Справа № 161/12082/25
Провадження № 2/161/4308/25
12 листопада 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Олексюка А.В.,
при секретарі судових засідань - Опальчук А.А.,
за участю за участю позивачки - ОСОБА_1 ,
представниці позивачки - Татарин В.М.,
відповідачки - ОСОБА_2 ,
представниці відповідачки - Коваленко Є.В.,
представниці відповідача - Кідиби О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом адвокатки Татарин Вікторії Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Луцької міської ради про скасування усиновлення, -
Позивачка через свою представницю звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Луцької міської ради про скасування усиновлення.
Позов обгрунтований тим, що згідно рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22.05.2017 ОСОБА_1 усиновлено малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалено внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконаного виконкомом Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (свідоцтво про народження видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новобузького районного управління юстиції у Миколаївській області) за № 13 від 12.05.2010, а саме: в графі «прізвище» дитини вказати - « ОСОБА_4 », «по батькові» - « ОСОБА_5 », в графі «місце народження» вказати «Україна, Волинська область, м. Луцьк», в графі «батько» вказати - « ОСОБА_1 , громадянин України», в графі «мати» вказати « ОСОБА_1 , громадянка України», дату народження змінити з « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на « ІНФОРМАЦІЯ_3 », інші відомості залишити без змін, а також видати нове свідоцтво про народження з урахуванням цих змін.
Вказує, що після усиновлення ОСОБА_1 створила для своєї доньки ОСОБА_6 всі необхідні умови для проживання та її розвитку: - у квартирі облаштоване окреме місце для відпочинку та для підготовки до занять, забезпечувала усім необхідним - харчуванням, одягом, шкільним приладдям, засобами гігієни, та іншими речами відповідно до її вікових потреб. ОСОБА_6 відвідувала школу, танцювальний гурток, виявляла інтерес до навчання та розвитку, в чому: мама сприяла та підтримувала її. Позивачці вдалося знайти підхід до дитини, встановити довірливі, щирі сімейні взаємостосунки із донькою. Однак, у 2023 році поведінка ОСОБА_6 кардинально змінилася, як щодо ставлення до матері, так і до навчання. Будь-які намагання матері вплинути на неї, знайти підхід і спільну мову зводяться нанівець та не дають жодних позитивних результатів. У сім?ї все частішими стали конфлікти та сварки. Дитина перестала сприймати позивачку як матір та не виявляє хоча б елементарної поваги до неї. у розмовах постійно використовує маніпуляція, шантаж, провокує конфлікти.
Щодо стосунків з мамою ОСОБА_1 вказано, що починаючи з восьмого класу, ОСОБА_6 систематично ігнорувала прохання мами вчасно приходити до ліцею, виконувати домашні завдання. З боку доньки проявлялося зверхнє ставлення до матері. ОСОБА_6 звинувачувала маму у всіх своїх проблемах. Дитина була охайно одягненою, доглянутою, мала все необхідне для навчання. У 2024 році почали виникати ситуації, коли ОСОБА_6 йшла гуляти і не поверталася додому, не відповідала на телефонні дзвінки, а позивачка була змушена звертатися до поліції для того, щоб знайти свою доньку.
Такі «втечі» аргументувалися тим, що вона не сприймає позивачку як матір, вона для неї ніхто, вона буде робити те, що захоче і може самостійно вирішувати як їй жити. На прохання виконувати свої обов?язки по дому, ходити до школи - реагувала різко, агресивно, наголошуючи, що ніхто не може змушувати її до цього і що виконувати це вона не збирається.
3 огляду на неможливість спільного проживання з донькою та контролювати її дії, ОСОБА_1 направила доньку до Волинського обласного притулку для дітей, де донька перебувала з 09.05.2024 по 30.07.2024.
Просила суд скасувати усиновлення неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановленого рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22.05.2017 у справі №489/1769/17, внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконаного виконавчим комітетом Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області за №13 від 25.08.2010, а саме: - змінити прізвище дитини з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_7 », по батькові дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_8 », дату народження з « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; - змінити місце народження дитини з «Україна, Волинська область, м. Луцьк» на «Україна, Миколаївська область, Новобузький район, с. Софіївка»; - вилучити відомості, внесені на підставі рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22.05.2017 у справі № 489/1769/17 про батьків дитини: батька ОСОБА_1 та матір ОСОБА_1 ; відновити попередні відомості про батьків дитини: батько ОСОБА_9 , мати - ОСОБА_10 . Зобов?язати Виконавчий комітет Луцької міської ради як орган опіки та піклування вжити заходи, передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 № 905 «Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей», щодо подальшого влаштування неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (до усиновлення - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) для поновлення на обліку та опікування до служби у справах дітей за місцем перебування дитини на місцевому обліку.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 23.06.2025 року відкрито загальне позовне провадження у справі.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та представниця позивачки адвокатка Татарин В.М. позов підтримали, просили задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 та представниця відповідачки адвокатка Коваленко Є.В. позов визнали, просили задовольнити.
Представниця відповідача Виконавчий комітет Луцької міської ради Кідиба О.Л. вказала, що враховуючи їх висновок, не заперечує щодо задоволення позову.
Заслухавши пояснення сторін, психологині, дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.
Статтею 16 ЦК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).
Ухвалюючи рішення у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним (параграф 76).
ЄСПЛ зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.
Інтерес дитини складається з двох аспектів. З одного боку цей інтерес вимагає, що зв'язки дитини з її сім'єю мають бути збережені, за винятком випадків, коли сім'я виявилася особливо непридатною. Звідси випливає, що сімейні зв'язки можуть бути розірвані лише у виняткових випадках, та що необхідно зробити все, щоб зберегти особисті відносини та, якщо і коли це можливо, «відновити» сім'ю. З іншого боку очевидно також, що в інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у здоровому середовищі, та батькам не може бути надано право за статтею 8 Конвенції на вжиття таких заходів, що можуть завдати шкоди здоров'ю та розвитку дитини (справа «Мамчур проти України», № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що у справах стосовно дітей у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, виходячи із об'єктивних обставин спору, а потім осіб, які висувають відповідні вимоги.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22.05.2017 ОСОБА_1 усиновлено малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалено внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконаного виконкомом Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (свідоцтво про народження видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новобузького районного управління юстиції у Миколаївській області) за № 13 від 12.05.2010, а саме: в графі «прізвище» дитини вказати - « ОСОБА_4 », «по батькові» - « ОСОБА_5 », в графі «місце народження» вказати «Україна, Волинська область, м. Луцьк», в графі «батько» вказати - « ОСОБА_1 , громадянин України», в графі «мати» вказати « ОСОБА_1 , громадянка України», дату народження змінити з « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на « ІНФОРМАЦІЯ_3 », інші відомості залишити без змін, а також видати нове свідоцтво про народження з урахуванням цих змін (а.с.9-10).
Відповідно до характеристики від 03.06.2025 №01-14/352 Комунального закладу середньої освіти «Луцький ліцей №26 Луцької міської ради», вбачається, що ОСОБА_11 навчалася у Луцькому ліцеї № 26 з 01.09.2017. До сьомого класу вона мала достатній рівень успішності, проявляла інтерес навчання, із восьмого класу почала систематично пропускати уроки без поважних причин, не виконувала домашніх завдань і не цікавилася навчанням. Щодо стосунків з мамою ОСОБА_1 вказано, що починаючи з восьмого класу, ОСОБА_6 систематично ігнорувала прохання мами вчасно приходити до ліцею, виконувати домашні завдання. З боку доньки проявлялося зверхнє ставлення до матері. ОСОБА_6 звинувачувала маму у всіх своїх проблемах. Дитина була охайно одягненою, доглянутою, мала все необхідне для навчання (а.с.12).
Відповідно до інформації, наданої Волинським обласним притулком для дітей у листі від 03.06.2025 № 107, ОСОБА_2 з дітьми в групі часто конфліктувала, намагалася знайти слабших та маніпулювати ними. Правил внутрішнього розпорядку не завжди дотримувалася, на зауваження реагувала грубо. Часто використовувала нецензурну лексику. Дівчина емоційна, імпульсивна, схильна до обману та перебільшень, часто маніпулює людьми в своїх інтересах. Стосунки із матір?ю ОСОБА_1 у дівчини не прості. Залежно від настрою могла інколи спілкуватися спокійно, врівноважено, але частіше пред?являла матері претензії, вимоги, демонструвала образи, невдоволення. Під час спілкування у телефонному режимі постійно вимагала щось привезти (а.с.13).
З доданих до матеріалів справи копії письмових пояснень свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 встановлено, що між дочкою ОСОБА_2 та матір'. ОСОБА_1 виникали конфлікти, нахабна і груба поведінка дочки щодо матері, її родичів, сусідів, погроз з боку доньки, спроби маніпуляції (а.с.20-25).
Згідно з витягом із Інформаційної підсистеми «Єдиний облік» Інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події Луцького РУП ГУНП у Волинській області з 01.01.2024 по 01.11.2024, що був наданий у відповіді від 21.05.2025 № 76975-2025 Луцьким РУП ГУНП у Волинській області, зареєстровані звернення ОСОБА_1 від 21.01.2024 по 16.10.2024. Під час одного з конфліктів, а саме 16.10.2024, ОСОБА_6 пошкодила телевізор вдома, скинула його із тумбочки, що супроводжувалося образами та погрозами матері (а.с.15).
Актом обстеження умов проживання сім?ї Фаловських від 06.11.2024 було встановлено, що кімната ОСОБА_6 обставлена необхідними меблями, є побутова техніка, ОСОБА_6 має облаштоване окреме місце для відпочинку та для підготовки до занять, забезпечена одягом, харчуванням, засобами гігієни відповідно до вікових потреб. Для виховання та розвитку дитини створено належні умови для навчання, розвитку та відпочинку. Стосунки у сім?ї конфліктні, періодично напружені (а.с.16).
Згідно характеристики від 02.06.2025 №224, виданій КУ «Волинський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей», ОСОБА_11 перебуває тут з 07.11.2024. ОСОБА_6 емоційна, вразлива, поводить себе іноді зверхньо, зухвало, ігнорує норми соціальної поведінки. Рівень агресивності середнього рівня, агресія носить захисний характер. Схильна до девіантної поведінки. Для задоволення своїх егоїстичних бажань готова іти на ризик, домагатися свого не чесним шляхом, властива брехливість, схильність до крадіжок. За період перебування в закладі стосунки з матір?ю ОСОБА_1 не налагодилися (а.с.14).
09.05.2025 ОСОБА_1 , звернулася із заявою до Служби у справах дітей Луцької міської ради щодо того, що доньку ОСОБА_2 із КУ «Волинський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» забирати не буде, оскільки за час перебування доньки у центрі відносин між ними не налагодилися (а.с.19).
На разі дівчинка, ОСОБА_2 навчається в Торчинському професійному ліцеї, згідно їх характеристики, ОСОБА_2 навчається з 01.09.2025 р. за професією «Маляр. Штукатур. Муляр». З перших днів навчання зарекомендувала себе як емоційно-врівноважена учениця. Загальна оцінка здоров?я - задовільна. Фізичний розвиток ОСОБА_19 відповідає загальному фізичному розвитку даної вікової категорії. Психологічне здоров?я в нормі. До навчання ставиться активно. Рівень інтелектуальних здібностей- середній. Систематично відвідує навчальний заклад. Повністю забезпечена канцелярським приладдям, підручниками. Її зовнішній вигляд відповідає нормі. Схильна до вживання енергетичних напоїв.
Відповідно до частин першої-четвертої, шостої, сьомої статті 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину.
Згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 232 СК України усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов'язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов'язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.
В контексті положень про усиновлення та батьківство усиновитель робить свідомий та виважений вибір набути прав батька (матері) стосовно дитини, яка не є його кровною, та приймає на себе кореспондуючий цьому обов'язок стати рідною людиною цій дитині, вживати всіх можливих заходів та дій в інтересах дитини, займатися її вихованням та розвитком таким чином і в такому обсязі, які в мінімальному значенні закріплені у законодавстві та визначаються загальними уявленнями про батьківство. При цьому зовнішньо також має прослідковуватися те, що дитина відчуває, що вона перебуває в такому оточенні, яке забезпечить їй у необхідному випадку допомогу, зокрема і на її прохання у звичайних побутових обставинах.
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 204/586/20 (провадження № 61-8871св21), на яку послався позивач за зустрічним позовом як на обґрунтування підстави касаційного оскарження судового рішення.
Згідно з пунктами 1, 2 ст. 14 Європейської конвенції про усиновлення дітей (переглянута) від 27.11.2008 р., ратифікованої Верховною Радою України 15.02.2011 року, усиновлення може бути скасовано або визнано недійсним лише за рішенням компетентного органу. Найвищі інтереси дитини завжди мають перевагу. Усиновлення може бути скасовано до досягнення дитиною повноліття лише на підставі серйозних обставин, передбачених законом
Частиною 1 статті 238 СК України встановлено, що усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо: воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання; дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення; між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов'язків.
Основною причиною скасування усиновлення є невідповідність усиновлення інтересам усиновленої дитини, незабезпечення їй сімейного виховання. Цим поняттям охоплюються усі аспекти правовідношення із усиновлення, як винного, так і невинного характеру зі сторони усиновлювача. До таких обставин, зокрема, слід віднести відсутність взаємної злагоди між усиновлювачем та усиновленим в силу особистих якостей усиновлювача та (або) усиновленого, в результаті чого усиновлювач не користується авторитетом у дитини або дитина не відчуває себе членом сім'ї усиновлювача та інші обставини, що негативно впливають на емоційний стан дитини.
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2022 року у справі № 343/1092/20 (провадження № 61-7355св21).
В контексті положень про усиновлення та батьківство, усиновитель робить свідомий та виважений вибір набути прав батька стосовно дитини, яка не є його кровною, та приймає на себе кореспондуючий цьому обов'язок стати рідною людиною цій дитині, вживати всіх можливих заходів та дій в інтересах дитини, займатися питаннями її виховання та розвитку таким чином і обсягом, яке в мінімальному значенні закріплено у законодавстві та диктується загальними уявленнями про батьківство. При цьому, зовнішньо також має прослідковуватися те, що дитина відчуває, що вона перебуває в такому оточенні, яке забезпечить їй у необхідному випадку допомогу, зокрема і на її прохання у звичайних побутових обставинах.
Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 27.10.2021 у справі № 204/586/20 та від 23.06.2022 у справі № 175/1713/20.
У Декларації прав дитини (принцип 6) проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Позивачка, посилаючись на п. 3 ч. ст. 238 СК як на підставу скасування усиновлення, вказує на негативну, агресивну поведінку дочки, вчинення нею крадіжок, втечі з дому, відсутність спілкування та поваги, що робить неможливим їхнє спільне проживання і має безпосередній вплив на відношення між усиновлювачкою та усиновленою дитиною.
Згідно висновку Виконавчого комітету Луцької міської ради №1.1-19/5785/2025 від 11.10.2025, відповідно до Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 № 905, зі змінами, працівники служби у справах дітей Луцької міської ради щороку протягом перших трьох років після усиновлення дитини, а в подальшому - один раз на три роки, проводили перевірки умов проживання та виховання дитини за результатами яких складали звіт, в якому зазначалися відомості про стан здоров?я, фізичний та розумовий розвиток дитини, стосунки в родині (звіти від 13.09.2017, 01.06.2018, 13.06.2019, 07.07.2020, 15.06.2023). Фактів порушень прав дитини виявлено не було. У 2024 році ситуація у сім?ї ОСОБА_4 змінилась. Почали виникати ситуації, коли ОСОБА_6 йшла гуляти і не поверталася додому, не відповідала на телефонні дзвінки, а її мати змушена була звертатись до поліції для того, щоб розшукати свою дочку. Між ними часто виникали конфлікти та сварки. Дитина перестала сприймати ОСОБА_1 як матір, зверхньо до неї ставилася, звинувачувала у всіх своїх проблемах. 12.06.2024 малолітня ОСОБА_2 була поставлена на облік дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, у службі у справах дітей Луцької міської ради. З 09.05.2024 до 30.07.2024 дитина перебувала у Волинському обласному притулку для дітей (самовільне залишення сім?ї). Під час перебування дочки у притулку мати цікавилась її станом здоров?я, поведінкою, періодично відвідувала. Після повернення дитини у сім?ю їх стосунки не налагодились і 17.09.2024 неповнолітня ОСОБА_20 самостійно звернулась у службу у справах дітей з проханням влаштувати її до Волинського обласного притулку для для дітей або до Волинського центру соціально-психологічної реабілітації дітей. З 07.11.2024 неповнолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , була зарахована до складу вихованців Волинського центру соціально-психологічної реабілітації дітей, як така, що опинилась в складних життєвих обставинах. За період перебування у закладі мати не відвідувала дочку, вони рідко спілкувались по телефону. У центрі дитина перебувала до вибуття 01.09.2025 на навчання у Торчинський професійний ліцей. На сьогодні ОСОБА_6 навчається у ліцеї та проживає в гуртожитку начального закладу. З вересня 2025 року ОСОБА_1 проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , у якій зареєстрована. Враховуючи, що між ОСОБА_1 та її неповнолітньою дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , склалися, незалежно від волі усиновлювачки, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачкою своїх батьківських обов?язків, керуючись ст. 238-240 Сімейного кодексу України вважаємо доцільним скасування усиновлення ОСОБА_1 неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Даний висновок Виконавчого комітету Луцької міської ради суд вважає обґрунтованим, оскільки він повністю відповідає встановленим в ході судового розгляду фактичним обставинам.
Підстав для того, щоб не погодитись з таким висновком суд не вбачає, оскільки вважає його таким, що не суперечить інтересам дитини.
Допитана в судовому засіданні у присутності психологині ОСОБА_21 неповнолітня ОСОБА_2 суду пояснила, що не зійшлися характерами з ОСОБА_1 . Визнала, що були випадки «пропажі» грошей, шкодує за це. Вважає, що скасування усиновлення є найкращим рішенням для неї і її усиновлювачки. Наслідки рішення усвідомлює. Скасування усиновлення забезпечить стабілізацію ситуації.
Психологиня ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснила, що після спілкування з ОСОБА_2 може сказати, що позов є підставним. ОСОБА_2 вказала, що її спілкування з позивачкою вже зайшли у безвихідь. ОСОБА_2 бажає скасувати усиновлення, щоб не завдавати шкоди позивачці, не призводити до руйнування усталеного способу її життя. Усвідомлює наслідки скасування усиновлення. Звернула увагу, що мама зверталася за допомогою до психолога.
Описані позивачкою причини можна назвати незалежними від її волі та такими, що позбавляли б її можливості виконувати батьківські обов'язки, адже матір (усиновлювачка) вчиняла неодноразово дії для налагодження відносин між ними, сприяла вирішенню конфліктних ситуацій між ними, звертаючись до за допомогою до фахівців з метою встановлення причин неналежної поведінки дівчинки.
Суд вважає, що належними та наявними в матеріалах справи доказами доведено та, у свою чергу, визнано відповідачкою, ту обставину, що тривалий час між усиновлювачкою та неповнолітньою дитиною, склалися, незалежно від волі усиновлювачки стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання нею своїх батьківських обов'язків, що позбавляє її можливості повноцінного виконання своїх батьківських обов'язків відповідно до вимог частини 2 статті 207 Сімейного кодексу України, а тому позов підлягає до задоволення та скасування усиновлення, що відповідає наявним обставинам справи та найкращим інтересам дитини.
В силу ст. 241 СК України, після набрання чинності рішенням суду про визнання усиновлення недійсним або скасування усиновлення суд у місячний строк зобов'язаний надіслати копію рішення до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини. Орган державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про скасування усиновлення або визнання його недійсним вносить відповідні зміни до актового запису про народження дитини.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 141, 263-265, 280, 282, 289, 354-355ЦПК України, -
Позов адвокатки Татарин Вікторії Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Луцької міської ради про скасування усиновлення - задовольнити.
Скасувати усиновлення неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановленого рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22.05.2017 у справі №489/1769/17, внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконаного виконавчим комітетом Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області за №13 від 25.08.2010, а саме:
- змінити прізвище дитини з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_7 », по батькові дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_8 », дату народження з « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на « ІНФОРМАЦІЯ_2 »;
- змінити місце народження дитини з «Україна, Волинська область, м. Луцьк» на «Україна, Миколаївська область, Новобузький район, с. Софіївка»;
- вилучити відомості, внесені на підставі рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22.05.2017 у справі № 489/1769/17 про батьків дитини: батька ОСОБА_1 та матір ОСОБА_1 ; відновити попередні відомості про батьків дитини: батько ОСОБА_9 , мати - ОСОБА_10 .
Зобов?язати Виконавчий комітет Луцької міської ради як орган опіки та піклування вжити заходи, передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 №905 «Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей», щодо подальшого влаштування неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (до усиновлення - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) для поновлення на обліку та опікування до служби у справах дітей за місцем перебування дитини на місцевому обліку.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Виконавчий комітет Луцької міської ради, код в ЄДРПОУ 04051327, адреса: м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 19.
Повне судове рішення складено 19.11.2025.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк