК України,
Затвердити угоду про визнання винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні №12025060600001719 від 05.11.2025.
ОСОБА_5 визнати винуватим за ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, встановивши іспитовий строк - 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені обов'язки, відповідно до ст. 76 КК України: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися на реєстрацію в уповноважений орган з питань пробації.
Зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з часу фактичного затримання з 05 по 07 листопада 2025 року, відповідно ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Обраний ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час з 21 год до 06 год залишити до набрання вироком законної сили без змін, але не більше ніж на 60 днів.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_5 залишати місце проживання, а саме квартиру АДРЕСА_2 із 22 години до 06 години щодня протягом строку тримання під домашнім арештом без застосування електронних засобів контролю.
Покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися із місця проживання без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживаннята та/або місця роботи.
Вказана заборона не залишати місце проживання та покладення обов'язків на ОСОБА_5 не розповсюджується на нього, при наявності загрози його життю та здоров'ю.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області.
Речові докази:
- мобільний телефон марки «OPPO» модель «CPH2711» в корпусі «Mocha Brown» кольору - залишити у власності ТОВ "ТЕХНО ПРОСТІР".
Вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня проголошення до Житомирського апеляційного суду:
обвинуваченим та його захисником виключно з підстав призначення покарання суворішого ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 4-7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення наслідків укладення угоди;
прокурором виключно з підстав - призначення покарання менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1