Справа № 161/20303/25
Провадження № 2/161/6543/25
18 листопада 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі головуючого судді Черняка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
Позивач через свого представника звернулась до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування вимог вказує, що 14.01.2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. було вчинено виконавчий напис № 2656 про стягнення з неї на користь ТОВ «Інстафінанс» заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до цього, за зверненням представника ТОВ «Інстафінанс» із заявою про примусове виконання вищевказаного напису приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Пирогою С.С. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 69513580 від 27.07.2022 року.
Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 11.06.2025 року у ВП замінено стягувача ТОВ «Інстафінанс» на його правонаступника ТОВ ««Фінансова компанія «Укрфінстандарт».
Зважаючи на те, що розмір заборгованості ОСОБА_1 не є безспірним, а також те, що виконавчий напис нотаріуса не може здійснюватися на підставі договору, який не посвідчено нотаріально, позивач вбачає наявність порушення норм законодавства при вчиненні нотаріальних дій вищевказаного характеру, а відтак просить суд визнати вищевказаний виконавчий напис, таким що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача судові витрати у справі.
Ухвалою суду від 07.10.2025 року у справі було відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідно ч.8 ст.128, п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України відповідачам будо направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками до неї та роз'яснено його право подати відзив на позовну заяву і всі наявні докази, що підтверджують заперечення проти позову протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Станом на дату розгляду справи відзив відповідача на адресу суду не надайшов.
За погодженням представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 14.01.2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. було вчинено виконавчий напис № 2656 про стягнення з неї на користь ТОВ «Інстафінанс» заборгованості за кредитним договором у розмірі 20887 грн. (а.с.10).
Наразі вказаний виконавчий документ знаходиться на примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги С.С. (ВП №69513580) (а.с.12).
Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 11.06.2025 року стягувача ТОВ «Інстафінанс» замінено на його правонаступника ТОВ ««Фінансова компанія «Укрфінстандарт» (а.с.13-14).
Надаючи правову оцінку спірному виконавчому напису нотаріуса, суд зазначає наступне.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172 (в редакції, чинній до 21 лютого 2017 року), для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Одночасно, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в адміністративній справі №826/20084/14, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, а саме:
«п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині "а після слів "заставлене майно" доповнити словами "(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку)";
доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту:
"1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання.
Для одержання виконавчого напису подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору;
б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання;
в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості;
г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання;
ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу".
п. 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів:
"Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту:
"Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.".
З цього слідує, що станом на день видання виконавчого напису, втратив чинність нормативно-правовий акт, який дозволяв нотаріусам видавати виконавчі написи про стягнення заборгованості за кредитними договорами, які не посвідчені нотаріально.
З матеріалів справи слідує, що кредитний договір IU3448260 від 23.02.2021 року, нотаріально не посвідчений, отже, його укладено в простій письмовій формі. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування вищевказаного факту.
Крім того, існування заборгованості за кредитним договором оспорюється позивачем та матеріали справи не містять достовірних та беззаперечних доказів безспірності заборгованості.
Із матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував в своє розпорядження оригінал кредитного договору, а також первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту, що може свідчити про відсутність в нотаріуса підстав вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем є безспірними.
З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі.
При вирішенні даного спору суд виходить з позиції достатності доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, як це передбачено ст.80 ЦПК України.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав до задоволення позову.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сума сплаченого судового збору.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 141, 265, 280 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 2656 від 14 січня 2022 року, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінсандарт» заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 20887 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінсандарт» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінсандарт» (м. Київ, вул. Глибочицька 17б, оф. 503; код ЄДРПОУ 41153878).
Повний текст рішення складений та підписаний 19 листопада 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.В. Черняк