Справа № 161/23799/25
Провадження № 2/161/7637/25
про залишення позовної заяви без руху
21 листопада 2025 року місто Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Черняк В.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до держави Російської Федерації в особі Уряду Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди, -
18.11.2025 року позивач звернулась до суду з цим позовом.
Позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а тому її необхідно залишити без руху, з наступних підстав.
Всупереч п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить: відомі адреси електронної пошти сторін, відомості про наявність або відсутність у них електронного кабінету.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175, ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Згідно п. 4 Постанови Пленуми Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», у позовній заяві повинно бути зазначено у чому полягає моральна шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та яким доказами це підтверджується.
Разом з тим, позивачем не наведено обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди заявленої до стягнення. Розрахунки не зазначені і не містяться в окремому документі.
Крім того, згідно позовної заяви відповідачем у справі є Російська Федерація в особі Уряду Російської Федерації.
Дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією розірвані.
Відповідно до ст. 190 ЦПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Пунктом 2.1 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 № 1092/5/54 (Інструкція) визначено, що у разі, якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном.
Згідно з п. 2.3 Інструкції доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову. У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи. Це окремо визначається судом України у дорученні.
Таким чином, у разі відкриття провадження у справі суд зобов'язаний надіслати відповідачу завірений переклад позовної заяви та доданих до неї документів на російську мову.
Проте, позивачем не надано суду завірений в установленому законом порядку (нотаріусом, перекладачем) переклад на російську мову позовної заяви та доданих до неї документів.
Також, суд звертає увагу позивача на те, що позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (ч. 2 ст. 48 ЦПК України).
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач залучається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов'язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Так, позивачем в якості відповідача зазначено уряд російської федерації, натомість у позові не зазначено обґрунтувань та не викладено обставин щодо порушення прав позивача саме урядом рф, позовна заява містить виклад обставин щодо завдання моральної шкоди державою агресором, а не його урядом.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом саме позивача. Тоді як встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який він виконує під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17, від 13.03.2019 у справі № 757/39920/15-ц, від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17, від 05.05.2020 у справі № 554/8004/16-ц).
У спорах про відшкодування шкоди, завданої державою/іноземною державою (органом державної влади, їх посадовою особою або службовою особою/органом державної влади, їх посадовою особою або службовою особою іноземної держави); відповідачем є відповідна держава як учасник цивільних правовідносин, як правило, в особі органу, якого позивач зазначає порушником своїх прав. Держава Україна, як і іноземна держава бере участь у справі у спорах про відшкодування шкоди, завданої державою (іноземною державою) як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. А тому у спорах про відшкодування шкоди, завданої державою (іноземною державою) на позивача, відповідно до вимог пунктів 2, 4 частини третьої статті 175 ЦПК України, покладено обов'язок зазначити, окрім безпосередньо держави, яка за його ствердженням завдала йому шкоди, також орган (органи) відповідної держави, якого (яких) позивач зазначає порушником своїх прав. При цьому, закон не вимагає конкретизації вимог (визначення сум, що підлягають стягненню тощо) до кожного із відповідачів - представницьких органів держави, якщо позивач визначив їх більше одного.
У справах про відшкодування шкоди, завданої військової агресією РФ, як відповідачів слід зазначати представницькі органи вказаної держави (Міністерство юстиції РФ та Міністерство оборони РФ).
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 06.11.2023 року у справі № 910/5699/23.
Позивачем в позові не зазначено представницькі органи вказаної держави.
За таких умов позивачу слід визначитись з колом відповідачів у справі, оскільки пред'явлення позову до неналежного відповідача або не до всіх осіб, які мають бути відповідачами у справі, є окремою достатньою підставою для відмови у задоволенні позову навіть за умови доведення підстав позовних вимог.
Відтак заявнику необхідно уточнити коло учасників справ та надати виправлений екземпляр позовної заяви суду та її копії відповідно до кількості учасників справи (з додатками).
Частиною першою статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З врахуванням вищенаведеного, позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, керуючись ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до держави Російської Федерації в особі Уряду Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди, - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити у строк, що не перевищує десяти днів з дня отримання нею копії ухвали недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог суду у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та її буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.В. Черняк