Справа № 161/11373/24
Провадження № 2/161/78/25
11 листопада 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Кихтюка Р.М.,
секретаря - Вегери Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, -
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до АТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживачів.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 06.10.2023 близько 11.30 год. їй зателефонувала невстановлена особа, яка діючи шляхом обману, представившись працівником АТ КБ «Приватбанк» під приводом збільшення кредитного ліміту, заволоділа грошовими коштами з її кредитних карток 5221191101173788, емітованої в АТ КБ «Приватбанк» та 5375411412516739, емітованої в АТ «УніверсалБанк», шляхом їх переказу на інші банківські картки/рахунки платежами по 25 000 грн, 29 000 грн, 12 000 грн.
Вказує, що спочатку грошові кошти в сумі 348 000,00 грн (+7 609,78 грн комісії за ці перекази) були несанкціоновано переказані з її банківської картки НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк» на її банківську картку НОМЕР_2 в АТ «Універсал Банк», з якої негайно були перераховані декількома транзакціями на наступні рахунки, які належать невстановленим особам:
1) НОМЕР_3 в АТ «ОКСІ БАНК» (3 платежі по 25 000 грн);
2) НОМЕР_4 в АТ «ТАСКОМБАНК» (5 платежів по 29 000 грн);
3) НОМЕР_5 в АТ «ТАСКОМБАНК» (4 платежі по 29 000 грн, 1 платіж - 12 000 грн).
Ще 1 платіж в сумі 25 000,00 грн (+100 грн комісії) був перерахований напряму з картки НОМЕР_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на рахунок НОМЕР_4 в АТ «ТАСКОМБАНК».
Таким чином, 06.10.2023 р. з її кредитної картки НОМЕР_1 (рахунку НОМЕР_6 ) в АТ КБ «Приватбанк» безпідставно списані кошти на загальну суму 380 709,78 грн., із яких 292 458,58 грн.кредитні кошти та 88 251,2 грн особисті кошти.
Після того, як усвідомила, що грошові кошти були списані, вона відразу зателефонувала до АТ КБ «Приватбанк» за номером 3700 та повідомила про ситуацію, заблокувала картку та звернулася до правоохоронних органів для фіксування та розслідування кримінального правопорушення.
В подальшому, 07.10.2023 р. СВ Луцького РУП ГУНП У Волинській області відомості про дане кримінальне правопорушення внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023030580003096 за ч. 4 ст. 190 КК України. Досудове розслідування досі триває, в ході якого вдалося встановити поки що лише одного власника банківської картки НОМЕР_7 , на яку були виведені 25 000 грн із її картки.
Зазначає, що нею не розголошувалася третім особам інформація про номери карткових рахунків, пін-коди та інша конфіденційна інформація. Картки не губилися, доступу до них треті особи не мали з її вини. А списання грошових коштів відбулося не за її розпорядженням, а внаслідок шахрайських дій осіб, які встановлюються в ході досудового розслідування та неналежного виконання банком своїх обов'язків.
Вважає, що розголошення її особистих персональних даних могли статися із вини банку чи його недобросовісних працівників.
У зв'язку з чим, просила стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на її користь безпідставно списані 06.10.2023 р. особисті кошти в розмірі 88 251,2 грн з банківської картки НОМЕР_1 (рахунку НОМЕР_6 ), емітованої в АТ КБ «Приватбанк» на її ім'я. Зобов'язати відповідача відновити на рахунку НОМЕР_6 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк» на її ім'я безпідставно списані 06.10.2023 р. кредитні кошти в розмірі 292 458,58 грн., а також скасувати усі відсотки, штрафи, пеню та інші штрафні санкції, нараховані за користування використаним кредитним лімітом, що утворився внаслідок проведення операцій з перерахування 06.10.2023 кредитних коштів.
Представник позивача в судовому засіданні уточнив позовні вимоги та просив стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 безпідставно списані 06.10.2023 року особисті кошти в розмірі 88251,20 грн., а також визнати відсутнім (неіснуючим) боргове зобов'язання за кредитним лімітом, яке виникло внаслідок несанкціонованого списання кредитних коштів у розмірі 292458,58 грн. В решті вимоги підтримав з підстав, викладених у заяві та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.
Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом з'ясовано, що 06.10.2023 року з кредитної картки ОСОБА_1 НОМЕР_1 (рахунок НОМЕР_6 ) в АТ КБ «Приватбанк» списані кошти на загальну суму 380 709,78 грн, із яких 292 458,58 грн. кредитні кошти та 88 251,2 грн особисті кошти, що підтверджується випискою по картці (а.с. 26).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась із заявою про вчинення кримінального правопорушення, на підставі чого 07.10.2023 року, Луцьким РУП ГУНП У Волинській області було внесено відомості про дане кримінальне правопорушення в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023030580003096 за ч. 4 ст. 190 КК України (а.с. 5).
Відповідно до частини першої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Частиною першою статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною карткою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.
Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач спеціального платіжного засобу зобов'язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
Відповідно до частин сьомої - дев'ятої розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15, у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14-ц (провадження № 61-1856св17) від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14-ц (провадження № 61-10469св18), від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16-ц (провадження № 61-30583св18), постанові Верховного суду від 17 червня 2021 року по справі № 759/4025/19.
Як з'ясовано в судовому засіданні, користувачем банківських карток ОСОБА_2 не було вчинено жодних дій, які б сприяли розголошенню її особистих даних, пін-коду та номери банківських рахунків, отже розповсюдження та використання приватної особистої інформації стався зі сторони сторонньої особи. При цьому, відповідачем не доведено і не представлено доказів вчинення позивачем недобросовісної поведінки чи інших дій або бездіяльності, яка сприяла чи призвела до списання поза її волею коштів з банківських рахунків, а тому її права та інтереси підлягають захисту.
Таким чином, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності та враховуючи, що відповідачем не вжито жодних заходів щодо повернення безпідставно списаних коштів, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення та відповідача слід зобов'язати вжити заходів для відновлення порушеного права та інтересів позивача, що не суперечитиме змісту та суті заявлених позовних вимог.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України з відповідача АТ КБ «Приватбанк» в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1211.20 грн., оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, ЦПК України, Законом України «Про захист прав споживачів», суд, -
Позов задовольнити.
Зобов'язати акціонернетовариствоКомерційний банк «ПриватБанк» повернути ОСОБА_1 безпідставно списані 06.10.2023 р. особисті кошти в розмірі 88 251 (вісімдесят вісім тисяч двісті п'ятдесят одна) 20 грн з банківської картки НОМЕР_1 (рахунку НОМЕР_6 ), емітованої в АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_1 .
Визнати відсутнім (неіснуючим) боргове зобов'язання ОСОБА_1 перед акціонернимтовариствомКомерційний банк «ПриватБанк» за кредитним лімітом, яке виникло внаслідок несанкціонованого списання 06.10.2023 р. кредитнихкоштівв розмірі 292 458 (двісті дев'яносто дві тисячі чотириста п'ятдесят вісім) грн. 58 коп зрахунку НОМЕР_6 .
Стягнути з акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в дохід держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасниками справи є:
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач - акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; код ЄДРПОУ 14360570.
Повний текст рішення складений 21 листопада 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Р.М. Кихтюк