Справа № 162/1092/25
Провадження № 1-кс/162/25/2025
21 листопада 2025 року селище Любешів
Любешівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про самовідвід судді Любешівського районного суду Волинської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025030530000537 від 26.09.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст. 382 Кримінального кодексу України (далі - КК України)
Суддя ОСОБА_3 12.11.2025 заявив самовідвід у кримінальному провадженні зв'язку з тим, що в обвинувальному акті однією з підстав притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.382 КК України зазначено винесення постанови Любешівським районним судом Волинської області від 09.12.2024 у справі №162/1006/24 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, яка набула законної сили 20.12.2024. Оскільки вказана постанова винесена суддею ОСОБА_3 , йому відомі обставини по справі, які відбувалися під час ймовірного вчинення кримінального правопорушення, яким надавалась правова оцінка під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Вважає, що зазначені обставини можуть викликати в учасників провадження та у сторонніх спостерігачів обґрунтовані сумніви у його об'єктивності та неупередженості під час розгляду кримінального провадження.
Учасники кримінального провадження, суддя ОСОБА_3 на розгляд заяви про самовідвід не з'явилися. Захисник ОСОБА_5 подав до суду клопотання про проведення судового засідання без участі його та обвинуваченого ОСОБА_4 .
Відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Дослідивши матеріали заяви про самовідвід, суд дійшов таких висновків.
Згідно із п.4 ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Приписами ст.80 КПК України встановлено, що за наявності підстав, передбачених ст. 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і ст. 9 Конституції України, п.4 ч.1 ст.75 КПК України, суддя не може брати участь в розгляді справи у випадку наявності обставин, які викликають сумнів в його безсторонності, а отже і об'єктивності.
Поняття «неупередженості» суду, викладене в Кримінальному процесуальному законодавстві України співвідноситься з поняттям «безсторонності» суду, закріпленим в міжнародних правових документах, зокрема, у ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності (неупередженості) має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
При цьому щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У контексті об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», у справі «Газета «Україна-Центр» проти України»).
Відповідно до вимог п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.
Проаналізувавши матеріали, якими обґрунтовуються заявлені вимоги, беручи до уваги, що суддя Любешівського районного суду Волинської області ОСОБА_3 , який є головуючим у кримінальному провадженні № 12025030530000537 від 26.09.2025, виніс 09.12.2024 постанову про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в умисному невиконанні якої обвинувачується ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 382 КК України, суд вважає, що з метою виключення будь-яких обставин, які можуть вплинути на об'єктивність та неупередженість розгляду цього кримінального провадження та оскарження з цих підстав прийнятого по ньому судового рішення, заяву про самовідвід слід задовольнити.
Керуючись ст.75, 81, 82, 369-372 КПК України, суд
Заяву про самовідвід судді Любешівського районного суду Волинської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025030530000537 від 26.09.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст. 382 КК України - задовольнити.
Матеріали кримінального провадження № 12025030530000537 від 26.09.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст. 382 КК України передати до канцелярії суду для виконання вимог ст. 35 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Любешівського районного суду Волинської області ОСОБА_6